Рішення № 73594223, 18.04.2018, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" квітня 2018 р. Справа № 924/1195/17Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., за участю секретаря судового засідання Попика О.В. розглянувши матеріали

за позовом Заступника прокурора Хмельницької області , м. Хмельницький в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Хмельницької міської ради, м. Хмельницький

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ в особі Хмельницької філії ПАТ КБ "Приватбанк", м. Хмельницький

про стягнення 1 010 156 грн. збитків, завданих невиконанням зобов'язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інфраструктури міста Хмельницького

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 02-14-1825 від 15.12.17р.

відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю від 03.01.17р.

прокуратури: ОСОБА_3 посвідчення №047701 від 21.08.17р.

В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК Украйни проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 21.12.2017 року відкрито провадження у справі № 924/1195/17 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 13.02.2018 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 20.03.2018 року закрито підготовче провадження у справі № 924/1195/17 та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 03.04.2018р. оголошено перерву на 12:00 "18" квітня 2018р.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Заступник прокурора в інтересах позивача звернувся з позовом до суду, у якому просить стягнути з відповідача 1 010 156 грн. збитків, завданих невиконанням зобов'язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інфраструктури міста Хмельницького. Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем всупереч положенням Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не укладено договір пайової участі при здійсненні реконструкції приміщень офісу та магазинів непродовольчих товарів, чим заподіяно шкоди територіальній громаді м. Хмельницького в розмірі 1 010 156 грн.

Зазначає, що публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» в особі Хмельницької філії (надалі - ПАТ КБ «Приватбанк», відповідач) у 2014 році здійснено реконструкцію приміщень офісу та магазинів непродовольчих товарів першого та другого поверхів під приміщення ПАТ КБ «Приватбанк» по вулиці Зарічанська, 5/3 в м. Хмельницькому (надалі - об’єкт). Об’єкт прийнято в експлуатацію відповідно до декларації про готовність об’єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією ДАБК у Хмельницькій області 19.12.2014 за № ХМ 143143560203.

Однак, всупереч вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького (затвердженого рішенням сесії Хмельницької міської ради від 17.12.2008 № 23) відповідач із заявою про укладення договору до Хмельницької міської ради не звернувся, документів, необхідних для визначення розміру пайової участі та укладення договору не надіслав, коштів пайової участі на створення і розвиток зазначеної інфраструктури м. Хмельницького до місцевого бюджету не сплатив.

Наголошує на тому, що згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації 19.12.2014 за № ХМ 143143560203 ПАТ КБ «Приватбанк» задекларувало 1817,9 кв. м загальної площі введеного в експлуатацію об’єкта будівництва. Відповідно до п.п. 2.2, 2.5 Положення, пайова участь для зазначеного об’єкта визначена на рівні 6,5% від загальної вартості будівництва. Враховуючи відсутність зведеного кошторисного розрахунку вартості об’єкта будівництва, на підставі п. 5.2 Порядку, Управлінням капітального будівництва департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради розрахунок пайової участі проведено на рівні показника опосередкованої вартості будівництва об'єктів соціального призначення, які споруджуються на території України (з урахуванням ПДВ) в частині - адміністративні будинки, рекомендованої Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України з урахуванням визначеного Порядком зонального коефіцієнта - 0,8. Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України листом від 28 жовтня 2014 року № 7/15- 12809 «Про індекси зміни вартості станом на 1 жовтня 2014 року» надано інформацію про опосередковану вартість будівництва адмінбудинків на території України станом на 01.10.2014 з урахуванням ПДВ в розмірі 10686,00 грн. за 1 кв. м загальної площі. Згідно проведеного розрахунку розмір пайової участі склав 1 010 156 гривень (1817,9*(10686*0,8)*0,065=1 010 156).

Заступник прокурора у позові звертає увагу суду на те, що з метою спонукання до сплати пайової участі, Хмельницькою міською радою 27.09.2017 за № 01-16-721 відповідачу надіслано лист про необхідність укладення договору та сплати пайової участі. До зазначеного листа долучено два примірники проекту договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького, підписані заступником міського голови та скріплені печаткою міської ради, з відповідним розрахунком пайової участі, підписаним начальником управління капітального будівництва. Відповідно до відміток об’єкту поштового зв’язку на копії бланку рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №2901314209111, лист від 27.09.2017 за № 01-16-721 з додатками вручено відповідачу 02.10.2017р., що підтверджується також даними електронного сервісу УДППЗ «Укрпошта» про наявність та стан пересилання поштових відправлень (http://services.ukrposhta.ua).

