Рішення № 73593904, 16.04.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" квітня 2018 р.м. Одеса справа № 916/149/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання Бачур А.В.,

розглянувши справу № 916/149/18

за позовом: комунального підприємства "МАЛИНОВСЬКИЙ РИНОК" (вул. М. Бабаджаняна, 40-В, Одеса, Одеська область, 65017, e-mail: kp.malinovskiy@omr.odessa.ua )

до відповідача: комунального підприємства "МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" (вул. Хімічна, 3, Одеса, 65031, e-mail: zelentrest@omr.odessa.ua )

про стягнення 6013,22 грн.

За участю представників:

від позивача: Кучерук С.І., довіреність в матеріалах справи;

від відповідача: Беліков Д.П., довіреність в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "МАЛИНОВСЬКИЙ РИНОК" /позивач, КП "МАЛИНОВСЬКИЙ РИНОК", замовник/ звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. № 156/18 від 26.01.2018) до комунального підприємства "МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" /відповідач, КП "МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ", виконавець/ про стягнення заборгованості за договором №3Т345/16 від 23.08.2016 р. у розмірі 32 286,38 грн. з яких 26 273,16 грн. - основного боргу, 1 155, 14 грн. - 3% річних, 4 858,08 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 30.01.2018 року залишено без руху позовну заяву комунального підприємства "Малиновський ринок" по справі № 916/149/18 та надано позивачу строк на усунення недоліків.

14.02.2018 року ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/149/18; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін призначено на 02.03.2018 року.

02.03.2018 року через канцелярію до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву /вх. № 2-1383/18/, в яких відповідач не визнає позовні вимоги у повному обсязі та просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на те, що станом на 14.02.2018 року відповідачем повністю повернуто кошти за договором №3Т345/16 від 23.08.2016 р. У зв'язку із чим, відповідач вважає необґрунтованим нарахування позивачем штрафних санкцій.

02.03.2018 року судом протокольно оголошено перерву до 11.04.2018 року.

11.04.2018 року через канцелярію до суду надійшла відповідь позивача на відзив відповідача на позовну заяву /вх. № 7583/18/, в яких позивач наводить розрахунок суми позову, який становить 30 714,58 грн., що складається з: 26 273,16 грн. - основна сума боргу; 842,00 грн. - 3% річних; 3 599,42 грн. - інфляційне збільшення боргу /а.с. 50-52/.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У зв'язку із тим, що перше судове засідання у справі відбулося 02.03.2018 року, то суд на підставі п. 2 ч. 1 ст. 46 ГПК України не приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог /вх. № 7583/18 від 11.04.2018 року/, так як вона подана з порушенням процесуального строку.

Ухвалою суду від 11.04.2018 року закрито провадження у справі № 916/149/18 в частині вимог комунального підприємства "МАЛИНОВСЬКИЙ РИНОК" до комунального підприємства "МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" про стягнення основного боргу у розмірі 26 273,16 грн. - у зв'язку із відсутністю предмету спору.

В обґрунтування позовних вимог КП "МАЛИНОВСЬКИЙ РИНОК" посилається на те, що 23.08.2016 року між сторонами укладено договір з надання послуг з обрізки дерев № /3Т345/16, на виконання якого позивач сплатив відповідачу 46 273,16 грн. Оскільки в період дії договору у позивача не виникло потреби в обрізанні дерев, сторони усно домовилися про повернення сплачених коштів. Відповідач станом на 22.12.2017 року частково повернув позивачу кошти у розмірі 20 000,00 грн., однак у зв'язку із неповерненням коштів у повному обсязі, позивач на підставі ст. ст. 11, 509, 526, 610, 612, 625, 631, 1212 ЦК України, ст. ст. 193, 173 ГК України змушений звертатися до суду із позовом.

Матеріали справи містять відзив відповідача на позовну заяву /вх. № 2-1383/18 від 02.03.2018 року/, в яких відповідач посилається на те, що договір № /3Т345/16 від 23.08.2016 року діє до повного виконання зобов'язань сторонами. Оскільки невиконання договору зумовлене бездіяльність замовника, то сторони договору дійсно дійшли усної згоди щодо повернення сплачених коштів. У зв'язку із чим відповідач вважає необґрунтованим нарахування позивачем штрафних санкцій. При цьому відповідач звертає увагу на те, що станом на 14.02.2018 року КП "МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" остаточно повернуто кошти за договором № /3Т345/16 від 23.08.2016 року.

У судовому засіданні представник позивача комунального підприємства "МАЛИНОВСЬКИЙ РИНОК" - Кучерук С.І. позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача КП "МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" - Беліков Д.Л. у судовому засіданні підтримав наданий відзив на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, 23.08.2016 року між КП "МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" /виконавець/ та КП "МАЛИНОВСЬКИЙ РИНОК" /замовник/ укладено договір № /3Т345/16, за умовами якого виконавець прийняв на себе зобов'язання проводити на підставі заявок замовника, відповідно до умов цього договору, роботи протягом всього терміну його дії, а замовник прийняти роботи і сплатити їх вартість.

