Постанова № 73596224, 19.04.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/3622/17

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

19 квітня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Граб Л.С. Гонтарука В. М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Черняк А.В.,

представників позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

апелянта: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу директора Державного підприємства "Новоушицьке лісове господарство" ОСОБА_4 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 січня 2018 року (місце складання м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області до Державного підприємства "Новоушицьке лісове господарство" про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2017 року позивач - управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області звернулося до суду з позовом до Державного підприємства "Новоушицьке лісове господарство", в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення № НОМЕР_1 від 01.12.2017 про стягнення коштів.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що виявлене в ході проведення ревізії порушення п. 4 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з ведення лісового і мисливського господарства та для створення захисних лісових насаджень і полезахисних лісових смуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 №253 підприємством у 2015 році завищено потребу в одержані коштів із державного бюджету, що призвело до зайвого отримання та використання бюджетних коштів в сумі 168600,00 грн. не було усунуто і відповідно до п. 7 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області на адресу відповідача направлена вимога "Про усунення порушень виявлених ревізією" від 28 липня 2017 року №13-22-07-14/3983, яка не виконана відповідачем.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 січня 2018 року позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Новоушицьке лісове господарство" до державного бюджету зайво отримані та використані кошти в сумі 168 600 (сто шістдесят вісім тисяч шістсот) грн, на р.р. 31112115700669, отримувач УК у Новоуш.р/ отг смт. Н. Ушиця/24060300, код отримувача 37347762 ГУ ДКСУ у Хмельницькій області МФО 815013.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує на те, що сума бюджетного фінансування, яке було виділено підприємству склало лише 71,4% до потреби (2318,7 тис.грн ), яка була заявлена в бюджетному запиті на 2015 рік та 86,9 % (1906,7 тис.грн ) на утримання адміністративного та загальногосподарського персоналу (виплата заробітної плати державній лісовій охороні). Бюджетне фінансування отримане підприємством в 2015 році було повністю використане на утримання адміністративного та загальногосподарського персоналу.

19 лютого 2018 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача, в якому останній вказував на те, що апелянтом не надано належного правового обґрунтування, в чому саме виразилось порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а відтак просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні апелянт вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив скасувати рішення суду першої інстанції.

Представники позивача заперечили проти доводів апеляційної скарги та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи на ІІ квартал 2017 року проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП "Новоушицьке лісове господарство" за період з 01 січня 2015 року по завершений місяць 2017 року.

За наслідками ревізії позивачем складено акт ревізії від 18 липня 2017 року за №07-08/31.

Відповідно до Акта ревізії, а саме ч. 4.9, посадовими особами позивача встановлено, що підприємством відповідно даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності в період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року було одержано коштів з державного бюджету на загальну суму 1656600 грн. по КПКВ 2805060 "ОСОБА_5 лісового і мисливського господарства охорона і захист лісів в лісовому фонді".

Згідно з бюджетним запитом на 2015 рік передбачено одержання бюджетних коштів на загальну суму 2318700 грн. в т.ч.: витрат на рубки формування та оздоровлення лісів в сумі 74000грн.; вирощування та створення лісових культур на землях лісового фонду в сумі 129600 грн; утримання державної лісової охорони в сумі 1906700 грн.; створення захисних лісових насаджень та полезахисних смуг в сумі 208400 гривень.

Відповідно до наданого до ревізії "Виробничо-фінансового плану по лісовому і мисливському господарству та охороні навколишнього природного середовища на 2015 рік" по підприємству загальна сума планових витрат становить 6882000 грн., в т. ч. за рахунок власних коштів - 5225400 гривень.

Зі змісту наданого до ревізії "Розрахунку надходження власних коштів на фінансування лісового господарства та природоохоронних заходів по підприємству на 2015 рік" (форма 04-ЛГ план) слідує, що сума запланованих власних надходжень становила 5394000 гривень.

Нормативна потреба у видатках на ведення лісового та мисливського господарства, охорону і захист лісів, плановий обсяг надходження власних коштів від лісогосподарської діяльності розраховано відповідно до діючих середніх аукціонних цін на момент складання проекту виробничо-фінансового плану.

Заплановані витрати перевищували суму запланованих доходів на 1488000 грн. (6882000 - 5394000). При цьому, потреба в бюджетних коштах згідно затвердженого виробничо-фінансового плану підприємством розрахована в сумі 1656600 грн. Фактично надійшло із державного бюджету протягом 2015 року коштів в сумі 1656600 гривень.

Як встановлено з акта ревізії, посадовими особами позивача відібрано пояснення головного економіста ОСОБА_6, відповідно до яких "Виробничо-фінансовий план підприємства на 2015 рік" був розроблений і затверджений Хмельницьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства на початку березня 2015 року, де включено згідно лімітної довідки про бюджетні асигнування на 2015 рік КПКВ 2805060 "ОСОБА_5 лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді" надходження бюджетних коштів в сумі 1522,6 тис. грн.

Виробничо-фінансовим планом передбачено всього витрат на ведення лісового господарства в сумі 6882,0 тис. грн, з них надходження бюджетних коштів 1552,6 тис. грн, власних коштів в сумі 5329,4 тис. грн.

Надходження коштів від реалізації продукції лісового господарства планувалося 5394 тис. грн., рентабельність 1,2%.

Згідно довідки про зміни до кошторису затвердженого обласним управлінням лісового та мисливського господарства на 2015 рік від 06 вересня 2015 року додатково виділено бюджетного фінансування в сумі 134,0 тис. грн. Всього бюджетного фінансування планувалося 1656,6 тис. грн. Витрати — 6882 тис. грн. та надходження від реалізації продукції - 5394 тис. грн. залишилися без змін, очікувався прибуток 3,2%.

Для з'ясування обставин щодо додаткового виділення бюджетних коштів та на якій підставі, направлено запит до Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства від 26 червня 2017 року № 13-22-07- 14/3506.

Листом від 27 червня 2017 року № 05-806 Хмельницьке обласне управління лісового та мисливського господарства конкретної відповіді не надало та повідомило, що за даною інформацією необхідно звертатися до ДП "Новоушицький лісгосп".

Таким чином, підприємством в порушення п. 4 Порядку №253 у 2015 році завищено потребу в одержані коштів із державного бюджету, що призвело до зайвого отримання та використання бюджетних коштів в сумі 168600 грн. (1656600 - 1488000), чим завдано збитків державному бюджету на зазначену суму.

На підставі зазначеного акта ревізії відповідачу направлено письмову вимогу щодо усунення порушень законодавства від 28 липня 2017 року №13-22-07-14/3983.

Виявлені в ході ревізії порушення підприємством усунуто лише частково та не виконано п. 2 вимоги, а саме: в порушення п. 4 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з ведення лісового і мисливського господарства та для створення захисних лісових насаджень полезахисних лісових смуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року №253 підприємством відповідача у 2015 році завищено потребу в одержанні коштів із державного бюджету, що призвело до зайвого отримання та використання бюджетних коштів в сумі 168600 грн., що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надано необхідні докази, які містяться в матеріалах справи, в той час як вимога від 28 липня 2017 року №13-22-07-14/3983 відповідачем не оскаржувалась та не скасована і доказів щодо усунення вказаного порушення відповідачем суду не надано.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Згідно з п. 7 ст. 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право, крім іншого, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналізуючи доводи апелянта стосовно порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

З матеріалів справи слідує, що відповідачем вимогу управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області від 28 липня 2017 року №13-22-07-14/3983 "Про усунення порушень виявлених ревізією" в установленому законом порядку не оскаржено, більше того, відповідач вчиняв дії по усуненню виявлених ревізією порушень, що вказує на визнання допущених порушень, однак вимога не була виконана відповідачем в повному обсязі.

Положеннями ч. 2 ст. 15 Закону № 2939-XII встановлено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Зазначена правова позиція також сформована Верховним Судом України та відображена в постанові від 28 жовтня 2014 року по справі №21-462а14, згідно із якою вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.

Відповідно до п. 13 ст. 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Тобто, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначити їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Враховуючи, що відповідачем не усунуто в повній мірі виявлених ревізією порушень, які зазначені у вимозі від 28 липня 2017 року №13-22-07-14/3983, то позивач мав усі необхідні правові підстави для звернення до суду про стягнення до державного бюджету зайво отриманих та використаних бюджетних коштів.

В той же час, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апелянта щодо відсутності факту порушення п. 4 Порядку №253 у 2015 році стосовно завищення потреби в одержані коштів із державного бюджету, що призвело до зайвого отримання та використання бюджетних коштів в сумі 168600 грн., оскільки правомірність формування позивачем вимоги від 28 липня 2017 року №13-22-07-14/3983 не є предметом розгляду даної, в той час як доводи апелянта фактично направлені лише на спростування правомірності формування такої вимоги.

Зважаючи на те, що вимога позивача від 28 липня 2017 року №13-22-07-14/3983 відповідачем не оскаржувалась та є чинною як на момент розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду справи, і відповідачем не надано будь-яких доказів щодо усунення вказаного порушення, то суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовну вимогу про стягнення зайво отриманих коштів.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, в той час як доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог, у зв'язку із чим підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу директора Державного підприємства "Новоушицьке лісове господарство" ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 січня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 24 квітня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_7 ОСОБА_5