У відзиві на позов від 13.01.2018р. відповідач зазначає, що вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.

Зазначає, що повідомлення про обов'язок замовника взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” не надавалось.

Наголошує на тому, що договір про пайову участь укладається між міською радою та замовником не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладання, але до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію, а з 01.01.2013 року кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором (п. 4.1 Порядку).

При цьому, 2.10.2017р. на адресу Хмельницької філії ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” надійшов лист Управління капітального будівництва Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів від 27.09.2017р до якого було додано два проекти договору не підписані Заступником міського голови та Розрахунок розміру пайової участі. Такі ж самі не підписані проекти договорів надано позивачем до суду. Робить висновок про те, що Порядком чітко визначено процедуру укладання договору про пайову участь, яку позивачем не дотримано. Однак, зважаючи на порушення порядку укладання договору з боку позивача, позов містить вимогу щодо відшкодування шкоди, спричиненої невиконанням відповідачем зобов’язання.

Звертає увагу суду на те, що позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Відповідач не вчиняв жодних неправомірних дій, які могли б позбавити Хмельницьку міську раду, в інтересах якої поданий позов, можливості отримати прибуток (упущена вигода) у вигляді пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту.

У відповіді на відзив від 06.03.2018р. заступником прокурора Хмельницької області зазначено, що з аналізу положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та зазначеного Порядку вбачається, що обов'язок ініціювати укладення договору про пайову участь покладено саме на замовника будівництва, оскільки цей обов'язок пов'язаний зі зверненням замовника до органу місцевого самоврядування. Зважаючи на викладене, на думку заступника прокурора, не заслуговують на увагу також доводи відповідача про відсутність підпису уповноваженої особи Хмельницької міської ради на проекті договору.

Наголошує на тому, що безпідставним є твердження відповідача про відсутність в його діях усіх елементів складу цивільного правопорушення, адже неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Хмельницька міськрада булла позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки у вигляді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.

Звертає увагу суду на те, що відповідно до п.п.2.2, 2.5 зазначеного Порядку пайова участь для даного об’єкту складає 6,5% від загальної вартості будівництва об’єкта. Враховуючи відсутність зведеного кошторисного розрахунку вартості об’єкта будівництва, на підставі п. 5.2 Порядку Управлінням капітального будівництва департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради розрахунок пайової участі проведено на основі опосередкованої вартості будівництва об’єктів соціального призначення, які споруджуються на території України. Згідно проведеного розрахунку розмір пайової участі склав 1010156 гривень

У відповіді на відзив від 05.03.2018р. позивач зазначає, що неповідомлення ПАТ КБ “Приватбанк” взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького посадовою особою управління архітектури та містобудування департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів не звільняє замовника будівництва ПАТ КБ “Приватбанк” від обов'язку укладення договору пайової участі.

Також звертає увагу суду на те, що Порядком участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького, затвердженим рішенням Хмельницької міської ради від 17.12.2008р. № 23 передбачено надсилання розрахунку розміру пайової участі, лист-пропозицїї та проект договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького, підписані заступником міського голови та скріплені печаткою міської ради. Проте, це не звільняє відповідача від обов'язку укласти договір пайової участі.

Приходить до висновку, що має місце неправомірна бездіяльність замовника щодо його обов'язку взяти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населеного пункту є протиправною формою поведінки, внаслідок якої міська рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів (упущена вигода), що перебуває у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача, сукупність наведених елементів є підставою для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків.

Крім цього, зазначає, що розмір пайової участі який мав сплатити забудовник, а у результаті і розмір збитків завданих Хмельницькій міській раді не є абстрактним, а розрахований відповідно до чинного законодавства України та Порядку участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького, затвердженого рішенням Хмельницької міської ради від 17.12.2008р. № 23. Так, відповідно до п. 5.2. у разі виявлення та встановлення в єдиному реєстрі факту початку будівництва або введення об'єкта до експлуатації без укладення договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького управління капітального будівництва департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів за наявності відповідної декларації проводить розрахунок розміру пайової участі, належної замовником до оплати, на підставі встановлених міською радою нормативів для одиниці створеної потужності.

