Постанова № 73594994, 23.04.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 квітня 2018 року справа № 804/6355/17 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: ОСОБА_1,

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2017 р. в справі № 804/6355/17 (суддя Захарчук-Борисенко Н.В.) за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі – ГУ ДФС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2017 р. № 10234-11 про визначення суми грошового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 р. в розмірі 6022,14 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2017 р. позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 10234-11 від 23.05.2017 р.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що ОСОБА_2 при реєстрації будинку № 7 по вул. Хуторській в с. Попівка Первозванівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області внесено відмітку, що позивач має реєстрацію в податковому органі за кодом 1108. При цьому за відомостями державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек за позивачем зареєстровано декілька об’єктів нерухомого майна, в тому числі й комплекс загальною площею 2185,1 кв. м., що знаходиться по вул. Заводській, 48 в с. Межова Межівського району Дніпропетровської області, який є об'єктом оподаткування згідно з пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, а відтак, контролюючим органом правомірно нараховано позивачу податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік.

Учасники справи до судового засідання не з’явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, у зв’язку з чим відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 при реєстрації будинку за адресою: Кіровоградська область Кіровоградський район, Первозванівська сільська рада, с. Попівка, вул. Хуторська, 7 приватним нотаріусом Кіровоградського нотаріального округу внесено відмітку про те, що позивач має реєстрацію в податковому органі за кодом інспекції 1108.

За даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна за фізичною особою ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п.2041907769) зареєстровано наступні об’єкти нерухомого майна: домоволодіння загальною площею 41,8 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 82723368, за адресою: Дніпропетровська обл., Межівський р-н., с. Межова, вул. Заводська, 60; житловий будинок, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 5969409, за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, Первозванівська сільська рада, с. Попівка, вул. Хуторська, 7; квартира загальною площею 52,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1; комплекс загальною площею 2185,1 кв.м., реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 25004540, за адресою: Дніпропетровська обл., Межівський р-н., с. Межова, вул. Заводська, 49.

ГУ ДФС у Кіровоградській області прийнято податкове повідомлення рішення від 23.05.2017 р. № 10234-11, яким позивачу нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, за податковий період 2016 рік у розмірі 6022,14 грн.

Встановивши, що згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (комплекс), що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Межівський район, смт. Межова, вулиця Заводська, 49, загальна площа об'єктів нерухомого майна, які перебувають у приватній спільній сумісній власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2, складає 2185,1 кв. м, у тому числі: будівля виробничого комплексу літ. А - 662,2 кв. м.; господарська будівля літ. Б - 1273,0 кв. м.; будівля дизельної літ. В - 75,0 кв. м.; гараж літ. Г - 59,1 кв.м.; господарська будівля літ. Д – 115,8 кв.м., а вказані об’єкти нерухомості належать позивачу та іншому власнику на праві спільної сумісної власності, тобто без виділення часток, суд першої інстанції вважав, що платником цього податку має бути одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.

Оскільки відповідачем не отримана у встановленому законом порядку інформація про досягнення згоди власниками вищенаведених об’єктів нерухомості про визначення платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, суд першої інстанції дійшов висновку, що нерухоме майно позивача не є об’єктом оподаткування в розумінні пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України.

Суд погоджується з постановою суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, проте вважає за необхідне змінити її в частині обґрунтування висновків суду для прийняття такого рішення.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції неповно встановив підстави позову і не вірно застосував нормативно-правові акти, що регулюють спірні правовідносини.

Судом встановлено, що згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна за фізичною особою ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п.2041907769) зареєстровано наступні об’єкти нерухомого майна: домоволодіння загальною площею 41,8 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 82723368, за адресою: Дніпропетровська обл., Межівський р-н., с. Межова, вул. Заводська, 60; житловий будинок, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 5969409, за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, Первозванівська сільська рада, с. Попівка, вул. Хуторська, 7; квартира загальною площею 52,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1; комплекс загальною площею 2185,1 кв.м., реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 25004540, за адресою: Дніпропетровська обл., Межівський р-н., с. Межова, вул. Заводська, 49.

ГУ ДФС у Кіровоградські області 23.05.2017 р. прийнято податкове повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, № 10234-11, яким ОСОБА_2 визначено суму грошового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік у сумі 6022,14 грн. При цьому об’єктом оподаткування цим податок контролюючий орган вважає комплекс, загальною площею 2185,1 кв.м., реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 25004540, за адресою: Дніпропетровська обл., Межівський р-н., с. Межова, вул. Заводська, 49.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Підпунктами 266.1.1, 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Судом встановлено, що комплекс, що розташований по вул. Заводській, 49 у смт. Межова Межівського району Дніпропетровської області, належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно.

Враховуючи приписи пп. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України, для визначення платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, як це має місце в розглядуваному випадку, необхідна згода осіб-власників або встановлення такої особи судом.

Проте, контролюючим органом не перевірено, чи визначалось співвласниками нерухомого майна, яка особа буде платником цього податку, або чи є відповідне судове рішення.

Контролюючим органом не обґрунтовано, чому саме ОСОБА_2 як співвласник об’єкта нерухомого майна, який перебуває у її та ОСОБА_3 спільній сумісної власності, визначена платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування відповідно до пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

За приписами абз. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу не є об’єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

За відомостями свідоцтва про право власності на нерухоме майно (комплекс), що розташоване у Дніпропетровській області, Межівський район, смт. Межова, вулиця Заводська, 49, загальна площа об'єктів нерухомого майна, які перебувають у приватній спільній сумісній власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2, складає 2185,1 кв. м. Об’єкт нерухомості складається з будівлі виробничого комплексу літ. А - 662,2 кв. м.; господарської будівлі літ. Б - 1273,0 кв. м.; будівлі дизельної літ. В - 75,0 кв. м.; гаражу літ. Г - 59,1 кв.м.; господарської будівлі літ. Д – 115,8 кв.м., трансформаторної підстанції літ. Ж.

Відповідно до п. «е» пп. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарські (присадибні) будівлі - це допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо.

Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 р. № 507, визначено, що будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо за їх функціональним призначенням) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» група 125 «Будівлі промисловості та склади» клас 1251 «Будівлі промисловості», до якого відносяться підкласи: 1251.1 «Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості»;

1251.2 «Будівлі підприємств чорної металургії»; 1251.3 «Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості»; 1251.4 «Будівлі підприємств легкої промисловості»; 1251.5 «Будівлі підприємств харчової промисловості»; 1251.6 «Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості»; 1251.7 «Будівлі підприємств лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості»; 1251.8 «Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості»; 1251.9 «Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне».

Відтак, суд приходить до висновку, що вказані об’єкти нерухомого майна, що належать позивачу, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки відносяться до будівель промисловості.

Також суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Відповідно до пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

За приписами пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

За змістом пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 цього кодексу податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відтак, податкове повідомлення-рішення про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, приймається контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Позивач проживає та зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як встановлено п. 45.1 ст. 45 Податкового кодексу України, платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Тобто, податковою адресою позивача у розумінні п. 45.1 ст. 45 Податкового кодексу України є саме Дніпропетровська область, Межевський район, смт. Межова, вул. Шкільна, 4, відповідно, позивач як фізична особа – платник податків перебуває на податковому обліку у відповідному територіальному підрозділі Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, тому й податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, повинно у встановлених податковим законодавством випадках, визначатися позивачу саме ГУ ДФС у Дніпропетровській області, а не ГУ ДФС у Кіровоградській області.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення із порушенням приписів статей 45 та 266 Податкового кодексу України, відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не спосіб, що передбачені податковим законодавством України, а тому податкове повідомлення-рішення № 10234-11 є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апелянта про те, що при реєстрації будинку № 7 по вул. Хуторській в с. Попівка Первозванівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області за ОСОБА_2 приватним нотаріусом внесено відмітку, що позивач має реєстрацію в податковому органі за кодом 1108, є незмістовними та такими, що не відповідають приписам п. 45.1 ст. 45 Податкового кодексу України щодо правил визначення податкової адреси фізичної особи.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для зміни судового рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України в редакції, яка діє з 15.12.2017 р. та підлягає застосуванню судом апеляційної інстанції відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2017 р. в справі № 804/6355/17 скаргу залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2017 р. в справі № 804/6355/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення змінити в частині обґрунтування висновків суду.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили 23.04.2018 р. та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 23.04.2018 р.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко