Постанова № 73594784, 17.04.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2018 р. Справа № 917/761/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.

при секретарі Кладько А.С.

за участю представників:

кредитора ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" - ОСОБА_1, витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 26.09.17 р., представник ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал";

арбітражний керуючий- Бондаренко В.А., свідоцтво № 147 від 06.02.13 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал", м. Київ (вх.№368 П/2-6)

на ухвалу господарського суду Полтавської області від 06.02.2018 по справі №917/761/16 (суддя Паламарчук В.В., повний текст ухвали складено та підписано 09.02.2018)

за заявою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, м. Кременчук

до Приватного вищого навчального закладу "Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління", м. Кременчук

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.05.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Приватного вищого навчального закладу "Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління", розпорядником майна підприємства боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2

Постановою господарського суду Полтавської області від 20.07.2017 Приватний вищий навчальний заклад "Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором підприємства-банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 04.09.2017 припинено повноваження останнього, ліквідатором підприємства-банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3

18.12.2017 ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" звернулось до господарського суду Полтавської області із заявою (вхід. №15448 від 18.12.2017) про задоволення вимог кредитора за рахунок майна боржника посилаючись на невиконання боржником умов Кредитного договору №09 від 15.02.2007, укладеного між ПАТ «Автокразбанк» та Приватним вищим навчальним закладом "Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління", право вимоги за яким передано ТОВ “Фінансова компанія “Єврокредит” (код ЄДРПОУ 39924025) на підставі Договору про відступлення права вимоги за кредитом від 06.09.2016 року №2016/13-К та на положення договору іпотеки №09-І від 15.02.2007, укладеного в забезпечення умов кредитного договору.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 06.02.2018 по справі №917/761/16 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" №14/12/17-01 від 14.12.2017р. (вхід. №15448 від 18.12.2017) про задоволення вимог кредитора за рахунок майна боржника визнано такою, що не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні заяви про задоволення вимог кредитора за рахунок майна боржника, суд першої інстанції виходив з того, що з моменту порушення судом провадження у справі про банкрутство Приватного вищого навчального закладу "Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління", боржник перебуває в особливому правовому режимі і з цього моменту спеціальні норми ОСОБА_4 України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мають пріоритет у застосуванні перед іншими нормами чинного законодавства, а згідно вимог ОСОБА_4 про банкрутство, врегулювання правовідносин щодо погашення вимог заставного кредитора та погашення даних вимог здійснюється безпосередньо ліквідатором в порядку, передбаченому ОСОБА_4. Зокрема, ч. 1 ст. 44 ОСОБА_4 передбачено, що після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: 1) проведення аукціону або 2) продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі). Отже, рішення про реалізацію майна банкрута шляхом проведення аукціону або шляхом безпосереднього його продажу юридичній або фізичній особі приймає ліквідатор. Кредитор, вимоги якого забезпечує майно, не вправі приймати таке рішення. Він лише надає згоду на реалізацію цього майна. У випадку, коли кредитор не надав такої згоди, згоду на продаж майна надає суд.

Кредитор - ТОВ “Факторингова компанія “Стандарт Кепітал”, із ухвалою місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 06.02.2018 по справі №917/761/16 скасувати та прийняти по справі нове рішення , яким заяву ТОВ “Факторингова компанія “Стандарт Кепітал” у справі про банкрутство №917/761/16 про задоволення вимог заставного кредитора шляхом надання дозволу на звернення стягнення на майно Приватного вищого навчального закладу "Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління" у порядку ст. 37 ОСОБА_4 України “Про іпотеку” та іпотечного застереження за Іпотечним договором №09-І від 15.02.2007 на нежитлову будівлю з інфраструктурою, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ветеранів Праці, буд. 40 та складається з нежитлової будівлі літ. А-2, загальною площею 1954,5 кв.м., огорожі №1,2, вимощення І, що знаходиться на землі державної власності – задовольнити.

Зокрема, доводи апеляційної скарги ґрунтуються на приписах ст. ст. 33, 35, 36, 37 ОСОБА_4 України «Про іпотеку», посилаючись на які скаржник вважає, що ТОВ “Факторингова компанія “Стандарт Кепітал” має переважне право на задоволення вимог до боржника за рахунок предмету іпотеки. Скаржник наголошує, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки та не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим ОСОБА_4 способи звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання у порядку, встановленому статтею 37 ОСОБА_4 України «Про іпотеку». У зв’язку з цим, ТОВ “Факторингова компанія “Стандарт Кепітал” вважає, що суд першої інстанції не звернув уваги на фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.03.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" на ухвалу господарського суду Полтавської області від 06.02.2018 по справі №917/761/16; встановлено учасникам провадження строк для надання суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, а апелянту строк для надання відповіді на відзиви. Призначено справу №917/761/16 до розгляду на 20.03.2018 о 15-30 год.

Від учасників провадження відзивів на апеляційну скаргу не надходило.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 20.03.2018 розгляд справи відкладено на 17.04.2018 у зв’язку із надзвичайними обставинами, а саме, анонімним повідомленням про мінування будівлі суду, про що складено відповідний Акт №12-43/2 від 20.03.2018, який долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 17.04.2018 представник ТОВ “Факторингова компанія “Стандарт Кепітал” підтримав вимоги апеляційної скарги, ліквідатор ОСОБА_3 проти вимог апеляційної скарги заперечував. Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з’явились, про причини нез’явлення суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У відповідності до вимог частини 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.05.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Приватного вищого навчального закладу "Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління".

20.05.2016р. на офіційному Веб-сайті Вищого господарського суду України розміщено оголошення про порушення справи про банкрутство ПВНЗ "Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління" .

За наслідками розгляду вимог кредиторів, ухвалою господарського суду від 03.11.2016, затверджено реєстр вимог кредиторів до якого, між інших, включено грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал", вул. М.Грушевського, 4, н/п №53, м. Київ, 01001 в розмірі 1435310,07 грн., які визнано такими, що погашаються в позачерговому порядку за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, а саме майна зазначеному у іпотечному договорі №09-І від 15.02.2007р., 458090,36 грн. (6 черга).

Постановою господарського суду Полтавської області від 20.07.2017 Приватний вищий навчальний заклад "Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

18.12.2017 ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" звернулось до господарського суду Полтавської області із заявою (вхід. №15448 від 18.12.2017) про задоволення вимог кредитора за рахунок майна боржника. (а.с. 1 т. 21).

Зокрема, вимоги заяви обґрунтовані наступним.

15.02.2007 між ПАТ “Автокразбанк” та Приватним вищим навчальним закладом “Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління” укладено Кредитний догорів №09.

В забезпечення вимог банку, що випливають з вищезазначеного Кредитного договору, між Приватним вищим навчальним закладом “Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління” та ПАТ “Автокразбанк” укладено Іпотечний договір №09-1 від 15.02.2007, відповідно до умов якого Іпотекодавець (Банкрут) передав Іпотекодержателю (ПАТ “Автокразбанк”) в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю з інфраструктурою, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ветеранів Праці, буд. 40 та складається з нежитлової будівлі літ. А-2, загальною площею 1954,5 кв.м., огорожі №1,2, вимощення І, що знаходиться на землі державної власності.

В подальшому право вимоги за вищезазначеним Кредитним договором передано ТОВ “Фінансова компанія “Єврокредит” (код ЄДРПОУ 39924025) на підставі Договору про відступлення права вимоги за кредитом від 06.09.2016 року №2016/13-К.

Право вимоги за Іпотечним договором №09-1 від 15.02.2007 передано ТОВ “Фінансова компанія “Єврокредит” на підставі Договору про відступлення права вимоги №2016/13-1 від 06.09.2016 р. за Іпотечним договором №09-1 від 15.02.2007 р.

23.09.2016 року між ТОВ “Фінансова компанія “Єврокредит” ( Клієнт) та ТОВ “Факторингова Компанія “Стандарт Кепітал” (Фактор) укладено Договір факторингу №23/09/16-01, за умовами якого Клієнт передав у власність Фактору, а Фактор прийняв право вимоги до Боржника за Кредитним договором від 15.02.2007 року №09 з усіма додатковими угодами до нього, що є його невід'ємною частиною.

Право вимоги за Кредитним договором №09 від 15.02.2007 року складає 859 947,53 грн. (вісімсот п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сорок сім гривень 53 коп.).

ТОВ “Фінансова компанія “Єврокредит” у повному обсязі передав ТОВ “Факторингова Компанія “Стандарт Кепітал” право вимоги за Кредитним договором №09 від 15.02.2007, що підтверджується актом приймання-передачі права вимоги від 23.09.2016р. до Договору Факторингу №23/09/16-01 від 23.09.2016 року.

23.09.2016 року між ТОВ “Фінансова компанія “Єврокредит” та ТОВ “Факторингова Компанія “Стандарт Кепітал” укладено Договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором №09-1 від 15.02.2007, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстровано у реєстрі за №4877, за умовами якого, ТОВ “Фінансова компанія “Єврокредит” відступила ТОВ “Факторингова Компанія “Стандарт Кепітал” права за Іпотечним договором №09-1 від 15.02.2007, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_6, реєстровий номер 647.

Таким чином, встановлені обставини свідчать, що з 23.09.2016р. права та обов'язки кредитора за договором кредиту №09 від 15.02.2007, відповідно до договору факторингу №23/09/16-01 від 23.09.2016 , права та обов'язки Іпотекодержателя за договором іпотеки №09-1 від 15.02.2007, відповідно до договору про відступлення права вимоги від 23.09.2016р. за Іпотечним договором №09-І від 15.02.2007, перейшли до ТОВ “Факторингова Компанія “Стандарт Кепітал”.

28.09.2016 ТОВ “Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» засобами поштового зв'язку “Укрпошта” направило на адресу Приватного вищого навчального закладу “Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління” два повідомлення, якими боржник повідомлявся про заміну кредитора та необхідність виконання взятих на себе зобов'язань на користь Нового кредитора. Зазначені листи повернулись на адресу кредитора з позначкою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Оскільки повідомлення про заміну кредитора, які направлялись засобами поштового зв'язку на адресу ПВНЗ “Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління” не були отримані, а також враховуючи порушення 19.05.2016 провадження у справі про банкрутство Приватного вищого навчального закладу “Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління”, ТОВ “Факторингова Компанія “Стандарт Кепітал” 20.10.2017 складено та направлено на адресу ліквідатора ОСОБА_3 вимогу про виконання зобов’язань, якою повідомлено про заміну кредитора та необхідність виконання зобов'язань за кредитним договором №09 від 15.02.2007 в розмірі 1893400,43 грн., а також повідомлено боржника, що в разі непогашення заборгованості у сумі 1893400,43 грн. протягом 30 днів з дня отримання вимоги, ТОВ “Факторингова компанія “Стандарт Кепітал” як іпотекодержатель, має право та намір у відповідності до положень Іпотечного договору та ст.ст. 37, 38 ОСОБА_4 України “Про іпотеку”, задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом набуття права власності на предмет Іпотеки або шляхом продажу предмета Іпотеки третім особам.

Зокрема, вказані вимоги кредитора випливали з положень укладеного 11.01.2012 між ПАТ “Автокразбанк” та ПВНЗ “Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління” Договору про внесення змін до Іпотечного договору №09-1 від 15.02.2007, відповідно до якого п. 6.1. Іпотечного договору було доповнено п. 6.1.1. та пунктом 6.1.2. та викладено його в наступній редакції:

- у випадку набуття Іпотекодержателем права звернення стягнення на предмет іпотеки Іпотекодавець передає у власність предмет іпотеки згідно з ст. 37 ОСОБА_4 України “Про іпотеку”.

