Постанова № 73596290, 23.04.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 806/2875/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"23" квітня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Шевчук С.М.

ОСОБА_1,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "29" листопада 2017 р. (судове рішення ухвалене суддею Липа В.А. в м.Житомир, відомості про час ухвалення судового рішення та дату складання повного тексту рішення відсутні) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубрівка-Агро" до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про зобов'язання вчинити дії , -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дубрівка-Агро" звернулось до суду з позовом в якому просить:

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області задовільнити заяви ТОВ "Дубрівка-Агро" від 18.08.2017 року та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок ТОВ "Дубрівка-Агро" з правом передачі в оренду терміном на 49 років площею 2 га кожна, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дубрівської сільської ради Баранівського району.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 11 квітня 2017 року та 18 серпня 2017 року звертався з заявами до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок площею 2 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дубрівської сільської ради Баранівського району з правом передачі в оренду на 49 років, але відповідачем було відмовлено у наданні даного дозволу. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.11.2017 року позов задоволено частково.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубрівка-Агро" щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з правом передачі в оренду терміном на 49 років площею 2 га кожни, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дубрівської сільської ради Баранівського району Житомирської області.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, у якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що ст.124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній чи державній власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Заслухавши доповідь головуючого судді по справі та перевіривши правильність висновків суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги у порядку ст.308 КАС України, колегія суддів встановила наступні обставини.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубрівка-Агро" звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з заявами від 11.04.2017 року та 18.08.2017 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Дубрівка-Агро" з правом передачі в оренду терміном на 49 років площею 2 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дубрівської сільської ради Баранівського району (а.с.6, 8,10, 25).

За результатами розгляду даних заяв, відповідач листами від 24.04.2017 року №319-6-0.334-4616/2-17, №19-6-0.334-4618/2-17 та від 26.09.2017 №19-6-0-334-9014/2-17, №19-6-0-334-9015/2-17 було повідомлено, що одним з пріоритетів є передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності переважно на умовах оренди на строк не більш як сім років, а було вказано бажаний строк 49 років, тому позивачу було відмовлено у задоволені заяв (а.с.7, 9, 24,39).

Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, який є обов'язковою підставою для скасування рішення або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Водночас, в абзаці 3 частини 7 статті 118 Земельного кодексу України зазначено, що у разі, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до частини 9 статті 118 цього Кодексу відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Частиною 10 статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Проаналізувавши наведені норми Земельного кодексу України, Суд дійшов правового висновку, що ненадання відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк не перешкоджає розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки особа має право замовити розробку такого проекту самостійно.

Таким чином, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність. Відтак, відмова відповідного органу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, навіть якщо вона, на думку особи, є протиправною, не має наслідком порушення прав та інтересів особи, яка має намір отримати земельну ділянку. Звертаючись до суду з позовом про зобов'язання відповідача надати дозвіл на виготовлення документації із землеустрою, позивач намагався усунути перешкоду у реалізації його прав, якої у дійсності немає.

Натомість, відповідно до частиною 10 статті 118 Земельного кодексу України рішенням, яке може порушити права особи і яке може бути оскаржене до суду, може вважатися рішення про відмову органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду.

Наведені висновки щодо правильного вирішення спорів, пов'язаних із зверненням до суду фізичних осіб з позовом до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, в якому предметом позову є зобов'язання визнати протиправними дії щодо відмови у виданні дозволу чи повторно розглянути заяву про надання такого дозволу або зобов'язати видати наказ про дозвіл на виготовлення документації із землеустрою, відповідають правовому висновку Верховного Суду, висловленому у постанові від 31.01.2018 у справі № 814/741/16 та у постанові від 14 березня 2018 року №804/3703/16. Предметом розгляду справ у яких, як вбачається з п. 2 постанови Верховного Суду від 14 березня 2018 року №804/3703/16, є неодноразові відмови органів Держгеокадастру у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України (у редакції до 15.12.2017) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Адміністративний суд покликаний захищати осіб від порушень їх прав з боку суб'єктів владних повноважень. Обов'язковим елементом правопорушення є негативні для особи наслідки у вигляді невизнання, обмеження або перешкоджання у реалізації її реальних прав, свобод або інтересів, які настають внаслідок протиправних дій або рішень суб'єктів владних повноважень. Відсутність порушення суб'єктивних прав особи, навіть у разі коли рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень містять ознаки протиправності, унеможливлює досягнення завдань адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно ст. 317 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови про відмову у задоволенні позову повністю.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області задовольнити, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "29" листопада 2017 р. скасувати прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: С.М. Шевчук

ОСОБА_1

Повне судове рішення складено "23" квітня 2018 р.