Ухвала суду № 73592974, 23.04.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

23.04.2018 м. ДніпроСправа № 904/9042/17

За скаргою: Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м. Кам'янське Дніпропетровської області

на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрія Олександровича, м. Дніпро

У справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Комкор", м. Чорноморськ Одеської області

до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м. Кам`янське Дніпропетровської області

про стягнення 361 167,53 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача (скаржника): Терехов А.В., довіреність від 22.03.2018 №106, юрисконсульт 1 категорії

В засіданні брали участь: Лисенко Ю.О., посвідчення №0002 від 30.05.2017, приватний виконавець

СУТЬ СПОРУ:

21 березня 2018 року Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою, якою просить:

1. Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича, посвідчення № 0002 від 30.05.2017, в частині не передачі до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавчого провадження № 56006121 для приєднання його до зведеного виконавчого провадження.

2. Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича, посвідчення № 0002 від 30.05.2017, в частині:

- накладення арешту на кошти, що належать Публічному акціонерному товариству "Дніпровський металургійний комбінат" (ідентифікаційний код 05393043), шляхом винесення постанови від 19.03.2018 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП № 56006121.

3. Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича, посвідчення № 0002 від 30.05.2017, передати до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавче провадження: № 56006121 для приєднання його до зведеного виконавчого провадження.

4. Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича, посвідчення № 0002 від 30.05.2017, усунути допущені порушення шляхом:

- скасування постанови від 19.03.2018 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП№ 56006121.

Скарга обґрунтована тим, що відповідно до положень Інструкції з організації примусового виконання рішень та Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець уповноважений на виконання зведеного виконавчого провадження лише у разі, якщо він (приватний виконавець) першим відкрив відповідне виконавче провадження. Окрім того, чинне законодавство визначає єдиний порядок дій як для приватних, так і для державних виконавців, і не передбачає можливості існування двох зведених проваджень окремо для державних та приватних виконавців.

Скаржник звертає увагу суду на ту обставину, що перше виконавче провадження з примусового виконання рішення про стягнення з ПАТ "ДМК" коштів було відкрито постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі в тексті -ВПВР) від 03.05.2017 ВП № 53873574. У рамках цього виконавчого провадження державним виконавцем було накладено арешт на грошові кошти ПАТ "ДМК" в межах суми стягнення 3 474 302 315,07 грн. та накладено арешт на все майно, що належить боржнику. Згідно постанови державного виконавця у виконавчому провадженні ВП № 53873574 від 28.07.2017 виконавчі провадження № 53832028, № 53873574 об'єднано у зведене виконавче провадження.

В подальшому всі виконавчі провадження, відкриті стосовно боржника ПАТ "ДМК" і за якими підлягають до стягнення грошові кошти, на підставі постанов директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України були витребувані з Заводського ВДВС м. Кам'янське Дніпропетровської області (місце виконання рішення) та передані до ВПВР з метою приєднання до зведеного виконавчого провадження.

Оскільки, приватним виконавцем Лисенко Ю.О. не здійснювалось відкриття першого виконавчого провадження про стягнення коштів з боржника ПАТ "ДМК", то він зобов'язаний був передати відповідні накази господарського суду на виконання до органу ДВС, який відкрив перше виконавче провадження та здійснює виконання зведеного виконавчого провадження, а саме - до ВПВР.

Приватний виконавець Лисенко Ю.О. проти скарги заперечує та зазначає, що з системного аналізу чинного законодавства слідує, що порядок об'єднання виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника у введене виконавче провадження та приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження законодавцем врегульовано окремо як для органу державної виконавчої служби, так і приватного виконавця, а обов'язок передавати матеріали виконавчого провадження від приватного виконавця до органу державної виконавчої служби для приєднання до зведеного виконавчого провадження або об'єднання відкритих приватним виконавцем та державною виконавчою службою виконавчих проваджень у зведене ані нормами Закону України "Про виконавче провадження", ані відповідними підзаконними нормативно-правовими актами не передбачений.

Більше того, законами визначено право передачі виконавчого провадження від приватного виконавця до пішого суб'єкта здійснення виконання рішення лише за заявою стягувача.

Також приватний виконавець зазначає, що у зв'язку з фактичним списанням із банківського рахунку ПАТ "ДМК" суму боргу, що мало місце 27.03.2018, 28.03.2018 виконавче провадження №56005876 закінчено, про що винесено відповідну постанову, яку залучено до матеріалів справи.

20.04.2018 приватним виконавцем надані додаткові пояснення до заперечень на скаргу, в яких підтримує раніше подані заперечення та зазначає, що боржником у скарзі не зазначено, яке саме суб'єктивне право (інтерес) було порушено, щоб застосовувати такий спосіб захисту, як визнання неправомірною бездіяльність приватного виконавця. Приватний виконавець вважає свої дії, вчинені в рамкам даного виконавчого провадження правомірними, у зв'язку з чим просить в задоволенні скарги ПАТ "ДМК" відмовити.

Скаржник відповіді на заперечення приватного виконавця не надав.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, письмових пояснень на скаргу не подав.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Відкладення розгляду справи (скарги) є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У частині 1 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.

Беручи до уваги наведене вище, враховуючи необхідність подання скаржником відповіді на пояснення приватного виконавця від 20.04.2018 та письмових пояснень щодо порушеного права боржника при проведенні приватним виконавцем виконавчих дій, суд дійшов висновку щодо відкладення розгляду скарги в межах розумного строку.

Керуючись статтями 234, 339-342 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В:

1. Відкласти розгляд скарги на 17 травня 2018 року о 10:00 год. Засідання відбудеться за адресою: 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1. (кабінет № 3-208).

2. До засідання подати:

Скаржнику:

- відповідь на пояснення до заперечень приватного виконавця від 20.04.2018;

- письмові пояснення щодо порушеного права відповідача при проведенні приватним виконавцем виконавчих дій.

Позивачу (стягувачу):

- відзив на скаргу, докази на його обґрунтування.

Зобов'язати сторони направити своїх представників в судове засідання, надати їм відповідні довіреності, які будуть залучені до матеріалів справи.

Суддя Н.М. Євстигнеєва