Ухвала суду № 73599872, 25.04.2018, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

25 квітня 2018 року справа № 912/1026/18

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Вінніченка Владислава Сергійовича б/н від 05.04.2018 про забезпечення позову у справі №912/1026/18

за позовом: Фізичної особи-підприємця Вінніченка Владислава Сергійовича, АДРЕСА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Енерджі", 25006, м. Кропивницький, вул. Чміленка, буд. 63, кв. 8

про стягнення 663 105,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Вінніченка Владислава Сергійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Енерджі" про :

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Енерджі" вартості непоставленого товару згідно з додатком №1 від 19.10.2017 до договору купівлі-продажу №62 від 19.10.2017 на суму 534 600,00 грн., пені за прострочення терміну передачі товару на суму 38 505,85 грн., всього на суму 573 105,85 грн.;

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Енерджі" вартості непоставленого товару згідно з додатком №1 від 16.01.2018 до договору купівлі-продажу №62 від 19.10.2017 на суму 90 000,00 грн., з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №62 від 19.10.2017, що полягає у недопоставці оплаченого позивачем за вищевказаним Договором товару.

Ухвалою господарського суду від 25.05.2018 подану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/1026/18.

Разом з позовною заявою Фізичною особою-підприємцем Вінніченко Владиславом Сергійовичем подано заяву про забезпечення позову б/н від 05.04.2018, яка містить вимоги наступного змісту:

- вжити заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес Енерджі" та знаходяться на поточних рахунках в банках в межах суми 813 938,74 грн., яка складається з: ціни позову, а саме 663 105,85 грн., витрат по сплаті судового збору в розмірі 9 946,60 грн., витрат на правову допомогу в розмірі 86 425,00 грн.

На виконання ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, позивачем до заяви додано платіжне доручення №609 від 13.04.2018, що підтверджує сплату судового збору, у встановлених порядку та розмірі.

В обґрунтування поданої заяви позивач вказує на наявність підстав вважати, що відповідач, порушивши взяті на себе зобов'язання за укладеним між сторонами договором купівлі-продажу №62 від 19.10.2017, враховуючи при цьому значний розмір ціни позову, намагатиметься зняти кошти з розрахункових рахунків, що з врахуванням відсутності будь-якого нерухомого майна в останнього згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна унеможливить виконання рішення суду за даним позовом у разі його задоволення.

При розгляді заяви Фізичної особи-підприємця Вінніченка Владислава Сергійовича про забезпечення позову господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання. Водночас, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України обґрунтування необхідності та доцільності вжиття заходів забезпечення позову, який належить застосувати, покладено на заявника.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Господарський суд враховує, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаною спірного зобов'язання тощо).

Однак, всупереч наведеному, до поданої заяви про вжиття заходів до забезпечення позову не додано жодних доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, достатніх для вжиття судом заходів для забезпечення позову.

На підставі викладеного, слід дійти висновку, що саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну неможливість виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При цьому, господарський суд вважає необґрунтованими обставинами та неспроможними посилання заявника в заяві про забезпечення позову на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за укладеним між сторонами договором, оскільки зазначена обставина сама по собі не є підставою для застосування заходів забезпечення позову.

Відсутність за відповідачем реєстрації права власності на нерухоме майно, на що також вказує заявник, не виключає наявність у відповідача рухомого майна та не є свідченням неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позову.

З огляду на наведене, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення заяви позивача про забезпечення позову, оскільки остання не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову, а, отже, в її задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Господарський суд звертає увагу заявника, що заява про забезпечення позову, яка раніше була відхилена повністю або частково, може бути подана вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись статтями 136, 137, 138-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Вінніченка Владислава Сергійовича б/н від 05.04.2018 про забезпечення позову відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та відповідно до ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Копії ухвали направити Фізичній особі-підприємцю Вінніченко Владиславу Сергійовичу за адресою: 84500, Донецька обл., м. Бахмут, вул. Чехова, буд. 8. кв. 5 та Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес Енерджі" за адресою: 25006, м. Кропивницький, вул. Чміленка, буд. 63, кв. 8 .

Ухвалу підписано 25.04.2018.

Суддя В.В.Тимошевська