Постанова № 73595770, 23.04.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 р. м. ХарківСправа № 552/7964/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Григорова А.М.

суддів: Старосуда М.І. , Подобайло З.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави, м. Полтава, від 25.01.2018, суддя Кузіна Ж.В., , дата складення повного тексту не відома по справі № 552/7964/17

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради

про визнання дій незаконними,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання дій незаконними посилаючись на те, що відповідачем у період з 01 травня по 01 жовтня 2017 року їй не була призначена субсидія для відшкодування витрат на житлово-комунальні послуги. Відповідач своїм листом повідомив, що середньомісячний дохід позивача склав 14423 грн. 10 коп., оскільки до отриманої позивачем пенсії доданий дохід від продажу квартири у розмірі 156 123 грн. 34 коп. Проте це не відповідає дійсності, оскільки дані кошти були витрачені на придбання квартири АДРЕСА_1, де вона зараз зареєстрована і проживає. Враховуючи стан здоров’я позивача , вік, право власності на дану квартиру оформлено на ОСОБА_3 Не призначення відповідачем субсидії за вказаний період є незаконним, порушує права позивача.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 25.01.2018р. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до ОСОБА_2 соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради ( місце знаходження м. Полтава, вул.. Ст.Халтуріна,13, код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 03195240) про визнання дій незаконними відмовлено .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачкою подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що з рішенням суду першої інстанції не погоджується та просить скасувати рішення Київського районного суду м. Полтави від 25.01.2018р., як таке що суперечить Конституції України та основоположним правам людини. Також просить повернути справу на новий розгляд в іншому складі суду.

Від ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання, в якому просить розгляд справи провести за її відсутності.

Від ОСОБА_2 соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Також від ОСОБА_2 соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

При цьому відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є не обґрунтованими, не доведеними, а тому не підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 01 грудня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулась до ОСОБА_2 соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради з заявою про призначення житлової субсидії та рішенням відповідача позивачу призначена субсидія.

Позивач має статус особи з інвалідністю 1 групи та отримує пенсію ( а.с. 6,14).

Згідно договору купівлі-продажу від 20 вересня 2016 року, який посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_4 , позивач продала свою частину нерухомого майна за адресою м. Полтава, вул. Нікітченка,4,корп..2, кв. 146 та відповідно її дохід від продажу частки склав 156 123 грн. 34 коп. (а.с. 11).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива визначені Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» від 21 жовтня 1995 року № 848 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1 це Положення визначає умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг.

Пункт 2 Положення, Право на отримання субсидії поширюється на громадян, які проживають у житлових приміщеннях (будинках) приватного житлового фонду на оплату утримання житла та оплату комунальних послуг.

Відповідно до пункту 6 Положення, субсидія призначається одному з членів домогосподарства, на якого відкрито особовий рахунок за місцем реєстрації. В окремих випадках на підставі рішень виконавчих органів міських і районних рад та актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства субсидія може призначатися іншій особі, зареєстрованій у житловому приміщенні (будинку).

Згідно з пунктом 12 Положення субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається на основі середньомісячного сукупного доходу осіб, зазначених у пункті 7 цього Положення.

У відповідності до абз.1 п.14 Постанови субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону, але не більше ніж на 12 місяців, і розраховується: на неопалювальний сезон - з 1 травня по 30 вересня; на опалювальний сезон - з 1 жовтня по 30 квітня.

Відповідно до абз.11 п.14 Положення після закінчення строку отримання субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок субсидії на наступний період для домогосподарств, які отримували субсидію у попередньому періоді (крім орендарів житлового приміщення, осіб, яким субсидія була призначена за зареєстрованим місцем перебування, та осіб, які звертаються за субсидією на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива). Для цього структурні підрозділи з питань соціального захисту населення збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому пунктом 13 цього Положення, без звернення громадян і протягом десяти днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення про призначення (непризначення) субсидії та інформують про прийняте рішення громадян.

