Постанова № 73595209, 19.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/16580/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Шейко Т.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., В.А. Твердохліб;

за участю секретаря: Горяінова Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року (прийнята в порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Провідного спеціаліста Голосіївського районного суду міста Києва Кошель Лариса Михайлівна про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2018 року, ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Посадової особи провідного спеціаліста Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_15, у якому просить визнати дії уповноваженої особи Голосіївського районного суду ОСОБА_15 щодо внесення інформації до автоматизованої системи документообігу суду незаконними та скасувати протоколи автоматизованого розподілу судової справи між суддями, які були утворені за результатами проведення таких дій а саме:

- протокол автоматизованого розподілу судової справи №757/21768/16-к (провадження №1-кп/752/1001/16) від 22 листопада 2016 року;

- протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду у справі №752/21768/16-к (провадження №1-кп/752/540/17) від 02 березня 2017 року;

- протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі №752/21768/16-к (провадження №1-кп/752/540/17) від 11 квітня 2017 року;

- протокол передачі судової справи раніше визначеному склад суду у справі №752/21768/16-к (провадження №1-кп/752/655/17) від 12 квітня 2017 року;

- протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі №752/21768/16-к (провадження №1-кп/752/655/17) від 25 травня 2017 року;

- протокол попереднього відбору присяжних у справі №752/21768/16-к (провадження №1-кп/752/655/17) від 25 травня 2017 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року позовну заяву повернуто.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить дану ухвалу скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п.13 ст.10 КАС України, суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, визначених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.229 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

За наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів відповідно ч.2 ст.313 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а а ухвала судді - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву позивачеві, суддя суду першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконано вимоги ухвали судді про залишення позовної заяви без руху.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2017 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

До суду повернувся конверт з довідкою про повернення відправлення у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2017 року позовну заяву повторно залишено без руху та надано строк для усунення недоліків

Представником позивача, через канцелярію суду, подано клопотання про усунення недоліків, в якій зазначив наступне.

У зв'язку з тим, що фактично позовна заява була подано до суду 14 грудня 2017 року, що підтверджується відміткою канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва, норми Кодексу адміністративного судочинства в редакції від 15 грудня 2017 року не повинні застосовуватись при розгляді даної позовної заяви.

Окрім того, представник позивача зазначає, що договір про надання правової допомоги з адвокатом ОСОБА_5 укладений 10 вересня 2017 року, тому ОСОБА_2 дізнався про порушення його права 10 листопада 2017 року.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач звернувся до суду, відповідно до відмітки вхідного штампу 14.12.2017 року, з позовом до Посадової особи провідного спеціаліста Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_15, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, треті особи: Державна судова адміністрація, Голосіївський районний суд міста Києва, суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_16, суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_17, суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_18, прокурор першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Жила Олександр Борисович.

22.01.2018 року ОСОБА_2 у приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва було отримано ухвалу від 18.01 2018 року про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначалось про те, що позовна заява ОСОБА_2 - не відповідає вимогам визначеним у ст.ст. 160 та 161 КАС України і позивачу необхідно усунути недоліки, а саме: подати заяву про поновлення строків та доказів поважності причин його пропуску; вказати ідентифікаційні коди юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційні номери облікової картки платника, податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України; надати докази в обґрунтування яким чином рішення у даній адміністративній справі може вплинути на права та інтереси зазначених третіх осіб; вказати посилання нате, на стороні, якого учасника процесу потрібно залучити зазначених третіх осіб; надати власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом таз тих самих підстав.

У строк визначений в ухвалі суду від 18.01.2018 року представником ОСОБА_2 ОСОБА_5. було подано заяву про усунення недоліків і відкриття провадження у справі. У даній заві було вказано про те, що позовна заява була подана до Окружного адміністративною суду 14.12.2017 року, а відтак суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі повинен був керуватися нормами КАС України в редакції, що діяла до 15.12.2017 року.

Так, відповідно до пункту 12 Перехідних Положень КАС України у редакції від 15.12.2017 року заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Зважаючи на даний припис норми КАС України у редакції від 15.12.2017 року, питання щодо відповідності позовної заяви повинні були відбуватись за статей 106 КАС України у редакції від 03.08.2017 року, що діяла на момент подачі позовної заяви.

Таким чином, з аналізу статей 106 КАС України в редакції від 03.08.2017 року (яка діяла на момент подання позовної заяви) та статей 160, 161 КАС України в редакції від 15.12.2017 року вбачається, що стаття 106 містить вичерпний перелік вимог, які ставляться до форми та змісту позовної заяви, у той же час в статті 106 КАС України в редакції від 03.08.2017 року відсутні вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, які визначені в статтях 160,161 КАС України в редакції від 15.12.2017 року.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у даній заяві було вказано про поважність причин пропуску строку із зверненням до суду, а саме було вказано про те, що ОСОБА_2 є обвинуваченим у кримінальному провадженні № 42016100000000103 від 07.02.2016 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 15.п. 5 ч. 2 ст. 1 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

22.12.2016 року посадовою особою Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_15 було вчинено дії, щодо формування автоматизованою системою документообігу суду колегії суддів у складі ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_18 у даному кримінальному провадженні та надано єдиний унікальний номер судової справи М: 752/21768/ 16-к (провадження № 1-кп/752/1001/16).

09.11.2017 року у приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва було проведено судове засідання у кримінальному провадженні № 42016100000000103 від

07.02.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365. ч. 2 ст. 15 п. 5 ч. 2 ст. 115., ч 1 ст. 115 КК України.

Під час даного засідання було закінчено відбір присяжних у кримінальному провадженні. Після завершення процедури відбору, головуючою суддею було оголошено про технічну перерву для здійснення автоматизованого розподілу для визначення складу присяжних.

За результатами даного автоматизованого розподілу було сформовано склад присяжних у кримінальному провадженні, однак, серед присяжних, визначених автоматизованою системою в якості запасного присяжного було визначено ОСОБА_11, якого було відведено зі складу присяжних у липні 2017 року, що підтверджується журналом судових засідань від 14.07.2017 року.

Даний факт викликав сумніви у сторони захисту у кримінальному провадженні щодо належності процедури проведення автоматизованого розподілу судової справи № 752/21768/16-к, у той же день захисником ОСОБА_3 адвокатом ОСОБА_12 було написано заяву про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, ознайомлення відбулося 10.11.2017 року, у ході ознайомлення з матеріалами кримінального провадження було отримано доступ до протоколів автоматизованого розподілу судової справи, під час аналізу яких було встановлено наявність порушення процедури проведення автоматизованого розподілу судової справи, (факт ознайомлення з матеріалами кримінального провадження підтверджується заявою адвоката ОСОБА_13 про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження від 09.1 1.2017 року).

Колегія суддів зазначає, що договір про надання правової допомоги з адвокатом ОСОБА_14 та ОСОБА_2 було укладено 10.09.2017 року.

Зважаючи нате, що ОСОБА_2 дізнався про порушення його права 10. 11.2017 року і лише після цього міг реалізувати своє право на звернення до адміністративної до суду.

Порушення прав ОСОБА_2 мають не одноразовий характер, а є продовжуваними та позбавляють його права на розгляд кримінального провадження відносно нього законним складом суду; по-друге: факт порушення прав ОСОБА_2 було встановлено 10.11.2017 року після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів зазначає, що у заяві про усунення недоліків наведено достатній перелік підстав, якими обгрунтован поважність пропуску строку на звернення до суду із захистом прав.

Відповідно до ч,1,2 ст. 99 КАС України (редакція чинна на момент звернення позивача до суду) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач дізнався про порушення своїх прав 09.11.2017 року, відтак звернувся до суду у строк визначений ст.99 КАС України у попередній редакції, відтак судом не правильно застосовано цю норму процесуального права та ст. 100 КАС України.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

На підставі вище зазначеного колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_2 не було порушено строків на звернення до суду із зазначеним вище позовом.

Апеляційний суд вважає необґрунтованим висновок Окружного адміністративного суду м. Києва про те, що позивач пропустив строки на звернення до суду з метою захисту своїх порушених прав, свобод та інтересів та вважає помилковим рішення суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Отже, суддя суду першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення позовної заяви без розгляду, чим порушив норми процесуального права.

За таких обставин керуючись ст.320 КАС України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 229, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 312, 320, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 24 квітня 2018 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб