Постанова № 73594690, 23.04.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/223/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: С.В. Таран,

Суддів: Л.О. Будішевської, О.Ю. Аленіна,

при секретарі судового засідання Г.Є. Бєлянкіній,

за участю представників сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача – ОСОБА_1, довіреність №5 від 23.04.2018;

від третьої особи - участі не брали;

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеської області

на ухвалу Господарського суду Одеської області про задоволення скарги на бездіяльність органу Державної казначейської служби, прийняту суддею О.Ю. Оборотовою, 23.02.2018 о 14 год 18 хв, м. Одеса,

у справі №916/223/17

за позовом: Приватного підприємства “РЕМЕРЦЕНТР”

до відповідача: ОСОБА_2 розвитку інфраструктури та житлово-комунального господарства Одеської обласної державної адміністрації

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Головного управління Державної казначейської служби України в Одеської області

про стягнення 3 242 232,81 грн

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.02.2018 у справі №916/223/17 (суддя О.Ю. Оборотова) скаргу Приватного підприємства “РЕМЕРЦЕНТР” задоволено: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України в Одеської області (далі - ГУ ДКСУ в Одеській області) з невиконання наказу Господарського суду Одеської області від 24.03.2017 у справі №916/223/17.

Вказана ухвала мотивована тим, що ГУ ДКСУ в Одеській області не вжило всіх передбачених чинним законодавством заходів, направлених на виконання виконавчого документу у даній справі і безпідставно повернуло його стягувачу без виконання.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Головне управління Державної казначейської служби України в Одеської області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.02.2018 у справі №916/223/17 скасувати та у задоволенні скарги Приватного підприємства “РЕМЕРЦЕНТР” щодо визнання незаконними дій органів казначейства відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що у наказі, який йому було передано на виконання, невірно зазначено найменування скаржника- Департамент розвитку інфраструктури та житлового господарства Одеської області замість ОСОБА_2 житлово-комунального господарства та енергоефективності Одеської обласної державної адміністрації, при цьому зазначає про те, що на момент проголошення судового рішення та видачі наказу боржник вже був перейменований. Відтак, за твердженням апелянта, вжиття заходів по безспірному списанню коштів за наказом Господарського суду Одеської області від 24.03.2017 №916/223/17 можливо тільки у разі якщо боржником буде зазначено ОСОБА_2 житлово-комунального господарства та енергоефективності Одеської обласної державної адміністрації. Проте ні боржником, ні стягувачем не були вжитті належні заходи щодо заміни сторони.

Крім того, ГУ ДКСУ в Одеській області звертає увагу суду на те, що він є юридичною особою публічного права, органом державної влади, а тому його дії, як суб’єкта владних повноважень, мають бути оскаржені не до суду господарської юрисдикції, а відносяться до компетенції адміністративних судів.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення, оскаржену ухвалу суду першої інстанції-без змін, посилаючись на те, що і на момент набрання рішенням у даній справі законної сили, і на момент видачі наказу на його виконання був зареєстрований саме ОСОБА_2 розвитку інфраструктури та житлового господарства Одеської області, а відповідні зміни щодо перейменування відповідача відбулися 28.03.2017, про що свідчить витяг з ЄДРПОУ, а тому вважає дії ГУ ДКСУ в Одеській області з повернення наказу Господарського суду Одеської області від 24.03.2017 №916/223/17 без виконання, як такого, що видано або оформлено з порушенням установлених вимог, неправомірними. Щодо непідвідомчості даного спору з приводу оскарження дій органу казначейства господарським судам, позивач зазначає про те, що він звернувся зі скаргою в порядку статті 339 Господарського процесуального кодексу України на дії (бездіяльність) ГУ ДКСУ в Одеській області до Господарського суду Одеської області, який видав виконавчий документ, і правова позиція щодо подання таких скарг до суду, який видав виконавчий документ, викладена у постанові Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 №14.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надіслав, власну позицію щодо неї в письмовому вигляді не виклав.

У судовому засіданні 23.04.2018 представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги висловив заперечення; представник третьої особи участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 206, 208).

Не брав участі в судовому засіданні 23.04.2018 і представник Приватного підприємства “РЕМЕРЦЕНТР”, хоча був також належним чином сповіщений про час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 209), однак подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю забезпечити явку свого повноважного представника через його хворобу.

В задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи судом апеляційної інстанції відмовлено шляхом постановлення протокольної ухвали, оскільки заявником не подано доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини. При цьому колегією суддів враховано, що ухвалою суду від 06.04.2018 явка повноважних представників сторін та третьої особи у судовому засіданні 23.04.2018 обов'язковою не визнавалась, а правова позиція позивача щодо оспореної ухвали від 23.02.2018 була викладена ним у відзиві на апеляційну скаргу, поданому до Одеського апеляційного господарського суду 06.04.2018.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.03.2017 у справі №916/223/17 (суддя О.Ю. Оборотова) позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 розвитку інфраструктури та житлово-комунального господарства Одеської обласної державної адміністрації на користь Приватного підприємства «РЕМЕРЦЕНТР» 3% річних в сумі 712901,24 грн, інфляційні втрати в сумі 2527669,24 грн та витрати на оплату судового збору в розмірі 48608,56грн; в решті позовних вимог відмовлено.

На виконання вказаного рішення Господарським судом Одеської області видано відповідний наказ №916/223/17 від 24.03.2017.

20.12.2017 Приватне підприємство «Ремерцентр» (далі- ПП «Ремерцентр») звернулось до третьої особи із заявою №20/12/17-2 від 20.12.2017 про виконання судового наказу №916/223/17 від 24.03.2017.

Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області листом від 16.01.2018 №16-08/66-279 повернуло стягувачу судовий наказ №916/223/17 від 24.03.2017 без виконання на підставі пункту 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, як такий, що видано або оформлено з порушенням встановлених вимог.

У вказаному листі третя особа також повідомила про те, що за кодом ЄДРПОУ 33659544 (код боржника) зареєстровано ОСОБА_2 житлово-комунального господарства та енергоефективності Одеської обласної державної адміністрації, оскільки відповідача було перейменовано на підставі пункту 2 розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 26.01.2017 №47/А-2017, а тому у наказі невірно зазначено найменування боржника.

Позивач, вважаючи такі дії ГУ ДКСУ в Одеській області незаконними, звернувся до Господарського суду Одеської області з відповідною скаргою.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення такої скарги з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Згідно з приписами статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу частин першої, другої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються органами доходів і зборів, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами; рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Саме з цих підстав під час розгляду даної справи по суті господарським судом було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеської області.

Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання (стаття 1 вказаного Закону).

Частиною першою статті 2 Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" визначено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Таким чином, орган державної казначейської служби, виконуючи рішення суду, діє в межах Закону України "Про виконавче провадження", з особливостями, визначеними Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а відтак скарги на дії органу державної казначейської служби підлягають розгляду в межах господарського процесу.

Враховуючи викладене, а також те, що виконання рішення господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу, не можуть бути прийняті до уваги доводи апеляційної скарги щодо необхідності оскарження дій (бездіяльності) ГУ ДКСУ в Одеській області з приводу виконання виконавчого документу у цій справі в порядку адміністративного судочинства.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011, в редакції, що була чинною на дату повернення виконавчого документу без виконання (далі - Порядок), згідно з пунктом 3 якого рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно з підпунктом 1 пункту 9 зазначеного Порядку орган Казначейства повертає виконавчий документстягувачеві у разі, коли виконавчий документ: не підлягає виконанню органом Казначейства; подано особою, що не має відповідних повноважень; пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку; видано або оформлено з порушенням установлених вимог; рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку; суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом; відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем; стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання; наявні інші передбачені законом випадки.

Як вбачається із змісту листа ГУ ДКСУ в Одеській області від 16.01.2018 №16-08/66-279, яким останній повернув без виконання наказ Господарського суду Одеської області №916/223/17 від 24.03.2017, підставою для такого повернення органом казначейства зазначено те, що вказаний виконавчий документ видано або оформлено з порушенням встановлених вимог, а саме: замість боржника ОСОБА_2 житлово-комунального господарства та енергоефективності Одеської обласної державної адміністрації зазначено ОСОБА_2 розвитку інфраструктури та житлового господарства Одеської області. При цьому, скаржник повідомив стягувача про те, що відбулася зміна найменування боржника на підставі пункту 2 розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 26.01.2017 №47/А-2017.

Відповідно до пункту 2 пункту 2 розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 26.01.2017 №47/А-2017 вирішено перейменувати ОСОБА_2 розвитку інфраструктури та житлового господарства Одеської області в ОСОБА_2 житлово-комунального господарства та енергоефективності Одеської обласної державної адміністрації.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003391873 від 19.12.2017 державна реєстрація зміни найменування відповідача відбулася 28.03.2017.

Вказане свідчить про те, що і на момент ухвалення судового рішення у даній справі 06.03.2017, і на час видачі наказу на його виконання 24.03.2017, вірним найменуванням відповідача було ОСОБА_2 розвитку інфраструктури та житлового господарства Одеської області, що вказує на відсутність будь-яких помилок, допущених при оформленні зазначеного виконавчого документу.

За таких обставин, у органу державної казначейської служби були відсутні підстави для повернення наказу Господарського суду Одеської області №916/223/17 від 24.03.2017 без виконання відповідно до пункту 9 Порядку, оскільки виконавчий документ було видано та оформлено з дотриманням встановлених вимог.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні від 17 травня 2005 року по справі "Чіжов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов’язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії виконання рішення.

Згідно з пунктом 5 Порядку під час виконання виконавчих документів органи казначейства мають право: 1) повідомляти орган, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів; 2) звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання; 3) безоплатно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, пояснення, довідки, іншу інформацію; 4) вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів та за результатами їх виконання; 5) застосовувати заходи впливу до боржників у разі виявлення фактів порушення бюджетного законодавства у процесі або за результатами виконання виконавчих документів, повідомляти про такі порушення органам Держфінінспекції; 6) відкладати, зупиняти безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам у випадках, передбачених законом та цим Порядком; 7) вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.

Достеменно знаючи, про що свідчить зміст листа від 26.01.2017 №47/А-2017, про те, що після видачі наказу Господарського суду Одеської області №916/223/17 від 24.03.2017 відбулася зміна найменування відповідача, ГУ ДКСУ в Одеській області не вжив жодних заходів, передбачених пунктом 5 Порядку, для виконання покладених на нього повноважень, пов’язаних з виконанням цього наказу, та безпідставно в порушення пункту 9 Порядку повернув виконавчий документ стягувачу.

Зважаючи на вищевикладене, Одеський апеляційний господарський суд вважає, що під час розгляду скарги на бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області місцевим господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм права, доводи скаржника про порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, а тому підстав для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 23.02.2018 колегія суддів не вбачає.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 269, 270, 271, 273, 275,276, 282-284, 343, 344 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеської області залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.02.2018 у справі №916/223/17 – без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Державної казначейської служби України в Одеської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 24.04.2018.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя О.Ю. Аленін