Ухвала суду № 73592991, 19.04.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

19.04.2018м. ДніпроСправа № 904/7537/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Чекмарьова Володимира Васильовича, АДРЕСА_1

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ЛІЗИНГОВИЙ ФОНД", м. Київ

про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: не з"явився

від відповідача: Чекмарьов В.В., ФОП

Селезньов А.М., дов. від 22.01.16р.

від третьої особи: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Чекмарьова Володимира Васильовича про стягнення заборгованості зі сплати лізингових платежів у розмірі 209 035,45грн., пені у розмірі 14 483,59грн., штрафу в розмірі 31 355,31грн., 3% річних у розмірі 1 700,92грн., інфляційних у розмірі 4 623,23грн.

Позовні вимоги обгрунтовував тим, що відповідач не сплатив останній лізинговий платіж згідно графіку внесення лізингових платежів (10.04.2017р.) відповідно до додаткової угоди №3 від 07.03.2017р. до договору фінансового лізингу №2969-01/07/14-В від 01.07.2014р. генерального договору фінансового лізингу №2969 від 01.07.2014р., укладених між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ЛІЗИНГОВИЙ ФОНД". Позивач стверджував, що заборгованість відповідача зі сплати лізингових платежів складає 209 035,45грн., у тому числі: відшкодування вартості предмета лізингу у розмірі 14 995,43грн.; винагорода лізингодавця у розмірі 12 513,41грн.; валютне коригування згідно п.2.6. договору в розмірі 181 526,61грн. Позивач зазначав, що на підставі договору відступлення прав вимоги (цесії) №1 від 17.03.2017р. до нього перейшли всі права та обов"язки Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ЛІЗИНГОВИЙ ФОНД" за договором фінансового лізингу №2969-01/07/14-В від 01.07.2014р. Позивач зазначав, що при визначенні суми остаточного лізингового платежу слід застосовувати п.8.4. договору фінансового лізингу та п.2.6. генерального договору фінансового лізингу, які не були змінені додатковими угодами.

Відповідач позов не визнавав, зазначав, що на підставі додаткової угоди №3 від 07.03.2017р. він взяв на себе зобов"язання з оплати лізингових платежів у розмірі 464 727,28грн. Відповідач стверджував, що в період дії генерального договору (з 01.07.2014р. по 10.04.2017р.) сплатив ТОВ "УКРАЇНСЬКИЙ ЛІЗИНГОВИЙ ФОНД" 674 850,22грн. Враховуючи, що останній остаточний платіж відповідач здійснив 28.02.2017р., тобто до узгодження остаточної суми лізингових платежів з ТОВ "УКРАЇНСЬКИЙ ЛІЗИНГОВИЙ ФОНД", станом на дату остаточної оплати згідно додаткової угоди №3 від 07.03.2017р. утворилась переплата в розмірі 210 122,94грн. Відповідач зазначав, що у повному обсязі виконав зобов"язання з оплати лізингових платежів, навіть з переплатою, до закінчення встановленого графіком терміну. Відповідач вважав, що сплатив узгоджену між ним та ТОВ "УКРАЇНСЬКИЙ ЛІЗИНГОВИЙ ФОНД" і вказану у додатковій угоді №3 від 07.03.2017р. суму повністю, у зв"язку з чим на момент укладення договору відступлення прав вимоги (цесії) №1 від 17.03.2017р. не мав заборгованості перед ТОВ "УКРАЇНСЬКИЙ ЛІЗИНГОВИЙ ФОНД". Крім того, відповідач стверджував, що договір фінансового лізингу та генеральний договір фінансового лізингу є нікчемними, оскільки не були нотаріально посвідчені, як того вимагає ст.799 Цивільного кодексу України, враховуючи, що відповідач є фізичною особою.

Ухвалою суду від 12.10.2017р. у справі призначено судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, а також зупинено провадження у справі у зв"язку з призначенням судової експертизи до повернення її з висновком експерта до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 26.03.2018р. вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 05.04.2018р.

Ухвалою суду від 05.04.2018р. відкладено підготовче засідання на 19.04.2018р.

17.04.2018р. від позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача на підставі раніше поданих документів та призначення розгляду справи по суті.

18.04.2018р. відповідач подав до суду заяву про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/22473/17. В обгрунтування поданої заяви зазначає, що у провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/22473/17 за позовом Чекмарьова Володимира Васильовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ЛІЗИНГОВИЙ ФОНД", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС", про стягнення безпідставно отриманих коштів, перерахованих за генеральним договором фінансового лізингу №2969 та договором фінансового лізингу №2969-01/07/14-В від 01.07.2014р., який є нікчемним в силу вимог ст.220 Цивільного кодексу України. На думку відповідача, існує наявна об"єктивна неможливість розгляду справи №904/7537/17 до вирішення справи №910/22473/17.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно п.4 ч.1 ст.229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи доводи відповідача, суд дійшов висновку про об'єктивну неможливість розгляду справи №904/7537/17 до вирішення справи №910/22473/17, у зв"язку з чим провадження у справі №904/7537/17 підлягає зупиненню до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/22473/17.

19.04.2018р. у судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини ухвали відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись п.5 ч.1 ст.227, п.4 ч.1 ст.229, ст.ст.232-235, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі №904/7537/17 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/22473/17.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 19.04.2018р.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені ст.256, п.п.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 23.04.2018р.

Суддя В.І. Петрова