Постанова № 73595141, 24.04.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року справа №235/2277/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д.(суддя-доповідач),

суддів Казначеєва Е.Г., Міронової Г.М.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 березня 2018 року у справі №235/2277/17 (головуючий 1 інстанції – Назаренко Г.В.) за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Управління МВС України на Донецькій залізниці, Управління МВС України на Донецькій залізниці, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с. 181-184 т.1) просив:

1) зобов’язати УМВС України на Донецькій залізниці в особі Ліквідаційної комісії УМВС України на Донецькій залізниці виготовити на надати завірену належним чином копію йому, а також направити до ГУ ПФУ в Донецькій області відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення пенсій та отримання пільг військовослужбовцям внутрішніх військ, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, звільненим зі служби, та членам їх сімей згідно додатку 2:

- довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії за 24 останні календарні місця служби підряд перед звільненням), що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із зазначенням всіх виплат, які він фактично отримував, та на які був нарахований єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а саме: премії в сумі 43627,05 грн. надбавки за виконання особливо важливих завдань в сумі 10567,22 грн., доплати за роботу в нічний час в сумі 403,34 грн., матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 1760 грн., індексації грошового забезпечення в сумі 1784,25 грн., грошової винагороди особам рядового і начальницького складу під час проведення антитерористичної операції в сумі 42729,48 грн.;

- довідку про додаткові види грошового забезпечення, а саме про те, що у серпні 2015 року згідно наказу антитерористичного центру (із зазначенням номеру цього наказу) позивачу нарахована та виплачена грошова винагорода особам рядового і начальницького складу під час проведення АТО в сумі 8144 грн., а саме: за червень 2015 року в сумі 4072 грн., за липень 2015 року в сумі 4072 грн., на яку був нарахований єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

2) зобов’язати УМВС України на Донецькій залізниці в особі ліквідаційної комісії УМВС України на Донецькій залізниці згідно додатку до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, виготовити та надати копію, завірену належним чином, йому та направити до ГУ ПФУ в Донецькій області нового грошового атестату відносно позивача із зазначенням наступних складових грошового забезпечення: посадовий оклад - 580 грн. на місяць, оклад за спеціальним званням 60 грн. на місяць, 40% надбавки за вислугу років 256 грн. на місяць, вислуга років станом на 21.08.2015р. (згідно наказу № 3/ о/с від 11.07.2016р.) визначена 31 рік 9 місяців 24 дні (календарна 26,2), 50% надбавки за виконання особливо важливих завдань 448 грн., 35% доплата за службу в нічний час 33,71 грн. на місяць, 203% премію 2796,75 грн., 100% грошової винагороди від місячного грошового забезпечення під час проведення антитерористичної операції 4072 грн.

Також просив встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобовязання УМВС України на Донецькій залізниці в особі ліквідаційної комісії УМВС України на Донецькій залізниці подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позову зазначив, що з 01.06.1991р. по 21.08.2015р. проходив службу в органах МВС України. Звільнений Наказом УМВС Україна на Донецькій залізниці № 153о/с від 31.07.2015р. на підставі п.63 «а» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ».

З 22.08.2015 року отримує пенсію, при нарахуванні якої не було враховано доплату за роботу в нічний час, матеріальну допомогу на оздоровлення, індексацію грошового забезпечення та грошову винагороду особам рядового і начальницького складу під час проведення антитерористичної операції.

Відповідач відмовляється включити зазначені види в довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення за останні 24 місяці разових додаткових видів грошового забезпечення з посиланням на відсутність правових підстав для такого включення, зокрема, зазначає, що доплата за роботу у нічний час, винагорода за участь в АТО взагалі не є видом грошового забезпечення.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 березня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить судове рішення скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Аналіз законодавчих актів, що регулюють питання включення до довідки спірних сум свідчить, що доплата за роботу в нічний час, матеріальна допомога на оздоровлення, індексація грошового забезпечення та грошова винагорода особам рядового і начальницького складу під час проведення антитерористичної операції, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 проходив службу в МВС України з 01.06.1991р. по 21.05.2015р.

Наказом УМВС України на Донецькій залізниці № 153о/с від 31.07.2015р. на підставі п.63 «а» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ позивач звільнився у спеціальному званні прапорщика міліції, з посади інспектора патрульної групи патрульної служби, підпорядкованому пункту на станції Просяна лінійного відділу на станції Красноармійськ УМВС України на Донецькій залізниці за віком, з правом пенсії.

В зв’язку із звільненням ОСОБА_1 виданий грошовий атестат № 148, довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб та деяких інших осіб» за вих. № 5/3804 від 25.09.2015р., а також довідка про прийняття участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітеті та територіальній цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Грошовий атестат засвідчує, що прапорщик ОСОБА_1 мав: посадовий оклад 580 грн. на місяць, оклад за спеціальне звання 60 грн. на місяць, 40% надбавки за вислугу років - 256 грн. на місяць, 50% надбавки за виконання особливо важливих завдань - 448 грн. на місяць, 203% премію в сумі 2728,32 грн. на місяць.

Грошовий атестат містить в собі посилання на задоволення такими видами грошового забезпечення: посадовим окладом в сумі 392,90 грн. до 21.08.2015р. включно, окладом за спеціальним званням в сумі 40,65 грн. до 21.08.2015р. включно, 40%-надбавкою за вислугу років в сумі 173,42 грн. до 21.08.2015р. включно, 50%-надбавкою за виконання особливо важливих завдань в сумі 303,48 грн. до 21.08.2015р. включно, 203%-премією в сумі 1848,21 грн. до 21.08.2015р. включно. Усього нараховано в сумі 2758,66 грн. до 21.08.2015р. включно, відраховано податків (ЄСВ 2,6%, військовий збір 15%) в сумі 113,11 грн. до 21.08.2015р. включно. Виплачена матеріальна допомога на оздоровлення при наданні основної відпустки в сумі 896 грн. (а.с.23, 162).

У довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб та деяких інших осіб», включені такі додаткові види грошового забезпечення, отриманих ОСОБА_1 за період з серпня 2013р. по липень 2015р.: надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (постанова КМУ від 15.06.1994р. № 414), надбавка за виконання особливо важливих завдань (наказ МВС від 31.12.2007р. № 499), премія (наказ МВС від 31.12.2007р. № 499) (а.с.21).

Довідка УМВС України на Донецькій залізниці від 06.11.2015р. № 5/4835 свідчить, що позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей у період з 07.04.2014р.по 31.07.2015р. (а.с.22).

Позивач є отримувачем пенсії за вислугою років МВС України (а.с.15), йому призначено пенсію за Законом України №2262 від 09.04.1992р. в розмірі 2477,75 грн. з 22.08.2015р. довічно (а.с.24).

17 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ліквідаційної комісії УМВС України на Донецькій залізниці із заявою про надіслання йому та ГУ ПФУ в Донецькій області довідки, оформленої згідно чинного законодавства, а саме: за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням із зазначенням всіх виплат, які він фактично отримував: щомісячні та разові додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), доплати за роботу в нічний час, матеріальної допомоги на оздоровлення, грошової винагороди особам рядового і начальницького складу під час проведення АТО, індексації заробітної плати та інше.

Окремо позивач просив надіслати йому та ГУ ПФУ в Донецькій області довідку, оформлену згідно чинного законодавства, що у серпні 2015 року згідно наказу антитерористичного центру йому нарахована та виплачена грошова винагорода особам рядового і начальницького складу під час проведення АТО в сумі 8144 грн., а саме за червень 2015 року 4072 грн., за серпень 2015 року 4072 грн. З повідомленням чи був на вказані доходи нарахований єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування та інші внески (а.с.16, 17).

Ліквідаційна комісія УМВС України на Донецькій залізниці у відповіді від 11 квітня 2017 року зазначила, що пенсійному органу в серпні 2015 року надано грошовий атестат позивача разом із довідкою про щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які складені відповідно до Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення пенсій та отримання пільг військовослужбовцям внутрішніх військ, особам рядового і начальницького складу ОВС України, звільненим зі служби, та членам їх сімей.

Відповідно до п.7 постанови КМУ від 17.07.1992 № 393 відсутні підстави для включення в довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення за останні 24 місяці разових додаткових видів грошового забезпечення: доплати за роботу у нічний час, винагороди за участь в АТО, яка взагалі не є видом грошового забезпечення, матеріальної допомоги (а.с.18, 19).

Позивачу видана довідка ліквідаційною комісією ГУ МВС України на Донецькій залізниці № 70 від 11.04.2017р., що містить в собі такі додаткові виплати як доплату за роботу в нічний час, надбавку за виконання особливо важливих завдань, премію, матеріальну допомогу, грошову винагороду особам рядового і начальницького складу під час проведення антитерористичної операції за період з січня 2014 року по 21 серпня 2015 року, на які нарахований єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, індексація (а.с.20).

Спірним є право позивача на включення до розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, доплати за роботу в нічний час, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації грошового забезпечення та грошової винагороди за безпосередню участь в АТО.

Відповідно до частині 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що доплата за роботу в нічний час, матеріальна допомога на оздоровлення, індексація грошового забезпечення та грошова винагорода за безпосередню участь в АТО не відносяться до грошового забезпечення або його складових, з розміру яких обчислюється пенсія.

Суд вважає такий висновок помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону України від 09.04.1992р. №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №2262-XII) пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 41 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991р. №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №2011-XII).

Частиною першою статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам війскової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова № 1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців.

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-XII), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом № 2011-XII також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11.06.2008р. № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.07.2008р. за № 638/15329).

Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Отже, допомога на оздоровлення є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Аналіз зазначених норм матеріального права свідчить, що грошова допомога на оздоровлення, доплата за роботу в нічний час, індексація, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом України у своїх рішеннях від 10 березня 2015 року у справі №21-70а15 та від 20 жовтня 2015 року у справі №21-2942а15.

Такий самий правовий висновок містять постанови Верховного Суду від 28 лютогого 2018 року (справа 522/9660/16-а), від 06.02.2018 року (справа №761/28228/15-а).

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11 квітня 2017 року (справа №428/8649/16-а.

З огляду на вищевикладене суд не приймає доводи відповідача, що матеріальна допомога на оздоровлення, грошова винагорода за участь в АТО, доплата за роботу в нічний час, індексація не є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскільки з доплати за роботу в нічний час, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації грошового забезпечення та грошової винагороди особам рядового і начальницького складу під час проведення антитерористичної операції, які позивач отримував під час проходження військової служби, здійснювалося нарахування та сплата страхових внесків, тому їх розмір має бути включений до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відмова відповідача видати позивачу та направити до ГУ ПФУ в Донецькій області довідку з включенням до неї доплати за роботу в нічний час, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації грошового забезпечення та грошової винагороди особам рядового і начальницького складу під час проведення антитерористичної операції, не включення спірних видів до грошового атестату є неправомірними.

Відтак, підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов’язання ліквідаційної комісії УМВС України на Донецькій залізниці включити до грошового атестату спірні виплати та видати відповідну довідку.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобовязання відповідача направити до ГУ ПФУ в Донецькій області нового грошового атестату позивача з включенням до нього спірних сум, оскільки законодавством не передбачена можливість надання нового грошового атестату, він видається один раз при звільненні, а підставою для нарахування та перерахунку пенсії є довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення.

Суд звертає увагу відповідача, що до спірних правовідносин повинні застосовуватися норми матеріального права, які діяли на час призначення пенсії позивачу, а не норми, які стали чинними на час звернення ОСОБА_2 до суду з цим позовом. Оскільки при призначенні пенсії позивач мав право на визначення її розміру, виходячи з усіх видів грошового забезпечення.

Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Суд вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову неправильно застосував норми матеріального права, неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, що обумовлює скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про часткове задоволення позову.

З огляду на викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб’єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Так, Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13 червня 2006 року, пп. 18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12 травня 2011 року).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Згідно зі ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи.

Згідно правової позиції викладеної в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про огляд застосування адміністративними судами статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України" № 3 від 13.03.2017 зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.

Беручи до уваги приписи статті 46 Конституції України про право громадян на соціальний захист, протиправну відмову відповідача включити відповідні види забезпечення до грошового атестату та видати відповідну довідку, суд вважає за необхідне встановити судовий контроль за виконанням рішення суду в цій адміністративній справі, а саме – зобов’язати ліквідаційну комісію УМВС України на Донецькій залізниці надати суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання ним законної сили.

На підставі ч.1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Як визначено п.2 ч.1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 139, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 березня 2018 року у справі №235/2277/17 – задовольнити частково.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 березня 2018 року у справі №235/2277/17 – скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_3 до ліквідаційної комісії Управління МВС України на Донецькій залізниці, Управління МВС України на Донецькій залізниці про зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Зобов’язати УМВС України на Донецькій залізниці в особі Ліквідаційної комісії УМВС України на Донецькій залізниці виготовити та надати завірену копію ОСОБА_3, а також направити до ГУ ПФУ в Донецькій області відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення пенсій та отримання пільг військовослужбовцям внутрішніх військ, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, звільненим зі служби, та членам їх сімей згідно додатку 2:

- довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії за 24 останні календарні місця служби підряд перед звільненням), що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із зазначенням всіх виплат, які ОСОБА_1 фактично отримував, та на які був нарахований єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а саме: премії в сумі 43627,05 грн. надбавки за виконання особливо важливих завдань в сумі 10567,22 грн., доплати за роботу в нічний час в сумі 403,34 грн., матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 1760 грн., індексації грошового забезпечення в сумі 1784,25 грн., грошової винагороди особам рядового і начальницького складу під час проведення антитерористичної операції в сумі 42729,48 грн.;

- довідку про додаткові види грошового забезпечення, що у серпні 2015 року ОСОБА_3 нарахована та виплачена грошова винагорода особам рядового і начальницького складу під час проведення АТО в сумі 8144 грн., а саме: за червень 2015 року в сумі 4072 грн., за липень 2015 року в сумі 4072 грн., на яку був нарахований єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 до ліквідаційної комісії Управління МВС України на Донецькій залізниці, Управління МВС України на Донецькій залізниці про зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.

Зобов’язати Ліквідаційну комісію Управління МВС України на Донецькій залізниці надати суду звіт про виконання постанови суду протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 24 квітня 2018 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 24 квітня 2018 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді Е.Г. Казначеєв

ОСОБА_4