Постанова № 73595573, 18.04.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/267/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

ОСОБА_1,

з участю секретаря судового засідання Чигер І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільського зонального відділу Військової служби правопорядку на ухвалу Івано-Франків-ського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року (прийняту у м. Івано-Франківську суддею Чуприною О.В.) про забезпечення позову в справі № 809/1730/17 за позовом ОСОБА_2 до Начальника Головного управління персоналу – заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування наказу частково,

В С Т А Н О В И В :

13 грудня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив визнати протиправним і скасувати пункт 1 наказу від 02.12.2017 № 200 щодо увільнення його від займаної посади і призначення начальником відділу запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень – за-ступником начальника зонального відділу Військової служби правопорядку (далі – ВСП).

Крім того, того ж дня позивач подав до суду клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом:

- зупинення дії пункту 1 наказу начальника Головного управління персоналу – заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 02.12.2017 № 200 щодо увільнення його від займаної посади і призначення начальником відділення запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень - заступником начальника Рівненського зонального відділу ВСП до ухвалення рішення в адміністративній справі;

- заборонення виключати його зі списків особового складу Тернопільського зонального відділу ВСП до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Клопотання обгрунтовував тим, що він та його дружина є військовослужбовцями Тернопільського зонального відділу ВСП ВОС-8506003 і військової частини А4604 відповідно, місцем несення служби яких є м. Івано-Франківськ.

Відповідач в порушення пункту 114 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, незважаючи на факт перебування ним у шлюбі із ОСОБА_3, яка також є військовослужбовцем, прийняв оскаржуваний наказ № 200 від 02.12.2017 про увільнення його від займаної посади (місце несення служби – м. Івано-Франківськ) і призначення на іншу – переміщення на нове місце військової служби в інший населений пункт (м. Рівне), не вирішивши одночасно питання про переміщення у цю ж місцевість (у межах одного населеного пункту, гарнізону) його дружини та не отримавши у неї згоди на таке переміщення.

На підставі зазначеного наказу керівництво Тернопільського зонального відділу ВСП ВОС-8506003 зобов’язане буде виключити його зі списків особового складу зонального відділу та вжити заходів щодо протиправного переміщення до нового місця служби в Рівненський гарнізон, що є очевидною небезпекою заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам і для їх відновлення він змушений буде докласти значних зусиль.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року вказане клопотання задоволено частково.

Вжито заходів забезпечення адміністративного позову у цій справі шляхом зупинення дії пункту 1 наказу начальника Головного управління персоналу – заступника начальника Генерального штабу Збройних сил України від 02.12.2017 № 200 по особовому складу щодо увільнення ОСОБА_2, старшого офіцера відділення запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень Тернопільського зонального відділу ВСП Західного територіального управління ВСП, від займаної ним посади і призначення начальником відділення запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень – заступником начальника Рівненського зонального відділу ВСП цього самого територіального управління, ВОС - 8506003, до набрання рішення суду в даній адміністративній справі законної сили.

У решті вимог клопотання відмовлено.

Ухвалу звернуто до негайного виконання.

Не погодившись із прийнятою ухвалою, її оскаржив Тернопільський зональний відділу ВСП, який вважає, що оскаржувана ухвала суду винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права й за невідповідності висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення питання про забезпечення позову.

Тому, з підстав, викладених в апеляційній скарзі, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити повністю.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у зв’язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити.

Відповідно до вимог частини першої статті 117 КАС України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали про забезпечення позову) суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

Згідно із частиною третьою статті 117 КАС України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали про забезпечення позову) подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб’єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб’єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов’язковою для виконання.

Приймаючи рішення про часткове задоволення клопотання про забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що позивач оспорює наказ відповідача № 200 від 02.12.2017, відповідно до якого в силу вимог пункту 109 Положення відповідальні посадові особи Тернопільського зонального відділу ВСП Західного територіального управління ВСП зобов’язані будуть його реалізувати шляхом увільнення позивача від займаної подали у ВОС-8506003 і вжити відповідних заходів по переміщенню його до іншого місця несення служби в Рівненський гарнізон. Вказане, на думку суду, є очевидною небезпекою заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача і для їх відновлення позивач змушений буде докласти значних зусиль.

Друга вимога клопотання про забезпечення позову скерована Тернопільському зональному відділу ВСП Західного територіального управління ВСП, який безпосередньо чи його посадові особи не є відповідачами у цій адміністративній справі.

Крім того, суд вважав, що обране судом забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу є належним і достатнім способом забезпечення позову саме тих вимог позивача, які ним заявлені, а зупинення дії оскаржуваного наказу має безпосередній наслідок щодо утримання відповідальними посадовими особами у реалізації його юридичного змісту.

Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, з таких підстав.

Відповідно до приписів статті 117 КАС України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали про забезпечення позову) підставами забезпечення позову є:

- очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

- неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів;

- якщо для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат;

- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами апелянта в тому, що жодних доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також щодо наявності очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності відповідача, позивачем не наведено.

Сам факт оскарження позивачем акту індивідуальної дії (наказу начальника Головного управління персоналу - заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України), не може бути автоматичною підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

За таких обставин, задовольняючи заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення, суд першої інстанції фактично надав оцінку законності рішень відповідача як суб’єкта владних повноважень, тобто наперед вирішив спір, без розгляду його по суті.

Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуально права, що призвело до неправильного вирішення питання, через що ухвала суду підлягає скасуванню з прийняттям рішення про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Тернопільського зонального відділу Військової служби правопорядку задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року про забезпечення позову в справі № 809/1730/17 скасувати.

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до начальника Головного управління персоналу – заступника начальника Генерального штабу Збройних сил України про визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу від 02.12.2017 № 200 щодо увільнення від займаної посади і призначення начальником відділу запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень - заступником начальника зонального відділу Військової служби правопорядку.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Постанова складена у повному обсязі 23 квітня 2018 року.