Рішення № 73592910, 16.04.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 квітня 2018 року 14:54 № 826/13057/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представників сторін: від позивача - Дем'яненко М.В., від відповідачів - Цитович К.М., Норенко Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельний кооператив "МІЛЮТЕНКО-ЖИТЛО 2011" до третя особа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Інститут генерального плану міста Києва" Комунальне підприємство "Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив "Мілютенко-Житло 2011" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради, Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради "Інститут Генерального плану міста Києва", третя особа: Комунальне підприємство "Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі.

В позовній заяві позивач просить суд :

« Визнати бездіяльність Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Інститут Генерального плану міста Києва» щодо неналежного виконання (невиконання) Програми оновлення містобудівної документації у місті Києві, затвердженої Рішенням Київської міської ради від 13 листопада 2013 року №518/10006, в межах якої не розроблено та не затверджено детальний план території та план зонування території в межах території, до якої входить відведена ОБСЛУГОВУЮЧОМУ КООПЕРАТИВУ «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «МІЛЮТЕНКО-ЖИТЛО 2011 »земельна ділянка на проспекті Свободи, 2г-4 в місті Києві - протиправною.

3обов'язати ВІДПОВІДАЧІВ Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальну організацію виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Інститут Генерального плану міста Києва» вчинити дії - виконати Програму оновлення містобудівної документації у місті Києві, затверджену Рішенням Київської міської ради від 13 листопада 2013 року №518/10006, в межах якої розробити та подати на затвердження Київській міській раді детальний план території та план зонування території в межах території, до якої входить відведена ОБСЛУГОВУЮЧОМУ КООПЕРАТИВУ «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «МІЛЮТЕНКО-ЖИТЛО 2011» земельна ділянка на проспекті Свободи, 2г-4 в місті Києві.»

Позовні вимоги мотивовані тим, що Київською міською радою позивачу було виділено інвесторам позивача земельну ділянку по проспекту Свободи, 2г у Подільському районі міста Києва (код 85:174:00998), натомість відсутність детального плану забудови територій унеможливлює оформлення позивачем проекту землеустрою даної земельної ділянки.

Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в наданому відзиві позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що визначення черговості розробки планів є дискреційними повноваженнями вказаного відповідача, а 21.12.2016р. позивачем укладено договір на розроблення детального плану забудови території, до якої належить вищезазначена земельна ділянка.

Комунальною організацією виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Інститут Генерального плану міста Києва» позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що вказаний відповідач не здійснює владних (управлінських) функцій щодо позивача, а виконує договір в якості підрядної організації, а обов'язків за договором набув з моменту його укладення. Також вказаний відповідач зазначає про значний обсяг робіт, що підлягають виконанню.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва суд

встановив:

На виконання законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про столицю України - місто-герой Київ», пункту 36 постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №559 «Про містобудівний кадастр», з метою реалізації Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року, затвердженої рішенням Київради від 15.12.2011 №824/7060, Київрада прийняла рішення від 13.11.2013 №518/10006 «Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації», яким затвердила Програму створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві (далі - Програма).

Метою Програми було визначено розроблення і затвердження генерального плану столиці України - міста Києва, обґрунтованого визначення на основі затверджених детальних планів територій планувальної організації та функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталів, мікрорайонів, інших частин території м. Києва, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, а також встановлення єдиних умов та обмежень (регламентів) забудови територій на основі затверджених планів зонування для інтенсивного втілення в життя принципів містобудівної політики інтегрованого міського розвитку столиці України як стабільного європейського міста, створення повноцінного життєвого середовища, збереження традиційних особливостей, історичного середовища та природно-ландшафтного комплексу міста, розвитку ефективної інженерної та транспортної інфраструктури.

Відповідно до п. 2 рішення Київради від 13.11.2013 №518/10006 Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доручено виступити замовником створення (оновлення) містобудівної документації відповідно до Програми.

Одним з визначених розділом 2 Програми її завдань є встановлення орієнтовних меж окремих територій та вартості робіт зі створення містобудівної документації.

Згідно з розділом 5 Програми, організація розроблення містобудівної документації у м. Києві здійснюється Департаментом - замовником згідно з Переліком містобудівної документації, що розроблятиметься у 2014 - 2016 рр. (додаток до Програми), з урахуванням інвестиційних намірів щодо забудови окремих територій.

Замовник містобудівної документації:

- організовує в установленому порядку поновлення матеріалів топографо-геодезичної зйомки територій м. Києва, проведеної в минулі роки, необхідних для розроблення містобудівної документації відповідно до Програми;

- забезпечує урахування питань, пов'язаних з розміщенням об'єктів будівництва, іншого використання територій, з погодженням проектів землеустрою, наданням містобудівних умов та обмежень на проектування об'єктів при розробленні містобудівної документації;

- визначає та уточнює межі розроблення містобудівної документації;

- забезпечує організацію фінансування розроблення містобудівної документації шляхом залучення інвестиційних коштів або подання відповідного бюджетного запиту;

- готує завдання на розроблення містобудівної документації та подає його на затвердження заступнику голови Київської міської державної адміністрації згідно з розподілом обов'язків, готує інші вихідні дані;

- визначає розробника містобудівної документації;

- забезпечує урахування громадських інтересів шляхом публікації оголошення про розроблення містобудівної документації, організації проведення громадських слухань після отримання проекту містобудівної документації від розробника;

- у разі необхідності та за наявності інвестиційних пропозицій готує проект рішення Київської міської ради про зміни у переліку містобудівної документації, наведеної у додатку до Програми;

- при розробленні зонінгу уточнює завдання на розроблення детальних планів відповідної території.

Розробник містобудівної документації:

- готує проект договору на розроблення або внесення змін до містобудівної документації;

- збирає вихідні дані за дорученням замовника;

- розробляє містобудівну документацію або вносить до неї зміни відповідно до вимог державних будівельних норм, державних стандартів;

- бере участь у проведенні громадських слухань, розгляді архітектурно-містобудівною радою та сесією Київської міської ради розробленої ним містобудівної документації;

- пропонує замовнику у разі необхідності залучити інші науково-дослідні та проектні організації до проведення додаткових досліджень, розроблення окремих розділів містобудівної документації;

- зберігає оригінал розробленої містобудівної документації, зміни до неї на паперових і електронних носіях в порядку, встановленому законодавством.

Містобудівна документація розробляється комунальною організацією виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Інститут Генерального плану м. Києва» та іншими проектними і науково-дослідними організаціями, які мають відповідну ліцензію, сертифікованих спеціалістів і технічну базу, на замовлення Департаменту, згідно з переліком, затвердженим цим рішенням.

Рішенням Київської міської ради від 12.02.2015 № 64/929 до Програми внесено зміни, доповнивши Перелік містобудівної документації для розроблення (оновлення) в м. Києві у 2013-2016рр., в тому числі, пунктом 94, яким включено до Програми розробку ДПТ в межах проспекту «Правди», Свободи, вулиць Костенка, Ростовської та Вишгородської, в межах якої знаходиться земельна ділянка, виділена позивачу.

Як вбачається з матеріалів справи, на Виконання п. 94 Програми, між Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Замовник), Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (Платник) та Комунальною організацією виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Виконавець) укладено, договір №130/Пмд-16 від 21.12.2016 р. про розроблення детального плану території в межах проспекту «Правди», Свободи, вулиць Костенка, Ростовської та Вишгородської у Подільському районі м. Києва.

Таким чином, вищезазначеними нормативними актами встановлено прямий обов'язок Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виступити замовником, та укласти договір з заздалегідь визначеними організаціями, зокрема, комунальною організацією виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Інститут Генерального плану м. Києва».

З аналізу вищезазначених актів суд доходить висновків про те, що ними не встановлено конкретних строків та дат, щодо здійснення відповідачами розроблення детальних планів територій.

З огляду на викладене, суд вважає, що в даному випадку до вирішення питання наявності бездіяльності щодо замовника містобудівної документації - Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) слід застосувати загальні положення щодо розумного строку вчинення дії.

Суд не погоджується з позицією відповідача, згідно з якою, у випадку відсутності встановлення конкретних строків та дат вчинення певних дій, суб'єкт владних повноважень є вільним у визначенні черговості та строку здійснення таких дій.

Пунктом 10 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначений принцип своєчасності прийняття рішення, вчинення дій, який означає не лише необхідність дотримання часових рамок, що визначені у нормативно-правових актах, а й ухвалення рішення або вчинення дії протягом розумного строку, без невиправданого для конкретної ситуації зволікання. Тривалість розумного строку залежить від складності певного питання, нагальності його вирішення, кількості людей, залучених до справи, їхньої поведінки тощо.

Аналіз цієї норми процесуального права із застосуванням методу тлумачення норм права від попереднього правового явища до наступного і навпаки дає підстави зробити висновок про те, що у разі наділення суду компетенцією стосовно перевірки рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо їх відповідності перерахованим критеріям випливає, що і ці суб'єкти у своїй діяльності повинні дотримуватися цих критеріїв.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення «розумний строк» можна прослідкувати в рішенні суду в справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства», де він роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків (CASE OF BROGAN AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM (Application no. 11209/84; 11234/84; 11266/84; 11386/85)).

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновків, що для вирішення питання допущення Департаментом бездіяльності під час виконання покладених на нього повноважень, слід дослідити перелік дій, які були вчинені для виконання рішення та укладення договору - проведення конкурсів, переговорів, узгодження умов договорів, тощо.

Саме в залежності від того, які саме дії були вчинені замовником містобудівної документації для укладення договору, на думку суду, має вирішуватися питання допущення бездіяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Отже, вирішення даної справи залежить від доведеності відповідачем - Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради розумності строку, протягом якого позивачем було укладено договір - з лютого 2015 року по грудень 2016 року.

У зв'язку з викладеним, судом, в судовому засіданні 12.02.2018р., було запропоновано представнику Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_6 надати суду письмові пояснення з зазначенням конкретних дій, які були вчинені вказаним відповідачем для укладення договору та виконання покладених на нього обов'язків.

В судовому засіданні 16 квітня 2018 року було встановлено, що надані вказаним відповідачем пояснення не містять відомостей про вчинення будь - яких дій, які б передували укладенню договору, обумовлювали чи унеможливлювали його укладення.

Як вбачається з матеріалів справи, договір №130/Пмд-16 від 21.12.2016 р. про розроблення детального плану території в межах проспекту «Правди», Свободи, вулиць Костенка, Ростовської та Вишгородської у Подільському районі м. Києва було укладено з заздалегідь визначеним рішенням Київради контрагентом - Комунальною організацією виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Інститут генерального плану міста Києва" та комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд».

Відповідачами мне було повідомлено про наявність умов договору, укладеного між структурним підрозділом виконавчого органу місцевого самоврядування та комунальними підприємствами, узгодження яких потребувало б значного часу.

При цьому судом враховується, що, як вбачається з тексту договору, замовник та виконавець за даним договором, розташовані в одній будівлі у місті Києві, за адресою - Хрещатик, 32.

Отже, судом не встановлено під час розгляду справи об'єктивних перешкод, які б не дозволили укладення Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради договору у більш стислий, ніж 21 місяць, строк.

Як вбачається з доданих до заперечень Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Інститут генерального плану міста Києва", відповідно до додатку №5 до Договору №130/Пмд-16 від 21.12.2016 р. «Перелік вихідних даних» витяг з бази даних земельного кадастру на територію розробки ДПТ, топооснова M 1:2000 на територію, надаються КП «Спецжитлофонд».

До Договору №130/Пмд-16 від 21.12.2016 р. сторонами була укладена Додаткова угода №1 від 14.09.2017 p., якою було змінено календарний план виконання робіт та продовжено строки їх виконання до 185 робочих днів з дня підписання Додаткової угоди.

Вказаний відповідач зазначає про значний обсяг проектних робіт, обумовлений площею території (понад 200 гектарів), та затримку з наданням вихідної документації з боку КП «Спецжитлофонд», що обумовило продовження строку.

Позивачем, в свою чергу, не було надано жодних спростувань чи припущень необґрунтованості даних тверджень, судом такі посилання вбачаються цілком обґрунтованими.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновків, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, щодо визнання протиправною бездіяльності Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради щодо укладення договору на розробку проекту детального плану території та плану зонування територій.

При цьому, суд виходить з того, що вчинення інших, ніж укладення договору дій, рішенням Київради від 13.11.2013 №518/10006 «Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації», обумовлено розробленням містобудівної документації, зокрема, детального плану території, яке здійснюється іншим відповідачем.

Натомість, тривалість з грудня 2016 року виконання Комунальною організацією виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Інститут Генерального плану міста Києва» умов договору та розроблення містобудівної документації, судом не вбачається надмірною та такою, що виходить з межі розумних строків.

Вимоги про зобов'язання Комунальної організації «Інститут Генерального плану міста Києва» виконати вимоги рішення Київради від 13.11.2013 №518/10006 не підлягають задоволенню з цих же підстав.

Щодо посилань вказаного відповідача на те, що «Інститут Генерального плану міста Києва» не здійснює владних (управлінських) функцій щодо позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.

Згідно з пунктом 16 частини 1 статті 4 КАС України, адміністративний договір - спільний правовий акт суб'єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб'єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов'язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону.

З огляду на вищенаведені формулювання, суд доходить висновків, що вищезазначений договір №130/Пмд-16 від 21.12.2016 р. є адміністративним, а справа щодо визнання бездіяльності Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Інститут генерального плану міста Києва" протиправною, з урахуванням укладеного між відповідачами адміністративного договору, є адміністративною справою щодо виконання адміністративного договору, в тому числі в частині вимог до комунальної організації.

З огляду на викладене та керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельний кооператив "МІЛЮТЕНКО-ЖИТЛО 2011" задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо укладення договору на розробку проекту детального плану території та плану зонування територій, до якої входить земельна ділянка, за адресою - м.Київ, проспект Свободи, 2г-4.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 24.04.2018

Суддя С.К. Каракашьян