Постанова № 73595699, 18.04.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 р.м.ОдесаСправа № 522/10954/17

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Тарасов А.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді – Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 28 вересня 2017 року, ухвалену у відкритому судовому засіданні в м. Одесі, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2017 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугу років та не включення до складової частини грошового забезпечення при розрахунку розміру пенсії грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди, додаткової премії, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах, зазначених в довідках військових частин А2238 від 18.04.2017 № 154/54/13-200, А3519 від 30.03.2017 №85, 86 про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії; зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду в Одеській області перерахувати та виплачувати з 14.06.2016 року пенсію за вислугу років в розмірі, обчисленому з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, зазначених в довідках військових частин А2238 від 18.04.2017 № 154/54/13-200 та А3519 від 30.03.2017 №85,86 в тому числі: грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди, додаткової премії, одноразової грошової допомоги при звільненні.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що йому призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», однак, при оформленні документів для призначення пенсії військові частини А1220, А2238, які здійснювали нарахування та виплату грошового забезпечення, не зазначили відомості про додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував під час проходження військової служби, з яких були сплачені страхові внески, а саме: щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, додаткову премію та одноразову грошову допомогу при звільненні, у звязку з чим під час обчислення пенсії за вислугу років, сума грошового забезпечення була визначена не правильно. В березні 2017 року позивач отримав нові довідки про додаткові види грошового забезпечення та 24.04.2017 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перерахунок, виплату та доплату пенсії за минулий період з урахуванням складових, які зазначені у довідках військових частин, проте листом №512/Ш-11 від 04.05.2017 року позивачу відмовлено у вказаному перерахунку, що позивач вважає протиправним.

Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 28 вересня 2017 року позовну заяву задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нову постанову, в якій відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводами апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції прийнято рішення яким зобов'язано головне управління здійснити перерахунок пенсії з урахуванням: грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди, додаткової премії, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених в довідках частини А2238 від 18.04.2014 № 154/54/13-200, А3519 від 30.03.2017 № 85, 86 про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії. Апелянт зазначає, що судом не враховано той факт, що розміри вищевказаних грошових допомог не є фіксованими, а їх виплати - не є щомісячними, тому вони не можуть бути підставою для перерахунку пенсії військовослужбовцям. Апелянт звертає увагу на те, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що такі грошові виплати як "допомога на оздоровлення", "матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань", «щомісячна додаткова грошова винагорода», "додаткова премія", "одноразова грошова допомога при звільненні" на відміну від додаткових видів грошового забезпечення, передбачених п. 5 Постанови N 1294 не включені до переліку одноразових додаткових видів грошового забезпечення в розумінні п. 3 цієї постанови, що дає підстави розрізняти зазначені виплати. В апеляційній скарзі апелянт наголошує, що Конституційний Суд України в рішенні від 13.05.2015 № 4-рп/2015 зазначає, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України. Отже, перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, введення яких є підставою для перерахунку пенсій зазначених категорій осіб, визначається виключно законами України.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив військову службу у Військово-Морських Силах Збройних Сил України та наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 23.02.2016 року №158 був звільнений з військової служби за пунктом «г» частини 6 (у звязку з проведенням організаційних заходів) з правом носіння військової форми одягу. Наказом Командування ВМС ЗС України (по стройовій частині) від 11.03.2016 року №50 позивача виключено із списків особового складу, знято з усіх видів забезпечення та направлено на зарахування на військовий облік до Приморського районного військового комісаріату м. Одеси.

З 12.03.2016 року позивач перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Розмір пенсії позивачу було визначено на підставі довідки військової частини А1220 №5/1599 від 30.01.2016 року та військової частини А3519 №94 від 11.03.2016 року, в яких не було зазначено щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, додаткову премію та одноразову грошову допомогу при звільненні.

В подальшому, військовими частинами видано довідки від 18.04.2017 року №154/54/13-200 та №85, 86 про додаткові види грошового забезпечення та премії та 24.04.2017 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою щодо проведення перерахунку призначеної пенсії на підставі зазначених довідок з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, однак відповіддю від 04.05.2017 року №512/ш-11 відповідач відмовив у проведенні перерахунку, зазначаючи, що Законом не передбачено врахування до складу грошового забезпечення при обчисленні пенсій таких видів грошового забезпечення як щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та одноразова грошова допомога при звільненні зі служби.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що щомісячна додаткова грошова винагорода, премія, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, грошова допомога на оздоровлення, грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія. Крім того, оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії 24.04.2017 року, суд вважав за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу, починаючи з 24.04.2016 року з виплатою донарахованих сум за вказаний період

Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Згідно з п.7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Відповідно до п.5 Постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання установлювати надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, щомісячна додаткова грошова винагорода, додаткова премія, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Разом з тим, стосовно одноразової грошової допомоги при звільненні суд вказує на наступне.

Статтею 15 Закону № 2011-ХІІ, як і статтею 9 Закону № 2262-XII, визначено, що військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

За змістом пункту 17 статті 11 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

Частиною другою статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених, зокрема, у пункті 17 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Також, Закон України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу; далі - Закон № 400/97-ВР) визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тому мають сплачувати страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 2 розділу І постанови Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 року №1170 “Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” одноразова допомога військовослужбовцям при звільненні з військової служби є виплатою, на яку не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Частина третя статті 43 Закону № 2262-XII не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтею 15 Закону № 2011-ХІІ та статтею 9 Закону № 2262-XII, які пов'язані зі звільненням особи зі служби.

Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення.

Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватись при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.

Колегія суддів зазначає, що одноразова допомога при звільненні не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків та отриманням за це грошової допомоги пов'язана саме з фактом звільнення зі служби.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Приморського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2017 року підлягає зміні.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 761/28228/15-а.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області – задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м.Одеси від 28 вересня 2017 року -змінити, виключивши із другого та третього абзаців резолютивної частини слова “одноразової допомоги при звільненні».

В решті постанову залишити без змін.

Відповідно до ст. 329 КАС України постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 23.04.2018 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик