Постанова № 73595288, 19.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 712/13264/17 Суддя (судді) першої інстанції: Пересунько Я.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Соснівського районного суду міста Черкаси від 30 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Ліквідаційної комісії Управління Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України в Черкаській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправної та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправними дії Управління Державної служби охорони при МВС України в Черкаській області щодо підготовки та направлення до МВС матеріалів з висновком щодо призначення одноразової грошової допомоги; визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ щодо повернення до Департаменту поліції охорони Національної поліції України документів, необхідних для призначення та виплати одноразової грошової допомоги в розмірі установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності; зобов'язати Управління державної прикордонної служби охорони при МВС України в Черкаській області подати до МВС України висновок щодо проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманим захворюванням пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ; зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення за заявою від 05 липня 2017 року одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів № 850 від 21 жовтня 2015 року.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він проходив службу черговим чергової частини Черкаського МР ВДСО при УМВС України в Черкаській області в період з 16 листопада 1995 року по 30 червня 2008 року,

У подальшому, йому встановлено інвалідність II групи, яка пов'язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ (Довідка до Акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААА № 542156 від 29 травня 2017 року).

05 липня 2017 року позивач звернувся із рапортом та необхідними документами до Ліквідаційної комісії Управління Державної служби охорони Управління МВС України в Черкаській області про призначення одноразової грошової допомоги, але листом № 17/3-58л від 03.10.2017 Управління Державної служби охорони України МВС України в Черкаській області «Про повернення документів» повідомлило, що за результатами розгляду Міністерства внутрішніх справ України, про призначення одноразової грошової допомоги, його матеріали були направлені до Департаменту поліції охорони, яким матеріали повернуті до Управління поліції охорони в Черкаській області з роз'ясненнями щодо невизначеності джерел фінансування для виплати одноразової грошової допомоги.

Постановою Соснівського районного суду міста Черкаси від 30 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення листом від 18 серпня 2017 року до Управління поліції охорони в Черкаській області документів, необхідних для призначення та виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності ОСОБА_3.

Зобов'язано Ліквідаційну комісію Управління Державної служби охорони при МВС України в Черкаській області повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України у визначений п. 8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції - 15-денний строк документи, передбачені п. 7 цього Порядку, щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності ОСОБА_3.

Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення за заявою ОСОБА_3 від 5 липня 2017 року щодо виплати одноразової грошової допомоги згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

В іншій частині позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі, Міністерство внутрішніх справ України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Зокрема, апелянт посилався на те, що виплата особі одноразової грошової допомоги здійснюється виключно тим органом, де проходив службу працівників міліції.

Так, позивач проходив службу в Управлінні державної служби охорони при Управлінні МВС України в Черкаській області, а не в Міністерстві внутрішніх справ України.

Крім того, фінансування Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України з державного бюджету не передбачалось та не здійснювалось відтак з 01.01.2007 Державна службу охорони при МВС України здійснювала виплату передбаченої Законом України «Про міліцію» одноразової грошової допомоги колишнім працівникам підрозділам ДСО через засновану нею Українську охоронно-страхову компанію (АТ «УОСК»).

При цьому, МВС України не приймало рішення по заяві позивача про виплату одноразової грошової допомоги не у зв'язку з тим, що не має відповідних коштів на дану потребу, а у зв'язку з тим, що дане питання не відноситься до компетенції МВС України.

Таким чином, покриття витрат на виплату одноразової грошової допомоги позивачу має здійснюватись поліцією охорони за рахунок власних джерел надходжень, а також через АТ «УОСК».

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що з аналізу норм Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 вбачається, що МВС України приймає відповідне рішення про виплату або про відмову у виплаті грошової допомоги.

При цьому, пунктом 14 вказаного Порядку встановлені вичерпні підстави для відмови у здійсненні грошової допомоги, тому у даному випадку підстави для відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги - відсутні.

Ліквідаційною комісією Управління Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України в Черкаській області подано заперечення на апеляційну скаргу, в яких відзначено, що МВС України безпідставно повернуто заяву позивача без виконання, оскільки позивач проходив службу і був звільнений з органів внутрішніх справ, а не з органів поліції. Так, пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 визначено, що саме на МВС покладено обов'язок з прийняття рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги працівникові міліції.

Згідно пункту 10 вказаного Порядку грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС.

Оскільки зміни до вказаного Порядку не вносились, тому слід дотримуватись норм, визначених цим Порядком.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 проходив службу черговим чергової частини Черкаського МР ВДСО при УМВС України в Черкаській області в період з 16 листопада 1995 року по 30 червня 2008 року.

У подальшому, позивач набув інвалідність II групи, яка пов'язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується довідкою до Акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААА № 542156 від 29 травня 2017 року (а.с.15).

05 липня 2017 року ОСОБА_3 звернувся із рапортом та необхідними документами до Ліквідаційної комісії Управління Держаної служби охорони Управління МВС України в Черкаській області про призначення одноразової грошової допомоги (а.с. 6).

18 липня 2017 року Головою ліквідаційної комісії УДСО при МВС України в Черкаській області затверджено висновок про виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги в розмірі 320 000 грн (а.с. 42).

Листом від 20 липня 2017 року Управління поліції охорони в Черкаській області матеріали про виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги направило до Департаменту фінансово-облікової політики МВС України (а.с. 41).

Однак, листом від 18 серпня 2017 року Департамент фінансово-облікової політики МВС України повернув вказані матеріали до Управління поліції охорони в Черкаській області, не виплативши одноразову грошову допомогу ОСОБА_3 (а.с. 43).

Листом № 17/3-58л «Про повернення документів» від 03 жовтня 2017 року Голова ліквідаційної комісії Управління Державної служби охорони в Черкаській області МВС України повідомив ОСОБА_3 про те, що за результатами розгляду матеріалів Міністерством внутрішніх справ України, його матеріали були направлені до Департаменту поліції охорони, яким матеріали повернуті до Управління поліції охорони в Черкаській області з роз'ясненнями щодо невизначеності джерел фінансування для виплати одноразової грошової допомоги (а.с.19).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 чітко встановлено, що рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги приймає саме МВС України, а документи для цього надсилаються до МВС України органом, в якому проходив службу працівник міліції (у нашому випадку - Управління Державної служби охорони при УМВС України в Черкаській області в особі Ліквідаційної комісії).

Виходячи з обставин справи, з метою відновлення прав позивача необхідно зобов'язати Ліквідаційну комісію Управління Державної служби охорони при МВС України в Черкаській області повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України у визначений п. 8 вказаного Порядку - 15-денний строк документи, передбачені п. 7 цього Порядку, щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності ОСОБА_3. Крім того, не втручаючись у компетенцію МВС України щодо змісту рішення, яке це міністерство має прийняти за результатами розгляду матеріалів за заявою ОСОБА_3, МВС України необхідно зобов'язати прийняти рішення за заявою ОСОБА_3 від 5 липня 2017 року щодо виплати йому грошової допомоги згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Частиною шостою статті 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-ХІІ встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Положеннями пункту 5 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.07.2015 № 580-VШ «Про Національну поліцію» визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію».

Разом з тим, відповідно до абзацу третього пункту 15 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» було врегульовано Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок № 850).

Підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 850 визначено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під. час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності І групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

За правилами пунктів 7-9 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Згідно пункту 10 Порядку №850 грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС.

Пунктом 11 Порядку № 850 встановлено, що виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування органом внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку або через касу органу внутрішніх справ.

Аналіз наведених норм законодавства, дає підстави для висновку, що за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850.

Як свідчать матеріали справи, оскільки з 29.05.2017 у позивача виникло право на отримання грошової допомоги в зв'язку з встановленням йому як працівнику міліції другої групи інвалідності, пов'язаної із з проходженням служби в ОВС України, тому він 05 липня 2017 року звернувся із заявою до Ліквідаційної комісії Управління Держаної служби охорони Управління МВС України в Черкаській області з проханням провести йому виплату одноразової грошової допомоги.

У подальшому, 18 липня 2017 року Головою ліквідаційної комісії УДСО при МВС України в Черкаській області затверджено висновок про виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги в розмірі 320 000 грн (а.с. 42).

Листом від 20 липня 2017 року Управління поліції охорони в Черкаській області матеріали про виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги направило до Департаменту фінансово-облікової політики МВС України (а.с. 41).

Таким чином, Ліквідаційна комісія Управління Державної служби охорони в Черкаській області при Міністерстві внутрішніх справ України виконало свій обов'язок, встановлений Порядком, тому позовні вимоги до цього відповідача задоволенню не підлягають.

У подальшому, листом від 18 серпня 2017 року Департамент фінансово-облікової політики МВС України повернув вказані матеріали до Управління поліції охорони в Черкаській області, не виплативши одноразову грошову допомогу ОСОБА_3 (а.с. 43).

Вказане свідчить про протиправність дій Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення листом від 18 серпня 2017 року до Управління поліції охорони в Черкаській області документів, необхідних для призначення та виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності ОСОБА_3.

З матеріалів справи вбачається, що листом № 17/3-58л «Про повернення документів» від 03 жовтня 2017 року Голова ліквідаційної комісії Управління Державної служби охорони в Черкаській області МВС України повідомив ОСОБА_3 про те, що за результатами розгляду матеріалів Міністерством внутрішніх справ України, його матеріали були направлені до Департаменту поліції охорони, яким матеріали повернуті до Управління поліції охорони в Черкаській області з роз'ясненнями щодо невизначеності джерел фінансування для виплати одноразової грошової допомоги (а.с.19).

При цьому, відповідно до п. 14 Порядку № 850 призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Таким чином, Міністерством внутрішніх справ України не було розглянуто питання щодо призначення одноразової грошової допомоги та не було прийнято відповідного рішення по суті розгляду питання, а лише повернуто позивачу документи без права на виплату одноразової грошової допомоги.

При цьому, оскільки позивачем дотримано порядок подання документів для призначення грошової допомоги, визначений Порядком № 850, згідно якого документи про виплату одноразової грошової допомоги подаються за останнім місцем служби, яким у даному випадку є Управління Державної служби охорони в Черкаській області МВС України, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність, з метою відновлення порушених прав позивача, зобов'язати Ліквідаційну комісію Управління Державної служби охорони при МВС України в Черкаській області повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України у визначений п. 8 Порядку №850 - 15-денний строк документи, передбачені п. 7 цього Порядку, щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності ОСОБА_3.

При цьому, не втручаючись у компетенцію МВС України щодо змісту рішення, яке це відповідач має прийняти за результатами розгляду матеріалів за заявою ОСОБА_3, слід зобов'язати МВС України прийняти рішення за заявою ОСОБА_3 від 5 липня 2017 року щодо виплати йому грошової допомоги згідно Порядку № 850.

Разом з тим, твердження апелянта, що він не є суб'єктом подання висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги позивачу та суб'єктом прийняття рішення про її виплату є необґрунтованими та спростовані вищенаведеними нормами законодавства, що регулює спірні правовідносини.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України - залишити без задоволення, а постанову Соснівського районного суду міста Черкаси від 30 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

Повний текст виготовлено: 24 квітня 2018 року.