Ухвала суду № 73593087, 23.04.2018, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ОКРЕМА УХВАЛА

"23" квітня 2018 р. по справі № 07/138-38.1

Суддя господарського суду Волинської області Слободян О.Г.,

розглянувши скаргу дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”

на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі № 07/138-38.1

за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до державного комунального підприємства "Луцьктепло"

про стягнення 21 705 900 грн.

встановив: дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду із скаргою №31/13-560 від 16.02.2018р. (вх№01-50/7/18) на бездіяльність органу (посадових осіб) державної виконавчої служби, в якій просить визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1, яка полягає у нездійсненні розподілу на користь ДК “Газ України” стягнутих з рахунків боржника грошових коштів у грудні 2017р. у зведеному виконавчому провадженні №51936816; визнати неправомірною бездіяльність відповідальної особи відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка полягає у неперерахуванні на рахунок ДК “Газ України” грошових коштів, стягнутих з рахунків боржника у грудні 2017р., пропорційно до належної ДК “Газ України” суми за наказом господарського суду Волинської області від 03.03.2011р. №07/138-1 у зведеному виконавчому провадженні №51936816; зобов’язати посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України здійснити розподіл та перерахувати на користь ДК “Газ України” стягнуті з рахунків боржника грошові кошти у грудні 2017р., пропорційно до належної ДК “Газ України” суми за наказом господарського суду Волинської області від 03.03.2011р. №07/138-1 у зведеному виконавчому провадженні №51936816.

Обгрунтовуючи подану скаргу, стягувач зазначає, що при списанні органом ДВС коштів з рахунків боржника у грудні 2017р. у ВП №40022768, що входить до зведеного ВП №51936816, не були розподілені та перераховані кошти на користь ДК “Газ України” всупереч вимогам до ст.ст. 45, 46 Закону України "Про виконавче провадження", в зв’язку з чим стягувач був позбавлений можливості на отримання належних йому на підставі рішення суду коштів.

Статтею 124 Конституції України, з якою кореспондуються положення статті 115 Господарського процесуального кодексу України, встановлено імперативний припис, згідно якого судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Засадами виконавчого провадження, згідно ст. 2 Закону України “Про виконавче провадження”, є: верховенство права, обов’язковість виконання рішень, законність, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців тощо.

Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. (ч.1, п.1 ч.2 ст.18 Закону).

Статтею 45 Закону України “Про виконавче провадження” врегульовано розподіл стягнутих з боржника грошових сум. Згідно з нормою цієї статті розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості:1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій;2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми; 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону. Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення. Основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Статтею 46 Закону України “Про виконавче провадження” врегульовано черговість задоволення вимог стягувачів у разі недостатності стягнутої суми для задоволення вимог стягувачів. Згідно з нормою цієї статті у разі якщо під час розподілу грошових сум у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої статті 45 цього Закону, стягнутої суми недостатньо для задоволення вимог стягувачів за виконавчими документами, кошти розподіляються виконавцем між стягувачами в такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, а також у зв’язку із втратою годувальника; 3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов’язані з трудовими правовідносинами;4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету; 5) у п’яту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги. У разі якщо стягнутої суми недостатньо для задоволення в повному обсязі всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати та інші вимоги, пов’язані з трудовими правовідносинами, задовольняються в порядку надходження виконавчих документів.

Судом встановлено, що 07.08.2017р. державним виконавцем зупинено виконавче провадження ВП №28694996 на підставі п. 10 ч.1 ст. 34, ст. 35 Закону України “Про виконавче провадження”, у зв’язку із включенням боржника до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії суб’єктів господарювання.

Постановою державного виконавця від 11.08.2016р. виконавче провадження ВП №28694996 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 51936816.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 25.10.2017 у справі № 07/138-38.1, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.12.2017р., визнано незаконними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови від 07.08.2017р. про зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження ВП № 28694996, а постанову від 07.08.2017р. про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 28694996 визнано недійсною. Вказана ухвала суду набрала законної сили 25.10.2017р.

Незважаючи на те, що ухвала набрала законної сили, а представник органу ДВС приймав участь в судових засіданнях 25.10.2017 року та 14.12.2017 року, виконавче провадження № 28694996 не було поновлене.

В силу ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов’язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

Тобто, державний виконавець повинен був не пізніше 26.10.2017 поновити виконавче провадження та продовжити примусове виконання рішення суду.

В зв’язку з тим, що державним виконавцем не було поновлено виконавче провадження № 28694996, ДК «Газ України» повторно звернулася до суду із скаргою на бездіяльність органу ДВС.

