Рішення № 73593022, 24.04.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 квітня 2018 року № 826/10264/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Голден Газ» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування припису, визнання неправомірними дій

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Газ» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області, з позовом, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати припис №С-3003/4 від 30.03.2016р. про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

В процесі розгляду справи судом було замінено відповідача на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що автозаправний комплекс позивача було введено в експлуатацію в березні 2011 року на підставі і у спосіб, передбачений нормами діючого на той час законодавства.

Також позивач стверджує про порушення порядку проведення перевірки та про те, що його комплекс не є будівлею, оскільки може бути вільно переміщений з місця розташування.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність дій та рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №826/10264/16.

Відповідно до Розпорядження від 12.10.2017 №7929, на підставі рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017, з метою пришвидшення розгляду, адміністративну справу №826/10264/16 передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2017 адміністративну справу №826/10264/16 передано судді Каракашьяну С.К.

Поряд з цим, Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі - Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII) внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 15 грудня 2017 року.

У відповідності до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до приписів статті 32 Кодексу адміністративного судочинства України, усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.

Адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, Національного банку України, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів, у зв'язку з чим справу розглянуто одноособово.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі звернення виконавчого комітету Броварської міської ради від 04.02.2016р. щодо самовільного будівництва та експлуатації газових заправок на території м. Бровари, Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області 09.02.2016р. видано направлення для проведення позапланової перевірки № 221.16/03.

За результатами проведеної перевірки Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 30.03.2016р. та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № З-Л-З-3003/3 від 30.03.2016р.

Зазначеними актом та протоколом були встановлені наступні порушення:

1) ТОВ "Голден Газ" без документу, що надає право на виконання будівельних робіт, на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети, побудовано автомобільний газозаправний пункт (АГЗП), що порушує вимоги статей 34, 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 28 Закону України "Про архітектурну діяльність";

2) зазначений АГПЗ експлуатується (використовується) ТОВ "Голден Газ" без прийняття його в експлуатацію в установленому законом порядку, чим порушено вимоги ч.8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 12 Постанови КМ України від 13.04.2011р. № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів";

3) на відстані 6,0 м від АГПЗ побудована діюча АЗС, чим не витримано необхідну вільну від забудови смугу шириною 10 м, передбачену ДБН В.2.2-20-2001 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні межі та споруди Газопостачання", п. 2.5.3 Наказу "Про затвердження інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій" № 376 від 06.12.2005р.;

4) згідно з державним актом на право постійного користування землею І-КВ № 000162, зареєстрованого за № 114, земельна ділянка площею 0,786 га, цільове призначення для обслуговування існуючих споруд, знаходиться в користуванні у Броварського спортивно-технічного клубу ТСОУ. Згідно договору оренди № 17-15 від 07.07.2015р., між орендарем та ТОВ "Голден Газ" укладено договір оренди майданчика, площею 152 м2, для організації АГПЗ, не зареєстрований в установленому законодавством порядку. Об'єкт належить до V категорії складності.

На підставі виявлених порушень 30.03.2016р. Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області прийнято припис №С-3003/4 про усунення порушень, яким було зупинено експлуатацію автомобільного газозаправного пункту (АГЗП).

Правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні врегульовано Законом України від 16.11.1992р. № 2780-XII "Про основи містобудування" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 5 Закону України "Про основи містобудування", при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, серед іншого, урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва, захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.

Статтею 16 Закон України "Про основи містобудування" передбачено, що будівельні норми, державні стандарти, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів з урахуванням соціальних, природно-кліматичних, гідрогеологічних, екологічних та інших умов і спрямовані на забезпечення формування повноцінного життєвого середовища та якнайкращих умов життєдіяльності людини.

Згідно зі статтею 1 Закону України № 1704-VI від 05.11.2009р. "Про будівельні норми" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), будівельні норми - це затверджений суб'єктом нормування підзаконний нормативний акт технічного характеру, що містить обов'язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Відповідно до приписів статті 11 Закону України "Про будівельні норми", застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення. Міжнародні, регіональні та національні (державні) будівельні норми, правила, стандарти інших держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначено Законом України від 17.02.2011р. № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з статтею 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до частин першої, восьмої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Частиною другою статті 39 зазначеного Закону передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Форма акта готовності об'єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України. Акт готовності об'єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об'єкт застрахований).

Як передбачено п.п. 11 та 12 Постанови КМ України від 13.04.2011р. № 461"Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката. Експлуатація об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Отже, приписами п.8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011р. № 3038-V, який набрав чинності 12.03.2011р., та п.п. 11 та 12 Постанови КМ України від 13.04.2011р. № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", яка набрала чинності 30.04.2011р., встановлено, що датою прийняття в експлуатацію об'єкта в даному випадку є дата видачі сертифіката. Експлуатація об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 N 45 (із змінами) затверджено Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів (далі - Порядок).

Пунктом 11.1 Порядку визначено, що клас наслідків (відповідальності) та категорія складності об'єкта будівництва визначаються відповідно до законодавства, ДБН В.1.2-14-2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ", ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва" та галузевих будівельних норм.

Об'єкт підвищеної небезпеки, ідентифікований згідно із законодавством, відносять до V категорії складності.

Законом України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" від 18.01.2001р. № 2245-III (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), надано визначення об'єкту підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 956 "Про ідентифікацію та декларування об'єктів підвищеної небезпеки", до об'єктів підвищеної небезпеки відносяться майже всі об'єкти резервного газопостачання пропаном та автомобільні газозаправні станції (АГЗС) на яких зберігається більше ніж 0,5 тон зрідженого вуглеводневого газу (ЗВГ) пропан-бутану.

Таким чином, автомобільна газозаправна станція ТОВ "Голден Газ", що знаходиться по вул. Київська 1-а в м. Бровари Київської області, є об'єктом підвищеної небезпеки та відноситься до V категорії складності.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Згідно з ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

З аналізу вищевикладеного слід дійти висновку, що прямою нормою зазначеного Закону встановлено обов'язок суб'єкта містобудування після виконання будівельних робіт ввести об'єкт в експлуатацію.

В обґрунтування позову ТОВ "Голден Газ" посилається на те, що придбання та встановлення АГЗП відбулося в той період, коли норма щодо необхідності отримання дозволу на виконання будівельних робіт не була введена в дію - 09.03.2011р., про що свідчить договір оренди майданчика № 17/11 від 15.02.2011р. та акт приймання-передачі згідно договору. Крім того, доказом реалізації товару з 09.03.2011р. на змонтованому АГЗП підтверджується копією книги обліку розрахункових операцій за період з 01.03.2011р. по 09.06.2011р.

Однак суд не погоджується з такими доводами позивача, враховуючи наступне.

В матеріалах справи міститься:

- копія дозволу Головного управління державної інспекції техногенної безпеки у Київській області № 108-09, яким з 02.09.2011р. ТОВ "Голден Газ" надано дозвіл на початок роботи АГЗП ТОВ "Голден Газ";

- копія дозволу Територіального управління державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Київській області та м. Києву № 25.11.32 зі строком дії з 28.11.2011р., яким ТОВ "Голден Газ" дозволяється виконувати роботи з підвищеної небезпеки, який в свою чергу був виданий на підставі заяви позивача від 21.11.2011р. та висновку експертизи ДП "Центр сертифікації" від 03.11.2011р.;

- копія дозволу Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки № 418.11.30 від 28.12.2011р., яким ТОВ "Голден Газ" дозволяється експлуатувати посудини, що працюють під тиском понад 0,5 МПа, який також був виданий на підставі заяви позивача від 19.12.2011р. та висновку експертизи Дніпропетровського центру сертифікації від 03.11.2011р.

Зазначене свідчить про неможливість експлуатації АГЗП ТОВ "Голден Газ" на законних підставах до отримання вказаних дозволів.

Щодо зазначених позивачем договору оренди майданчика № 17/11 від 15.02.2011р. площею 152 м2 (м. Бровари, вул. Київська 1-а) та акту приймання-передачі згідно договору, то зазначені документи не можуть підтверджувати факт самого будівництва автомобільного газозаправного пункту, належного його введення в експлуатацію відповідно до чинних норм законодавства та початку діяльності АГЗП.

Приписами п.2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою КМ України від 08.10.2008р. № 923, який втратив чинність у зв'язку з прийняттям Постанови КМ України № 461 від 13.04.2011р., було встановлено, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами. Сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Пунктом 4 зазначеного Порядку № 923 також було передбачено, що акт готовності об'єкта до експлуатації підлягає за письмовим зверненням замовника погодженню протягом 10 робочих днів виконавчим комітетом сільської, селищної або міської ради, або місцевою державною адміністрацією та органами, до повноважень яких згідно із законом належить участь у прийнятті закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію.

Проте, жодного з зазначених документів, що давали б право ТОВ "Голден Газ" на експлуатацію автомобільного газозаправного пункту до квітня 2011 року, позивачем суду не подано.

Посилання позивача на порушення проведення процедури перевірки суд вважає в даному випадку необґрунтованим, оскільки слід враховувати правову позицію Верховного Суду України, висловлену у постанові від 24 грудня 2010 року у справі № 21-25а10, відповідно до якої суб'єкт господарювання, який вважає порушеним порядок та підстави проведення перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки; якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 14.10.1994р. № 208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Процедура накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності регулюється Порядком накладення штрафів у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою КМ України від 06.04.1995р. № 244. Приписами п.3 вказаного Порядку визначено, що у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

Як вбачається з матеріалів справи, складені за результатами перевірки матеріали направлені на адресу позивача засобами поштового зв'язку 30.03.2016р.

Згідно з частинами першою та другою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом не приймаються посилання позивача на те, що ним не було облаштовано фундаменту для розміщення комплексу, з огляду на таке.

Згідно п. 3.11 ДБН А.2.2-3-2014 «СКЛАД ТА ЗМІСТ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА БУДІВНИЦТВО», нове будівництво це будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об'єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, в тому числі добудова зупинених об'єктів незавершеного будівництва.

Сторонами не заперечується, що комплекс позивача - АГЗП модульного типу встановлено на облаштоване покриття, хоча й без фіксації до цього покриття.

Так, згідно вимог ДБН В.2.1-10-2009 «Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування», фундамент - це частина будівлі чи споруди, переважно підземна, яка сприймає навантаження від споруди і передає їх на основу, складену ґрунтами (природну) чи штучну.

Разом з тим, окремо виділяються фундаменти малозаглиблені, мілкого закладання, під якими розуміються фундаменти, передають навантаження на ґрунт переважно через підошву фундаменту.

Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 року № 507, визначено, що споруди - це будівельні системи, пов'язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.

Інженерні споруди - це об'ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів та т. ін.

Таким чином, газозаправні пункти належать до категорії споруд як об'єктів будівництва, а тому, облаштування в їх основі фундаментної плити є облаштуванням фундаменту (малозаглибленого, мілкого закладання).

При цьому, позивач не стверджував про встановлення комплексу безпосередньо на грунт, без будь - якої його обробки чи облаштування, у зв'язку з чим у зв'язку з чим, керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя С.К. Каракашьян