Постанова № 73596183, 19.04.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/31/18

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

19 квітня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Граб Л.С. Гонтарука В. М.

за участю:

секретаря судового засідання: Черняк А.В.,

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року (повний текст якого складено 09 лютого 2018 року у м. Хмельницькому) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в січні 2018 року позивач - ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області в якому просив:

визнати протиправним лист № 21146/10/22-01-04-73 від 26 грудня 2017 щодо повернення без розгляду управлінням Державної фіскальної служби у Хмельницькій області поданої заяви (рапорту) з додатками про нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_4;

визнати протиправною бездіяльність ГУ ДФС у Хмельницькій області щодо неподання до Державної фіскальної служби України у 15-ти денний строк з дня реєстрації заяви (рапорту) висновку щодо виплати грошової допомоги разом з підтверджуючими документами, які додані до заяви;

зобов'язати ГУ ДФС у Хмельницькій області повторно прийняти документи ОСОБА_4 та надіслати до Державної фіскальної служби України висновок про нарахування та виплату ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 у 200-ти кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно повідомлено про відсутність підстав для надіслання висновку про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням групи інвалідності та втратою працездатності колишнім працівникам податкової міліції після втрати чинності 07 листопада 2015 року Закону України "Про міліцію".

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року позов задоволено. Визнано дії Головного управління ДФС у Хмельницькій області щодо повернення без розгляду поданої ОСОБА_4 заяви (рапорту) з додатками, щодо нарахування одноразової грошової допомоги протиправними. Визнано бездіяльність Головного управління ДФС у Хмельницькій області щодо неподання до Державної фіскальної служби України у 15-ти денний строк з дня реєстрації заяви (рапорту), висновку щодо виплати грошової допомоги разом з підтверджуючими документами, які додані до заяви протиправною. Зобов'язано Головне управління ДФС у Хмельницькій області повторно прийняти документи ОСОБА_4 та надіслати до Державної фіскальної служби України висновок щодо нарахування та виплати грошової допомоги, у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, відповідно до ст.23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ , а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело, на його переконання, до невірного вирішення справи. Так, апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не враховано, що 07.11.2015 втратив чинність Закон України "Про міліцію" в тому числі і ст. 23 цього Закону, до ст. 356 Податкового кодексу України не були внесені зміни, а постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 та Закон України від 02.07.2015 №580-УШ "Про Національну поліцію" не поширюються на працівників податкової міліції, а тому надавати висновки, проводити розрахунки та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції згідно з цими нормативно-правовими актами законні підстави відсутні.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила скасувати рішення суду першої інстанції.

Представник позивача в судовому засіданні заперечила проти доводів апеляційної скарги та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково та змінити рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_4 проходив службу в органах податкової міліції ГУ ДФС у Хмельницькій області.

Наказом ГУ ДФС у Хмельницькій області від 18 грудня 2015 № 382-о, відповідно до Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, майор податкової міліції ОСОБА_4 старший інспектор штабу оперативного управління Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС в області звільнений з органів податкової міліції Головного управління ДФС за підпунктом "Б" пункту 64 (через хворобу).

Відповідно до довідки Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії серії АВ № 0683982 від 15 грудня 2015 року, позивачу встановлена ІІ група інвалідності (захворювання, так, пов'язане з проходженням служби в ОВС).

30 листопада 2017 позивач звернувся до ГУ ДФС У Хмельницькій області із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності.

Листом від 26 грудня 2017 року № 21146/10/22-01-04-73 Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області повідомило позивача, що відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", 07 листопада 2015 року Закон України "Про міліцію" втратив чинність, тому підстави для підготовки висновку про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням групи інвалідності колишнім працівникам податкової міліції після вказаної дати відсутні.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що отримавши відповідну заяву позивача та додані до неї документи, керуючись пунктом 8 Порядку № 850, відповідач зобов'язаний був направити висновок про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в податковій поліції, та інші документи, перелік яких визначений Порядком № 850, для прийняття рішення, а відмовивши позивачу у призначенні грошової допомоги у зв'язку з відсутністю у нього права на її призначення, відповідач перевищив повноваження, надані законодавством.

Колегія суддів частково погоджується з позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Згідно з ч. 6 ст. 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції, чинній станом на момент звернення позивача із заявою про здійснення виплати одноразової грошової допомоги) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання ст. 23 Закону України "Про міліцію", Кабінет Міністрів України постановою № 707 від 12 травня 2007 року затвердив Порядок та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції (далі – Порядок №707). Вказана постанова набрала чинності 23 травня 2007 року.

Згідно з п. 2 Порядку № 707 одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися: під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі: п'ятирічного грошового забезпечення - інвалідам I групи; чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам II групи; трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи; у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією.

У зв'язку з прийняттям Закону України від 13 лютого 2015 року "Про внесення змін до ст. 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" Кабінет Міністрів України постановою від 21 жовтня 2015 року № 850 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції (далі – Порядок №850). Постанова набрала чинності 31 жовтня 2015 року.

Відповідно до пп. 2 п. 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.

Закон України "Про міліцію" втратив чинність 07 листопада 2015 року у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII.

При цьому у пункті 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що за позивачем, якому під час перебування на службі в органі податкової міліції, встановлено інвалідність, у зв'язку із захворюванням, яке пов'язане з проходженням служби, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції, чинній станом на момент звернення позивача із заявою про здійснення виплати одноразової грошової допомоги).

Даючи правову оцінку доводам апелянта стосовно правомірності винесення оскаржуваної відповіді та помилковості застосування судом першої інстанції положень Порядку № 850, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

З матеріалів справи слідує, що довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0683982 від 15.12.2015 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в ОВС.

30.11.2017 позивач звернувся з заявою (рапортом) про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності як колишньому працівникові податкової міліції ГУ ДФС у Хмельницькій області.

Так, апелянт вказує на те, що у п. 1 Порядку №850 зазначено, що цей Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції і жодним чином не вказано про працівників податкової міліції. Лише в Порядку № 707 вказується на порядок та умови виплати такої допомоги у разі встановлення інвалідності працівникові податкової міліції.

Нормами п. 5 Порядку № 707 визначено перелік документів, які необхідно подати працівнику податкової міліції органу державної податкової служби за місцем проходження служби для виплати грошової допомоги в разі установлення групи інвалідності.

Згідно з п. 7 Порядку № 707 орган внутрішніх справ, орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, подає МВС та ДПА у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті). МВС та ДПА у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, для проведення виплати.

Зі змісту п. 7 Порядку № 707 слідує, що орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник податкової міліції не має повноважень на повернення документів без розгляду, які подані для призначення одноразової грошової допомоги, оскільки прийняття рішення щодо наявності або відсутності права на таку виплату належить до компетенції ДПА (в даному випадку до ДФС України) після розгляду таких документів по суті.

В порушення вищевказаних норм, відповідачем не сформовано у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги та не направлялись відповідні документи відносно ОСОБА_4 до ДФС України для прийняття відповідного рішення про призначення виплати, чим порушено права позивача.

Враховуючи, що відповідач по суті ухилився від виконання покладених на нього обов'язків, то рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправними дій відповідача щодо повернення без розгляду поданої ОСОБА_4 заяви (рапорту) з додатками щодо нарахування одноразової грошової допомоги є цілком обґрунтованим.

Разом з цим, суд першої інстанції прийшов до висновку, що розгляд поданої позивачем заяви має відбуватись відповідно Порядку № 850, оскільки призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 707 можливе лише за умови, що особа мала право на отримання такої допомоги до 12 березня 2015 року, в той час як позивач набув таке право у 2017 році, тобто після 12.03.2015, а тому і розмір допомоги має бути призначений у відповідності з нормами Порядку № 850.

З даного приводу колегія суддів зауважує, що позивачу встановлено ІІ групу інвалідності 15.12.2015, а не в 2017 році, а відповідно до п. 8 Порядку №850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, в той час як ГУ ДФС у Хмельницькій області не має повноважень направляти такий висновок до МВС, а вказана норма не передбачає можливості направлення такого висновку до ДФС України.

Водночас, враховуючи, що призначення одноразової грошової допомоги позивачу у розмірах, визначених Порядком № 707 було б можливе лише за умови, що він мав би право на отримання такої допомоги до 12.03.2015, а згідно наданих позивачем документів, він набув таке право у грудні 2015 року, то розмір допомоги має бути визначений у відповідності із ст. 23 Закону України "Про міліцію", як це прямо передбачено нормами ст. 356 Податкового кодексу України.

При цьому, суд апеляційної інстанції вказує на те, що відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 07 березня 2018 року по справі №464/5571/16-а та в постанові від 28 березня 2018 року по справі №813/3091/16, порядок та умови призначення одноразової грошової допомоги колишнім працівникам податкової міліції, регулюється саме нормами Порядку № 707.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції помилково визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо неподання до ДФС України у 15-ти денний строк з дня реєстрації заяви (рапорту), який визначено п. 8 Порядку №850, висновку щодо виплати грошової допомоги разом з підтверджуючими документами, які додані до заяви, оскільки відповідач мав направити такий висновок у семиденний термін відповідно до п. 7 Порядку № 707.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що попри те, що судом першої інстанції вірно встановлено факт протиправності дій відповідача щодо повернення без розгляду поданої позивачем заяви та правильно обрано спосіб поновлення порушеного права шляхом зобов'язання повторно прийняти відповідачем документи, подані позивачем та надіслати ДФС України висновок щодо нарахування та виплати грошової допомоги, однак помилково застосовано до спірних правовідносин норми Порядку № 850 замість Порядку № 707, то резолютивну частину рішення суду першої інстанції слід змінити.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За приписами ч. 2 ст. 317 КАС неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Згідно з ч. 4 ст. 317 КАС зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів вважає, що доводи апелянта стосовно помилковості застосування судом першої інстанції положень Порядку № 850, який не поширюється на позивача, як працівника податкової міліції, частково знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, що вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а відтак наявні підстави для зміни резолютивної частини рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії змінити.

Абзац третій резолютивної частини рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року виключити.

Абзац четвертий резолютивної частини рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року вважати абзацом третім та викласти його в наступній редакції: "Зобов'язати Головне управління ДФС у Хмельницькій області повторно прийняти документи ОСОБА_4 та надіслати до Державної фіскальної служби України висновок щодо нарахування та виплати грошової допомоги, у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, відповідно до ст.23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ , а також Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707."

В решті рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 24 квітня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6