Пунктом 1.2 договору визначено вид робіт за даним договором, а саме обрізка дерев за адресою: вул. Маршала Бабаджаняна, 40-в.

Відповідно до п. 2.1 сума договору є твердою і складає - 46 273,16 грн., в тому числі ПДВ - 7 712,19 грн.

Положеннями п. 2.2 договору визначено, що замовник здійснює попередню оплату у розмірі 100 % вартості робіт.

В ході розгляду справи сторони пояснювали, що в період дії договору у позивача не виникло потреби в обрізанні дерев, у зв'язку із чим, сторони усно домовилися про повернення сплачених коштів. Відповідач станом на 22.12.2017 року частково повернув позивачу кошти у розмірі 20 000,00 грн. Вказані обставини визнаються сторонами та не оспорювалися в ході розгляду справи, а тому в силу положень ч. 1 ст. 75 ГПК України вони не підлягають доказуванню.

На підтвердження доводів відповідача про повне повернення коштів позивачу за договором № /3Т345/16 від 23.08.2016 року судом досліджено: платіжне доручення № 849 від 14.02.2018 року на суму 10 000,00 грн.; доручення № 820 від 05.02.2018 року на суму 10 000,00 грн.; доручення № 811 від 31.01.2018 року на суму 6273,16 грн. Всього на суму 26 273,16 грн.

Таким чином, судом встановлено, що станом на 14.02.2018 року відповідач у повному обсязі повернув позивачу сплачені кошти за договором № /3Т345/16 від 23.08.2016 року.

Стосовно вимог позивача про стягнення штрафних санкцій у розмірі 6 013,22 грн., з яких: 1 155,14 грн. - 3 % річних; 4 858,08 грн. - інфляційні втрати, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.1 договору, за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань за даною угодою сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Положеннями п. 7.1 договору визначено, що договір набуває чинності із моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2016 року та повного виконання зобов'язань по договору.

Згідно п. 8.1 договору, договір може бути продовжений, доповнений, змінений за згодою сторін.

Пунктом 3.1 договору визначено, що після закінчення виконання робіт виконавець складає і передає замовнику акт прийому-передачі виконаних робіт.

Проаналізувавши детально положення договору № /3Т345/16 від 23.08.2016 року, суд зазначає, що договір діє до повного виконання зобов'язань сторонами, що повинно підтверджуватися актом прийому-передачі виконаних робіт.

Суд приймає до уваги пояснення представників сторін, що в період дії договору у позивача не виникло потреби в обрізанні дерев, у зв'язку із чим, сторони усно домовилися про повернення сплачених коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Таким чином, обставини щодо усної домовленості сторін про повернення сплачених коштів, які визнаються сторонами, в силу ч. 1 ст. 75 ГПК України доказуванню не підлягають.

27.06.2017 року КП "МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" направило на адресу КП "МАЛИНОВСЬКИЙ РИНОК" лист вих. № 268 /а.с. 11/ з вимогою погасити заборгованість у розмірі 36 273,16 грн. у найкоротший строк.

Положеннями ст. 526 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 ГК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У позовній заяві КП "МАЛИНОВСЬКИЙ РИНОК" посилається на положення ст. 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується із доводами відповідача щодо неправомірності застосування положень ст. 625 ЦК України до даних правовідносин, оскільки, невиконання договору № /3Т345/16 від 23.08.2016 року виникло через бездіяльність позивача, а саме у зв'язку із відсутністю заявок щодо здійснення обрізання дерев відповідачем. Крім того, вимога позивача 27.06.2017 року не містить вказівок на строк повернення грошових коштів.

Таким чином, повернення відповідачем коштів у розмірі 46 273,16 грн. відбулося на підставі виконання умов за договором № /3Т345/16 від 23.08.2016 року, укладеним між сторонами, а не у зв'язку із простроченням виконання зобов'язання, тому відсутні правові підстави для застосування положень ст. 625 ЦК України та, відповідно, нарахування передбачених вказаною статтею інфляційних втрат та трьох процентів річних.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З урахуванням вказаного, проаналізувавши встановлені обставини, суд приходить до висновку, що завлені у справі позовні вимоги КП "МАЛИНОВСЬКИЙ РИНОК" не підлягають задоволенню, так як необґрунтовані та недоведені.

Судові витрати у справі покладаються на позивача в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241 ГПК України суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позовних вимог комунального підприємства "МАЛИНОВСЬКИЙ РИНОК" до комунального підприємства "МАЛИНОВСЬКИЙ РИНОК" про стягнення 6013,22 грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23 квітня 2018 р.

Суддя Н.Д. Петренко