Постанова № 73595007, 20.04.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 квітня 2018 року справа № 808/4180/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чумака С.Ю.,

суддів: Чабаненко С.В. Юрко І.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року у справі № 808/4180/17 (суддя Садовий І.В.) за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати дії відповідача щодо недоплати йому щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2017 рік відповідно до положень ст.. 12 Закону України «Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту» протиправними;

- зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому недоплаченої суми щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2017 рік в сумі 5360 грн.

Одночасно з позовом ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, обґрунтовуючи яке, зазначив, що позов подав лише 28.12.2017 року, оскільки намагався у позасудовому порядку вирішити спірне питання, а саме виплати недоплаченої суми щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2017 рік.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року у задоволенні вказаного вище клопотання відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду з підстав порушення шестимісячного строку звернення до суду.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що він не пропустив шестимісячний строк звернення до суду з позовом, оскільки, на його переконання, про порушення своїх прав дізнався після отримання письмової відмови відповідача у здійсненні йому доплати щорічної разової допомоги до 5 травня.

Колегія суддів розглянула справу відповідно до вимог ст. 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила такі обставини.

Відмовляючи у задоволенні заяви про поновлення порушеного строку звернення до суду та залишаючи позову заяву без розгляду, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем порушено шестимісячний строк звернення до суду з позовом встановлений статтею 122 КАС України.

При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Таким чином, правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом» означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, вказаною нормою встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.

Одночасно, законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.04.2017 року позивачу була виплачена щорічна грошова допомога до 5 травня за 2017 рік, передбачена ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі 1200 грн. як визначено постановою КМУ від 05.04.2017 року № 223 «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»

Не погоджуючись із вказаним розміром допомоги, 19.12.2017 року позивач звернувся із заявою до відповідача про доплату йому невиплаченої частини щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2017 рік як учаснику бойових дій у розмірі 5360 грн.

20.12.2017 року листом № 01-09/4513 відповідач відмовив у такій доплаті, у зв’язку з тим, що така грошова допомога виплачена йому у повному обсязі відповідно до чинного законодавства.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що про порушення своїх прав позивач дізнався саме у квітні 2017 року, коли отримав щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2017 рік у меншому, як на його думку, розмірі. А відтак саме з цієї дати слід відраховувати шестимісячний строк звернення до суду встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України, тоді як позивач звернувся до суду з позовом лише 28.12.2017 року, тобто поза межами цього строку.

Крім того, позивач звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про поновлення порушеного строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначив, що причиною пропуску звернення до суду були його намагання врегулювати спір у позасудовому порядку. На звернення позивача 19.12.2017 року з відповідною заявою відповідач надав письмову відповідь про відмову. Після отримання поштою відповіді відповідача він звернувся до суду. Вважає, що строк на звернення до суду з позову повинен відраховуватись саме з дати отримання відповіді відповідача про відмову у здійсненні доплати щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2017 рік.

Проте, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

Отже вказана стаття передбачає, що застосування досудового порядку вирішення спору можливе лише у випадку, якщо це встановлено прямо законом стосовно певної категорії справ, у зв’язку з чим в такому випадку визначається інший строк звернення до суду з позовом, а саме тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами його скарги на рішення, дії або бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

Разом з тим, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не встановлено досудового порядку вирішення вказаного виду спорів, у зв’язку з чим заява позивача від 19 грудня 2017 року не може вважатись спробою такого вирішення.

Крім того, як зазначено вище, з цією заявою позивач звернувся до відповідача лише 19 грудня 2017 року, тобто через 8 місяців після виплати, а відтак вже після спливу шестимісячного строку звернення до суду, по суті намагаючись таким чином штучно створити підстави для поновлення такого строку.

Враховуючи, що перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід відраховувати з 20 квітня 2017 року, а позивач із зазначеним позовом звернувся до суду лише 28 грудня 2017 року, тобто з пропуском встановленого законом строку звернення до суду, не довівши поважності причин пропуску цього строку, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку, залишивши позовну заяву без розгляду.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що ухвала суду першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду – без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року у справі № 808/4180/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: С.Ю. Чумак

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: І.В. Юрко