Рішення № 73597739, 22.03.2018, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/1318/17

пр. № 2/759/725/18

22 березня 2018 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,

секретаря Чернишук К.О.,

представника позивача Путієнка Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами Публічного Акціонерного Товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 р. позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у розмірі 15954 грн 69 коп. та судові витрати по справі, посилаючись на ті підстави, що 09.02.2011 між сторонами укладено кредитний договір №0002086437БН/2011-02, згідно якого позивач відкрив відповідачу кредитну лінію для проведення останнім кредитній операцій з використанням платіжної картки з лімітом 8000 грн 00 коп., а відповідач зобов'язався сплачувати щомісячно проценти за користування кредитом у розмірі 28,00% річних, однак відповідачем було порушено порядок погашення кредиту та сплати процентів, що свідчить про неналежне виконання умов кредитного договору.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, просив задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з'явився про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив (а.с. 36, 44, 45).

Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів згідно п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України в порядку заочного розгляду справи.

Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 09.02.2011 між сторонами укладено договір про відкриття кредитної лінії до карткового рахунку в рамках зарплатного проекту №0002086437БН/2011-02, згідно умов якого позивач відкриває відповідачу кредитну лінію з лімітом не більше 8000 грн 00 коп. на строк до 31.01.2013 з оплатою процентів за його використання у розмірі 26,00% річних, кредит повертається щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, рівними частинами протягом останніх 6 місяців строку дії цього договору (а.с. 4, 5).

Однак, через неналежне виконання кредитного договору станом на 19.12.2016 зобов'язання відповідача в частині погашення кредиту та процентів залишилися невиконами, внаслідок чого загальна сума заборгованості у відповідача за період з 28.06.2012 по 30.11.2016 складає 15954 грн 69 коп., з яких 9868 грн 38 коп. заборгованість за процентами; 3137 грн 76 коп. пеня, нарахована на прострочену заборгованість за процентами; 2948 грн 54 коп. пеня, нарахована прострочену заборгованість за кредитом (основним боргом) (а.с. 6-13).

Згідно положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до укладеного між сторонами договору та ст.ст. 1049, 1050 та 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Однак, боржником не виконано зобов'язань, визначених Договором, порушено умови щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування, що підтверджується розрахунком суми заборгованості по договору.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

З матеріалів справи вбачається, що позичальник своїх зобов'язань за договором належним чином не виконував, перестав сплачувати щомісячні платежі з погашення кредиту та процентів.

На підставі наведеного суд, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вомог, а тому підлягають задоволенню.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення судовий збір на користь позивача у розмірі 1600 грн 00 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 261, 509, 525, 526, 530, 553, 554, 559, 628, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 353 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного Акціонерного Товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного Акціонерного Товариства «Державний експортно-імпортний банк України» суму заборгованості 15954 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири гривні) 69 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного Акціонерного Товариства «Державний експортно-імпортний банк України» судовий збір по справі у розмірі 1600 грн 00 копю

Враховуючи п.п. 15.5. п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О.В. Ул'яновська

Повний текст судового рішення складено 22.03.2018.