Рішення № 73594336, 19.04.2018, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.04.2018 Справа № 920/173/18м. Суми

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпромпостач»,

м. Київ;

до відповідача ОСОБА_1 центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій, м. Ромни, Сумська область;

про стягнення 229137 грн. 10 коп.

Суддя Котельницька В.Л.

Представники сторін:

від позивача – ОСОБА_2 (довіреність б/н від 05.03.2018)

від відповідача – не прибув

за участю секретаря судового засідання – Пономаренко Т.М.

Суть спору: до господарського суду звернулось ТОВ «Газпромпостач» з позовом до ОСОБА_1 центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення з останнього 229137,10 грн., у тому числі: 226254,62 грн. основного боргу за договором постачання природного газу №38-2017г/51 від 27.02.2017, 2640,68 грн. пені за несвоєчасні розрахунки, 241,80 грн. – суму 3% річних, а також судовий збір, пов'язаний з розглядом даної справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, позовні вимоги визнав у повному обсязі, проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження не заперечував та просив розглядати справу за відсутності його представника у судовому засіданні.

Право відповідача визнати позов відповідає положенням, які містяться у ч. 1 ст. 191 ГПК України.

Згідно з положеннями статей 247-252 Господарського процесуального кодексу України справи розглядається у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у матеріалах справи доказами за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

27.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газпромпостач» (постачальником, позивачем у справі) та ОСОБА_1 центром швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (споживачем, відповідачем у справі) був укладений договір постачання природного газу № 38-2017г/51, за умовами якого позивач зобов’язався поставити відповідачу протягом 2017 року природний газ (скраплений або в газоподібному стані (Класифікатор ДК 021:2015 (CVP) – 09120000-6-Газове паливо; (Природний газ)) в обсягах і порядку, передбачених даним договором, а відповідач зобов’язався прийняти газ та оплатити позивачеві його вартість у розмірах, строки, порядку та на умовах цього договору.

27.02.2017 сторони уклали додаткову угоду № 1/52 до договору постачання природного газу, 19.04.2017 – додаткову угоду № 2/123, 22.09.2017 – додаткову угоду № 3/321, 18.12.2017 – додаткову угоду № 4, 29.12.2017 – додаткову угоду № 5/493, 09.01.2018- додаткову угоду № 6/6, 31.01.2018 – додаткову угоду № 7/37.

Пунктом 1.2 (у редакції додаткової угоди № 2/123 від 19.04.2017) укладеного договору встановлено, що позивач передає відповідачеві газ обсягом 110,000 тис. куб.м, у тому числі по місяцях кварталів за графіком, наведеним у цьому пункті. Дані обсяги є плановими та можуть зменшуватися або збільшуватися. Обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків. Договірні зобов’язання за цим договором виникають в обсягах та сумі залежно від реального фінансування на відповідну мету.

Згідно з умовами п.п. 1.8-1.10 договору від 27.02.2017 обов'язковою умовою для постачання природного газу споживачу, об'єкт якого підключений до газорозподільної системи, є наявність у споживача або постачальника укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу. Обов'язковою умовою для постачання природного газу споживачу, об'єкт якого

підключений до газотранспортної системи, є наявність у споживача або постачальника, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку з Оператором ГТС. Обов'язковою умовою для постачання природного газу є підтвердження в установленому порядку Оператором ГРМ місячного обсягу газу, виділеного для забезпечення споживача (об'єктів споживача).

За умовами п. 2.1 договору постачання природного газу (в редакції додаткової угоди № 2/123) ціна за 1000,0 кубічних метрів газу, без врахування вартості транспортування природного газу по території України та без ПДВ складає 7800,00 грн., крім того ПДВ - 1560,00 грн. Разом 9360,00 грн. (дев’ять тисяч триста шістдесят грн. 00 коп.).

Загальна вартість договору становить 1 051 698,96 (один мільйон п'ятдесят одна тисяча шістсот дев'яносто вісім грн. 96 коп.), в т.ч. ПДВ 175 283,16 грн. (сто сімдесят п 'ять тисяч двісті вісімдесят три грн. 16 коп.).

Додатковою угодою № 6/6 від 09.01.2018 сторони внесли зміни у даний пункт договору та виклали його у новій редакції: «Ціна за 1000,0 кубічних метрів газу, без врахування вартості транспортування природного газу по території України та без ПДВ складає 8579,22 грн., крім того ПДВ - 171 5,84 грн. Разом 10 295,06 грн. (десять тисяч двісті дев'яносто п'ять грн. 06 коп.)».

Відповідно до п. 2.3 договору моментом оплати є день надходження грошових коштів на рахунок постачальника.

У розділі 3 договору № 38-2017г сторони узгодили порядок та умови проведення розрахунків з поставлений природний газ.

Так, відповідно до умов п. 3.1 сторони визначили, що порядок оплати встановлюється наступним чином:

3.1.1 споживач зобов’язаний сплатити вартість місячного обсягу газу на рахунок постачальника на наступних умовах: розрахунки за поставлений природний газ здійснюються без попередньої оплати за фактом поставки, за наявності бюджетного фінансування, з відстрочкою платежу не менше 15 банківських днів з моменту підписання акта приймання-передачі за звітний місяць. Форма розрахунків – безготівкова.

Згідно з п. 3.2 договору прострочення оплати споживачем не є його відмовою від договору. Прострочення споживачем оплати є підставою для постачальника припинити поставку газу, за винятком відсутності бюджетного фінансування (пункт 3.2.1 договору).

Відповідно до п.3.3. договору №38-2017г (у редакції додаткової угоди № 4/123 від 18.12.2017), виникнення договірних зобов'язань залежить від реального фінансування Замовника. Зокрема, станом на дату підписання даної додаткової угоди, сума асигнувань становить 1 043 302,04 грн. (один мільйон сорок три тисячі триста дві грн. 04 коп.), в т.ч. ПДВ 173 883,67 грн. (сто сімдесят три тисячі вісімсот вісімдесят три грн. 67 коп.).

В разі збільшення асигнувань Споживача на придбання природного газу, Сторонами будуть внесені зміни, шляхом укладення додаткової угоди. В разі відсутності збільшення асигнувань, постачання та сплата газу буде здійснюватись в межах кошторису, але не більше від початкової суми договору від 27.02.2017 р. №38-2017г.

Загальна вартість договору залишається незмінною та становить 1 051 698,96 (один мільйон п'ятдесят одна тисяча шістсот дев'яносто вісім грн. 96 коп.), в т.ч. ПДВ 175 283,16 грн. (сто сімдесят п'ять тисяч двісті вісімдесят три грн. 16 коп.).

Відповідно до пункту 4.3 договору постачання природного газу від 27.2.2017 приймання-передача газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних актів приймання-передачі, які є невід’ємними частинами цього договору, і які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Строк дії договору сторони визначили до 31.12.2017, а в частині невиконаних зобов’язань – до їх повного виконання. Дія договору про закупівлю може продовжуватись на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку (пункт 10.1 договору).

Так, згідно з умовами додаткової угоди № 5/493 від 29.12.2017 сторони домовились про наступне: Сторони домовились продовжити строк дії Договору №38-2017г/51 від 27.02.2017 на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі №38-2017г/51 від 27.02.2017 (з урахуванням змін, внесених додатковими угодами до договору).

Пунктом 1 додаткової угоди № 7/37 сторони доповнили додаткову угоду № 5/493 до договору від 27.02.2017 пунктом 1.1, який виклали у наступній редакції: «Загальна вартість цієї додаткової угоди складає 210 339,79 грн. (двісті десять тисяч триста тридцять дев'ять грн. 79 коп.), що не перевищує 20% від вартості Договору №38-2017г/51, укладеного в результаті процедури закупівлі (з урахуванням укладених додаткових угод до нього)».

Судом було встановлено, що на виконання умов договору відповідачем протягом січня 2018 року було спожито 21,977 тис.м3 газу. Так, відповідно до акту приймання-передачі газу №СУМ0022327 від 31.01.2018 за січень 2018 року, складеного між Оператором ГРМ ПАТ «Сумигаз» та відповідачем, фактично за січень 2018 року відповідачем було спожито природного газу в зазначеному об'ємі.

На підставі вищезазначених даних, між сторонами у справі було складено та підписано акт прийому-передачі даних природного газу від 31.01.2018 за січень 2018 року на загальну суму 226 254,62 грн.

Таким чином, вартість спожитого природного газу за січень 2018 року складає 226 254,62 грн., яка вираховується наступним чином:

1) 21,977 тис.куб.м. (обсяг спожитого газу)*8579,22 грн./тис.куб.м =188 545,52 грн.;

2) 188 545,52 грн. * 20% (ПДВ) = 37 709,10 грн.;

3) 188 545,52 грн. + 37 709,10 грн. = 226 254,62 грн.

Однак відповідач свої зобов’язання щодо своєчасної оплати поставленого природного газу належним чином не виконав.

Факт порушення договірних зобов’язань та наявність заборгованості відповідач визнав у поданому до суду відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 вищевказаного Кодексу наголошує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

До спірних правовідносин суд застосовує положення цивільного законодавства про поставку, оскільки саме таку правову природу має укладений між сторонами у справі договір постачання природного газу № 38-2017г від 27.02.2017.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для

використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналогічні положення щодо зобов’язань у договорі поставки містять норми статті 265 Господарського кодексу України.

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору, а згідно вимог статті 610 цього ж Кодексу, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Стаття 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи, що умовами договору від 27.02.2017 встановлений строк оплати відповідачем вартості поставленого товару (споживач зобов’язаний сплатити вартість місячного обсягу газу на рахунок постачальника на наступних умовах: розрахунки за поставлений природний газ здійснюються без попередньої оплати за фактом поставки, за наявності бюджетного фінансування, з відстрочкою платежу не менше 15 банківських днів з моменту підписання акта приймання-передачі за звітний місяць), а відповідач, у порушення умов договору та положень діючого цивільного та господарського законодавства не сплатив позивачеві за поставлений газ у визначений термін, суд, встановивши правомірність вимог позивача в частині стягнення з відповідача несплаченої суми заборгованості у розмірі 226254,62 грн., задовольняє ці вимоги у повному обсязі.

Розглянувши вимогу позивача про стягнення з відповідача 2640,68 грн. пені та 3% річних у сумі 241,80 грн., суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій, іншими способами, передбаченими законом.

Підпунктом 1 пункту 5.1.2 договору від 27.02.2017 визначено зобов’язання відповідача забезпечувати своєчасну і повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 договору від 27.02.2017 сторони узгодили, що у разі порушення споживачем порядку та строків оплати поставленого постачальником газу споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але згідно із статтею 3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Право позивача щодо стягнення з відповідача заявлених сум пені та 3% річних передбачене діючим законодавством України та умовами договору, пеня нарахована відповідно до положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», судом здійснений перерахунок нарахованих сум допомогою програми ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.5.3 ТОВ «Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», ТОВ «ЛІГА: ЗАКОН», 2018.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в частині стягнення з відповідача на свою користь 2640,68 грн. пені та 3% річних у сумі 241,80 грн., відтак задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ст.ст. 123, 129, 130 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, позивачу за рахунок останнього підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1718,53 грн.

50 відсотків суми судового збору, сплаченого при поданні позову (1718,53 грн.) підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету згідно з положеннями ч.1 ст. 130 ГПК України за відповідною судовою ухвалою.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 130, 185, 191, 192, 231-233, 236, 237, 238, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (42001, Сумська область, м. Ромни, вул.Маяковського, 64; код ЄДРПОУ 33219415) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпромпостач» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 9/2, оф. 22; код ЄДРПОУ 36424636) 226254 грн. 62 коп. заборгованості за договором № 38-2017г від 27.02.2017, 2640 грн. 68 коп. пені, 241 грн. 80 коп. – суму 3% річних, 1718 грн. 53 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне судове рішення складено 24.04.2018.

Суддя В.Л.Котельницька