Ухвалою господарського суду від 29.01.2018р. скаргу ДК «Газ України» задоволено, визнано незаконною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка полягає у невинесенні постанови про поновлення виконавчого провадження № 28694996 з примусового виконання наказу господарського суду Волинської області від 03.03.11 № 07/138-1 та зобов’язано орган ДВС винести постанову про поновлення вказаного виконавчого провадження.

Представник органу ДВС також був присутній в судовому засіданні 29.01.2018р., проте, виконавче провадження № 28694996 державним виконавцем не було поновлено вчасно.

Лише 13.02.2018р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій у ВП № 28694996 з примусового виконання наказу господарського суду Волинської області від 03.03.11 № 07/138-1.

Крім того, у зведеному виконавчому провадженні перебувають на виконанні наказ господарського суду Рівненської області від 22.10.2012р. № 5019/1121/12 про стягнення з ДКП "Луцьктепло" на користь ТОВ "Тепелен" заборгованості (постанова державного виконавця від 11.08.2016р. ВП № 40022768 про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження № 51936816) та наказ господарського суду Волинської області від 11.08.2014р. № 903/336/14-1 про стягнення з ДКП "Луцьктепло" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" заборгованості.

У грудні 2017р. органом ДВС з рахунків боржника - ДКП «Луцьктепло» у рамках виконавчого провадження № 40022768, що входить до зведеного виконавчого провадження № 51936816, списано суму 2 918 001,96 грн., а саме: 15.12.17 з рахунку в АТ «Укрсиббанк» - 179 877,55 грн; 18.12.17 з рахунку в ПАТ «Кредобанк» - 255 894,19 грн; 18.12.17 з рахунку в ПАТ «Укргазбанк» - 306 390,59 грн; 20.12.17 з рахунку в ПАТ «Приватбанк» - 2 175 839,63 грн.

Однак, державним виконавцем не були перераховані кошти на рахунок ДК «Газ України», стягнуті з рахунків боржника у грудні 2017 року, в зв’язку з тим, що в цей час виконавче провадження № 28694996 з примусового виконання наказу господарського суду Волинської області від 03.03.11 № 07/138-1 було зупинено, всупереч вимогам ухвали господарського суду від 25.10.17 у справі № 07/138-38.1, якою визнано недійсною постанову про зупинення вчинення виконавчих дій.

У зв’язку з несвоєчасним поновленням виконавчого провадження № 28694996 органом ДВС, стягувач - ДК «Газ України» не отримав грошових коштів, пропорційно до суми стягнення згідно наказу суду №07/138-1 від 03.03.2011р., які були списані з рахунків боржника - ДКП "Луцьктепло" в рамках ВП №40022768.

Крім того, ухвалою господарського суду від 15.01.2018р., залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.04.2018р., визнано незаконною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка полягає у нездійсненні розподілу та неперерахуванні на рахунок ДК "Газ України" грошових коштів на користь ДК "Газ України", стягнутих з рахунків боржника грошових коштів у період з червня 2017 року по серпень 2017 року пропорційно до належної ДК "Газ України" суми за виконавчим документом № 07/138-1 від 03.03.2011р. у зведеному виконавчому провадженні №51936816 та зобов'язано орган ДВС здійснити розподіл та перерахуваня цих коштів.

Проте, відповідного розподілу та перерахування коштів, пропорційно заявлених ДК “Газ України” вимог у зведеному виконавчому провадженні на підставі ухвали господарського суду Волинської області від 15.01.18 у справі №07/138-38.1, органом ДВС також не здійснено.

Також, ухвалою господарського суду від 20.04.2018р. визнано неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1, які полягають у несвоєчасному винесенні постанови про поновлення вчинення виконавчих дій від 13.02.2018р у виконавчому провадженні №28694996. з примусового виконання наказу господарського суду Волинської області від 03.03.2011р. №07/138-1 та постановлено окрему ухвалу щодо головного державного виконавця відділу.

Вказані обставини свідчать про бездіяльність посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. В результаті такої бездіяльності стягувач позбавлений можливості на отримання належних йому на підставі рішення суду коштів.

Наявність недоліків в роботі та порушення посадовими особами вимог Закону України "Про виконавче провадження" є підставою для постановлення окремої ухвали, з метою вжиття відповідних організаційно-правових заходів для усунення недоліків та недопущення їх повторення в майбутньому.

Згідно ч.3 ст. 246 ГПК України, суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких входить притягнення вказаних осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність у діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення.

Керуючись ч. 3 ст.246, ст.ст.234, 235 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Окрему ухвалу надіслати Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для відповідного реагування та усунення недоліків в діяльності посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

2. Про результати розгляду окремої ухвали повідомити Господарський суд Волинської області у місячний термін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Рівненського апеляційного господарського суду відповідно до ст.255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Відповідно до ч. 9 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується.

Повний текст ухвали складено 23.04.2018р.

Суддя О. Г. Слободян