Рішення № 73592842, 23.04.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2018 року № 826/235/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області доТовариства з обмеженою відповідальністю «Експериментальний науково-виробничий центр «Фобос» про стягнення суми боргу у розмірі 136 397,53 гривень,-В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експериментальний науково-виробничий центр «Фобос» (далі по тексту - відповідач), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на користь бюджету через Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області податковий борг у сумі 136 937,53 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2018 року відкрито спрощене позовне провадження.

Копія вказаної ухвали із визначенням строку для надання відзиву на позов та всіх доказів на підтвердження позиції відповідача щодо позовних вимог була направлена на адресу відповідача та отримана останнім, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Своїм правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався, заяв/клопотань суду не направляв.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Заборгованість, що визначена контролюючим органом у позовній заяві на загальну суму 136 937,53 гривень утворилась у зв'язку з несплатою у визначені Податковим кодексом України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) строки зобов'язань по сплаті орендної плати з юридичних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що зазначена сума заборгованості виникла на підставі податкового розрахунку земельного податку №9024498151 від 20 лютого 2017 року по строку сплати 30 квітня 2017 року - 30 листопада 2017 року за 8 місяців з щомісячним платежем 16584,55 гривень на загальну суму 132 767,40 гривень.

На підставі висновків акта перевірки №35/23-00-12-0125/14274600 від 05 квітня 2017 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000641203 від 10 квітня 2017 року, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 1560,36 грн.

Крім того, грошові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 3012,99 гривень виникло на підставі податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, №9024139495 від 20 лютого 2017 року по строку оплати 29 квітня 2017 року, 29 липня 2017 року, 29 жовтня 2017 року за 3 квартал з щоквартальним платежем 1080,80 гривень.

В силу положень, закріплених в пункті 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, така сума грошового зобов'язання вважається узгодженою.

Загальна сума заборгованості, що рахується за платником податків у розмірі 136 937,53 гривень підтверджується даними облікових карток платника податку.

Згідно із визначенням, наведеним в підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Так, згідно пунктом 31.1 статті 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

З дотриманням порядку та строків, визначених у статті 59 Податкового кодексу України, на юридичну адресу відповідача направлена податкова вимога №8222-17 від 25 травня 2017 року.

Копія даної вимоги отримана Товариством з обмеженою відповідальністю «Експериментальний науково-виробничий центр «Фобос» 06 червня 2017 року.

Матеріали справи не містять доказів оскарження вказаної податкової вимоги в судовому порядку.

При цьому, у відповідності до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно пунктів 95.1 - 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі наявних у справі доказів та їх оцінки під час розгляду справи в порядку спрощеного провадження, суд приходить до висновку про доведеність контролюючим органом підстав виникнення податкової заборгованості, наявність боргу у визначеному ним розмірі, а також дотримання встановленої законодавством процедури, що передує стягненню податкового боргу в судовому порядку, що дає суду підстави для задоволення позову у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служи у Черкаській області задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експериментальний науково-виробничий центр «Фобос» (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-В, код ЄДРПОУ 14274600) на користь бюджету через Головне управління Державної фіскальної служи у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 39392109) суму податкового боргу у загальному розмірі 136 937 (сто тридцять шість тисяч дев'ятсот тридцять сім) гривень 53 копійки шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Експериментальний науково-виробничий центр «Фобос».

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення", Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко