Постанова № 73596227, 23.04.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 278/2796/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"23" квітня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Мацького Є.М.

ОСОБА_1,

за участю секретаря Круглій В.В.,

сторін та їх представників: від позивача - пред. ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської обласної ради на постанову Житомирського районного суду Житомирської області від "14" грудня 2017 р. (судове рішення ухвалене суддею Дубовік О.М. в м. Житомирі , у справі за позовом Житомирської обласної ради до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення штрафу , -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року Житомирська обласна рада звернулася до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просила поновити строк звернення до суду та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України ОСОБА_3 від 20.07.2017року про накладення штрафу.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що постанову про накладення штрафу винесено у зв'язку з невиконанням рішення Житомирського районного суду Житомирської області про поновлення ОСОБА_4 з 06 квітня 2017 року на посаді директора Комунального вищого навчального закладу Бердичівський медичний коледж Житомирської обласної ради. На переконання сторони позивача, дана постанова винесена незаконно, так як згідно положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" голова обласної ради не наділений повноваженнями одноосібно поновлювати на роботі керівників комунальних установ, оскільки такі питання мають вирішуватися виключно на пленарних засіданнях.

Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від14.12.2017 року поновлено Житомирській обласній раді строк звернення до суду. Відмовлено в задоволені позову Житомирській обласній раді до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції про скасування постанови про накладення штрафу.

Не погоджуючись з постановою, Житомирська обласна рада подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою задовольнити позов. Позивач зазначає, що рішення про поновлення ОСОБА_4 на посаді могло бути вирішено лише на черговій сесії обласної ради, тобто рішення не виконувалося з поважних причин, а тому постанова не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження".

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що судове рішення про поновлення на роботі підлягало до негайного виконання, а тому державний виконавець діяв відповідно до вимог діючого законодавства.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі з урахуванням ч.2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.07.2017 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження у цивільній справі на підставі виконавчого листа, виданого 30.06.2017року Житомирським районним судом Житомирської області про поновлення ОСОБА_4 з 06.04.2017 року на посаді директора Комунального вищого навчального закладу Бердичівський медичний коледж Житомирської обласної ради (а.с .19).

У постанові було роз'яснено боржнику - Житомирській обласній раді про необхідність негайного виконання рішення суду. Крім того, було попереджено, що у разі невиконання без поважних причин рішення виконавець винесе постанову про накладення штрафу на боржника.

18.07.2017 року голова обласної ради повідомив державного виконавця, що питання про поновлення ОСОБА_4 на посаді директора Комунального вищого навчального закладу Бердичівський медичний коледж Житомирської обласної ради буде внесено на розгляд засідання постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров'я та соціального захисту населення та у справах ветеранів (а.с. 12-13).

20.07.2017 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 було винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу на Житомирську обласну раду у зв'язку з невиконанням рішення Житомирського районного суду Житомирської області про поновлення ОСОБА_4 з 06.04.2017року на посаді директора комунального вищого навчального закладу Бердичівський медичний коледж Житомирської обласної ради (а.с. 56) та вимоги, якою виконавець зобов'язав Житомирську обласну раду в особі голови виконати виконавчий лист про поновлення ОСОБА_4 на посаді в триденний термін з моменту отримання даної вимоги (а.с. 20).

Не погоджуючись з постановою державного виконавця про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків про необґрунтованість позовних вимог, оскільки державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 під час винесення оскаржуваної постанови діяв у межах наданих йому повноважень з дотриманням вимог діючого законодавства України, а тому відмовив у задоволені позову.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів керуючись положеннями ч. 2 ст. 308 КАС України звертає увагу на таке.

У відповідності до ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Згідно ч 5. ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї за відомо неправдивих відомостей.

Частиною 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Частиною 1 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Враховуючи викладені обставини справи та положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що винесена державним виконавцем постанова про накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду є такою, що винесена при примусовому виконанні рішення на підставі виконавчого документа, виданого у цивільній справі.

Частина 1 ст. 383 ЦПК України (на дату звернення позивача з позовом до суду) передбачала, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Частина 1 стаття 447 ЦПК України (в чинній редакції) також передбачає, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ст. 448 ЦПК).

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник (ч. 1 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження".

З наведеного слідує, що справа предметом якої є оскарження постанови державного виконавця винесеного при виконанні судового рішення в цивільній справі є підсудною суду, який розглянув справу, як суд першої інстанції.

Отож, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що таку справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки її юрисдикційна підсудність визначена за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 та ч.2 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Частиною 1 ст.319 КАС України встановлено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи та нормам процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду скасувати з прийняттям нового про закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 319 , 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської обласної ради задовольнити частково, постанову Житомирського районного суду Житомирської області від "14" грудня 2017 р. скасувати, прийняти нову постанову, якою закрити провадження у адміністративній справі 278/2796/17 за позовом Житомирської обласної ради до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України ОСОБА_3 від 20.07.2017 року про накладення штрафу. Роз'яснити Житомирській обласній раді про наявність у неї права на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: Є.М. Мацький

ОСОБА_1

Повне судове рішення складено "24" квітня 2018 р.