Згідно абз.17 п. 14 Положення громадянин, якому призначено субсидію, зобов’язаний протягом місяця поінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про зміну складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (орендар - про осіб, які фактично проживають), їх соціального статусу, переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання, підприємств – виробників/виконавців житлово-комунальних послуг, закінчення строку реєстрації місця перебування, купівлю товарів або оплату послуг, передбачених підпунктом 5 пункту 5 цього Положення, шляхом подання відповідних документів. У разі зміни складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб подаються також нові заява і декларація.

Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_5 рішенням управління була призначена субсидія з грудня 2016 року по лютий 2017 рік в розмірі 1437грн. 06коп. В березні було здійснено перерахунок і субсидія становила 1453грн.80 коп. За квітень розмір субсидії становив 626 грн.70 коп.( а.с. 28-33).

Згідно інформації наданої ДФС України та органами Пенсійного фонду її дохід за цей період становив: Пенсія-16954,96 грн.

Дохід від продажу нерухомого майна в сумі 156123,34 грн.(ІІІ квартал 2016 року)

Відсоток обов'язкової частки платежу визначається відповідно до ПКМУ від 27.07.1998 року № 1156 зі змінами внесеними постановою КМУ від 06.08.2014 року №409.

Обов'язкова частка платежу визначається за формулою:

Ро=Кд/Кг х Рг, де

Ро-частка плати за послуги домогосподарства;

Кд-коефіцієнт доходу домогосподарства-відношення розміру середньомісячного сукупного доходу домогосподарства в розрахунку на одну особу до прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, встановленого на дату, з якої призначається субсидія;

Кг-базовий конфіцієнт доходу для призначення субсидії (Кг=2);

Рг-базова норма плати за житлово-комунальні послуги (Рг=15);

Середньомісячний дохід Позивача з розрахунку на одну особу склав:

173078,30 грн.:12 місяців: 1 особу=14423,10 грн. Для домогосподарства Позивача обов'язкова частка платежу складає:

14423,10грн.:1624,00грн.: 2 х 15%=66,61%. Обов'язкова частка в грошовому еквіваленті склала:

14423,10грн. х 66,61%=9607,29 грн.

Вартість житлово-комунальних послуг в межах норм споживання по житловому приміщенні гр.ОСОБА_1 у травні 2017 склав 305,50 грн. Тому розмір субсидії склав 00 грн.

В позовній заяві та апеляційній скарзі, позивач зазначає, що отримані кошти були витрачені на придбання квартири АДРЕСА_1 власником якої є внучка позивачки ОСОБА_3 . Оформлення права власності на дану квартиру лише на онучку пов’язане з тим, щоб у подальшому уникнути суперечностей щодо даної квартири. Позивач прописана та фактично проживає у цій квартирі.

Позивачка зазначає, що не отримала ніякого доходу від відчуження частини нерухомого майна, оскільки всі отримані кошти були витрачені на придбання квартири в якій вона зареєстрована та проживає, хоча і не є власником.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддів зазначає, що будь-яких доказів в розумінні ч.2 ст. 74 КАС України позивачем не до суду першої інстанції, не до суду апеляційної інстанції не надано.

Позивач ніяким чином не оформила факт передачі коштів отриманих від реалізації частини нерухомого майна своїй онучці, ОСОБА_3

Крім того, колегія суддів зазначає, що належних доказів про прийняття відповідачем рішення у встановленому законом порядку про відмову у призначенні позивачу субсидії у період з 01 травня по 01 жовтня 2017 року не надано.

Позивачу починаючи з 01 жовтня 2017 року нараховувалась субсидія з врахуванням доходів за перший та другий квартал 2017 року.

З урахуванням того, що позивачка продала свою квартиру і отримала дохід, цей дохід було правомірно враховано відповідачем при встановленні розміру субсидії.

Те що позивачка вказує, що ці кошти використані її родичами, не свідчить про неотримання нею доходу. Фактично позивачка продавши квартиру та передавши кошти своїм родичам здійснила повноваження власника по розпорядженню своїм доходом.

Зважаючи на встановлені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Будь-яке рішення чи дії суб’єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об’єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 246, 250, 308, 310, п. 1 ч.1 ст. 315, 316, 321, 322, 325, 326, Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 25.01.2018 по справі № 552/7964/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_6Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_7 ОСОБА_8