Постанова № 73595861, 17.04.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1559/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Григорова А.М.

суддів: Рєзнікової С.С. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Липоводолинський Райснаб" на рішення Сумського окружного адміністративного суду, м. Суми, від 22.12.2017, суддя Н.В. Савицька , повний текст складено 27.12.17 по справі № 818/1559/17

за позовом Управління Держпраці у Сумській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Липоводолинський Райснаб"

про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

Управління Держпраці у Сумській області (далі - Управління) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить застосувати до товариства з обмеженою відповідальністю "Липоводолинський райснаб" ( далі- відповідач, ТОВ "Липоводолинський райснаб") заходи реагування у сфері державного нагляду до повного усунення порушень, а саме:

- зупинити експлуатацію: технологічного устаткування деревообробної промисловості, а саме пилорами стрічкової Ритм-1 інв.№ б/н; посудин, що працюють під тиском понад 0,05 МПа, а саме балонів кисневих в кількості 4 шт., балону пропанового в кількості 1шт., що експлуатується в їдальні підприємства за адресою Липоводолинський район, с. Подільки; кран/балки інд.№1 в/п 3,2т в майстерні с. Подільки, кран/балки інд.№2 в/п 3,2т в майстерні с. Н.Сироватка, ресивера 300 л зав.№10672, ресивера 250 л б/н, ресивера 250 л зав №1964; свердловин за переліком, зазначеним у дозволі на спеціальне водокористування №УКР 0285 СУМ від 23.06.2015;

- зупинити виконання робіт: із застосування шкідливих небезпечних речовин 3 класу небезпеки; із зберігання балонів зі стисненим, зрідженим вибухонебезпечним газом; зварювальних та полум`яних робіт; із збереження та переробки зерна.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що Управлінням було проведено планову всебічну комісійну перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, промислової безпеки ТОВ «Липоводолинський райснаб» у період з 02 по10 жовтня 2017 року. У зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями, директора ТОВ «Липоводолинський райснаб» попереджено про необхідність негайного зупинення експлуатації машин, механізмів, устаткування та виконання робіт підвищеної небезпеки, однак, вимога не була виконана.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22.12.2017р. Адміністративний позов Управління Держпраці у Сумській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Липоводолинський райснаб" про застосування заходів реагування задоволено. Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду до товариства з обмеженою відповідальністю "Липоводолинський райснаб" до повного усунення порушень, а саме: зупинити експлуатацію:

- технологічного устаткування деревообробної промисловості, а саме пилорами стрічкової Ритм-1 інв.№ б/н;

- посудин, що працюють під тиском понад 0,05 МПа, а саме балонів кисневих в кількості 4 шт., балону пропанового в кількості 1шт., що експлуатується в їдальні підприємства за адресою Липоводолинський район, с. Подільки;

- кран/балки інд.№1 в/п 3,2т в майстерні с. Подільки, кран/балки інд.№2 в/п 3,2т в майстерні с. Н.Сироватка, ресивера 300 л зав. № 1964, ресивера 300 л зав.№10672, ресивера 250 л б/н, ресивера 250 л зав №1964;

- свердловин за переліком, зазначеним у дозволі на спеціальне водокористування №УКР 0285 СУМ від 23.06.2015.

Зупинити виконання робіт:

- із застосування шкідливих небезпечних речовин 3 класу небезпеки;

- із зберігання балонів зі стисненим, зрідженим вибухонебезпечним газом;

- зварювальних та полум`яних робіт;

- із збереження та переробки зерна.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю "Липоводолинський Райснаб" подано апеляційну скаргу, в якій зазначають, що чинною редакцією Кодексу ані порядок ухвалення, ані порядок скасування заходів реагування не визначений. За таких умов, відповідач взагалі позбавлений правової можливості скасувати заходи реагування після усунення відповідних порушень, оскільки, по-перше, Відповідач не наділений відповідним процесуальним правом та, по-друге, відсутній юридичний механізм такого скасування. Також зазначають, що Товариство не здійснює експлуатацію устаткування деревообробної промисловості. Даний факт підтверджується копією Наказу №51 від 05.10.2017р. та ОСОБА_1 №05-34/545 від 6.10.2017 р. Позивачем не було надано суду доказів експлуатації (роботи) технологічного статкування деревообробної промисловості. Як було вже зазначено вище, підприємство не займається даним видом діяльності. Так само виведено з експлуатації / ресивер 300 л зав. № 1964, ресивер 300 л зав.№10672, ресивера 250 л б/н, ресивера 250 л зав №1964, копія наказу №55 від 05.10.2017р. додається. Щодо балону пропанового в кількості 1шт., в їдальні підприємства . Відповідно вище зазначеного Наказу №55 робота їдальні є припиненою. Наказ надавався суду першої інстанції. Дозвіл №005.18.59 на зберігання балонів із стисненим, зрідженим, вибухонебезпечним газом ( копія додається) отримано підприємством після винесення рішення судом першої інстанції. Також зазначають, що посилання позивача на «застосування шкідливих небезпечних речовин 3 класу небезпеки» також є незрозумілим. Зокрема, незрозуміло які саме небезпечні речовини використовує підприємство. ТОВ «Липоводолинський Райснаб» є сертифікованим виробником органічної продукції, що не допускає використання в процесі діяльності небезпечних для життя та здоров'я речовин, що підтверджується сертифікаційним рішенням по ТОВ «Липоводолинський Райснаб» від 02.11.2016р. №5785 та сертифікатами №16-0618- 01 UA-BIO-108, №17-0618-02 UA-BIO-108 (копії додаються) . Документи не надавались раніше у зв'язку з тим. що питання шкідливих речовин Щодо зупинення експлуатації свердловин зазначають наступне. Посилання позивача на порушення вимог п.10 додатку 2 «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки», затв. ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1107 є не обґрунтованими з наступних підстав. ОСОБА_2 КМУ від 26.10.2011 р №1107 визначено Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а також зазначено Перелік видів робіт підвищеної небезпеки, на які потрібно отримувати відповідний дозвіл. До даного Переліку робіт підвищеної небезпеки входить буріння, експлуатація та капітальний ремонт свердловин під час геологічною вивчення і розробки родовищ корисних копалин ( п. 10 додатку 2 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки», затв. ОСОБА_2 КМУ від 26 жовтня 2011 року №1107). Відповідно до ст.14 «Кодексу України про надра», надра надаються у користування для: «геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронения шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; задоволення інших потреб.» Відповідно до вищевказаного, відповідач не займається геологічним вивченням і розробкою родовищ корисних копалин і не здійснює роботи, перелік яких входить до п. 10 додатку 2 «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки», затвердженого ОСОБА_2 КМУ від 26 жовтня 2011 року №1107, на які посилається рішення Суду першої інстанції. Також вказують, що суду першої інстанції були відсутні правові підстави для застосування заходів реагування у зв'язку з відсутністю небезпеки для життя та здоров'я осіб, що підтверджується отриманими відповідачем ОСОБА_3 наданими Управлінням Держпраці у Сумській області, а саме Дозвіл від 27.12.2017р. № 415.17.59Ю Дозвіл від 10.01.2018 №005.18.59, Дозвіл від 10.01.2018 №006.18.59 (копії додаються). Документи не надавались раніше у зв'язку з тим, що датовані датами після винесення рішення суду першої інстанції. Таким чином, офіційно усуненими є підстави для таких заходів реагування, як зупинення експлуатації:

- посудин, що працюють під тиском понад 0,05 МПа, а саме балонів кисневих в кількості 4 шт., балону пропанового в кількості 1шт., що експлуатується в їдальні підприємства за адресою Липоводолинський район, с. Подільки:

- кран/балки інд.№1 в/п 3,2т в майстерні с. Подільки, кран/балки інд.№2 в/п 3,2т в майстерні с. Н.Сироватка;

зупинення виконання робіт:

- із зберігання балонів зі стисненим, зрідженим вибухонебезпечним газом;

- зварювальних та полум'яних робіт;

- із збереження та переробки зерна.

У зв'язку з вищевикладеним просять скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.12.2017р. по справі № 818/1559/17 та прийняти нове рішення, відповідно до якого в задоволенні позову Управління Держпраці у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙСНАБ» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду відмовити. Справу прошу розглянути за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙСНАБ».

Від Управління Держпраці у Сумській області до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інспекції без змін.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙСНАБ» до суду надійшли додаткові пояснення по справі до яких додають копії дозволів на експлуатацію свердловин.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 30.11.2016 наказом Управління №863-ОД затверджено план проведення перевірок суб’єктів господарювання Управлінням на 2017 рік. Згідно плану планова всебічна (комісійна) перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Липоводолинський райснаб» запланована на період з 02 по 06 жовтня 2017 року.

Повідомлення про проведення планової перевірки суб’єкта господарювання від 11.09.2017 №05-30/122 було вручено особисто директору ТОВ «Липоводолинський райснаб» 19.09.2017 ОСОБА_4 під підпис.

На підставі плану та графіку проведення планових перевірок Управлінням видано наказ від 29.09.2017 №443 «Про проведення всебічної комісійної перевірки» з 02 по 06 жовтня 2017 року. 02.10.2017 видано направлення на проведення перевірки від №05-29/382, яке отримано відповідачем в перший день перевірки - 02.10.2017.

Управлінням було проведено планову всебічну комісійну перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, промислової безпеки ТОВ «Липоводолинський райснаб» у період з 02 по 10 жовтня 2017 року.

Відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами перевірки та у зв’язку з виявленням порушень вимог законодавства, посадовими особами Управління складено ОСОБА_1 перевірки суб’єкта господарювання від 06.10.2017 №05-34/545 (далі - ОСОБА_1 перевірки). Один примірник ОСОБА_1 перевірки підписано та отримано генеральним директором ТОВ «Лебединський нафтомаслозавод» ОСОБА_5 під особистий підпис із власноручним зазначенням в розділі VII ОСОБА_1 «З результатом перевірки згоден. Порушення мали місце».

Акт перевірки містить 121 пункт порушень нормативно-правових актів з охорони праці, серед них є такі, що є заборонними для подальшої експлуатації машин, механізмів, устаткування та виконання робіт.

У судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача зазначила про те, що станом на 21.12.2017 відповідачем не усунуті такі порушення, які несуть загрозу життю та здоров'ю, а саме: роботодавцем допущена експлуатація машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та виконання видів робіт підвищеної небезпеки, без отримання дозволів на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та виконання видів робіт підвищеної небезпеки:

- експлуатація технологічного устаткування деревообробної промисловості - пилорами стрічкова Ритм-1 інв.№ б/н;

- посудин, що працюють під тиском понад 0.05 МПа - балони кисневі 4шт, балон пропановий 1 шт. (експлуатується в їдальні підприємства, за адресою Липоводолинський р-он. с. Подільки);

- виконання видів робіт підвищеної небезпеки: застосування шкідливих небезпечних речовин 3 класу небезпеки; зберігання балонів із стисненим, зрідженим вибухонебезпечним газом; зварювальні, газополум'яні роботи; роботи із збереження та переробки зерна, що створює загрозу життю та здоров'ю працівників.

Крім того, відсутній дозвіл на виконання роботи підвищеної небезпеки, а саме на експлуатацію свердловин під час розробки родовищ корисних копалин (перелік свердловин відповідно до дозволу на спеціальне водокористування №УКР 0285 СУМ від 23.06.2015). Підприємство на момент перевірки без дозволу експлуатує свердловини та займається видобутком підземних вод - корисних копалин загальнодержавного значення, що є порушенням вимог п. 10 додатку 2 «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затв. ОСОБА_2 КМУ від 26 жовтня 2011 року №1107 та створює загрозу життю під час виконання робіт.

Крім того, підприємством не одержано дозвіл на експлуатацію кран/балки інд.№1 в/п 3,2 т в майстерні с.Подільки, кран/балки інд.№2 в/п 3,2т в майстерні с.Н.Сироватка, ресивера 300 л зав. № 1964, ресивера 300 л зав.№10672, ресивера 250 л б/н, ресивера 250 л зав №1964.

Враховуючи те, що вказані в ОСОБА_1 перевірки, зокрема, вищезазначені порушення, відповідачем не усунуто, позивач звернувся до суду із позовом про застосування заходів реагування до відповідача.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає ОСОБА_6 України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

Згідно з ст. 1 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) сфері господарської діяльності” державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, визначено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

В силу п. 7 Положення про Державну службу України з питань праці, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з приписами Положення про Управління Держпраці, Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства з охорони праці, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань.

Статтею 4 Закону України “Про охорону праці” передбачено, що державна політика в галузі охорони праці спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням та базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

З матеріалів справи, суд вбачає, що в ході позапланової перевірки позивачем встановлено та зафіксовано в ОСОБА_1 перевірки від 06.10.2017 №05-34/545 порушення вимог законодавства з охорони праці, промислової безпеки , що створюють загрозу життю та здоров'ю працівників.

Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Суд зазначає, що на момент розгляду справи відповідачем не надано суду доказів на підтвердження усунення порушень станом на 21.17.2017, наведених в ОСОБА_1 перевірки від 06.10.2017 №05-34/545.

Посилання представника відповідача на те, що ТОВ "Липоводолинський райснаб” отримано дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки (роботи із збереженням і переробки зерна, застосування шкідливих небезпечних речовин 3 класу небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки); отримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки - експлуатація свердловин, суд вважає безпідставними, оскільки укладення зазначених договорів не є доказом усунення відповідачем порушень, виявлених під час здійснення заходу та не свідчить про неправомірність рішення суду першої інстанції.

Також колегія суддів зазначає, що отримання даних дозволів було вчинено після прийняття рішення судом першої інстанції

Щодо надання відповідачем до суду Наказу №51 про виведення з експлуатації устаткування підвищеної небезпеки від 05.10.2017 (а.с.71), та надання Наказу № 55 про зупинення експлуатації ресивера 300 л зав. № 1964, ресивера 300 л зав. № 10672, ресивера 250 л. б/н, ресивера 250 л зав. № 1964 колегія суддів зазначає наступне.

З пояснень сторін в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вбачається, що дане устаткування знаходиться в робочому стані та знаходиться в приміщеннях підприємства, таким чином у підприємства є реальна можливість його використання.

Таким чином Наказ №51 та Наказ № 55 про виведення з експлуатації та зупинення експлуатації устаткування підвищеної небезпеки від 05.10.2017 також не є доказом усунення відповідачем порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Щодо зупинення експлуатації свердловин за переліком, зазначеним у дозволі на спеціальне водокористування №УКР 0285 СУМ від 23.06.2015, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В апеляційній скарзі та судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача посилався на те, що вода не відноситься до корисних копалин, товариство не займається геологічним вивченням і розробкою родовищ корисних копалин, а тому для використання свердловин дозвіл не потрібний, колегія суддів з даним твердженням не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до Водного кодексу України (далі ВК) підземні води належать до державного водного фонду України, а згідно з Кодексом України про надра вони є частиною надр (є корисними копалинами загальнодержавного значення відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827).

Стаття 2 ВК містить посилання на гірничі відносини, які виникають під час користування водними об'єктами та регулюються відповідним законодавством України.

Тобто прісні підземні води це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра.

Відповідно до положень статей 46, 48 ВК водокористування може бути двох видів загальне або спеціальне. Спеціальне водокористування це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (пункт 9 частини першої статті 44, стаття 49 ВК).

Статтями 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.

Отже, чинним законодавством передбачено обов'язок отримання господарюючими суб'єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування право на їх використання.

Саме такий правовий висновок Верховного Суду України викладений у постанові від 29.09.2015 року у справі № 810/1638/13-а.

Наведене також випливає зі ст. 23 Закону України " Про надра" яка регламентує використання води, як корисної копалини, а саме землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Враховуючи те, що ТОВ "Липоводолинський райснаб" під час своєї господарської діяльності здійснює на підставі дозволу на спеціальне водокористування №УКР 0285 СУМ від 23.06.2015 спеціальне водокористування корисних копалин загальнодержавного значення, тобто експлуатує свердловини та займається видобутком підземних вод - корисних копалин загальнодержавного значення, що є порушенням вимог п. 10 додатку 2 «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затв. ОСОБА_2 КМУ від 26 жовтня 2011 року №1107 та створює загрозу життю під час виконання робіт.

Отже, вимоги Управління Держпраці у Сумській області щодо застосування заходів реагування у сфері охорони праці та промислової безпеки є обґрунтованими і підлягають задоволенню, оскільки на момент розгляду цієї справи відповідачем не надано доказів усунення виявлених перевіркою порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

При цьому колегія суддів зазначає, що фактично доводи представника відповідача стосовно відсутності потреби в отриманні дозволу на експлуатацію свердловин ґрунтуються виключно на припущеннях, що вода не відноситься до корисних копалин, тому для її видобутку відповідних дозволів не потрібно .

Колегія суддів зазначає, що як зазначено вище вода є корисною копалиною. Як вбачається з норм Закону України " Про надра", а саме ст. 5 та ст. 23 Закону України " Про надра" видобуток корисних копалин передбачає розроблення відповідних родовищ.

В даному випадку відповідач помилково вважає, що Управління Держпраці у Сумській області вимагає наявності у товариства додаткового дозволу, для здійснення господарської діяльності.

Колегія суддів зазначає, що дійсно ст. 23 Закону України " Про надра" не передбачає необхідності наявності спеціальних дозволів за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Проте в даному випадку відносини склалися не в сфері законодавства яке стосується видобутку корисних копалин, а в сфері законодавства України про працю, яке вимагає наявності додаткових дозволів на допуск людей на свердловини для праці.

Щодо доводів апеляційної скарги відносно того, що чинною редакцією КАС України не визначений ні порядок ухвалення, ні порядок скасування заходів реагування та, що виходячи з цього відповідач позбавлений можливості скасувати заходи реагування після усунення відповідних порушень, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями Кодексу адміністратвиного судочинства України (в редакції від 05.10.2016 року) був передбачений порядок скасування заходів реагування, якщо обставини, які стали підставою для вжиття таких заходів перестали існувати або були усунені.

Згідно з ч. 13, 14 ст 183-6 Кодексу адміністратвиного судочинства України (в редакції від 05.10.2016 року) особа має право подати заяву про скасування заходів реагування, обґрунтованість яких підтверджена постановою суду відповідно до положень цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття цих заходів, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який ухвалив постанову про підтвердження обґрунтованості заходів реагування, вжитих суб’єктами владних повноважень. За результатами розгляду заяви суд постановляє ухвалу про задоволення або про відмову в її задоволенні, яка не підлягає оскарженню.

Проте, наведені норми на час розгляду справи судом апеляційної інстанції втратили чинність, та положення Кодексу адміністративного судочинства України у чинній редакції не містять порядку скасування застосованих судом заходів реагування у сфері державного нагляду.

Разом з тим, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 374 Кодексу адміністративного судочинства України у чинній редакції суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Таким чином, у разі усунення підстав для вжиття заходів реагування особа, щодо якої були застосовані такі заходи, має право звернутися до суду, який ухвалив відповідне судове рішення, із заявою про визнання рішення таким, що не підлягає виконанню.

Тобто оцінка виконання відповідним суб'єктом господарювання виявлених контролюючим органом порушень законодавства, яке є загрозою життю та здоров'ю людей, з урахуванням відповідних доказів має надаватися судом першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Будь-яке рішення чи дії суб’єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об’єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналогічні норми містились в Кодексі адміністративного судочинства України в редакції яка діяла на час розгляду справи судом першої інстанції.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.12.2017 по справі № 818/1559/17 залишити без змін

ОСОБА_2 набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_7 ОСОБА_6 Повний текст постанови складено 23.04.2018.