Рішення № 73599201, 24.04.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.04.2018 м.Харків Справа № 905/19/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Григор’євій М.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська насосна компанія», м.Павлоград, Дніпропетровська область

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ОСОБА_1 Донбасу», м.Добропілля, Донецька область

про: стягнення 922509,73грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 15.05.17 р.,ТОВ “Донбаська насосна компанія”

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №ББУ/ШКД78/СЛ/17 від 11.12.17р. ПрАТ “ДТЕК шахта ОСОБА_1 Донбасу”

Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Донбаська насосна компанія”, м.Павлоград, Дніпропетровська область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства “ДТЕК шахта ОСОБА_1 Донбасу”, м.Добропілля, Донецька область про стягнення грошових коштів у розмірі 106501,97грн., з яких: 90000,00грн. – основний борг; 5433,15грн. – штрафні санкції (пеня); 4398,66грн. – інфляційні нарахування; 6670,16грн. – 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки №1626-КД від 09.01.15р. в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару.

Автоматичним розподілом автоматизованої системи документообігу господарського суду Донецької області сформовано судову справу, якій присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №905/19/18.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.01.18р. відкрито провадження у справі №905/19/18; дану справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 05.02.18р.

До суду від відповідача надійшли:

08.02.18р. - відзив №б/н б/д (з додатками) на позовну заяву, у якому відповідач просить суд в задоволені позовних вимог відмовити внаслідок припинення грошового зобов’язання з обставин непереборної сили, які передбачені ст.607 ЦК України;

28.02.18р. - клопотання №б/н б/д про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

До суду від позивача надійшли:

- заява №02-059/18 від 21.02.18р. про збільшення розміру позовних вимог в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 731076,00грн. - основний борг; 93830,75грн. – штрафні санкції (пеня); 77881,48грн. – інфляційні нарахування; 19721,50грн. – 3% річних.

- заява №02-079/18 від 28.02.18р. про долучення до матеріалів справи додаткових документів;

- відповідь №02-078/18 від 28.02.18р. на відзив у якій позивач, в спростування доводів відповідача, зазначив що останній не повідомив позивача про настання обставин непереборної сили (форс-мажору) у розумний строк та не надав відповідний документ ОСОБА_4 чи іншого компетентного органу;

Ухвалою суду від 28.02.18р. задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбаська насосна компанія” м.Павлоград, Дніпропетровська область №02-059/18 від 21.02.18р. про збільшення розміру позовних вимог; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та у підготовчому засіданні оголошено перерву до 20.03.18р.

20.03.18р. представником позивача через канцелярію суду надане клопотання №б/н б/д про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

Також, 20.03.18р. до суду від відповідача надійшли письмові заперечення №б/н б/д на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 20.03.18р. підготовче засідання відкладено на 04.04.18р.

04.04.18р. представник відповідача через канцелярію суду надав клопотання №б/н б/д про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Надані сторонами додаткові документи долучені до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 04.04.18р. за результатами підготовчого засідання закрито підготовче провадження у справі №905/19/18 та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 24.04.18р.

Представник позивача у судовому засіданні 24.04.18р. наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.04.18р. проти задоволення позивних вимог заперечував.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

09.01.15р. між позивачем (постачальник) Товариством з обмеженою відповідальністю “Донбаська насосна компанія” та відповідачем (покупець) Публічним акціонерним товариством “ДТЕК ОСОБА_1 Донбасу” укладений договір №1626-КД (далі за текстом - договір), згідно, якого постачальник в порядку та на умовах, передбачених даним договором, зобов’язується поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення в асортименті, кількості, у строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в даному договорі та специфікаціях, які є невід’ємними частинами даного договору, а покупець зобов’язується прийняти та оплати продукцію, що поставляється у його власність у відповідності до умов даного договору (п.п.1.1., 1.2. договору).

Поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за ціною, якісними характеристиками та у строки, які узгоджені сторонами у специфікаціях до даного договору. Під партією продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції, однорідної за своїми якісними показниками, які супроводжуються одним документом про якість та/або одним товаросупровідним документом (п.4.1. договору).

Пунктом 4.2. договору сторони визначили умови поставки продукції – DDP, згідно «Інкотермс-2010», з урахуванням умов та застережень, що містяться в даному договорі та/або відповідних специфікаціях до нього.

Згідно п.4.3. договору в якості доказу поставки постачальник зобов’язан надати покупцю (його уповноваженому представнику) наступні товаросупровідні документи: - рахунок-фактуру; - видаткову накладну; залізничну або товарно-транспортну накладну (в залежності від виду транспорту); - сертифікат якості та/або паспорт; - сертифікат відповідності (у випадку, якщо продукція підлягає обов’язковій сертифікації); - інструкцію (керівництво) з експлуатації (у випадку, якщо даний документ передбачені); - технічну документацію, передбачену п.2.3. даного договору.

Товаросупровідні документи, обумовлені вище, постачальник зобов’язується надати покупцю (його уповноваженій особі) в паперовому вигляді одночасно з передачею продукції.

Відмітка покупця (його уповноваженої особи) про отримання продукції у видатковій накладній є доказом отримання покупцем вищевказаних товаросупровідних документів.

Відповідно до п.4.5. договору датою поставки продукції при постачанні автомобільним транспортом вважається дата, вказана представником покупця на видатковій накладній, а при наявності тільки підпису представника покупця – дата виписки постачальником видаткової накладної. Датою поставки продукції при постачанні залізничним транспортом вважається дата, вказана у залізничній накладній, яка свідчить про прибуття продукції на залізничну станцію призначення (в узгоджене місце призначення поставки).

Згідно п.5.1. договору загальна сума договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, які є невід’ємною частиною даного договору. В будь-якому випадку, загальна орієнтовна сума договору не повинна перевищувати суму, еквівалентну 30000000,00грн., з ПДВ на дату укладання договору. Сума договору може бути збільшена шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди після отримання дозволу уповноваженого на то органу управління покупця.

Ціни на продукцію, яка постачається постачальником, встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях до даного договору (п.5.2. договору).

Пунктом 5.3. договору визначено, що розрахунки за продукцію, яка постачається постачальником по даному договору, здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п’яти) робочих днів після закінчення 90 (дев’яностого) календарного дня, який обчислюється з дати поставки відповідної продукції, на підставі отриманого покупцем рахунку-фактури та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної та документів, передбачених п.4.3. даного договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Відповідно до п.6.8. договору у випадку несвоєчасної оплати продукції покупець, за письмовою вимогою постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період прострочення, за кожен день прострочки оплати від вартості несвоєчасно оплаченої продукції, однак не більше 15% від вартості не своєчасно оплаченої продукції.

Даний договір вступає в силу з 09 січня 2015 року за умови його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Сторони дійшли згоди, що у випадку належного виконання обома сторонами своїх зобов’язань, строк дії договору встановлюється до 31 грудня 2016 року включно. У випадку не виконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов’язань по даному договору, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов’язань. (п.п.8.1., 8.2. договору).

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб.

05.06.15р., 20.05.16р., 08.09.16р. сторонами договору підписано додаткові угоди, згідно яких сторони внесли зміни: в розділ 10 договору щодо місцезнаходження покупця; виклали преамбулу договору в іншій редакції щодо зміни найменування покупця на Приватне акціонерне товариство «ДТЕК ОСОБА_1 Донбасу»; виклали п.2 Специфікацій від 02.11.15р., 10.11.15р., 02.03.16р. до договору щодо зміни умов поставки: DDP («Інкотермс-2010») м.Павлоград, вул. Терновська, 5.

11.10.16р., 18.10.16р. та 29.12.16р. сторонами підписані специфікації, якими визначені найменування, кількість, ціну, умови поставки, строки поставки та оплати товару.

· Згідно специфікації від 11.10.16р., узгоджено, що позивач (постачальник) постачає покупцю (відповідачу) товар, загальною вартістю 186552,00грн. (з ПДВ). Строк поставки – до 28.12.16р. Умови поставки, місце призначення поставки: DDP («Інкотермс-2010») м.Павлоград, вул. Терновська, 5. Умови оплати: шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п’яти) робочих днів з 90 календарного дня від дати поставки продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної та документів, передбачених умовами договору.

Специфікація підписана представниками сторін договору та скріплена печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі видаткової накладної №12281 від 28.12.16р. та товарно-транспортної накладної №Р 12281 від 28.12.16р. було поставлено відповідачу товар на суму 186552,00грн., який був прийнятий представником відповідача, що підтверджується підписом представника отримувача (відповідача) на відповідній видатковій накладній та товарно-транспортній накладній без зауважень та заперечень щодо кількості, якості та відсутності товаросупровідних документів.

Щодо відсутності проставлення печатки відповідача на видатковій накладній суд, зазначає, що в силу п.2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. N88 це є правом, а не обов’язком сторони господарської операції.

Повноваження особи, яка приймала та підписувала видаткову накладну з боку відповідача підтверджуються наявною в матеріалах справи довіреністю №1292 від 01.12.16р. на отримання ТМЦ.

Видаткова накладна має посилання на договір №1626-КД від 09.01.15р. та специфікацію від 11.10.16р., а товарно-транспортна накладна в свою чергу має посилання на вказану видаткову накладну.

· Згідно специфікації від 18.10.16р., узгоджено, що позивач (постачальник) постачає покупцю (відповідачу) товар, загальною вартістю 295104,00грн. (з ПДВ). Строк поставки – до 13.01.17р. Умови поставки, місце призначення поставки: DDP («Інкотермс-2010») м.Павлоград, вул. Терновська, 5. Умови оплати: шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п’яти) робочих днів з 90 календарного дня від дати поставки продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної та документів, передбачених умовами договору.

Специфікація підписана представниками сторін договору та скріплена печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі видаткової накладної №12138 від 13.12.16р. та товарно-транспортної накладної №Р 12138 від 13.12.16р. було поставлено відповідачу товар на суму 295104,00грн., який був прийнятий представником відповідача, що підтверджується підписом представника отримувача (відповідача) на відповідній видатковій накладній та товарно-транспортній накладній без зауважень та заперечень щодо кількості, якості та відсутності товаросупровідних документів.

Щодо відсутності проставлення печатки відповідача на видаткових накладних суд, зазначає, що в силу п.2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. N88 це є правом, а не обов’язком сторони господарської операції.

Повноваження особи, яка приймала та підписувала видаткову накладну з боку відповідача підтверджуються наявною в матеріалах справи довіреністю №1335 від 12.12.16р. на отримання ТМЦ.

Видаткова накладна №12138 від 13.12.16р. має посилання на договір №1626-КД від 09.01.15р. та специфікацію від 18.10.16р., товарно-транспортна накладна в свою чергу має посилання на вказану видаткову накладну.

· Згідно специфікації від 29.12.16р., узгоджено, що позивач (постачальник) постачає покупцю (відповідачу) товар, загальною вартістю 249420,00грн. (з ПДВ). Строк поставки – до 21.01.17р. Умови поставки, місце призначення поставки: DDP («Інкотермс-2010») м.Павлоград, вул. Терновська, 5. Умови оплати: шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п’яти) робочих днів з 90 календарного дня від дати поставки продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної та документів, передбачених умовами договору.

Специфікація підписана представниками сторін договору та скріплена печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі видаткової накладної №01201 від 20.01.17р. та товарно-транспортної накладної №Р 01201 від 20.01.17р. було поставлено відповідачу товар на суму 249420,00грн., який був прийнятий представником відповідача, що підтверджується підписом представника отримувача (відповідача) на відповідній видатковій накладній та товарно-транспортній накладній без зауважень та заперечень щодо кількості, якості та відсутності товаросупровідних документів.

Щодо відсутності проставлення печатки відповідача на видаткових накладних суд, зазначає, що в силу п.2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. N88 це є правом, а не обов’язком сторони господарської операції.

Повноваження особи, яка приймала та підписувала видаткові накладні з боку відповідача підтверджуються наявною в матеріалах справи довіреністю №108 від 20.01.17р. на отримання ТМЦ.

Видаткова накладна №01201 від 20.01.17р. має посилання на договір №1626-КД від 09.01.15р. та специфікацію від 29.12.16р., товарно-транспортна накладна в свою чергу має посилання на вказану видаткову накладну.

Таким чином, на виконання умов договору №1626-КД від 09.01.15р. та специфікацій до нього від 11.10.16р., від 18.10.16р. та від 29.12.16р., позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято продукцію на загальну суму 731076,00грн.

Факт отримання від позивача товару з боку відповідача на вказану суму за вказаним договором не спростований.

За твердженням позивача, відповідач в порушення умов договору №1626-КД від 09.01.15р. та специфікацій до нього, поставлений товар у встановлений строк не сплатив, у зв’язку з чим, за відповідачем рахується заборгованість за вищезазначеним договором в розмірі 731076,00грн.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України нараховані та пред’явлені до стягнення 3% річних у розмірі 19721,50грн. та інфляційні нарахування у розмірі 77881,48грн., а також нарахована на підставі п.6.8. договору пеня у розмірі 93830,75грн.

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з відповідною позовною заявою (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що виконання грошових зобов’язань за договором №1626-КД від 09.01.15р. є припиненими внаслідок настання форс мажорних обставин/обставин непереборної сили, які передбачені ст.607 ЦК України, а саме у зв’язку з проведенням антитерористичної операції на території міста Донецька та Донецької області. В підтвердження захоплення підприємства відповідача останнім надані суду Сертифікат (Висновок) Донецької торгово-промислової палати №2886/05-4 від 05.09.14р. про настання обставин непереборної сили, Сертифікат ОСОБА_4 палати України №7633 про настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), копію заяви до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення, витяг з кримінального провадження №12017100000000152.

Надаючи правову кваліфікацію вказаним обставинам, суд виходить з наступного:

Внаслідок укладення договору №1626-КД від 09.12.15р. між сторонами згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Разом з тим, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Як визначено положеннями ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами п.5.3. договору №1626-КД від 09.01.15р. та п.5 специфікацій до нього від 11.10.16р., від 18.10.16р. та від 29.12.16р. сторонами узгоджено, що розрахунки за продукцію, яка постачається постачальником по даному договору, здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п’яти) робочих днів після закінчення 90 (дев’яностого) календарного дня, який обчислюється з дати поставки відповідної продукції, на підставі отриманого покупцем рахунку-фактури та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної та документів, передбачених умовами договору.

Разом з тим, згідно п.4.5. договору датою поставки продукції при постачанні автомобільним транспортом вважається дата, вказана представником покупця на видатковій накладній, а при наявності тільки підпису представника покупця – дата виписки постачальником видаткової накладної. Датою поставки продукції при постачанні залізничним транспортом вважається дата, вказана у залізничній накладній, яка свідчить про прибуття продукції на залізничну станцію призначення (в узгоджене місце призначення поставки).

Проте, відповідач у встановленому договором порядку не відмовився від прийняття поставлених товарів та не повідомив постачальника про будь-які недоліки чи невідповідності. Будь-яких актів невідповідності з приводу поставленого товару сторони не надали.

Тобто, товар був поставлений постачальником та прийнятий належним чином відповідачем без застережень щодо недоліків та відсутності необхідних товаросупровідних документів.

За вказаних підстав, відповідач мав сплатити вартість товару, отриманого від позивача 13.12.16р. в строк до 20.03.17р. (включно), отриманого 28.12.17р. в строк до 04.04.17р. (включно), отриманого 20.01.17р. в строк до 27.04.17р. (включно).

Враховуючи, наведені вище норми законодавства та встановлені судом фактичні обставини щодо отримання відповідачем товару по договору №1626-КД від 09.01.15р. у останнього виникло зобов’язання з його оплати.

Сплату вищевказаної суми заборгованості боржником не здійснено, доказів перерахування коштів на користь позивача суду не надано, у зв’язку з чим у відповідача станом на час звернення позивача з позовом до суду (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) наявна заборгованість перед позивачем в сумі 731076,00грн. Документів, які б підтверджували безпідставність нарахування заборгованості, контррозрахунку заборгованості, а також матеріалів, які б спростовували твердження позивача, суду також не надано.

Таким чином, відповідач свої зобов’язання за договором №1626-КД від 09.01.15р., щодо оплати поставленого товару у строки обумовлені сторонами договору та специфікацій до нього, не виконав, а отже прострочив виконання зобов’язання, у розумінні ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України. Доказів зворотнього суду не доведено.

За таких обставин, враховуючи викладене, позов в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 731076,00грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред’явлено до стягнення (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 3% річних за періоди з 21.03.17р. по 28.02.18р., з 05.04.17р. по 28.02.18р. та з 28.04.17р. по 28.02.18р. в загальному розмірі 19721,50грн. та інфляційні за період з 01.04.17р. по 31.01.18р. в загальному розмірі 77881,48грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що позивачем вірно визначений період нарахування 3% річних, та наданий розрахунок є арифметично вірним.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 19721,50грн., підлягають задоволенню.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.18р. у справу №910/24266/16 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Також, у вказаній постанові Верховним Судом з посиланням на Рекомендації Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.1997р. № 62-97р зазначено, що сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань, суд дійшов висновку, що позивачем вірно визначений період нарахування інфляційних нарахувань, та наданий розрахунок є арифметично вірним.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у розмірі 77881,48грн., підлягають задоволенню.

Крім 3% річних та інфляційних нарахувань, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 93830,75грн.

Відповідно до п.6.8. договору у випадку несвоєчасної оплати продукції покупець, на письмову вимогу постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період прострочення, за кожен день прострочки оплати від вартості несвоєчасно оплаченої продукції, однак не більше 15% від вартості не своєчасно оплаченої продукції.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позивачем вірно визначений період нарахування пені, та наданий розрахунок є арифметично вірним.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 93830,75грн., підлягають задоволенню.

Перевірка розрахунку 3% річних, інфляційних нарахувань та пені судом здійснено за допомогою програмного забезпечення “Ліга Закон”.

Суд не погоджується з позицією відповідача викладеній у відзиві на позовну заяву щодо припинення грошових зобов’язань останнього за договором №1626-КД від 09.01.15р. внаслідок настання форс мажорних обставин/обставин непереборної сили, які передбачені ст.607 Цивільного кодексу України, з наступних підстав.

Виконання зобов’язання належним чином, що передбачено ст.599 Цивільного кодексу України та ч.ч.1, 2 ст.203 Господарського кодексу України. Також, законодавство передбачає можливість належного припинення зобов’язання і в інший спосіб, у тому числі – і через неможливість виконання у разі виникнення обставин, за які жодна із сторін не відповідає, ст.607 Цивільного кодексу України.

За змістом п.7.1. договору, і відповідно до ч.2 ст.218 Господарського кодексу України обставинами непереборної сили, наслідком яких виявилось неможливим належне виконання зобов’язання, є обставини, які одночасно є надзвичайними та невідворотними за даних умов здійснення господарської діяльності.

При цьому, із змісту означеної норми, так само, як і із ст.617 Цивільного кодексу України випливає, що обов’язковим елементом встановлення/доведення звільнення боржника від відповідальності з цієї підстави, є причинно-наслідковий зв'язок між такими обставинами та неможливістю виконати розглядуване зобов’язання (в даному випадку – грошове – зі сплати поставленої продукції).

Виходячи із змісту ч.4 ст.219 Господарського кодексу України необхідність встановлення такого зв’язку між форс-мажорними обставинами та допущеним через них порушенням зобов’язання вимагається і відносно визначених за домовленістю сторін в договорі переліку відповідних обставин (як в даному випадку). Таким чином, сама по собі констатація/доведення існування таких обставин є необхідною, але недостатньою умовою для звільнення від відповідальності.

Суд звертає увагу, що п.п.7.3., 7.4., 7.5. договору сторони передбачили, що сторона, для якої виникли умови форс-мажору, зобов’язана в розумний строк письмово повідомити другу сторону (лист, факс, телекс, телеграф). Не повідомлення іншу сторону про неможливість виконання прийнятих по даному договору зобов’язань, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, яка звільняє від відповідальності за невиконання зобов’язань. Сторона, яка заявила про настання форс-мажорних обставин, повинна надати відповідний документ ОСОБА_4 або іншого компетентного органу, в якому повинні бути вказані характер фарс-мажорних обставин, їх наслідків та тривалість.

Обов’язковість дотримання умов договору передбачена ст.629 Цивільного кодексу України. Проте матеріали справи не містять доказів вчинення відповідачем дій обумовлених п.п.7.3., 7.4., 7.5. договору.

Відповідач крім посилання на факт захоплення підприємства відповідача, жодним чином не обґрунтовує та не доводить того, що означений факт перешкоджає виконанню грошового зобов’язання перед позивачем, тим більше, що відсутність у боржника коштів не може вважатися форс-мажорною обставиною згідно ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, що узгоджується також зі спеціальною нормою ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України.

Крім того, за змістом п.5.3. договору належне виконання спірного грошового зобов’язання у розумінні ч.1 ст.198 Господарського кодексу України полягає у здійсненні безготівкового перерахування коштів з банківського рахунку відповідача, зареєстрованого на контрольованій території Україні, на банківський рахунок позивача, також зареєстрованого на контрольованій території України.

Наразі, матеріали справи не містять жодних відомостей про вплив захоплення розташованого на неконтрольованій території цілісного майнового комплексу відповідача на можливість останнього на контрольований території розпоряджатися приналежними йому грошовим коштами на рахунках у функціонуючих на контрольованій території банківських установах.

Посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин та сертифікат ТПП України №7634 жодною мірою не звільняє останнього від потреби довести причинно-наслідковий зв'язок між неможливістю виконати зобов’язання та настанням форс-мажорних обставин.

Таким чином, недоведеність за матеріалами справи причинно-наслідкового зв’язку між обставинами захоплення підприємства відповідача і простроченням ним виконання грошового зобов’язання зі здійснення безготівкових розрахунків на контрольованій Україною території, зумовлює безпідставність застосування ст.ст.607, 617 Цивільного кодексу України при вирішенні питання про можливість стягнення заборгованості, пені, інфляційних та 3% річних.

Посилання відповідача на рішення господарського суду Донецької області по справі №905/1722/17 від 08.02.18р. та на рішення Добропільського міскрайонного суду №227/1915/17 від 07.12.17р., №227/1914/17 від 13.12.17р. як на доказ встановлення факту настання обставин форс-мажору у відповідача, судом залишаються поза увагою, оскільки рішення господарського суду Донецької області по справі №905/1722/17 від 08.02.18р. не набуло законної сили та було скасовано постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.18р., а рішення Добропільського міскрайонного суду №227/1915/17 від 07.12.17р., №227/1914/17 від 13.12.17р. жодним чином не доводять наявність причинно-наслідкового зв'язку між неможливістю виконати зобов’язання за договором №1626-КД від 09.01.15р. та настанням форс-мажорних обставин.

Відповідно до ст.13Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За вищевказаних обставин, враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, суд вважає позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 46, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська насосна компанія», м.Павлоград, Дніпропетровська область до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ОСОБА_1 Донбасу», м.Добропілля, Донецька область про стягнення основного боргу в сумі 731076,00грн., пені в сумі 93830,75грн., інфляційних нарахувань в сумі 77881,48грн., 3% річних в сумі 19721,50грн., задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ОСОБА_1 Донбасу» (вул. Київська, буд. 1, м.Добропілля, Донецька область, 85000; код ЄДРПОУ 05508186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська насосна компанія» (вул. Крилова, буд. 25, м.Павлоград, Дніпропетровська область, 51400, ЄДРПОУ 36104221) основний борг в сумі 731076,00грн.; пеню в сумі 93830,75грн.; інфляційні нарахування в сумі 77881,48грн.; 3% річних в сумі 19721,50грн. та судовий збір у сумі 13837,65грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

В судовому засіданні 24.04.18р. оголошено вступну та резолютивні частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.04.18р.

Суддя М.О. Лейба