У додаткових поясненнях до відповіді на відзив позивач зазначає, що ПАТ КБ “Приватбанк” підпадає під поняття замовник будівництва на якого поширюється Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності”, Закон України “Про архітектурну діяльність”, Порядок участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького, затверджений рішенням Хмельницької міської ради від 17.12.2008р. № 23. На момент здійснення реконструкції ПАТ КБ “Приватбанк” приміщення 1-го та 2-го поверху громадської будівлі по вул. Зарічанській, 5/3 у м. Хмельницькому діяв Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений Наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України №109 від 07.07.2011 року. Крім цього, даним Наказом затверджено Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються. Відповідно до п. 25 даного Переліку реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно - побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення не потребувала отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. Тому ПАТ КБ “Приватбанк” до управління архітектури та містобудування департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів не зверталося для отримання містобудівних умов та обмежень, та повідомлення про обов'язок замовника будівництва взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького від управління не отримувало.

Приходить до висновку , що забудовник - замовник будівництва зобов'язаний був прийняти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту та укласти договір пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького в силу чинного законодавства України.

Повноважний представник позивача та прокурор в судових засіданнях позов підтримали , просять суд його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволення позовних вимог.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва (реконструкції приміщень офісу та магазинів непродовольчих товарів першого та другого поверхів під приміщення ПАТ КБ «Приватбанк» по вулиці Зарічанська, 5/3 в м. Хмельницькому) кошторисна вартість будівництва складає 1 399 000 грн.

Як вбачається із декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до ІІІ категорії складності, зареєстрованої Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області у грудні 2014 року за №ХМ143143560203, замовником - Хмельницька філія ПАТ КБ «Приватбанк» проведено реконструкція приміщення офісу та магазинів непродовольчих товарів першого та другого поверхів під приміщення ПАТ КБ «Приватбанк» по вулиці Зарічанська, 5/3 в м. Хмельницькому. Кошторисна вартість будівництва 6045842 грн. у тому числі: витрати на будівельно - монтажні роботи 3259,427 грн. вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію 6161772 тис. гривень, у тому числі : витрати на будівельно-монтажні роботи 4 639,815 тис. грн.

Хмельницька міська рада у рішенні № 23 від 17.12.2008р 03.10.2017 року затвердила Порядок участі замовників у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького. Згідно Положення, Замовник – фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку і подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.

Пайовий внесок замовника на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури – це кошти, що вносяться замовниками у відповідності до цього Порядку. Замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у м. Хмельницькому, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, крім випадків, передбачених пунктом 1.7. цього Порядку (п. 1.2.).

Пайова участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького полягає у відрахуванні замовником, для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, коштів до місцевого бюджету - фонду соціально-економічного і культурного розвитку міста, положення про який затверджується міською радою (п. 1.3.). Дія цього Положення поширюється на всіх замовників, незалежно від їх форми власності (п. 1.5.). Граничний розмір пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста не може перевищувати: - 10 відсотків загальної вартості будівництва об'єкта містобудування - для нежитлових будівель і необхідних інженерних мереж та/або споруд (крім будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення); - 5 відсотків загальної вартості будівництва об'єкта містобудування - для житлових будинків, будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення з необхідними інженерними мережами та/або спорудами (п. 1.6.).

Розмір пайового внеску визначається як певний відсоток загальної вартості будівництва об'єкта містобудування і необхідних інженерних мереж та/або споруд (п. 2.1.).

Відсоток від вартості об’єкта містобудування, який мають вносити замовники у якості пайового внеску визначається, за виключенням житлових будинків, будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення, згідно таблиці:

Вартість об’єкта будівництва, млн. грн.Відсоток, який мають вносити замовникидо 5,07,5%більше 5,0 до 15,07,0%більше 15,0 до 25,06,5%більше 25,06,0%

Загальна вартість будівництва об’єкту визначається відповідно до документів, що підтверджують вартість будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, з техніко-економічними показниками (п. 2.5.).

Між міською радою та замовником до прийняття виконавчим комітетом рішення про надання дозволу на будівництво або на реконструкцію, у тому числі на земельних ділянках, які знаходяться у користуванні або власності замовника, укладається договір про згоду замовника сплатити пайовий внесок. Укладення такого договору є обов’язковою умовою для прийняття виконавчим комітетом рішення про надання дозволу на будівництво відповідного об’єкту та надання земельних ділянок в оренду для здійснення будівництва об’єктів (п. 3.1.).

У договорі про згоду замовника сплатити пайовий внесок обов’язково зазначається обов’язок вчасно ( не пізніше ніж за 15 робочих днів до одержання дозволу на виконання будівельних робіт) подати до міської ради звернення про укладення договору про пайову участь разом із документами, що підтверджують вартість будівництва (реконструкції) об’єкта містобудування, з техніко-економічними показниками (п. 3.2.).

Договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького (далі – договір про пайову участь) укладається між міською радою та замовником не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт (п. 4.1.).

Договір про пайову участь від імені міської ради підписує заступник міського голови, який за розподілом обов’язків веде питання містобудування. Звільнення замовника від сплати пайового внеску можливе лише за рішенням міської ради, для чого замовник має звернутись із відповідною заявою на ім’я міського голови (п. 4.7.).

Відповідно до Додатку 2 до Порядку пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького (затвердженого рішенням 22 сесії Хмельницької міської ради від 17.12.2008 N23) затверджено Методику розрахунку розміру пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури м. Хмельницького визначається у договорі, укладеному з міською радою, відповідно до Порядку участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького, затвердженого рішенням 22 сесії Хмельницької міської ради від 17.12.2008 N 23 (далі - Порядок), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, за наступною формулою: ПУ = ЗКВбВ *%, ПУ - розмір пайової участі, грн.; ЗКВбВ - загальна кошторисна вартість будівництва без урахування витрат на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій з урахуванням обладнання щодо цих мереж, грн.; % - відсоток від вартості об'єкта містобудування згідно п. 2.2, п. 2.4 Порядку. ЗКВбВ = ЗКВ - Вз - Вбм – Вімк, ЗКВ - загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта, грн.; Вз - витрати на придбання та виділення земельної ділянки, грн.; Вбм - витрати на звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, грн.; Вімк - витрати на влаштування внутрішньо - та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій, грн. (п. 1.). У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва (реконструкції) об'єкта не визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, пайова участь розраховується за іншою формулою.

Позивач надіслав відповідачу із супровідним листом № 01-16-721 від 27.09.2017 року примірники договору про пайову участь із розрахунком для підписання. Відповідно до розрахунку, величина пайової участі склала 1010156 грн.

Проте, оскільки відповідач договір не уклав та кошти пайової участі не сплатив, заступник прокурора в інтересах позивача звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

За змістом ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва:

1) об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;

3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;

4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;

5) об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;

6) об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури;

7) об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;

8) об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів;

9) об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу);

10) об'єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.

Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту. Інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації.

Матеріалами справи стверджується та не заперечується учасниками судового розгляду, що відповідачем у 2014 році проведено реконструкцію приміщень офісу та магазинів непродовольчих товарів першого та другого поверхів під приміщення ПАТ КБ «Приватбанк» по вулиці Зарічанська, 5/3 в м. Хмельницькому. Відповідно до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва кошторисна вартість будівництва складає 1 399 000 грн. Як вбачається із декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до ІІІ категорії складності, зареєстрованої Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області у грудні 2014 року за №ХМ143143560203, замовником - Хмельницька філія ПАТ КБ «Приватбанк» проведено реконструкція приміщення офісу та магазинів непродовольчих товарів першого та другого поверхів під приміщення ПАТ КБ «Приватбанк» по вулиці Зарічанська, 5/3 в м. Хмельницькому. Кошторисна вартість будівництва 6045842 грн. у тому числі : витрати на будівельно монтажні роботи 3259,427 грн. вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію 6161772 тис. гривень, у тому числі : витрати на будівельно-монтажні роботи 4 639,815 тис. грн.

Тобто, відповідач в даному випадку є замовником в розумінні положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку залучення та використання коштів пайової участі (внеску) замовників будівництва у створенні і розвитку інфраструктури м. Хмельницького (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України у справі №908/312/16 від 22.03.2017 року та постанові Верховного Суду України від 1 лютого 2017 року у справі № 3-1441гс16).

Відтак, аналіз норм ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" дає підстави для висновку, що на замовника забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті покладено зобов'язання взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури на підставі договору про пайову участь між замовником та органом місцевого самоврядування, укладення якого є обов'язковим.

З аналізу положень частин 2, 3, 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" вбачається, що обов'язок ініціювати укладення договору про пайову участь покладено саме як на замовника будівництва так і на особу, яка здійснює реконструкцію приміщення, оскільки цей обов'язок пов'язаний зі зверненням замовника до органу місцевого самоврядування.

Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов'язання, яке прямо передбачено чинним законодавством (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.11.2016р. по справі №3-1323гс16).т

Таким чином, саме відповідач під час проведення будівельних робіт з реконструкції житлового будинку допустив порушення зобов'язання, визначеного Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", не уклавши договір про пайову участь із Хмельницькою міською радою та, в подальшому, не сплативши кошти пайової участі.

При цьому, частинами 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, підставою для звернення до суду є саме порушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів юридичної особи.

Відповідно до ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, в тому числі іншими способами, передбаченими законом.

Згідно з ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Заступник прокурора обрав спосіб захисту та звернувся до суду з позовом про стягнення 1 010 156 грн. збитків, завданих невиконанням зобов'язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інфраструктури міста Хмельницького.

Предметом даного позову є стягнення збитків, а підставою даного позову, на думку заступника прокурора, є наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує стягнення таких збитків.

Отже, предметом доказування у даній справі є наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує стягнення розміру пайового внеску, як суму збитків та в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства регламентується наявність зазначених збитків.

Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Відповідач не уклав договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору.

Таким чином, неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої позивач був позбавлений права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача (аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України у справі №908/312/16 від 22.03.2017 року).

Однак , судом враховується , що Хмельницька міська рада у п. п. 2.1., 2.2, 2.5 рішення № 23 від 17.12.2008р 03.10.2017 року (яким затвердила Порядок участі замовників у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького) передбачила, що розмір пайового внеску визначається як певний відсоток загальної вартості будівництва об'єкта містобудування і необхідних інженерних мереж та/або споруд. Відсоток від вартості об’єкта містобудування, який мають вносити замовники у якості пайового внеску визначається, за виключенням житлових будинків, будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення, згідно таблиці: 7,5 % від вартість об’єкта будівництва вартістю до 5,0 млн. грн. Загальна вартість будівництва об’єкту визначається відповідно до документів, що підтверджують вартість будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, з техніко-економічними показниками.

Відповідно до Методики розрахунку розміру пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького величина пайової участі у розвитку інфраструктури м. Хмельницького визначається у договорі, укладеному з міською радою, відповідно до Порядку участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького, затвердженого рішенням 22 сесії Хмельницької міської ради від 17.12.2008 N 23 (далі - Порядок), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, за наступною формулою: ПУ = ЗКВбВ *%, ПУ - розмір пайової участі, грн.; ЗКВбВ - загальна кошторисна вартість будівництва без урахування витрат на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій з урахуванням обладнання щодо цих мереж, грн.; % - відсоток від вартості об'єкта містобудування згідно п. 2.2, п. 2.4 Порядку. ЗКВбВ = ЗКВ - Вз - Вбм – Вімк, ЗКВ - загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта, грн.; Вз - витрати на придбання та виділення земельної ділянки, грн.; Вбм - витрати на звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, грн.; Вімк - витрати на влаштування внутрішньо- та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій, грн. (п. 1.)

Оскільки відповідачем надано зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва (реконструкції приміщень офісу та магазинів непродовольчих товарів), судом критично оцінюються твердження заступника прокурора та позивача про те, що враховуючи відсутність зведеного кошторисного розрахунку вартості об’єкта будівництва, на підставі п. 5.2 Порядку, Управлінням капітального будівництва департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради розрахунок пайової участі в розмірі 1010156 грн. проведено на рівні показника опосередкованої вартості будівництва об'єктів соціального призначення, які споруджуються на території України (з урахуванням ПДВ) в частині - адміністративні будинки, рекомендованої Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України з урахуванням визначеного Порядком зонального коефіцієнта - 0,8. Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України листом від 28 жовтня 2014 року № 7/15- 12809 «Про індекси зміни вартості станом на 1 жовтня 2014 року» надано інформацію про опосередковану вартість будівництва адмінбудинків на території України станом на 01.10.2014 з урахуванням ПДВ в розмірі 10686,00 грн. за 1 кв. м загальної площі.

Так, відповідно до п. 2 Методики розрахунку розміру пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького лише у разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва (реконструкції) об'єкта не визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, пайова участь розраховується за іншою формулою.

Тобто, дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову в розмірі 104925 грн. (вартість будівництва (реконструкції) об'єкта х 7,5%) через доведеність в діях відповідача всіх елементів складу цивільного порушення: протиправна поведінка (порушення зобов'язання щодо укладення договору пайової участі); збитки (недоотримання позивачем коштів пайової участі в розмірі 104925 грн.); причинний зв'язок (понесення збитків позивачем через неукладення відповідачем договору пайової участі та несплати пайового внеску); вина (порушення приписів Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; окрім того, вина в даному випадку презюмується, а протилежного учасниками судового розгляду не доведено).

При цьому, вартість будівництва (реконструкції) об'єкта, вказана у декларації про готовність до експлуатації об'єкта (зареєстрованої Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області у грудні 2014 року за №ХМ143143560203) в розмірі 6045842 грн. судом до уваги не приймається, оскільки така вартість не підтверджується її складовими та структурою.

Не видаються обґрунтованими заперечення відповідача щодо неефективності обраного способу захисту через те, що відповідач не вчиняв жодних неправомірних дій, які могли б позбавити Хмельницьку міську раду, можливості отримати упущену вигоду, адже рішення господарського суду повинне бути спрямоване на реальне настання правових наслідків захист чи відновлення порушеного чи оспорюваного права і законного інтересу, а також на вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові надавати відповідний судовий захист.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Так як заступник прокурора звернувся з даним позовом в інтересах держави, то саме стягнення збитків, завданих невиконанням зобов'язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інфраструктури міста Хмельницького, зможе ефективно захисти порушені в даному випадку інтереси держави, за захистом яких звернувся заступник прокурора.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно ст. ст. 73, 76-79 Господарського кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Витрати по сплаті судового збору підлягають покладенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України, в зв'язку із частковим задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Заступника прокурора Хмельницької області , м. Хмельницький в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Хмельницької міської ради, м. Хмельницький до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ в особі Хмельницької філії ПАТ КБ "Приватбанк", м. Хмельницький про стягнення 1 010 156 грн. збитків, завданих невиконанням зобов'язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інфраструктури міста Хмельницького задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ в особі Хмельницької філії ПАТ КБ "Приватбанк" (м. Хмельницький вул. Зарічанська, 5/3, код ЄДРПОУ 38045529 ) на користь Хмельницької міської ради, (м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3, код 38045529) 104925 грн. (сто чотири тисячі дев’ятсот двадцять п’ять гривень 00 коп. ) збитків, завданих невиконанням зобов'язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інфраструктури міста Хмельницького.

Видати наказ.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ в особі Хмельницької філії ПАТ КБ "Приватбанк" (м. Хмельницький, вул .Зарічанська, 5/3, код ЄДРПОУ 38045529 ) на користь прокуратури Хмельницької область (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код 02911102, р/р. 35218028002814, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) 1324,59грн. (одна тисяча триста двадцять чотири гривні 59 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

В решті позову в частині стягнення 905 231 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Рівненського апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24.04.2018р.

Суддя М.Є. Муха

Віддрук. 5 прим. (надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення): 1 - до справи; 2 - позивачу (29000, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, буд. 3); 3, 4 - відповідачу (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; 29000, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 5/3); 5 - Прокуратурі Хмельницької області (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3).