Ухвала суду № 73599847, 03.04.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"03" квітня 2018 р. м. Київ Справа № 911/798/15

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувшискаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»надії та бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києвіу справі господарського суду Київської області № 911/798/15за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» 2. Приватного підприємства «Агрофірма Маяк»про стягнення 2473,05 грн.за участю представників:

скаржника:ОСОБА_2 – дов. від 02.06.2016відповідачів:не з’явилисьВДВС:ОСОБА_3 – посв. № 0312, ОСОБА_4 – посв. № 0143встановив:

Рішенням господарського суду Київської області від 19.05.2015 у справі № 911/798/15 припинено провадження у справі в частині вимог про солідарне стягнення з відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп», Приватного підприємства «Агрофірма Маяк» суми штрафу в розмірі 5325,70 грн. Решту позову задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства «Агрофірма Маяк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» 21653,94 грн. заборгованості (дооцінка вартості товару), 13328,64 грн. інфляційних втрат, 3370,99 грн. 3% річних, 13376,59 грн. пені, 1580,13 грн. витрат по сплаті судового збору, 1729,75 грн. витрат на оплату послуг адвоката. В решті позову відмовлено.

На виконання рішення господарського суду Київської області від 19.05.2015 у даній справі господарським судом Київської області видано відповідний наказ від 30.06.2015.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» звернулось до господарського суду Київської області в порядку ст. 339 ГПК України зі скаргою на дії та бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві, в якій просить суд визнати дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві (далі – ВДВС) у виконавчому провадженні № 48169959 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 по справі № 911/798/15, котрі виразились у винесенні постанови від 28.12.2017 про повернення наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 по справі № 911/798/15 стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» неправомірними; визнати недійсною та скасувати винесену у виконавчому провадженні № 48169959 постанову Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві від 28.12.2017 про повернення наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 по справі № 911/798/15 стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»; визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні № 48169959 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 по справі № 911/798/15 щодо нерухомого майна боржника, котра призвела до неможливості виконання наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 по справі № 911/798/15 за рахунок нерухомого майна боржника; визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні № 48169959 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 по справі № 911/798/15, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження»; стягнути з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» витрат на правничу допомогу у розмірі 1050,00 грн. згідно договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 01.08.2017 № 01-08-2017.

Скаржник подав до суду заяву від 02.04.2018 № 02-11/04 про відмову від скарги в частині вимог щодо визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні № 48169959 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 по справі № 911/798/15 щодо нерухомого майна боржника, котра призвела до неможливості виконання наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 по справі № 911/798/15 за рахунок нерухомого майна боржника.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи обставини справи, а також те, що подана скаржником заява про відмову від зазначених вимог скарги не суперечить діючому законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ГПК України, господарський суд вважає за можливе її прийняти, а провадження в зазначеній вище частині вимог скарги закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України

За таких обставин, суд розглядає остаточні вимоги скаржника про визнання дій Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві (далі – ВДВС) у виконавчому провадженні № 48169959 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 по справі № 911/798/15, котрі виразились у винесенні постанови від 28.12.2017 про повернення наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 по справі № 911/798/15 стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» неправомірними; визнання недійсною та скасування винесеної у виконавчому провадженні № 48169959 постанови Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві від 28.12.2017 про повернення наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 по справі № 911/798/15 стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»; визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні № 48169959 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 по справі № 911/798/15, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження»; стягнення з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» витрат на правничу допомогу у розмірі 1050,00 грн. згідно договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 01.08.2017 № 01-08-2017.

Скарга мотивована тим, що державним виконавцем державної виконавчої служби відповідно до постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.12.2017 у виконавчому провадженні № 48169959 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» передчасно та неправомірно повернуто наказ стягувачу, позаяк державним виконавцем державної виконавчої служби не вчинено належних та повних виконавчих дій щодо примусового виконання наказу суду у даній справі, що є порушенням положень Закону України «Про виконавче провадження».

Присутній в судовому засіданні представник скаржника підтримав подану скаргу з мотивів, викладених в скарзі.

Відповідачі в судове засідання не з’явились, пояснень чи заперечень на подану скаргу не надіслали, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 ГПК України з додержанням вимог частин 2-4 ст. 120 ГПК України, шляхом направлення на адресу їх місцезнаходження, належним чином завірених копій ухвал рекомендованими листами з повідомленнями про вручення.

Присутні в судовому засіданні представники ВДВС проти скарги заперечили та просили суд відмовити в задоволенні скарги, з огляду на те, що виконані державною виконавчою службою дії щодо виконання наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 по справі № 911/798/15 є достатніми та вчинені з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», відтак винесення постанови у виконавчому провадженні № 48169959 від 28.12.2017 про повернення наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 по справі № 911/798/15 стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» є правомірним.

Враховуючи, що розгляд скарги обмежено десятиденним строком, а неявка боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, не перешкоджають її розгляду, суд вважає за можливе здійснити розгляд без участі їх представників.

Розглянувши матеріали скарги разом з матеріалами справи в сукупності, заслухавши пояснення представників скаржника та ВДВС, присутніх в судовому засіданні, суд зазначає таке.

Згідно з ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент відкриття виконавчого провадження) виконанню державною виконавчою службою підлягають виконавчі документи, зокрема, судові накази.

Згідно ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент відкриття виконавчого провадження) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент відкриття виконавчого провадження) державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент відкриття виконавчого провадження) встановлено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Частиною 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції у чинній на момент відкриття виконавчого провадження) визначено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Постановою відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві про відкриття виконавчого провадження від 13.07.2015 було відкрито виконавче провадження № 48169959 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 у справі № 911/798/15 про стягнення коштів з Приватного підприємства агрофірма «Маяк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс».

З огляду на те, що державним виконавцем державної виконавчої служби після відкриття виконавчого провадження не вчинялись будь-які дії з примусового виконання рішень суду у даній справі, стягувач звернувся до суду з скаргою на бездіяльність ВДВС у виконавчому провадженні № 48169959 при примусовому виконанні наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 у справі № 911/798/15.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.05.2016 у справі № 911/798/15 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві щодо виконання наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 у справі № 911/798/15 задоволено. Визнано незаконною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві щодо виконання наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 у справі № 911/798/15.

Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні № 48169959 винесено постанову від 10.05.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та постанову від 10.05.2016 про арешт коштів боржника.

Постановою Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві від 22.06.2016 у виконавчому провадженні № 48169959 виконавчий документ: наказ господарського суду Київської області № 911/798/15 від 30.06.2015 повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.08.2016 у даній справі визнано дії ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві щодо винесення постанови від 22.06.2016 у виконавчому провадженні № 48169959 про повернення виконавчого документа стягувачеві незаконними та протиправними. Визнано недійсною та скасовано постанову ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві від 22.06.2016 у виконавчому провадженні № 48169959 про повернення виконавчого документа стягувачеві. Визнано бездіяльність Шевченківського РВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві у виконавчому провадженні № 48169959 при примусовому виконанні наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 по справі № 911/798/15, незаконною та протиправною.

В подальшому, ухвалою господарського суду Київської області від 31.01.2017 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на дії та бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві задоволено. Визнано бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні № 48169959 при примусовому виконанні наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 по справі № 911/798/15, котрі виразились у не відновленні виконавчого провадження № 48169959 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 по справі № 911/798/15 незаконною та протиправною. Зобов’язано Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві відновити виконавче провадження № 48169959 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 по справі № 911/798/15. Визнано бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні № 48169959 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 по справі № 911/798/15 незаконною та протиправною.

Постановою Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві про відновлення виконавчого провадження від 01.06.2017 відновлено виконавче провадження з виконання наказу від 30.06.2015 у справі № 911/798/15.

Державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві в порядку ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» здійснено запит від 01.06.2017 № 48169959/09 до відповідних органів та установ, зокрема до Регіонального сервісного центру МВС України в місті Києві, Державної сільськогосподарської інспекції, ДП «Держреєстри України», ДП «Агенство з ідентифікації і реєстрації тварин», Державної авіаційної служби України щодо надання інформації про боржника.

На вказаний запит державного виконавця Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у відповіді від 12.10.2017 № 10101/21076 повідомлено, що за наявними щоквартальними адміністративними даними, наданими депозитарними установами, станом на 30.06.2017 ПП «Агрофірма Маяк» серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів (10 відсотків і більше статутного капіталу) відсутнє; ДП «Держреєстри України у відповіді від 14.09.2017 № 287 повідомлено, що станом на 14.09.2017 згідно даних основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання ПП «Агрофірма Маяк» не зберігає зерно на зернових складах; ДП «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) від 18.09.2017 № вих-1099/2017 повідомлено, що за результатами пошуку об’єктів промислової власності, що належить ПП «Агрофірма Маяк» не виявлено.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що скаржник звертався до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві з клопотанням від 03.08.2017 № 03-6/08 про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 48169959 при примусовому виконанні наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 по справі № 911/798/15, однак результати розгляду державним виконавцем зазначеного клопотання державною виконавчою службою суду не надані.

Постановою Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві про арешт коштів боржника від 23.10.2017 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника.

Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про арешт майна боржника від 23.10.2017, якою накладено арешт на майно, що належить боржнику в межах суми боргу, а також винесено постанову від 23.10.17 про арешт коштів боржника.

Листом ПАТ «ОКСІ БАНК» від 28.11.2017 № 4101/1215 повідомлено ВДВС, що постанову про арешт коштів боржника від 23.10.2017 прийнято до виконання, однак на момент арешту для виконання постанови на спеціальному цільовому рахунку боржника № 2600401004233 залишок коштів відсутній.

Постановою Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.12.2017 у виконавчому провадженні № 48169959 виконавчий документ: наказ господарського суду Київської області № 911/798/15 від 30.06.2015 повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII)

Відповідно до п. 5, 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

З огляду на вищезазначені приписи положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII до спірних правовідносин застосовуються положення зазначеного закону, оскільки виконавчі дії щодо винесення постанови про відновлення провадження здійснено після набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом (ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

Згідно з ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Згідно з приписами ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

З огляду на вищезазначене, дослідивши наявні матеріали, суд зазначає, що державним виконавцем в порушення зазначених вище положень Закону України «Про виконавче провадження» не вчинено заходів примусового виконання рішення суду у даній справі, передбачених вказаним Законом, зокрема, здійснення відповідних запитів, виявлення грошових коштів, а також проведення перевірок майнового стану боржника в передбаченому порядку, визначеному ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», яка має проводитись не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника, тому винесення оскаржуваної постанови Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.12.2017 у виконавчому провадженні № 48169959 є безпідставним. Доказів протилежного державна виконавча служба суду не надала.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Оскільки державним виконавцем не було вжито всіх заходів з примусового виконання судового рішення у даній справі, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», за наказом господарського суду Київської області у даній справі, то суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги заявника щодо визнання дій Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні № 48169959 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 по справі № 911/798/15, котрі виразились у винесенні постанови від 28.12.2017 про повернення наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 по справі № 911/798/15 стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» неправомірними, визнання недійсною винесену у виконавчому провадженні № 48169959 постанову Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві від 28.12.2017 про повернення наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 по справі № 911/798/15 стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» та визнання неправомірною бездіяльності Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні № 48169959 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 по справі № 911/798/15, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи викладене, суд задовольняє скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на дії та бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві.

Крім того, скаржник, посилаючись на приписи ст.ст. 123, 126, 344 ГПК України просить суд покласти на Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві понесені ним судові витрати, пов’язані з розглядом справи, а саме – витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1050,00 грн.

В підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1050,00 грн., скаржник посилається на договір про адвокатських послуг (надання правової допомоги) від 01.08.2017 № 01-08-2017, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3888 від 29.10.2009 та посвідчення адвоката, виданих на ім’я ОСОБА_2, квитанцію від 02.03.2018 № 0.0.978473985.1 на суму 1050,00 грн., згідно з якою сплачено надані послуги за вказаним договором, акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 02.03.2018. Крім того, в підтвердження сплати коштів згідно вищевказаного договору скаржником на рахунок адвоката ОСОБА_2, скаржник подав до суду копію довідки про відкриття рахунку від 14.07.2017 № 170714SU14050600, видану Приватним акціонерним товариством ОСОБА_5 «Приватбанк» клієнту ОСОБА_2

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 30 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Судом встановлено, що між заявником та адвокатом ОСОБА_2 укладено договір про адвокатських послуг (надання правової допомоги) від 01.08.2017 № 01-08-2017 (далі – договір), за умовами якого виконавець - адвокат зобов’язався надати замовнику – заявнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником та ПП «Агрофірма Маяк» - боржник, котрі виникли у виконавчому провадженні № 48169959 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 по справі № 911/798/15, надання консультацій з приводу можливого, законодавчо доцільного та обґрунтованого вжиття заходів Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві, направлених на примусове виконання наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 по справі № 911/798/15 та стягнення із боржника безспірного розміру грошових коштів, консультації з питань практичного застосування норм виконавчого, виконавчо-процесуального та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки, написання та подання від імені замовника до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві різного роду клопотань про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 48169959 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 по справі № 911/798/15 із врахуванням Закону України «Про виконавче провадження», підготовки, написання та подання до господарського суду відповідної скарги на бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні № 48169959 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 по справі № 911/798/15 при наявності підстав для такого заходу, представництві інтересів замовника у суді під час розгляду судової справи за поданою скаргою, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов’язків виконавця за даним договором. Правова допомога за цим договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги.

Згідно з п. 3.1 договору сторони погодили, що вартість виконання передбачених цим договором комплексу правових послуг та робіт становить не більше 1500,00 грн., виходячи із того, що вартість однієї години роботи виконавця складає 70,00 грн. (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні, тощо) по підготовці матеріалів у відповідності до п. 1.1 договору) та участь у судовому засіданні (не менше одного), вартість участі у котрому складає 200,00 грн.

На виконання умов договору адвокат надав скаржнику передбачені договором послуги, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 02.03.2018, який підписаний в двосторонньому порядку та скріплений печатками скаржника та адвоката, завірена копія міститься в матеріалах справи.

За надані адвокатські послуги скаржник сплатив на користь адвоката грошові кошти в розмірі 1050,00 грн., що підтверджується квитанцією від 02.03.2018 № 0.0.978473985.1, оригінал якої залучений до матеріалів справи.

Статус особи, яка представляла інтереси скаржника за вказаним договором, відповідає вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з приписами ст. 344 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

З огляду на зазначене, у зв’язку з задоволенням скарги заявника, понесені ним судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, а саме – витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1050,00 грн. покладаються судом на Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 232-235, 342-344 Господарського процесуального кодексу України, суд -

постановив:

1. Закрити провадження в частині вимог скарги щодо визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні № 48169959 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 по справі № 911/798/15 щодо нерухомого майна боржника, котра призвела до неможливості виконання наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 по справі № 911/798/15 за рахунок нерухомого майна боржника.

2. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на дії та бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві задовольнити повністю.

3. Визнати дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні № 48169959 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 по справі № 911/798/15, котрі виразились у винесенні постанови від 28.12.2017 про повернення наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 по справі № 911/798/15 стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» неправомірними.

4. Визнати недійсною винесену у виконавчому провадженні № 48169959 постанову Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві від 28.12.2017 про повернення наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 по справі № 911/798/15 стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

5. Визнати неправомірною бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні № 48169959 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 30.06.2015 по справі № 911/798/15, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження».

6. Стягнути з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110, ідентифікаційний код 34967593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 40, офіс 315, ідентифікаційний код 38039872) 1050 (одну тисячу п’ятдесят) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

7. Видати наказ.

Дана ухвала набирає законної сили у строк та в порядку передбачених ч. 1 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Суддя Ю.В. Подоляк