Постанова № 73594958, 19.04.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 квітня 2018 рокусправа № 804/504/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Головко О.В.

судді: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року (суддя Степаненко В.В.) в адміністративній справі

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому позивач просить: визнати протиправними дії Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області стосовно донарахування податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість і застосування штрафних санкцій до ФОП ОСОБА_1; скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 23.02.2012 про донарахування позивачеві податку на доходи фізичних осіб у розмірі 78408,75 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 23.02.2012 про донарахування позивачеві податку на додану вартість у розмірі 29393,13 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) по податку на додану вартість у розмірі 9218,28 грн.; скасувати рішення № 8680/10/10-014 від 27.04.2012 Державної податкової служби у Дніпропетровській області в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) по податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності у розмірі 9793,85 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у період з 2009 по 2011 роки фізична особа-підприємець ОСОБА_1 був платником єдиного податку та перебував на спрощеній системі оподаткування.

Нікопольською ОДПІ Дніпропетровської області було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового та іншого законодавства суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.01.2009 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт від 06.02.2012 № 110/172.1505716214.

В ході перевірки податковим органом було встановлено порушення пп. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7, пп. 9.12.1, 9.12.2 п. 9.12 ст. 9, ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст. 13 розділу ІV Декрету Кабінету міністрів України від 26.12.1992 № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 177.2 ст. 177, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, зокрема, перевищення суб'єктом підприємницької діяльності граничного розміру виручки у ІV кварталі 2010 року, після чого позивач не здійснив в 2011 році перехід на загальну систему оподаткування.

На підставі акту перевірки Нікопольською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення: № НОМЕР_1 від 23.02.2012 про донарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб у розмірі 78408,75 грн. та № НОМЕР_2 від 23.02.2012 про донарахування податку на додану вартість у розмірі 104668,19 грн. - за основним платежем 95325,59 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 9342,60 грн.

Рішенням Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 27.04.2012 № 8680/10/10-014, за результатами адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень: залишено без змін податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № НОМЕР_1 від 23.02.2012 про збільшення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності у розмірі 78408,75 грн., а скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - без задоволення; скасовано податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції № НОМЕР_2 від 23.02.2012 в частині податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 65932,46 грн. і застосованих штрафних санкцій у сумі 124,32 грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення; збільшено суму грошового зобов'язання на суму штрафних санкцій по податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності у розмірі 9793,85 грн.

Надаючи оцінку обґрунтованості та правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до відповідно до ст. 1 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується в тому числі для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500000,00 грн. Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), вважається сума фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок та (або) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, податковим органом доведено, що у листопаді-грудні 2010 року позивачем було допущено перевищення граничного розміру виручки.

Згідно зі статтею 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства» в разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Таким чином, позивач, отримавши на розрахунковий рахунок суму, яка перевищує встановлений Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства» розмір виручки, повинен був перейти на загальну систему оподаткування та сплачувати відповідні податкові зобов'язання.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку про правомірність визначення податковим органом фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 податкових зобов’язань, у тому числі штрафних (фінансових) санкцій за листопад-грудень 2010 року.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до ст. 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства» суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником, зокрема, податку на додану вартість.

Матеріалами справи підтверджується, що ФОП ОСОБА_1 було реалізовано надане законом право на здійснення підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування у 2011 році шляхом подання відповідної заяви до податкового органу. Позивачеві було підтверджено таке право шляхом видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, а тому у останнього не виникло обов’язку подавати податкову декларацію з податку на додану вартість та нести відповідальність за її неподання.

Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів доходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення в частині донарахування податкових зобов’язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій за 2011 рік мають протиправний характер та підлягають скасуванню.

Що стосується рішення Державної податкової служби у Дніпропетровській області № 8680/10/10-014 від 27.04.2012, суд апеляційної інстанції зазначає, що за результатом адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень податковий орган вищої інстанції надає оцінку обґрунтованості та правомірності таких ППР. На підставі прийнятого рішення в порядку адміністративного оскарження податковий орган, який виніс оскаржувані ППР, має обов’язок, з урахуванням висновків вищестоящого податкового органу, прийняти нове податкове повідомлення-рішення, на підставі якого відповідні суми підлягають відшкодуванню або стягненню. Таким чином, саме рішення ДПС у Дніпропетровській області № 8680/10/10-014 від 27.04.2012 не породжує для позивача правового наслідку, а тому не підлягає скасуванню судом.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню як така, що ухвалена з порушенням норм матеріального права, без встановлення всіх обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року в адміністративній справі № 804/504/17 скасувати.

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № НОМЕР_2 від 23 лютого 2012 року в частині нарахування грошового зобов’язання у сумі 104328 (сто чотири тисячі триста двадцять вісім) грн. 19 коп., № НОМЕР_1 від 23 лютого 2012 року в частині нарахування грошового зобов’язання у сумі 78342 (сімдесят вісім тисяч триста сорок дві) грн. 80 коп.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з 19 квітня 2018 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 24 квітня 2018 року.

Головуючий суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова