Постанова № 73595509, 23.04.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/12352/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Обрізка І.М., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Джули В.М.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткової постанови у справі № 813/3312/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та бездіяльності,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся з позовом до Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності Львівської обласної державної адміністрації щодо ненадання відповіді на його звернення від 17.08.2017 року, а також просив визнати протиправним надання відповіді на його звернення директором департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв’язку Львівської обласної державної адміністрації ОСОБА_3

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року позов задоволений частково: визнано протиправними дії Львівської обласної державної адміністрації щодо неналежного розгляду скарги ОСОБА_2 від 17.08.2017 року, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_2 оскаржив постанову суду першої інстанції.

19 березня 2018 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Львівської обласної державної адміністрації щодо ненадання відповіді на скаргу ОСОБА_2 від 17.08.2017 року скасовано та прийнято в цій частині нову постанову, якою позов задоволено : визнано протиправною бездіяльність Львівської обласної державної адміністрації щодо ненадання відповіді на скаргу ОСОБА_2 від 17.08.2017 року та зобов’язано Львівську обласну державну адміністрацію розглянути скаргу ОСОБА_2 від 17.08.2017 року.

19 березня 2018 року, до закінчення судових дебатів, ОСОБА_2 заявив про те, що відповідно до ст.139 КАС України бажає новий розподіл судових витрат і стягнення в його користь витрат, пов’язаних з прибуттям до Львівського апеляційного адміністративного суду на апеляційний розгляд справи №876/12352/17.

20 березня 2018 року на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_2 про ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат, до якої додані докази понесених ним витрат, зокрема, пов’язаних з прибуттям до суду, а саме, чек №1069280 від 19.03.2018 року про оплату квитка на автобус, сполученням Сокаль – Львів вартістю 51 грн. 47 коп., що підтверджує факт прибуття ОСОБА_2 з м.Червонограда на судове засідання у Львівський апеляційний адміністративний суд та проїзний документ ВН №264671 на поїзд, сполученням Львів – Червоноград вартістю 26 грн. 19 коп.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти задоволення заяви про ухвалення додаткової постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи заяви про ухвалення додаткового судового рішення, апеляційний суд прийшов до висновку про її задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, чинне законодавство передбачає можливість прийняття додаткового судового рішення у разі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду.

Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч.3 ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що оскільки ОСОБА_2 до закінчення судових дебатів зробив заяву про розподіл судових витрат та протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду подав докази, які підтверджують понесені ним витрати, пов’язані із прибуттям до суду, тому це питання підлягає вирішенню у додатковій постанові після ухвалення рішення по суті позовних вимог і такі витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Львівської обласної державної адміністрації.

Керуючись ст.ст. 132, 139, 143, 252, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Львівської обласної державної адміністрації 77 грн. 66 коп. (сімдесят сім гривень) 66 копійок витрат, пов’язаних із розглядом справи.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повне судове рішення складене 24.04.2018 року