Постанова № 73595684, 18.04.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 р.м.ОдесаСправа № 468/1223/17-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Муругов В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді – Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Баштанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області на постанову Баштанського районного суду Миколаївської області від 17 листопада 2017 року, ухвалену у відкритому судовому засіданні о 09:53 в м. Баштанка Миколаївської області, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Баштанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання призначити пенсію, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2017 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідачів, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років відповідача 1 - Головного управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області від 16 серпня 2017 року про відмову у зарахуванні періоду роботи з 3 серпня 1984 року по 11 червня 1986 року до педагогічного стажу; зобов`язати відповідача 2 - управління Пенсійного Фонду України в Баштанському районі призначити пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та «Переліку закладів та установ освіти, охорони здо ров`я та соціального захисту, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», затвердженого постановою КМУ від 4.11.93 року №909.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 03.08.1984 року позивач була прийнята на посаду вихователя дитячого садка колгоспу «Рассвет» Голованівського району Кіровоградської області. 11.06.1986 року її було звільнено із займаної посади. 18.08.1992 року після закінчення Одеського державного університету її було призначено на посаду вчителя української мови та літератури середньої школи № 6 м. Умань, де працювала до 12 серпня 1993 року. 15 серпня 1993 року призначена вихователем групи продовженого дня Інгульської ЗОШ Баштанського району Миколаївської області. 31.08.1994 року переведена на посаду вчителя географії Інгульської ЗОШ, де працювала до її звільнення 31.08.2017 року. Таким чином, позивач вважає, що вона має загальний педагогічний стаж складає 26 років 6 місяців, в зв`язку з чим вона звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років. 25.08.2017 року вона отримала рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні ПФУ в Миколаївській області, відповідно до якого їй не було зараховано до спеціального стажу період роботи з 03.08.1984 року по 11.06.1986 року, оскільки згідно з даними трудового архіву в наданих документах відсутні відомості про ї роботу на посаді вихователя дитячого навчального закладу у 1984-1986 рр. Позивач не погоджується із вказаним рішенням відповідачів, оскільки воно порушує її права на отримання пенсії на пільгових умовах.

Постановою Баштанського районного суду Миколаївської області від 17 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено частковю. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при головному управлінні ПФУ в Миколаївській області від 16.08.2017 року №9/4 про відмову ОСОБА_1 у зарахуванні періоду з 03.08.1984 року по 11.06.1986 року до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов'язано ОСОБА_2 об`єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області врахувати ОСОБА_1 період з 03.08.1984 року по 11.06.1986 року до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов'язано ОСОБА_2 об`єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 14.11.2017 року. В частині задоволення інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 320 (триста двадцять) гривень. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Баштанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 320 (триста двадцять) гривень.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідачі надали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі; ОСОБА_2 об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині зобов'язання Баштанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області врахувати позивачу період з 03.08.1984 року по 11.06.1986 року до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов'язати управління призначити та виплачувати позивачу пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 14.11.2017 року та відмовитим позивачу в задоволенні в цій частині позовних вимог.

Доводами апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зазначено, що зобов'язанння суду першої інстанції щодо включення до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоду роботи з 03.08.1984 по 11.06.1986 є протиправними та такими, що порушують норми Порядку № 637 та Порядку № 18-1. Крім того, стягнення з головного управління судових витрат призведе до нецільового використання бюджетних коштів та порушення бюджетного законодавства.

Доводами Баштанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області зазначено, що у трудовій книжці позивача значиться тільки запис про роботу на посаді вихователя та відсутній запис про роботу саме у дошкільному навчальному закладі (дитсадку). Згідно з архівними довідками від 30.06.2016 №192/01-27, 07.07.2017 № Т-26/1/0/1/01-70 у документах відсутні відомості про роботу заявника на посаді вихователя дитячого навчального закладу у 1984-1986 роках. Будь-яких інших документів, підтверджуючих період роботи з 03.08.1984 по 11.06.1986 роки на посаді вихователя у закладах освіти не надано. Також відсутні підстави для зобов'язання призначення позивачу пенсії за вислугу років 14.11.2017 року, так як рішення за заявою позивача про призначення пенсії приймається управлінням Пенсійного фонду на підставі правової експертизи всіх поданих документів для призначення пенсії.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 03.08.1984 року була прийнята на посаду вихователя дитячого садка колгоспу «Рассвет» Голованівського району Кіровоградської області. 11.06.1986 року її було звільнено із займаної посади.

До прийняття на вказану посаду позивач навчалась в 1983-1984 роках в однорічному педагогічному класі при Гайворонській середній загальноосвітній школі №1 та отримала кваліфікацію «Вихователь дитячого садка».

В подальшому з 18.08.1992 року до 31.08.2017 року позивач працювала педагогом в різних навчальних закладах.

31.07.2017 року позивач звернулась до відповідачів з питання підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії за вислугу років.

Рішенням комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні ПФУ в Миколаївській області від 16.08.2017 року №9/4 позивачу було відмовлено в зарахуванні періоду з 03.08.1984 року по 11.06.1986 року до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв`язку з відсутністю первинних документів, які підтверджують роботу у закладах та установах освіти, затверджених Переліком. Рішення комісії ґрунтується на тому, що згідно з архівними довідками 30.06.2016 № 192/01-27, від 07.07.2017 № Т-26/1/0/1/01-70 у документах відсутні відомості про роботу заявника на посаді вихователя дитячого навчального закладу у 1984 -1986 роках. Будь-яких інших документів, підтверджуючих період роботи з 03.08.1984 року по 11.06.1986 на посаді вихователя у закладах освіти, не надано.

У відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на звернення ОСОБА_1 на «Урядову гарячу лінію» від 07.09.2017 р. № 1039-Т-17 зазначено, що спеціальний стаж роботи станом на квітень 2017 року становить 24 роки 11 місяців, що права на призначення пенсії за вислугу років не надає.

14.11.2017 року позивач звернулась до Баштанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області з заявою про призначення пенсії за вислугу років.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при головному управлінні ПФУ в Миколаївській області від 16.08.2017 року №9/4 є необґрунтованим та таким, що суперечить фактичним обставинам справи і тому підлягає скасуванню та вважав за необхідне частково задовольнити вимогу позивача про зобов`язання Баштанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області призначити позивачу пенсію за вислугу років, зобов`язавши відповідача ОСОБА_2 об`єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області призначити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 14.11.2017 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка регулює питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26

років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29

років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення:які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту; ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку: 50 років - які народилися з 1 січня 1966 року по 30 червня 1966 року; 50 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року; 51 рік - які народилися з 1 січня 1967 року по 30 червня 1967 року; 51 рік 6 місяців - які народилися з 1 липня 1967 року по 31 грудня 1967 року; 52 роки - які народилися з 1 січня 1968 року по 30 червня 1968 року; 52 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1968 року по 31 грудня 1968 року; 53 роки - які народилися з 1 січня 1969 року по 30 червня 1969 року;53 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1969 року; 54 роки - які народилися з 1 січня 1970 року по 30 червня 1970 року; 54 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1970 року;55 років - які народилися з 1 січня 1971 року.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 20 цього Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 637 від 12 серпня 1993 року, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Згідно Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909, робота в: загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах, на посадах: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи; робота в дошкільних навчальних закладах на посадах: директори (завідуючі), вихователі-методисти, вихователі, асистенти вихователів дошкільних навчальних закладів в інклюзивних групах, музичні керівники, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи; робота в дитячих клініках, поліклініках, лікарнях, санаторіях, диспансерах, будинки дитини, дитячі відділення в лікарнях, санаторіях, диспансерах і установах для виконання покарань, на посадах учителі, вихователі, логопеди, сурдопедагоги, тифлопедагоги.

У відповідності до вимог ч.1 ст.34 Закону України «Про освіту» від 23 травня 1991 року N1060-XII (чинного у спірний період) дошкільними закладами освіти є: дитячі ясла, дитячі садки, дитячі ясла-садки, сімейні, прогулянкові, дошкільні заклади компенсуючого (для дітей, які потребують корекції фізичного і психічного розвитку) та комбінованого типів з короткотривалим, денним, цілодобовим перебуванням дітей, а також дитячі садки інтернатного типу, дитячі будинки та інші.

Статтею 12 Закону України № 2628-ІІІ від 11.07.2001 року «Про дошкільну освіту» визначено наступні типи дошкільних закладів: ясла; ясла-садочок; дитячий садок; будинок дитини та інші.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до записів в трудовій книжці, ОСОБА_1 була прийнята на посаду вихователя колгоспу «Рассвет» 03.08.1984 року, 11.06.1986 року звільнена за власним бажанням (а.с. 3).

Відповідно до архівної довідки державного архіву Кіровоградської області від 25.09.2017 р. № Т-26/3/0/1/01-70 у документах архівного фонду «Колгосп «Рассвет» Семидубської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області» у протоколах засідань правління колгоспу за 1985 рік у штатному розписі на 1985 рік значиться затвердженою посада вихователя д/ясел (так у документі) з посадовим окладом 85 крб. (а.с. 40).

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що ще до прийняття позивача на посаду вихователя в дошкільний навчальний заклад при колгоспі «Рассвет», позивач навчалась в 1983-1984 роках в однорічному педагогічному класі при Гайворонській середній загальноосвітній школі №1 та отримала кваліфікацію саме вихователя дитячого садка. Тому саме у звязку з наявною у неї кваліфікацією вона була прийнята за спеціальністю на посаду вихователя дошкільного навчального закладу при колгоспі.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції у якості свідків було допитано ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які у судовому засіданні пояснили, що вони також працювали у спірний період (1984-1986 р.р.) у дитячому садку «Дубок» при колгоспі «Рассвет» разом з позивачкою та підтвердили той факт, що ОСОБА_1 працювала у цей період вихователем, мала відповідну освіту.

Крім того, колегія суддів зазначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, що відповідає ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка містить відповідні записи та період роботи позивача на посаді викладача.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що період роботи ОСОБА_1 з 03.08.1984 року по 11.06.1986 рік повинен бути врахований до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років відповідно до п.»е» ст.. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Баштанського районного суду Миколаївської області ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Баштанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області – залишити без задоволення.

Постанову Баштанського районного суду Миколаївської області від 17 листопада 2017 року – залишити без змін.

Відповідно до ст. 329 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 23.04.2018 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик