Постанова № 73595273, 19.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/1439/18 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс» до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправними та скасувати Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №UA903040/2018/00001, №UA903040/2017/00054, №UA903040/2017/00049, №UA903040/2017/00040 та зобов'язати завершити митне оформлення (випуск) товарів згідно з поданими митними деклараціями: №UA903040/2018/000152 від 15.01.2018; №UA903040/2017/004620 від 15.11.2017; №UA903040/2017/004097 від 13.10.2017; №UA903040.2017.003513 від 15.09.2017.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що оскаржувані картки відмови прийнято відповідачем протиправно, а тому вони підлягають скасуванню, випуск товарів за митними деклараціями підлягає митному оформленню.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2018 року позов задоволено.

Визнано протиправними рішення та скасовано Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №UA903040/2018/00001, №UA903040/2017/00054, №UA903040/2017/00049, № UA903040/2017/00040.

Зобов'язано Енергетичну митницю Державної фіскальної служби завершити митне оформлення (випуск) товарів згідно з поданими митними деклараціями: №UA903040/2018/000152 від 15.01.2018; №UA903040/2017/004620 від 15.11.2017; №UA903040/2017/004097 від 13.10.2017; №UA903040.2017.003513 від 15.09.2017.

В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Зокрема, апелянт посилався на те, що на даний час у Відділі митного оформлення «Новоград-Волинський» митного поста «Західний» Енергетичної митниці ДФС знаходяться Акти про настання гарантійного випадку відповідно до ст. 311 МК України (а.с. 32 Том II).

При цьому, у разі здійснення фактичного переміщення товарів трубопровідним транспортом у митному режимі «транзит» та подання до митного оформлення додаткової декларації до ПМД, без наявності оформлених актів прийому-передачі, подання яких передбачено Наказом Міністерства фінансів України №629 від 30.05.2012, така додаткова декларація не оформлюється та здійснюється відмова у митному формленні у встановленому законодавством порядку. Фінансова гарантія оформлена за ПМД не вивільняється до фактичного підтвердження вивезення товарів за межі митної території України та надання всіх документів.

Так, до митного оформлення разом з митними деклараціями не були надані «Акти прийому-передачі» відповідно до статті 335 МК України та статті 232 МК України, вищезазначеного Наказу №629, а саме акти прийому-передачі товарів, що підтверджує кількість товарів, вивезених за межі митної території України, що визначено відповідно до п.п.2.5-2.7 Наказу №629.

Крім того, в суді апеляційної інстанції відповідач наголосив на тому, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, оскільки розглянуто справу за правилами спрощеного позовного провадження, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

При цьому зазначив, що дану справу ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2018 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі - призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Однак, згідно доданих до апеляційної скарги вимог про сплату належної суми митних платежів за гарантіями від 08 лютого 2018 року заявлено вимоги в загальній сумі більше ніж п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа у відповідності до статті 257 КАС України підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.

У зв'язку з наведеним апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, так як судом порушено норми процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що матеріалами справи підтверджується наданням позивачем усіх необхідних документів при митному оформленні товару у відповідності до вимог діючого законодавства України.

Під час надання митних декларацій позивачем були надані акти прийому та відкачки нафтопродуктів, що складені, оформлені та подані відповідно до Наказу Міністерства фінансів України №629 від 30.05.2012 та Митного кодексу України.

Факт надання актів підтверджується також змістом карток відмови, з яких вбачається, що позивач надав відповідачу до кожної митної декларації «Акти приймання передачі товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом», які підтверджують, в тому числі кількість нафтопродуктів.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс» надає послуги з транспортування нафтопродуктів по території України. Відповідно до укладеного з Proton Energy Group S.A. (юридична особа, що створена та діє за законодавством Швейцарії) договору №1548-200032-0117026TA від 02 лютого 2017 року (а.с. 61-92 Том II).

Відповідно до договору доручення №1548-101089-0617077 від 30 червня 2017 року позивач надає Proton Energy Group S.A послуги з документального оформлення майна (а.с. 1-7 Том II).

Реалізуючи свої зобов'язання за договором, позивачем було складено та направлено до Енергетичної митниці ДФС шляхом електронного повідомлення митні декларації: № UA903040/2018/000152 від 15.01.2018, № UA903040/2017/004620 від 15.11.2017, № UA903040/2017/004097 від 13.10.2017 та № UA 903040.2017.003513 від 15.09.2017 (а.с. 91-92, 118-119, 161-162, 210-211 Том II).

Однак, відповідач відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товарів позивачу, що підтверджується наступними картками відмови:

- Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA903040/2018/00001, Митна декларація №UA903040/2018/000152 від 15.01.2018 (а.с. 39-40 Том II);

- Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA903040/2017/00054, Митна декларація № UA903040/2017/004620 від 15.11.2017 (а.с. 115-117 Том II);

- Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA903040/2017/00049, Митна декларація № UA903040/2017/004097 від 13.10.2017 (а.с. 158-160 Том II);

- Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA903040/2017/00040, Митна декларація №UA903040.2017.003513 від 15.09.2017 (а.с. 208-209 Том II).

Вказані відмови були обґрунтовані тим, що «митне оформлення не може бути завершене, оскільки не надано повний пакет документів, відповідно до ст.335 Митного кодексу України та ст.232 МК України, наказу МФУ №629 від 30.05.2012, а саме акту прийому-передачі товарів, що підтверджує кількість товарів, вивезених за межі МТУ».

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем виконані всі умови, визначені законом для прийняття відповідачем рішення про завершення митного оформлення (випуск) товарів згідно з поданими митними деклараціями: №UA903040/2018/000152 від 15.01.2018; №UA903040/2017/004620 від 15.11.2017; №UA903040/2017/004097 від 13.10.2017; №UA903040.2017.003513 від 15.09.2017, тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів не може в повній мірі погодитись з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступні обставини.

Згідно пункту 5 частини першої статті 335 Митного кодексу України при переміщенні трубопровідним транспортом надається наступний перелік документів: а) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами; б) акт прийому-передачі товарів або довідка, що підтверджує кількість товарів; в) комерційні та супровідні документи (за наявності їх у власника трубопровідного транспорту, лінії електропередачі) на товари, що переміщуються через митний кордон України, а на момент митного оформлення - рахунок-фактуру; г) найменування та адреса відправника товарів; ґ) найменування та адреса отримувача товарів; д) документи (дозволи, сертифікати), що підтверджують показники товару.

Частиною третьою ст. 335 Митного кодексу України передбачено, що разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: 1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами; 3) транспортні (перевізні) документи; 4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію; 5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; 6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв'язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень); 7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару; 8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів; 9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму; 10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів; 11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Пунктом 2.5 Наказу Міністерства фінансів України «Про митні формальності на трубопровідному транспорті та лініях електропередачі» № 629 від 30.05.2012, зареєстрований у Міністерстві юстиції України за №1036/21348 від 22.06.2012 (далі - Наказ №629) передбачено, що при переміщенні товарів через митний кордон України трубопровідним транспортом митниці (митному посту) надаються документи, передбачені пунктом 5 частини першої та частиною третьою статті 335 Митного кодексу України.

При цьому як акт прийому-передачі товарів можуть використовуватися такі документи, оформлені за результатами переміщення товарів через митний кордон України (через межі вільної митної зони) у відповідному митному режимі за попередній календарний місяць:

для нафти: акт прийому-передачі нафти перевізниками - документ, який містить дані про кількість та фізико-хімічні показники нафти, поставленої протягом доби, підписаний перевізниками або перевізником і одержувачем (відправником); акт прийому-передачі нафти згідно із зовнішньоекономічним договором (контрактом) - документ, який містить дані про партію нафти, переміщеної через митний кордон України, підписаний сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту) і має відмітку українського перевізника про фактичний обсяг переміщеної нафти;

для нафтопродуктів: акт прийому-передачі нафтопродуктів перевізниками - документ, який містить дані про обсяг нафтопродуктів, переміщених через митний кордон України, підписаний українським перевізником і одержувачем (відправником) або іноземним та українським перевізниками; акт прийому-передачі нафтопродуктів згідно із зовнішньоекономічним договором (контрактом) - документ, який містить дані про обсяг нафтопродуктів, підписаний сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту) і має відмітку українського перевізника про фактичний обсяг переміщених нафтопродуктів; акт прийому-передачі нафтопродуктів у резервуари та з резервуарів перевізника - документ, який містить дані про обсяги нафтопродуктів, переміщених у резервуари та з резервуарів перевізника, підписаний українським перевізником.

Відповідно до Переліку місць митного контролю товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом та лініями електропередачі, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України «Порядок і строки митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються лініями електропередачі» №629 від 30.05.2012, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України за №1037/21349 від 22.06.2012 для трубопровідного транспорту для митного контролю нафтопродуктів визначено, місце митного контролю - Лінійно-виробнича диспетчерська станція « 5С» Смига - Рівненська область, Дубенський район, с. Смига.

Згідно частин першої, другої та сьомої ст. 264 Митного кодексу України митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Митна декларація та інші документи подаються органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів. У випадках, коли з причин, визнаних органом доходів і зборів обґрунтованими, окремі документи, визначені цим Кодексом, не можуть бути представлені разом з митною декларацією, дозволяється подання таких документів протягом часу, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У відповідності до частин дев'ятої-десятої статті 264 МК України орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Згідно частини одинадятої статті 264 МК України орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 7.2. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 631 передбачено, що у картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Відповідно до положення статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Як свідчать матеріали справи, позивачем під час надання митних декларацій були надані акти прийому та відкачки нафтопродуктів, що складені, оформлені та подані відповідно до вищезазначених вимог законодавства України (а.с. 61-183 Том I).

Факт надання актів підтверджується також змістом Карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, згідно яких позивач надав відповідачу до кожної митної декларації «Акти приймання передачі товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом» (а.с. 39-40, 115-117, 158-160, 208-209 Том II).

Вказані акти є актами прийому нафтопродуктів (з позначкою «ПС»), та актами відкачки нафтопродуктів (з позначкою «С»), що підтверджують, в тому числі, кількість нафтопродуктів.

Однак, відповідачем не зазначено та не роз'яснено чому такі акти прийому-передачі є недостатніми, на яку кількість товарів необхідно надати акти прийому передачі товарів додатково тощо.

Крім того, у картках відмови відсутні вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення.

Доводи апелянта про те, що до митного оформлення разом з митними деклараціями позивачем не були надані «Акти прийому-передачі» відповідно до статті 335 МК України та сттаті 232 МК України, вищезазначеного Наказу №629, а саме: акти прийому-передачі товарів, що підтверджує кількість товарів, вивезених за межі митної території України, що визначено відповідно до п.п.2.5-2.7 Наказу №629, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки матеріали справи містять копії наданих позивачем актів.

При цьому, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції було з'ясовано, що згідно рекомендацій саме митного органу позивачем подавались акти за встановленою формою з позначками «ПС» та «С», які за змістом та правовою природою є актами приймання-передачі, що подаються для митного оформлення.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем виконані всі умови, визначені законом для прийняття відповідачем рішення про завершення митного оформлення (випуск) товарів згідно з поданими митними деклараціями: №UA903040/2018/000152 від 15.01.2018; №UA903040/2017/004620 від 15.11.2017; №UA903040/2017/004097 від 13.10.2017; №UA903040.2017.003513 від 15.09.2017, тому позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, при вирішенні справи, судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, з огляду на наступні обставини справи.

У відповідності до п. 4 частини дев'ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Частиною першою статті 260 КАС України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

За правилами частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 26 січня 2018 року відкрито провадження в даній адміністративній справі та визначено, що справа буде розглядатись суддею одноособово в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами (а.с. 1 Том I).

Згідно частин першої-третьої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною четвертою вказаної статті визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, пунктом 6 частиною шостою статті 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного позову є вимоги про визнання протиправними та скасування Карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення та зобов'язати завершити митне оформлення (випуск) товарів згідно з поданими митними деклараціями.

Згідно вимог про сплату належної суми митних платежів за гарантіями від 08 лютого 2018 року вбачається, що сума митних платежів, яка підлягає сплаті відповідно до чинного законодавства України, зазначена в Актах про настання гарантійного випадку від 07.02.2018 №1, 2, 3, 4, 5, 6 та відповідно складає 135 357 798 грн 03 коп., 6 917 458 грн 63 коп., 171 140 663 грн 01 коп., 60 161 577 грн 31 коп., 81 497 518 грн 68 коп. та 87 697 837 грн 29 коп. (а.с. 112-117 Том III).

Зважаючи на вказане, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у даному випадку позивачем оскаржуються рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому дана справа підлягала розгляду в порядку загального позовного провадження.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 7 частини третьої статті 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо: суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Оскільки, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в зв'язку з цим виникає необхідність у частковому задоволенні апеляційної скарги та відповідно у скасуванні рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2018 року й ухваленні нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2018 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс» до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними рішення та скасувати Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №UA903040/2018/00001, №UA903040/2017/00054, №UA903040/2017/00049, № UA903040/2017/00040.

Зобов'язати Енергетичну митницю Державної фіскальної служби завершити митне оформлення (випуск) товарів згідно з поданими митними деклараціями: №UA903040/2018/000152 від 15 січня 2018 року; №UA903040/2017/004620 від 15 листопада 2017 року; №UA903040/2017/004097 від 13 жовтня 2017 року; №UA903040.2017.003513 від 15 вересня 2017 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Л.О. Костюк,

В.А. Твердохліб

Повний текст виготовлено: 24 квітня 2018 року.