
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/2720/18
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого-судді Довга О.І.,
судді Запотічний І.І.
судді Сапіга В.П.
секретар судового засідання Гнатик А.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 березня 2018 року у справі № 308/6379/17 (суддя Дергачова Н.В., рішення оголошено о 09:46, м. Ужгород) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови в справі про порушення митних правил, -
В С Т А Н О В И В :
04 липня 2017 року позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби України, про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил. Позов обгрунтовує тим, що 26 червня 2017 року Львівською митницею ДФС України було складено постанову у справі про порушення митних правил № 2374/20900/17, відповідно до змісту якої позивача - ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності, відповідно до ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 березня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити адміністративний позов.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції зазначив, що постанова про порушення митних правил № 2374/20900/17 від 26 червня 2017 року відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, оскільки позивач пред'являв цей транспортний засіб для митного контролю, декларував та подавав відповідні документи.
Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 07.06.2017 року близько 10 години 20 хвилин в зону митного контролю по смузі руху «зелений коридор» пункту пропуску «Шегині» митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС заїхав транспортний засіб «VW GOLF», реєстраційний номер RP62110, кузов № НОМЕР_1, в якому в якості пасажира переміщувалася гр. ОСОБА_1, яка слідувала з Польщі в Україну. В ході митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення даних про нього та осіб, які переміщувались в даному автомобілі, в АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України виявилось, що гр. України ОСОБА_1 16.06.2016р. о 01:00:59 через пункт пропуску «Ужгород - Вишнє Нємецьке» митного поста «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС ввезла на митну територію України автомобіль марки «MERCEDES-BENC 210», реєстраційний номер KE417KA, кузов № НОМЕР_2 без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк, передбачений нормами ст.95 МК України. Згідно автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» цей транспортний засіб, з митної території України станом на 07.06.2017 року громадянкою ОСОБА_1 не вивозився та у інший митний режим ніж «транзит» поміщений не був. На момент складання протоколу, вказана громадянка не надала жодних документів, що підтверджують факт аварії або дії обставин непереборної сили. У наданні пояснення вказана громадянка відмовилась.
Згідно з п. 57 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, термін «товар» вживається в значенні будь-якої рухомої речі, у тому числі такої, на яку законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, нафта, паливо, газ а також електроенергія, котрі переміщується лініями електропередач та трубопровідним транспортом.
Статтею 181 Цивільного кодексу України визначено, що рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі, відтак «транспортний засіб особистого користування» охоплюється поняттям «товар», оскільки він є рухомою річчю.
Відповідно до частини шостої ст. 379 МК України, строки тимчасового ввезення громадянами товарів на митну територію України (крім випадків, передбачених статтею 380 Кодексу) встановлюються відповідно до ст. 108 Кодексу, а строки ввезення з метою транзиту - відповідно до статті 95 Кодексу.
У відповідності до ст. 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Частиною 1 та 2 ст. 95 МК України встановлено строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу - 5 діб). До зазначених строків не включається час дії виключних обставин непереборної сили, зазначених у статті 192 цього Кодексу.
Статтею 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності! дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Частина 3 ст.470 МК України встановлює відповідальність за перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрату цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів.
Таким чином, транспортні засоби особистого користування за змістом МК України віднесені до категорії товарів, а переміщення товарів громадянами з метою транзиту здійснюється з дотриманням строків передбачених статтею 95 МК України.
Роздруківка інформації з центральної бази даних ЄАІС ДФС, яка є у матеріалах справи, засвідчує, що автомобіль марки «MERCEDES-BENC 210», реєстраційний номер KE417KA, кузов № НОМЕР_2, 16.06.2016 року був переміщений по «зеленому коридору», що є елементом двоканальної системи проходження митного контролю.
Частиною 1 ст. 366 МК України встановлено, що двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України.
Відповідно до частини 1 статті 494 Митного кодексу України, про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Докази у справі про порушення митних правил визначаються статтею 495 Митного кодексу України. Дана норма закону передбачає, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість доводів апелянта стосовно неправомірності оскарженої ним постанови суду першої інстанції. Водночас, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно та об’єктивно оцінено обставини справи, а відтак прийнято обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст.242, 243, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 березня 2018 року у справі № 308/6379/17 – без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4
Судове рішення № 73595576, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.04.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 308/6379/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: