
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 752/20609/17 Суддя (судді) першої інстанції: Шкірай М.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,
за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування технічними засобами, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Київського міського військового комісаріату на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Київського міського військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду з позовом, згідно якого просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у направленні поданих позивачем документів до розпорядника бюджетних коштів - Міністерства оборони України, щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності другої групи внаслідок поранення (контузії), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», та зобов'язати відповідача направити подані позивачем документи до розпорядника бюджетних коштів - Міністерства оборони України, надавши також висновок щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності другої групи внаслідок поранення (контузії), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального права та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та інші наявні у справі докази, колегія суддів приходить до наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у період з 08 травня 1983 року по 05 червня 1985 року проходив військову службу у лавах Збройних сил СРСР, в тому числі з 30 жовтня 1983 року по 05 червня 1985 року приймав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан.
Також вказав, що під час проходження військової служби отримав поранення, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, внаслідок чого 28 лютого 2017 року йому первинно було встановлено другу групу інвалідності у зв'язку з ЗЧМТ (контузія головного мозку) множинні вогнепальні осколкові поранення, захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні де велися бойові дії, що підтверджується довідкою до акту огляду МПСЕК серії АВ № 0646756.
З огляду на вказане, у відповідності до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», позивач звернувся із заявою та переліком документів до неї до Київського міського військового комісаріату, як уповноваженого органу, для призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Однак, листом відповідача № ВСЗ/1369 від 09.08.2017 року, останній повідомив, що не вважає за можливе подати подані позивачем документи на розгляд комісії Міністерства оборони з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, так як на день звільнення з військової служби позивача у 1985 році не існувало правової норми, яка б давала право на отримання одноразової грошової допомоги.
Вважаючи такі дії такими, що суперечать нормам чинного законодавства, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що що ненаправлення відповідачем у визначеному законодавством порядку, пакету документів позивача щодо розгляду питання про можливість призначення одноразової грошової допомоги, порушує права позивача на прийняття рішення розпорядником бюджетних коштів про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Порядок та умови, виплати грошової допомоги передбаченої частиною 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в різний період часу регулювались наступними прийнятими Кабінетом Міністрів України нормативно правовими актами: Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб»; Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».
Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання (ч. 1 статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців»).
Згідно з п.4 ч.2 статті 16 цього Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Відповідно до ч. 1 статті 16-2 Закону у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності ІІ групи одноразова грошова допомога виплачується у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
Пунктом 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2013 року № 975 визначено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Отже, до факту встановлення позивачу інвалідності, як підстави для виплати зазначеної одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, в тому числі і для визначення розміру складових грошового забезпечення за останньою посадою, яку позивач займав при звільненні, повинні застосовуватися нормативно-правові акти, що діяли станом на 01.03.2017 року - день встановлення позивачу інвалідності другої групи.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23 жовтня 2014 року у справі № К/800/1679/14.
Аналізуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2014 року № 21-446а14 та від 21 квітня 2015 року № 21-135а15.
Таким чином, що при розгляді заяви та документів позивача про нарахування та виплату грошової допомоги відповідач повинен був врахувати Постанову Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».
Відповідно до п. 6, 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 975, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, призначення і виплата одноразової допомоги здійснюється на підставі документів. У разі неподання повного комплекту документів (наприклад відсутності свідоцтва про смерть у разі загибелі військовослужбовця), підстав для призначення одноразової допомоги немає.
При цьому, згідно пункту 13 цієї Постанови, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Наказом Міністра оборони України від 12.04.2007 № 168 передбачено створення постійно діючої комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби (п.1) та визначено, що голова комісії (заступник Міністра оборони України) повинен забезпечити, зокрема, підготовку пропозицій та подання їх Міністру оборони України для прийняття рішення про призначення грошової допомоги та її розмір; роботу зі зверненнями громадян із зазначених питань (п.2 наказу).
Таким чином, враховуючи вищезазначені норми, порядок призначення та виплати допомоги, що відповідає чинному законодавству полягає у наступному: особи, які мають право на одноразову допомогу звертаються з документами у обласний військовий комісаріат; обласний військовий комісаріат подає розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи та надсилається за належністю в Департамент фінансів Міністерства оборони України для розгляду їх Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги; перевірені фахівцями документи розглядаються Комісією та подаються Міністру оборони України для прийняття рішення про призначення одноразової допомоги; після прийняття рішення Міністром оборони України кошти надсилаються у обласний військовий комісаріат (військову частину), до якого були подані документи, для виплати одноразової допомоги отримувачам. Виплата одноразової допомоги провадиться в порядку черговості відповідно до дати подання документів після отримання Міністерством оборони коштів, передбачених на ці цілі.
Колегія суддів зазначає, що Порядком № 975 до дискреційних повноважень комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби при МО України, після надходження документів, віднесена можливість або прийняти рішення про призначення, або відмовити у призначенні одноразової грошової допомоги.
Тобто, Київський МВК не наділений чинними нормативно-правовими актами повноваженнями на самостійне визначення наявності/відсутності в осіб права на призначення чи відмову в отриманні одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, або залишення їх заяв без реалізації.
Таким чином, висновок суду першої інстанції, що Київським МВК всупереч викладеним в Порядку № 975 вимогам, вийшов за межі наданих законодавством України функцій та самостійно розглянув подану ОСОБА_4 заяву у зв'язку із чим неправомірно перебрав на себе повноваження відповідної Комісії при МО України є правомірними та таким, що відповідає нормам чинного законодавства.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.
Відповідно до ст. 316 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Київського міського військового комісаріату - залишити без задоволення, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 грудня 2017 року - залишити без змін.
Повний текст постанови складено « 23» квітня 2018 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
А.Ю. Кучма
Судове рішення № 73595227, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 17.04.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 752/20609/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: