Постанова № 73594451, 18.04.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2018 року м. Дніпро Справа № 904/9162/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Білецької Л.М.

при секретарі судового засідання: Дон О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Дніпровський коксохімічний завод" та Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат"

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Васильєв О.Ю.) у справі № 904/9162/17, постановлену у м. Дніпро 06.02.2018р. о 11.42. (дата складання повного тексту ухвали – 09.02.2018)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпровський коксохімічний завод", м. Кам'янське

до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м. Кам'янське

про стягнення 1 808 365 525,46 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2018р. у справі № 904/9162/17 призначено у справі № 904/9162/17 судову економічну експертизу, проведення якої доручено фахівцям Дніпропетровського НДІСЕ; наведено питання, які слід поставити на вирішення експерта; провадження у справі № 904/9162/17 зупинено.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне акціонерне товариство "Дніпровський коксохімічний завод", в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з’ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу суду від 06.02.2018р. у справі № 904/9162/17 скасувати, справу направити для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

Так, в обгрунтування апеляційної скарги позивач вказує наступне: оскаржувана ухвала була постановлена судом без виходу до нарадчої кімнати, а зміст проголошеної у судовому засіданні резолютивної частини ухвали відрізняється від її повного тексту; у суду були відсутні підстави для призначення у справі судової експертизи та зупинення провадження у справі, передбачені ст.ст. 99, 227 ГПК України; у справі наявні усі необхідні докази для її розгляду по суті, а великий обсяг поданих матеріалів не є підставою для призначення у справі судової експертизи; оскаржувана ухвала призводить до порушення прав позивача, визначених п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки безпідставно затягує розгляд справи.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.03.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Дніпровський коксохімічний завод" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2018р. у справі № 904/9162/17, розгляд скарги призначено в судове засідання на 18.04.18р.

Також, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат", в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду від 06.02.2018р. у справі № 904/9162/17 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що у суду першої інстанції були відсутні підстави, передбачені ст. 99 ГПК України для призначення експертизи у справі, яка містить усі необхідні докази для її розгляду, яким господарський суд не дав належної оцінки.

Вказує відповідач і на принцип змагальності сторін та на те, що ним визнані позовні вимоги позивача у зв’язку з їх обгрунтованістю, що є його правом. Гоподарський суд може самостійно збирати докази лише у випадку наявності сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їх прав та обов’язків щодо доказів, однак для такого сумніву, у даному випадку, відсутні будь-які підстави.

Зазначає відповідач і про порушення судом порядку призначення судової експертизи, встановленого ст.ст. 100, 102 ГПК України та про безпідставність її зупинення, що впливає на строки розгляду справи.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.03.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2018р. у справі № 904/9162/17 та приєднано її до спільного розгляду з апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Дніпровський коксохімічний завод", розгляд скарги призначено в судове засідання на 18.04.18р.

У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи своїх апеляційних скарг, проти задоволення апеляційних скарг один одного не заперечували.

Перевіривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія апеляційного суду вважає за необхідне апеляційні скарги задовольнити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2017р. Приватним акціонерним товариством "Дніпровський коксохімічний завод" пред’явлено у Господарському суді Дніпропетровської області позов до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" про стягнення 1 808 365 525,46грн. (в т.ч.: 1 763 085 623,84грн. - заборгованість; 4 737 954,56 грн. - 3 % річних; 31 542 650,03грн. - пеня; 8 999 297,03грн. - інфляційні втрати) за договором поставки № 17/320/17-0544-02 від 14.07.17р., укладеним між сторонами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2017 року порушено провадження у справі № 904/9162/17, позовна заява позивача прийнята до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2017 року призначено розгляд справи № 904/9162/17 в підготовчому засіданні, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2018р. у справі № 904/9162/17 призначено у справі судову економічну експертизу, проведення якої доручено фахівцям Дніпропетровського НДІСЕ; наведено питання, які слід поставити на вирішення експерта; провадження у справі № 904/9162/17 зупинено.

Призначаючи у справі судову експертизу та зупиняючи провадження у справі господарський суд виходив з того, що за наявними в справі матеріалами суд не в змозі визначити чи підтверджується документально поставка позивачем на користь відповідача ресурсів згідно первинних документів на загальну суму зазначену у позовній заяві, чи підтверджується документально заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 17/320/17-0544-02 від 14.07.17р. в розмірі 1 763 085 623,84грн. та чи відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача та відповідача товарні операції за вищенаведеним договором, отже для роз’яснення питань, що мають значення для вирішення справи необхідні спеціальні знання.

Також, в обгрунтування призачення у справі судово-економічної експертизи суд зазначив в оскаржуваній ухвалі, що в матеріалах справи містяться документи, надані позивачем, зміст яких викликає обґрунтовані сумніви щодо правомірності віднесення їх до первинних документів, які підтверджують фактичну поставку позивачем ресурсів на користь відповідача саме за вищенаведеним договором поставки; надані позивачем докази є взаємосуперечливими, при цьому, беззаперечною є складність розрахунків відповідно до умов цього договору, що у своїй сукупності свідчить про те, що з метою належної перевірки тверджень сторін про фактичну поставку позивачем ресурсів саме в тому розмірі та вартістю, що вказана у позовній заяві; здійсненого позивачем розрахунку стягуваної суми (з урахуванням річних, пені інфляційних втрат) виникла дійсна потреба у призначенні відповідної судової економічної експертизи із залученням відповідних фахівців у даній сфері.

Проте з таким висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для призначення у справі судово-економічної експертизи та у зв’язку з цим зупинення провадження у справі погодитись не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи та нормам процесуального права.

Так, згідно з ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За ч. 1, 4 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Згідно з ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Із сукупності наведених норм вбачається, що призначення господарським судом судової експертизи є правом суду, а не його обов'язком. При цьому судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування або наявні у справі докази є суперечливими. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, вони містять достатній обсяг доказів для вирішення справи, а відповідач не заперечує проти обґрунтованості позовних вимог позивача у справі, тобто між сторонами відсутній спір щодо обставин, встановлення яких і є метою призначення господарським судом судово-економічної експертизи у справі.

Виходячи з приписів ст. 99 ГПК України не є підставами для призначення судом експертизи і великий обсяг поданих сторонами доказів, їх суперечність, складність розрахунків та наявність у суду сумнівів щодо допустимості та належності наявних у справі доказів чи добросовісності процесуальних дій сторін щодо їх подання.

Колегія суддів, також враховує, що наведення місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі, на підтвердження сумнівів у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, про заперечення відповідачем у інших справах проти позовних вимог позивача є безпідставним, ґрунтується на припущенні та не може свідчити про недобросовісну поведінку сторін, а інших обґрунтованих причин для таких сумнівів господарським судом в ухвалі не вказано.

Отже, будь-які обґрунтовані підстави для самостійного збирання судом першої інстанції доказів у справі відсутні.

Окрім цього, поставлені судом першої інстанції на вирішення судового експерта питання частково стосуються підтвердження розміру заборгованості за поставлену продукцію, встановлення чого віднесено процесуальним законом до компетенції суду, а частково стосуються підтвердження відображення спірних операцій з поставки продукції у бухгалтерському та податковому обліку сторін, що не входить до предмету доказування у справі.

Не вказано судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі і в чому саме полягає складність у перевірці розрахунку 3% річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих позивачем на суму заборгованості, та які саме спеціальні знання потрібні для здійснення перевірки цих розрахунків на підставі наявних у справі доказів і чому таку перевірку не може здійснити місцевий господарський суд.

За наведених обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що наведені судом першої інстанції підстави для призначення у справі судової експертизи не є обґрунтованими та не є перешкодою для розгляду справи по суті, а наявні у суду питання підлягають вирішенню шляхом надання судом належної правової оцінки правовідносинам сторін у сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами у відповідності до вимог ст. 86 ГПК України.

Апеляційний суд, також вважає за необхідне зазначити, що недотримання порядку призначення і проведення судової експертизи та зупинення провадження у справі має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, на що в апеляційних скаргах посилаються, як позивач, так і відповідач у справі.

Таким чином, у місцевого господарського суду були відсутні достатні правові підстави, як для призначення у справі судової експертизи, так і для зупинення провадження у справі у зв’язку з її призначенням.

Враховуючи усе вищевикладене, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2018р. у справі № 904/9162/17 слід скасувати, як таку, що постановлена з невідповідністю висновків суду обставинам справи та з порушенням норм процесуального права, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Виходячи з задоволення апеляційних скарг, як позивача, так і відповідача, сплачені ними судові витрати за подання апеляційних скарг слід покласти на останніх.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 271, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Дніпровський коксохімічний завод" та Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2018р. у справі № 904/9162/17 - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2018р. у справі № 904/9162/17 – скасувати.

Справу № 904/9162/17 направити для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

Судовий збір, сплачений Приватним акціонерним товариством "Дніпровський коксохімічний завод" та Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" за подання апеляційних скарг покласти на скаржників.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Повна постанова складена та підписана 23.04.2018 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя Л.М. Білецька