Постанова № 73594943, 17.04.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 квітня 2018 рокусправа № 804/6666/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Головко О.В.

судді: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротек» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року (суддя Прудник С.В.) в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротек»

до Дніпропетровської митниці ДФС

про визнання протиправним та скасування рішення,-

в с т а н о в и в :

ТОВ «Агротек» у жовтні 2017 року звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA110190/2017/500029/1 від 04 жовтня 2017 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Агротек» та Shandong Transtone Tyre Co., Ltd, Китай, було укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу № TRAN-AG-2017 від 30 червня 2017 року.

За умовами контракту № TRAN-AG-2017 від 30 червня 2017 року та Додаткової угоди до вказаного контракту № 1 від 14 липня 2017 року, Shandong Transtone Tyre Co., Ltd зобов’язується поставити, а ТОВ «Агротек» прийняти шини, зазначені у інвойсах, що є невід’ємною частиною контракту. Найменування, кількість та ціна товару, умови поставки вказується в інвойсах (проформа інвойсах).

Згідно з інвойсом № 10082017 від 10.08.2017 до контракту № TRAN-AG-2017 від 30 червня 2017 року Shandong Transtone Tyre Co., Ltd здійснило постачання позивачу товару (вантажні шини) на загальну суму 62400 дол. США на умовах FOB Циндао. Умови оплати: 30% передоплата згідно проформи інвойсу до відвантаження, залишок – оплата згідно комерційного інвойсу протягом 20 днів від дати коносамента.

З метою митного оформлення партії товару, поставленого за вищевказаним контрактом, позивачем було подано до відповідача вантажну митну декларацію № UA110190/2017/507643 від 25.09.2017, в якій заявлено митну вартість товару (шини пневматичні, гумові, нові, для вантажних автомобілів, торговельна марка - KINGRUN) за ціною договору (контракту) – 62400,00 дол. США.

Проте Дніпропетровською митницею ДФС було прийнято рішення № UA110190/2017/500029/1 від 04 жовтня 2017 року, яким здійснено коригування заявленої декларантом митної вартості товару та визначено митну вартість товару за третім методом на рівні 140,09 дол. США за одиницю товару, загальна сума становить 67243,20 дол. США.

На підставі вказаного рішення відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № UA110190/2017/00097 від 04 жовтня 2017 року.

ТОВ «Агротек» було подано нову ВМД і здійснено митне оформлення та випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов’язання на підставі рішення митного органу про коригування митної вартості товару.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків митного органу та правомірності оскаржуваного рішення про визначення митної вартості товарів, картки відмови, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу

Статтею 52 передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України та пунктом 1.14 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» № 599 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 984/21296, передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та(або) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов’язаних із продавцем осіб для виконання зобов’язань продавця.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об’єктивної неможливості застосування попереднього методу.

В ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів, Дніпропетровська митниця ДФС дійшла висновку про неможливість застосування методу за ціною договору, оскільки в ході перевірки правильності визначення митної вартості товару виявлені невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару, ціни, що фактично сплачена, відсутність у додатково наданих в рамках процедури консультації документах відомостей, що спростовують встановлені розбіжності.

Так, митним органом булло встановлено наступні розбіжності та направлено декларанту відповідні повідомлення: відповідно до відомостей, заявлених декларантом, міжнародне перевезення вантажу здійснено за морським коносаментом № LSSZEC17081731 від 19.08.2017 на судні ZIM INDIA, разом з тим, декларантом надано до митного оформлення копія коносаменту, який містить відомості про інший транспортний засіб - ZIM Moskva, що може свідчити про перевантаження товару та наявності додаткових витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи, що є складовими митної вартості товару; надані до митного оформлення платіжні доручення № 248 від 17.08.2017 на суму 21562,8 дол. США, № 252 від 06.09.2016 на 43680 дол. США, swift від 19.07.2017 на суму 27961,2 дол. США містять посилання на контракт № TRAN-AG-2017 від 30 червня 2017 року та не містять посилання на інвойс № 10082017 від 10.08.2017, згідно з яким сума до сплати становить 62400 дол. США. Крім того вказаний інвойс містить посилання на коносамент від 19.08.2017 за № LSSZEC17081731, що не кореспондується з датою складання інвойсу – 10.08.2017; документи, що надані декларантом, не відповідають вимогам чинного законодавства в частині їх перекладу; до митного оформлення надано рахунок-проформу № Т17К103 від 29.06.2017 на суму 62400 дол. США та № Т17К102 від 29.06.2017 на суму 30804 дол. США, проте дати складання вказаних рахунків-проформ не кореспондуються з датою складання контракту № TRAN-AG-2017 від 30 червня 2017 року, крім того рахунки-проформи не містять посилання на вказаний зовнішньоекономічний контракт, що унеможливлює ідентифікацію наданих документів з оцінюваною партією товару; документи перевізника (рахунок ТОВ «Альфатранс» № 337 від 25.09.2017) не містять інформації стосовно виконання робіт з навантаження вантажів ТОВ «Агротек» та їх вартості; договором транспортно-експедиційного обслуговування № 160048 від 24.10.2016 передбачено обов’язок виконавця щодо зберігання вантажу, проте відсутнє підтвердження включення витрат на зберігання до вартості оцінюваного товару; відповідно до заявки про надання послуг перевезення від 15.08.2017 в ставку входить морський фрахт, надбавки, портові формальності, проте відомості щодо їх числових значень декларантом не надано, що унеможливлює обчислення заявленого рівня вартості товару.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Агротек» до митного органу було надано інвойс № 10082017 від 10.08.2017, який згідно з зовнішньоекономічним контрактом є невід’ємною його частиною, в якій визначаються найменування, кількість, ціна, умови поставки тощо.

Відповідно до вказаного інвойсу ТОВ «Агротек» на умовах FOB Qindgao придбано шини загальною вартістю 62400 дол. США, з умовами оплати 30% передоплата до відвантаження, залишок – оплата відповідно до комерційного інвойсу протягом 20 днів від дати коносамента. Також вказаний інвойс містить посилання на коносамент № LSSZEC17081731, дата якого, за висновком митного органу, не кореспондується з датою інвойсу.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ «Агротек» зазначає, що бланки коносаментів готуються типографією з присвоєнням індивідуального номеру, тобто такий відомий відправнику до його оформлення та передачі товару у відання перевізника. Коносамент оформлюється та присвоюється дата реєстрації лише після передачі товару у відання перевізника, що пояснює проставлення в останньому дати більш пізньої, аніж в інвойсі.

Суд знаходить обґрунтованими такі доводи апелянта, адже відповідно до Міжнародної конвенції про уніфікацію деяких правил про коносамент, після відвантаження вантажу, в порту відвантаження, перевізником можуть бути зроблені відмітки у коносаменті, зокрема, й дата відправки вантажу.

Також в обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що проформа-інвойс є попереднім рахунком на оплату, на тому не може містити посилання на контракт, який ще не укладений сторонами, та містити дату, пізнішу за контракт.

Проте колегія суддів зазначає, що відповідно до п.1.1 зовнішньоекономічного контракту інвойси (проформи інвойси) є невід’ємною частиною контракту.

Крім того, митним органом встановлено, що за морським коносаментом № LSSZEC17081731 від 19.08.2017 перевезення вантажу здійснювалося на судні ZIM INDIA, разом з тим, надана до митного оформлення копія коносаменту містить відомості про інший транспортний засіб ZIM Moskva.

В спростування вказаної невідповідності, позивач зазначає, що у відповідь на повідомлення митного органу останнього було попереджено про допущену помилку в графі 21 митної декларації.

Суд зазначає, що відповідно до положень статті 269 МК України за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу орган доходів і зборів зобов'язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.

Відповідач зазначає, що декларант з відповідним зверненням про внесення змін до митної декларації не звертався, що не спростовано позивачем жодним належним доказами.

Також апелянт зазначає про підтвердження розміру митної вартості товару за митною декларацією № UA110190/2017/507643 від 25.09.2017 на суму 62400 дол. США, адже 19.07.2017 було здійснено передоплату всього товару за контрактом у розмірі 27961,20 дол. США – 30%, а інші 70 % у сумі 65242,80 дол. США було оплачено згідно з платіжними дорученням № 248 від 17.08.2017 на суму 21562,8 дол. США, № 252 від 06.09.2017 на 43680 дол. США. Продавцем було поставлено дві партії товару, одну з яких було оформлено за митною декларацією від 04.09.2017 на суму 30804,00 дол. США.

Спростовуючи доводи апелянта, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 7.1 Додаткової угоди № 1 до Контракту № TRAN-AG-2017 від 30 червня 2017 року, платежі за товар, який поставляється, здійснюються покупцем відповідно до інвойсів (проформа інвойсів).

Згідно з п. 2.3 Додаткової угоди загальна сума вказаного контракту є сумою всіх інвойсів (проформа інвойсів).

Надані до митного оформлення платіжні доручення не містять посилання на інвойс № 10082017 від 10.08.2017, що унеможливлює ідентифікацію здійснених платежів з поставленою партією товару та свідчить про обґрунтованість висновків митного органу.

Крім того, відповідно до статті 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Згідно з п. 2.5. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 631 від 30.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за № 1360/21672, правильність перекладу документів, що надаються Декларантом відповідно до статті 254 Кодексу, засвідчується шляхом вчинення напису «Перекладено вірно», проставленням особистого підпису особи, яка здійснила переклад, та печатки підприємства, співробітник якого зробив переклад.

Проте переклад документів, наданих позивачем під час митного оформлення товару, не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки не містять печатки підприємства, співробітник якого зробив переклад.

Судом також встановлено, матеріалами справи підтверджено, що поставка товару здійснювалася на умовах FOB Qindgao (Інкотермс 2010), тобто продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами FOB на продавця покладається обов'язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водяним транспортом.

Таким чином, витрати на транспортування вантажу не включені до ціни контракту.

Надані ТОВ «Агротек» документи перевізника не містять інформації стосовно виконання робіт з навантаження вантажів ТОВ «Агротек» та їх вартості, вартості зберігання вантажу, морського фрахту, надбавок, портових формальностей, що передбачені в договорі на транспортно-експедиційне обслуговування № 160048 від 24.10.2016.

Витрати на транспортування включаються до митної вартості товару, відсутність їх числових значень унеможливлює визначення митної вартості товару.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки митного органу, що подані позивачем документи на підтвердження митної вартості задекларованого товару містять невідповідності, розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товару № UA110190/2017/500029/1 від 04 жовтня 2017 року є обґрунтованим та таким, що прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротек» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року в адміністративній справі № 804/6666/17 – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 17 квітня 2018 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 23 квітня 2018 року.

Головуючий суддя: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров