Ухвала суду № 73594305, 24.04.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"24" квітня 2018 р.Справа № 922/1031/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавінол" про забезпечення позову по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавінол", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірекс енерджі", м. Харків про стягнення 117292,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лавінол", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірекс Енерджі", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 117292,12 грн., з яких: заборгованість за Договором поворотної фінансової безвідсоткової допомоги №ФД-2903/17 від 29.03.2017 - 115000,00 грн., сума 3% річних - 567,12 грн., інфляційні втрати - 1725,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов вказаного договору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.04.2018 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи по суті призначений на 16.05.2018 року о 10:30.

Разом з позовом, позивачем - ТОВ "Лавінол", до суду була подана заява про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Вірекс Енерджі" (Московський проспект, буд. 142, м. Харків, Харківська область, 61060, ідентифікаційний код 40281969(), у розмірі 119054,12 грн., крім коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати податків та інших обов'язкових платежів.

В обґрунтування заяви позивач вказує на те, що 29.03.2017 між сторонами був укладений Договір поворотної фінансової безвідсоткової допомоги №ФД-2903/17 (далі - Договір). Згідно з підпунктом 5.1. Договору строк повернення поворотної фінансової безвідсоткової допомоги - до 31 грудня 2017 року, який може бути продовжений за домовленістю сторін. Станом на 20.03.2018 ТОВ “Вірекс Енерджі” у повній мірі не виконав власне зобов’язання з повернення фінансової безвідсоткової допомоги на умовах, визначених Договором, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості.

Шляхом моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень позивачу стало відомо, що директором та виконавчим директором ТОВ “Вірекс Енерджі” 03.01.2018, тобто після спливу строку на виконання зобов’язання ТОВ “Вірекс Енерджі” з повернення поворотної фінансової допомоги визначеного Договором, було передано державному ревізору-інспектору ГУ ДФС у Харківській області 250000,00 гривень неправомірної вигоди. За згаданим фактом внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате відповідне кримінальне провадження, що підтверджується роздрукованою з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 05.01.2018 у справі № 640/191/18, яка додана позивачем до заяви про забезпечення позову. Зазначений факт, на думку позивача, свідчить про те, що ТОВ “Вірекс Енерджі” мало грошові кошти для погашення заборгованості перед позивачем за Договором, однак за невідомих причин не вчинило таких дій і витратило кошти не для здійснення розрахунків з ТОВ “Лавінол”. Крім того, позивач вказує на те, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманих з офіційного сайту Міністерства юстиції України, станом на дату подання цієї заяви у розділі “Дата відкриття виконавчого провадження щодо юридичної особи (для незавершених виконавчих проваджень)” міститься інформація, що на цей момент відкрито виконавче провадження, за яким боржником є ТОВ “Вірекс Енерджі”. Позивачу відома дата відкриття виконавчого провадження, що до цього часу не завершене - 19.12.2017. На думку позивача викладене вище свідчить про те, що відповідач не лише має обсяг заборгованості перед іншими кредиторами, а й є достатнім доказом того, що ухилення ТОВ “Вірекс Енерджі” від виконання взятих на себе зобов’язань носять систематичний характер.

У заяві про забезпечення позову, позивач наголошує на тому, що вжиття заходів до забезпечення позову у цьому спорі є необхідною умовою попередження будь-яких дій з боку ТОВ “Вірекс Енерджі”, що унеможливлять виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог позивача та за обставин, викладених вище, ТОВ “Вірекс Енерджі”, маючи грошові кошти для погашення заборгованості перед позивачем за Договором, навмисно ухилилось від повернення фінансової допомоги.

Розглянувши заяву ТОВ "Лавінол" про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У даному випадку, як зазначає заявник, необхідність вжиття заходів забезпечення позову, викликана поданням ним позову про стягнення з відповідача заборгованості за Договором поворотної фінансової безвідсоткової допомоги №ФД-2903/17 від 29.03.2017, наявністю кримінального провадження та відкритого виконавчого провадження щодо відповідача.

Однак, на думку суду, посилання на звернення до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Вірекс Енерджі" заборгованості за Договором №ФД-2903/17 від 29.03.2017, наявністю кримінального провадження і відкритого виконавчого провадження щодо відповідача, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Потенційна можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Також суд зазначає, що вирішуючи питання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, заявник не обґрунтовує, яким чином невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання у подальшому рішення господарського суду.

Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява ТОВ "Лавінол" про вжиття, визначених ним заходів забезпечення позову, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову.

За таких обставин та з огляду на те, що заявником не доведено, що невжиття, визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у подальшому, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавінол" про забезпечення позову - відмовити.

Відповідно до ст.ст. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України, ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання.

Ухвалу підписано 24 квітня 2018 року.

Суддя ОСОБА_1