Постанова № 73595138, 18.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/665/18 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.,

за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови від 27 грудня 2017 року №55158448, -

В С Т А Н О В И В :

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель Інни Вікторівни від 27 грудня 2017 року про накладання штрафу у розмірі 5100,00 грн. на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, як юридичну особу, за невиконання без поважних причин рішення суду у виконавчому провадженні № 55158448.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та установлено судом першої інстанції, постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 14 листопада 2017 року відкрито виконавче провадження № 55158448 по примусовому виконанню виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2017 року № 2а-16510/12/2670 про зобов'язання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг нарахувати та виплатити ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02 листопада 2012 року по 18 травня 2017 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

В подальшому до відділу надійшов лист від боржника з клопотанням про звернення до суду з заявою про роз'яснення рішення суду в частині розміру суми до нарахування та виплати стягувачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 02 листопада 2012 року по 18 травня 2017 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2017 року по справі № 2а-16510/12/2670 заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг задоволено частково. Роз'яснено Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг наступне:

- виконання судового рішення в частині нарахування та виплати заробітної плати позивачу за час вимушеного прогулу за період з 02 листопада 2012 року по 18 травня 2017 року повинно здійснюватися Державним казначейством України у відповідності із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» за рахунок держави;

- стягненню з відповідача підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу, з урахуванням загальної кількості робочих днів за період 02.11.2012 р. по 18.08.2017 р. (42+252+252+252+250+92)=1140 (кількість днів вимушеного прогулу)*446,68 (середньоденний заробіток) у розмірі 509 215,20 грн. (п'ятсот дев'ять тисяч двісті п'ятнадцять) гривень 20 копійок, за вирахуванням всіх необхідних податків та зборів, отриманої допомоги по безробіттю.

- в задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2017 року по справі № 2а-16510/12/2670 апеляційні скарги ОСОБА_3 та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним наказу та поновлення на роботі задоволено частково. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2017 року скасовано у частині задоволення заяви Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та роз'яснення про те, що виконання судового рішення в частині нарахування та виплати заробітної плати позивачу за час вимушеного прогулу за період з 02 листопада 2012 року по 18 травня 2017 року повинно здійснюватися Державним казначейством України у відповідності із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» за рахунок держави. У задоволенні заяви Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про роз'яснення постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2017 року у цій частині відмовлено. В іншій частині ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2017 року залишено без змін.

Таким чином, ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2017 року по справі № 2а-16510/12/2670 щодо роз'яснення Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг в частині «стягненню з відповідача підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу, з урахуванням загальної кількості робочих днів за період 02.11.2012 р. по 18.08.2017 р. (42+252+252+252+250+92)=1140 (кількість днів вимушеного прогулу)*446,68 (середньоденний заробіток) у розмірі 509 215,20 грн. (п'ятсот дев'ять тисяч двісті п'ятнадцять) гривень 20 копійок, за вирахуванням всіх необхідних податків та зборів, отриманої допомоги по безробіттю» набрала законної сили.

Листом від 05 грудня 2017 року № 8685/11-5 боржник повідомив про часткове виконання рішення суду та про звернення з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2017 року по справі № 2а-16510/12/2670.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 27 грудня 2017 року за невиконання без поважних причин рішення суду накладено штраф у розмірі 5100 грн. Зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попередити про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Позивач не погоджується із вказаною постановою звернувся до суду з вказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовує наступним:

згідно Автоматизованої системи виконавчого провадження виконавче провадження № 55158448, відкрите 14 листопада 2017 року, перебуває на виконанні у державного виконавця Мурихіна Сергія Володимировича. При цьому, постанова про відкриття виконавчого провадженні та спірна постанова про накладання штрафу винесені державним виконавцем Рубель Інною Вікторівною, тому позивач вважає останню неуповноваженою особою;

позивач посилається на допущення помилок у судовому рішенні в кількості робочих днів, не визначенні розміру заробітної плати, неврахування судом факту виплат ОСОБА_3 вихідної допомоги у розмірі 10168,00 грн., десяти посадових окладів у розмірі 30850,00 грн., середнього заробітку під час вимушеного прогулу у розмірі 10168,00 грн.;

також, позивач зазначає, що ОСОБА_3 отримувала пенсію від держави.

Позивач вказує на невідповідність суми вказаної в роз'ясненні в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2017 року та суми, що дійсно підлягає виплаті ОСОБА_3 з урахування викладених фактів, на думку позивача, свідчить про неможливість виконання виконавчого документу.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження поважності причин невиконання Боржником (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг) рішення, викладеного у виконавчому листі Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2017 року № 2а-16510/12/2670.

З вказаним висновком суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно частини 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви або повідомлення, передбачених частиною першою цієї статті, отримує в Єдиному державному реєстрі виконавчих документів електронну копію виконавчого документа та виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Частиною 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі, зокрема, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Вбачається, що накладання штрафу за невиконання судового рішення може бути застосоване при умові, що судове рішення не виконано без поважних причин.

Як встановлено, колегією суддів виконавче провадження № 55158448 з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2017 року № 2а-16510/12/2670 про зобов'язання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг нарахувати та виплатити ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02 листопада 2012 року по 18 травня 2017 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 відкрито державним виконавцем 14 листопада 2017 року.

Вказане рішення суду боржником не виконано.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження поважності причин невиконання Боржником (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг) рішення, викладеного у виконавчому листі Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2017 року № 2а-16510/12/2670.

Таким чином, відділом примусового головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І.В. правомірно прийнято постанову від 27 грудня 2017 року про накладання штрафу на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, як юридичну особу у розмірі 5100,00 грн., за невиконання без поважних причин рішення суду у виконавчому провадженні № 55158448.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що у державного виконавця Рубель І.В. відсутні повноваження вчиняти дії у виконавчому проваджені №55158448.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник державної виконавчої служби пояснив, що згідно автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавче провадження №55158448 передано державному виконавцю Мурихіну С.В. Однак, враховуючи тимчасову відсутність державного виконавця Мурихіна С.В. та необхідність дотримання строків для належного виконання виконавчого провадження, виконавче провадження №55158448, на момент винесення оскаржуваної постанови, було передано державному виконавцю Рубель І.В., у зв'язку з цим останньою і було винесено постанову від 27.12.2017 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції наданої в частині доводів позивача щодо допущення помилок у судовому рішенні в кількості робочих днів, не визначенні розміру заробітної плати, неврахування судом факту виплат ОСОБА_3 вихідної допомоги у розмірі 10168,00 грн., десяти посадових окладів у розмірі 30850,00 грн., середнього заробітку під час вимушеного прогулу у розмірі 10168,00 грн., тощо, повинні були враховані під час розгляду адміністративної справи або можуть бути включені позивачем до касаційної скарги, однак, такі доводи не звільняють позивача від обов'язку виконання рішення суду.

З огляду на викладене, вбачається, що доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Я.Б.Глущенко

О.Є.Пилипенко

Повний текст постанови виготовлено 23 квітня 2018 року.