- Право власності на Предмет іпотеки переходить до Іпотекодержателя з дати прийняття письмового рішення про придбання предмету іпотеки у власність. В такому випадку це застереження, згідно ст. 36, 37 ОСОБА_4 України “Про іпотеку” вважається Договором про задоволення вимог Іпотекодержателя.

- у випадку набуття права звернення стягнення на Предмет іпотеки Іпотекодержатель набуває право від свого імені продати Предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу з дотриманням умов , визначених ОСОБА_4 України «Про іпотеку». Сторони домовились, що ціна продажу Предмета іпотеки встановлюється за згодою між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

На замовлення ТОВ “Факторингова Компанія “Стандарт Кепітал” суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 08.12.2017 було проведено незалежну оцінку майна, що перебуває у заставі ТОВ “ФК “Стандарт Кепітал”.

За результатами проведених дій, суб'єктом оціночної діяльності складено Звіт про оцінку майна №11/12/2017 нежитлової будівлі літ. “А-2” загальною площею 1954,5 кв.м., огорожа №1,2, вимощення І за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Ветеранів праці, буд. 40, відповідно до якого ринкова вартість зазначеної нежитлової будівлі без ПДВ складає 739 110,00 (сімсот тридцять дев'ять тисяч сто десять гривень 00 коп.) грн. (а.с.)

Крім того, у відповідності до умов п. 6.2 Іпотечного договору, сторони встановили, що в разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності Іпотекодавця, визнання його банкрутом або при його ліквідації ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЬ набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки або інше майно і кошти ІПОТЕКОДАВЦЯ незалежно від настання строку виконання зобов'язання по кредитному договору, якщо ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЬ і правонаступник ІПОТЕКОДАВЦЯ не досягнуть згоди про інше.

За таких обставин, посилаючись на невиконання боржником умов кредитного договору №09 від 15.02.2007, умови п. 6.1., п. 6.2. Іпотечного договору №09-1 від 15.02.2007 (зі змінами), а також положення ст. ст.35, 36, 37 ОСОБА_4 України “Про іпотеку”, п.2 ч.6 ст. 19 ОСОБА_4 України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Т0В “Факторингова компанія “Стандарт Кепітал” вважало, що має переважне право на задоволення вимог боржника за рахунок предмету іпотеки, у зв’язку з чим, звернулось до господарського суду Полтавської області із заявою про задоволення вимог заставного кредитора у справі про банкрутство №917/761/16 та надання дозволу на звернення стягнення на майно Приватного вищого навчального закладу “Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління”, шляхом набуття права власності на нежитлову будівлю з інфраструктурою, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ветеранів Праці, буд. 40; та складається з нежитлової будівлі літ. А-2, загальною площею 1954,5 кв.м., огорожі №1,2, вимощення І, що знаходиться на землі державної власності .

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 06.02.2018 по справі №917/761/16 заяву ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" №14/12/17-01 від 14.12.2017 про задоволення вимог кредитора за рахунок майна боржника визнано такою, що не підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" з огляду на наступне.

Цивільний кодекс України передбачає такі види забезпечення виконання зобов'язання, як неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

Згідно з ч. 1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотека, як окремий вид застави є заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Правовідносини в сфері іпотеки регулюються, зокрема, ОСОБА_4 України “Про іпотеку”.

Статтею 12 ОСОБА_4 України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 33 ОСОБА_4 України “Про іпотеку”, у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею ст. 37 ОСОБА_4 України “Про іпотеку” передбачено, зокрема , що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Водночас, відповідно до частини 6 ст. 12 ГПК України та ч. 1 ст. 9 ОСОБА_4 України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей цього ОСОБА_4.

Отже, з моменту порушення щодо боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, і спеціальні норми ОСОБА_4 України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 27.01.2016 по справі № 3-1283гс15).

Провадження по даній справі про банкрутство Приватного вищого навчального закладу “Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління” здійснюється за ОСОБА_4 України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній після 19.01.2013.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 19 ОСОБА_4 України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Частиною 3 ст. 19 ОСОБА_4 України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;

- забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

- не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

- зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

- не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 ОСОБА_4 України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном керуючим санацією згідно з планом санації або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим ОСОБА_4. Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов’язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор). Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.

Згідно ч. 6 ст.19 ОСОБА_4 України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п’ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.

Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.

Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Із наявних у справі матеріалів вбачається, що провадження у справі про банкрутство Приватного вищого навчального закладу “Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління” порушено 19.05.2016 року та з цього часу введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

З огляду на наведене та враховуючи вищенаведені норми законодавства, під час дії мораторію ОСОБА_4 України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заборонено стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

Тобто, законодавець заборонив звертати стягнення на предмет застави за майновими вимогами кредиторів та зробив виняток із загального правила для звернення стягнення на заставлене майно у немайнових спорах між кредиторами та боржником.

У випадку даної справи правовідносини між кредитором в особі ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" та боржником у справі про банкрутство засновані на грошових зобов'язаннях боржника повернути суму кредитних коштів та нарахованих процентів, інших платежів, пов'язаних з невиконанням умов кредитного договору, що вказує на майновий характер вимог кредитора до боржника. Звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності є лише одним із передбачених законодавством способів задоволення майнових вимог кредитора до боржника.

Водночас, заява ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності заснована на майнових вимогах забезпеченого кредитора до боржника у справі про банкрутство під час дії мораторію, отже, на вказані вимоги кредитора розповсюджується дія мораторію в порядку ст. 19 ОСОБА_4 України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

На думку колегії суддів, застосування правових норм ст. 33 ОСОБА_4 України «Про іпотеку» про те, що у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, не повинно відбуватися окремо від інших правових норм, передбачених ст. 19 ОСОБА_4 України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в частині дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. При розгляді вказаного питання повинні враховуватись правові норми обох вказаних ОСОБА_4 у їх сукупності. При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що ст. 33 ОСОБА_4 України «Про іпотеку» надає кредитору право звертати стягнення на предмет іпотеки у період після порушення справи про банкрутство боржника або при його ліквідації, але ст. 19 ОСОБА_4 України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вказане право не скасовує, а лише встановлює особливості його реалізації з урахуванням дії мораторію на вимоги кредиторів у процедурі банкрутства.

Згідно вищевказаних прямих норм ОСОБА_4 України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій. Під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою ст. 19 цього ОСОБА_4 не поширюється дія мораторію. У частині 5 ст. 19 ОСОБА_4 вказаний вичерпний перелік вимог кредиторів, які не підпадають під дію мораторію. Серед таких вимог відсутні майнові вимоги кредитора до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, тому не є поточними вимогами та не мають характер немайнових вимог.

Відтак, з урахуванням вище наведеного, відсутні законні підстави для задоволення заяви заставного кредитора - ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на зазначене вище майно боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ОСОБА_4 України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, продаж майна банкрута здійснюється ліквідатором після проведення інвентаризації та оцінки майна шляхом проведення аукціону чи продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Статтею 41 ОСОБА_4 України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що ліквідатор – фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим ОСОБА_4 порядку та здійснює з дня свого призначення, зокрема такі повноваження, як формування ліквідаційної маси.

До складу ліквідаційної маси включаються усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, за винятком об’єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об’єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі – банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим ОСОБА_4, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси (ч. 4 ст. 42 ОСОБА_4 України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”).

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 43 ОСОБА_4 України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим ОСОБА_4 порядку вимог кредиторів.

Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.

Відповідно до вимог статті 44 ОСОБА_4 України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною (ч.1 ст.44).

Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього ОСОБА_4, має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Організатор аукціону не може бути заінтересованою особою стосовно кредитора чи боржника (ч.2 ст.44).

Згідно зі статтею 49 ОСОБА_4 України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за загальним правилом продаж майна здійснюється в порядку, встановленому цим ОСОБА_4, шляхом проведення торгів у формі аукціону. Замовником аукціону є ліквідатор, призначений господарським судом; організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону. Організатор аукціону визначається замовником за конкурсом, що проводиться у визначеному замовником порядку, основними критеріями якого вважаються наявність ліцензії, достатній, але не менш як три роки, досвід проведення аукціонів, запропонована найменша сума винагороди. Організатором аукціону не може бути заінтересована особа стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону.

Згідно зі статтею 57 ОСОБА_4 України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим і підлягає зазначенню у договорі на проведення аукціону. У разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначеної арбітражним керуючим початкової вартості майна комітет кредиторів або окремий кредитор чи власник майна боржника можуть звернутися до господарського суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки. Господарський суд своєю ухвалою може призначити незалежну оцінку майна боржника за рахунок зацікавлених кредиторів (кредитора), що здійснюється у порядку, визначеному ОСОБА_4 України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Отже, ОСОБА_4 України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язок із організації здійснення ліквідаційної процедури та забезпечення задоволення вимог кредиторів ОСОБА_4 покладає на призначеного судом ліквідатора банкрута і чітко визначає його повноваження та відповідальність; передбачає оскарження дій (бездіяльності) ліквідатора до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю). При цьому установлено, що майно банкрута, яке є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує, а продаж такого майна здійснюється в порядку, передбаченому цим ОСОБА_4, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Вибір способів продажу майна, оцінка майна, залучення організатора аукціону і укладення з ним договору здійснюється ліквідатором з метою забезпечення відчуження майна за найвищою ціною. Комітет кредиторів чи кредитор, у разі наявності сумнівів щодо визначеної арбітражним керуючим початкової вартості майна, вправі звернутися до господарського суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки і суд, за наявності підстав, повинен призначити оцінку майна за рахунок зацікавлених кредиторів (кредитора).

Порядок продажу майна, проведення аукціону визначено розділом IV ОСОБА_4 України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (статті 49 - 76).

Таким чином, системний аналіз норм ОСОБА_4 про банкрутство свідчить, що задоволення вимог кредиторів, в тому числі забезпечених заставою майна боржника, може відбуватися тільки на стадії ліквідаційної процедури в порядку та у спосіб, який встановлено ОСОБА_4 про банкрутство.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 23.12.2015р. по справі № 3-1135гс15.

Виходячи з встановлених по справі обставин та аналізу законодавства, що регулює питання звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання права власності на зазначене вище майно боржника, а не відчуження цього заставного майна в ліквідаційній процедури на аукціоні, порушує вимоги ОСОБА_4 України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, права та охоронювані законом інтереси боржника, а також права інших конкурсних кредиторів, вимоги яких можуть бути погашені у разі реалізації заставного спірного майна за найвищою ціною.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, давши належну оцінку зібраним по справі та дослідженим судом доказам, доводам та запереченням сторін, прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні заяви заставного кредитора - ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" щодо звернення стягнення на майно боржника - Приватного вищого навчального закладу “Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління” шляхом набуття права власності забезпеченим кредитором на предмет іпотеки, оскільки задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою майна боржника на стадії ліквідаційної процедури може відбуватися тільки в порядку та у спосіб, передбачені ОСОБА_4 про банкрутство, внаслідок чого відсутні правові підстави для задоволення цієї заяви.

Скаржником, на підтвердження доводів щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, не наведено обставин, які б свідчили про наявність таких порушень. Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку , що ухвала господарського суду Полтавської області від 06.02.2018 по справі №917/761/16 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" – без задоволення.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал", м. Київ залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 06.02.2018 по справі №917/761/16 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на дане судове рішення може бути подана до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст постанови складено 23.04.2018.

Головуючий суддя Тарасова І.В.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Пуль О.А.