Постанова № 73595905, 18.04.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 р. м. ХарківСправа № 645/4358/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Бондара В.О.

суддів: Кононенко З.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01.03.2018, суддя Сілантьєва Е.Є., повний текст складено 01.03.18 по справі № 645/4358/17

за позовом ОСОБА_1

до Харківського обласного військового комісаріату

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( далі – позивач) звернулась до суду з позовом до Харківського обласного військового комісаріату ( далі – відповідач) в якому просить суд : 1) визнати протиправними дії Харківського обласного військового комісаріату з відмови у поданні розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»; 2) зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01.03.2018 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_2 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – залишено без розгляду.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду від 01.03.2018 року подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, прийняття рішення судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено судом, що ОСОБА_1 має статус вдови померлого учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою, інваліда 2 групи – ОСОБА_3 відповідно до положень ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.22).

Чоловік позивачки - ОСОБА_3 мав статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.20).

04.10.2014 року чоловік позивачки ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії І-ВЛ №463520 від 07.10.2014 року, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції (а.с.27).

Згідно довідки Центрального архіву Міністерства оборони України від 30 липня 1997 року №51/1/4047 та військового квитка НУ №7752186 померлий ОСОБА_3 був призваний на спеціальні військові збори у складі військової частини №34003 (с. Ораноє) для участі в роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 07 січня 1987 року (прибув: наказ №243) по 15 березня 1987 року (вибув: наказ №310) (а.с.24-25).

У зв’язку зі смертю чоловіка, ОСОБА_1 отримала витяг з протоколу Військово-лікарняної комісії Північного регіону по встановленню причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців №249 від 06.11.2014 року, відповідно до якого, захворювання ОСОБА_3 – «Повторний ішемічний інфаркт головного мозку», яке призвело до смерті, пов’язане з виконанням обов’язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.28).

29 вересня 2016 року ОСОБА_1, як вдова померлого військовослужбовця ОСОБА_3, інваліда 2 групи – учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, призваного на спеціальні військові збори, звернулася до Харківського обласного військового комісаріату із заявою щодо виплати їй одноразової грошової допомоги. Відповіді на вказану заяву вона не отримала, а тому 27.12.2016 року звернулася до відповідача з заявою повторно. За результатом розгляду заяви позивача обласний військовий комісаріат надіслав на її адресу відповідь № 3082/ВСЗ від 28.12.2016 року щодо неможливості виплати одноразової грошової допомоги, оскільки згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови КМУ № 975 від 25 грудня 2013 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» на час смерті ОСОБА_3 не являвся військовослужбовцем та не виконував обов’язки військової служби (а.с.31).

Не погодившись звернулась до суду з позовом.

Судом першої інстанції зроблено висновок, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом, питань щодо поновлення строків звернення до суду, позивачем не надано. Оскільки відсутні підстави для поновлення строку для звернення до суду за вказаний період, адміністративний позов повинен бути залишений без розгляду.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1, 2 ст.122 КАС України - позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України - у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 3 ст. 123 КАС України передбачено - якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до Закону України «Про знесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» № 5040-1V, який набрав чинність 01.01.2014 року. Даним законом було введено в дію статті Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та член членів їх сімей», якими регулюються питання порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовця внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, і яке не було передбачено ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та член членів їх сімей» від 20.12.1991р. № 2011-ХІІ (в редакції від 10.03.2010р.).

Згідно до п. 8 ст.16-3 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

З аналізу викладеного вбачається, що законодавець встановив особливий строк у три роки у сфері публічно-правових відносин щодо реалізації особами права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги, одночасно встановив той же особливий строк у три роки і щодо реалізації захисту у судовій гілці влади права осіб на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-ХІІ.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 вересня 2016 року ОСОБА_1, дізналась що має право на отримання одноразової грошової допомоги у разі смерті (04 жовтня 2014 року) померлого чоловіка, військовослужбовця ОСОБА_4, який в свій час був призваний на спеціальні збори з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а смерть його настала внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_5 України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» від 04.07.2012р. № 5040-ІУ, що набрав чинність з 01.01.2014 року, містить спеціальну норму, тому позивач має право на застосування до неї приписів ч. 3 ст. 122 КАС України, згідно якої адміністративний позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом, або іншими законами.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції зроблено передчасний висновок про залишення без розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_2 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

За викладених обставин, а також враховуючи те, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу суду від 01.03.2018 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01.03.2018 по справі № 645/4358/17 скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_6Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_7 Повний текст постанови складено 23.04.2018.