Постанова № 73595529, 23.04.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/2708/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Запотічний І.І.

судді Сапіга В.П.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби України на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 12 лютого 2018 року у справі № 165/31/18 (суддя Ференс-Піжук О.Р., рішення оголошено о 16:37, м.Нововолинськ) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови в справі про порушення митних правил, -

В С Т А Н О В И В :

29.12.2017 року позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС України про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та із заявою про поновлення строку звернення до суду. Позов обгрунтовує тим, що постановою відповідача від 12.12.2017 року у справі про порушення митних правил №5896/20900/17 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн., оскільки ОСОБА_1 ніби то 28.05.2016 року. через митний пост «Краковець» Львівської митниці ДФС ввезла на митну територію України транспортний засіб марки «Мерседес Бенц 313», реєстраційний номер WQD635 VIN - код WDB9036621R217140, та пропуcтила строк транзитного перебування автомобіля. Позивач стверджує, що всупереч відомостям зазначених у постанові, вона ніколи не перетинала митний кордон на вищевказаному автомобілі в режимі транзит, не є власником транспортного засобу, адмінправопорушення не вчиняла, вказує, що їй не видавалось посвідчення водія, вона немає навиків практичної їзди та не вміє керувати транспортним засобом.

Постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 12 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову Львівської митниці ДФС України № 5896/20900/17 від 12.12.2017 року у справі про порушення митних правил про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 (п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідач не надав жодних доказів на спростування заперечень позивача стосовно непричетності останньої до вчинення вказаного адміністративного правопорушення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Судом встановлено, що постановою Львівської митниці ДФС у справі про порушення митних правил №5896/20900/17 від 12.12.2017 року визнано винною ОСОБА_1 у порушенні митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено на позивача стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. Як зазначено у оскаржуваній постанові №5896/20900/17 від 12.12.2017 року, що ОСОБА_1 28.05.2016 року через митний пост «Краковець» Львівської митниці ДФС ввезла на митну територію України транспортний засіб марки «Мерседес Бенц 313», реєстраційний номер WQD635 VIN - код WDB9036621R217140, в митному режимі транзит, у встановлений ст.95 Митного кодексу України строк не було вивезено за межі митної території України. Зокрема, вказаний автомобіль з митної території не вивозився та його в інший митним режим, не заявлено. Термін вивезення вищевказаного транспортного засобу з митної території України закінчився. У зв'язку з вищенаведеним, державним інспектором ВМО №3 м/п «Грушів» Львівської митниці ДФС України ОСОБА_2 21.11.2017 року було складено протокол про порушення митних правил за № 5896/20900/17 по факту вчинення ОСОБА_1 порушення митних правил, передбачених частиною 3 статтею 470 Митного кодексу України. Під час складання протоколу позивач заперечила вчинення адміністративного правопорушення, однак її заперечення не спростовані жодними належними доказами і за результатами розгляді справи прийнято рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення передбаченого ч.3 ст.470 МК України.

Разом з тим, судом встановлено, що під час складення протоколу свідки не допитувалися. В поясненнях по суті особи, яка притягається до адмінвідповідальності вказала, що транспортний засіб вона на митну територію не ввозила, перетинала кордон лише в якості пасажира, не має права керування транспортними засобами.

Згідно з п. 57 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, термін «товар» вживається в значенні будь-якої рухомої речі, у тому числі такої, на яку законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, нафта, паливо, газ а також електроенергія, котрі переміщується лініями електропередач та трубопровідним транспортом.

Статтею 181 Цивільного кодексу України визначено, що рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі, відтак «транспортний засіб особистого користування» охоплюється поняттям «товар», оскільки він є рухомою річчю.

Відповідно до частини шостої ст. 379 МК України, строки тимчасового ввезення громадянами товарів на митну територію України (крім випадків, передбачених статтею 380 Кодексу) встановлюються відповідно до ст. 108 Кодексу, а строки ввезення з метою транзиту - відповідно до статті 95 Кодексу.

Частиною 1 та 2 ст. 95 МК України встановлено строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу - 5 діб). До зазначених строків не включається час дії виключних обставин непереборної сили, зазначених у статті 192 цього Кодексу.

Частина 3 ст.470 МК України встановлює відповідальність за перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрату цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів.

Таким чином, транспортні засоби особистого користування за змістом МК України віднесені до категорії товарів, а переміщення товарів громадянами з метою транзиту здійснюється з дотриманням строків передбачених статтею 95 МК України.

Частина 2 статті 470 МК України передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби більше ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб.

Особливості виконання митних формальностей при поміщенні товарів у митні режими, передбачені Митним кодексом України, та під час перебування товарів у відповідному митному режимі визначені Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 657 від 31.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 жовтня 2012 за № 1669/21981 (Порядок).

Покликання позивачки на те, що вона не має посвідчення водія та ніколи автомобілем не керувала, тому ніякого транспортного засобу на територію України вона не ввозила, колегія суддів спростовує п.3 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005р. №1118, де зазначено, що транспортний засіб для здійснення митного контролю та митного оформлення може бути пред'явлений митному органу як власником, так і уповноваженою особою.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає наступне.

В теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.

Отже, приймаючи до уваги те, що позивачем не виконано обов'язку щодо вивезення транспортного засобу за межі митної території України, як і не виконано обов'язку розмитнення автомобіля в порядку встановленому законом - правопорушення є триваючим.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, висновок суду першої інстанції по даній справі був зроблений при неповному з'ясуванні судом та недоведеності обставин, які мали значення для справи, внаслідок порушення норм матеріального права що і призвело до упереджено-хибного вирішення справи по суті спору, а у відповідності до вимог ст. 317 КАС України є обов'язковою підставою для скасування постановленого судового рішення і ухвалення нового рішення по справі.

Керуючись ч.4 ст. 229, ст. 243, ст. 308, ст. 310, п.1 ч.2 ст. 315, п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 317, ч.1 ст. 321, ст. 322, ст. 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби України задовольнити. Рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 12 лютого 2018 року у справі № 165/31/18 – скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5