Рішення № 73592598, 11.04.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/968/18

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Кондратенко О.В.,

позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі – ОСОБА_2К.) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України про: визнання протиправними дій ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні пільгової пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 10 років; зобов’язання ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_2 трудову пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, відповідно до підпункту 1 частини 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 02.01.2018.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що ОСОБА_1 об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України було протиправно відмовлено йому у призначенні пільгової пенсії, з підстав відсутності первинних документів, якими підтверджувався б факт відпрацювання позивачем шестигодинного робочого дня у зоні відчуження та періоди роботи ОСОБА_2 у 30 кілометровій зоні.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив суд у їх задоволенні відмовити з огляду на те, що ОСОБА_2, звернувшись до відповідача із заявою про призначення пенсії, не надав належні документи на підтвердження відпрацювання 25.06.1986 повного 6-годинного робочого дня у зоні відчуження та періоди роботи у 30-кілометровій зоні відчуження, що стало підставою для відмови у призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах. Також звернув увагу суду на те, що позивачем надано ОСОБА_1 об’єднаному управлінню Пенсійного фонду України саме копію картки дозиметричного контролю, яка не є первинним документом, що суперечить вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Аналогічні підстави для відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 повністю зазначені відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 з 05.02.1986 по 16.07.1986 проходив виробничу практику помічником машиніста тепловоза в Локомотивному депо Чернігів, де, у подальшому, працював: помічником машиніста тепловоза – з 17.07.1986 по 02.06.1988, з 21.08.1990 по 30.10.1991; слюсарем з ремонту КВПа 3 розряду – з 06.03.2001 по 14.04.2006; помічником машиніста тепловоза – з 14.04.2006 по 03.05.2006; помічником машиніста дизель-поїзда – з 03.05.2006 і на момент звернення до суду, що підтверджується копією трудової книжки від 15.07.1986 та довідкою Виробничого підрозділу Моторвагонне депо Чернігів Регіональної філії «Південно-західна залізниця» від 25.10.2017 № 1372 (а.с.12,50-51).

Як вбачається з довідки Локомотивного депо Чернігів від 10.11.1992 № 288, ОСОБА_2 дійсно направлявся у 30-кілометрову зону Чорнобильської атомної електростанції (на станції Зимовище та Янов Чорнобильського району Київської області і Пересадочна та Посудово Брагинського району Гомельської області) для участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції по перевезенню в потягах народно-господарських вантажів і виконання господарських робіт, а саме: у червні 1986 року – 1 день, у липні 1986 року – 1 день, у серпні 1986 року – 2 дні, у жовтні 1986 року – 1 день та у 1988 році – 4 дні (а.с.9).

За участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції позивачу ОСОБА_1 обласною державною адміністрацією 21.05.1991 видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986-87-1988 рр. серії А № 495936, яке 18.06.2009 перереєстровано на посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. (категорія 2) серії А № 204283 (а.с.17,18).

З довідки Виробничого підрозділу Моторвагонне депо Чернігів регіональної філії «Південно-західна залізниця» від 23.10.2017 № 1346 вбачається, що позивач був безпосередньо зайнятий на роботах, що передбачені постановою ЦК КПРС, ОСОБА_4 Міністрів СРСР і ВЦСПС від 29.12.1987 № 1497-378 та постановою ОСОБА_4 Міністрів СРСР і ВЦСПС від 05.06.1986 № 665-195, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до Списку № 1, затвердженого постановою ОСОБА_4 Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, з 25.06.1986 по 25.06.1986; з 22.07.1986 по 22.07.1986; з 03.08.1986 по 03.08.1986; з 11.08.1986 по 11.08.1986; з 21.10.1986 по 21.10.1986; з 31.10.1987 по 31.10.1987, а також в березні і квітні 1988 року; квітні, липні, серпні і вересні 1991 року. Час вказаної роботи до 1 січня 1988 року зараховується до стажу при призначенні пенсії у трикратному (а.с.10).

У зв’язку з досягненням 50-річчя - пенсійного віку для призначення пенсії на пільгових умовах, позивач 04.01.2018 звернувся до ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.46). До заяви позивачем було додано: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році 2 категорії; довідку форми 122 від 23.10.2017 № 1346 про період роботи у зоні відчуження; копію картки дозиметричного контролю; копію наказу начальника Локомотивного депо Чернігів від 29.10.1992 № 170 «Про доплату за роботу в 30-км зоні за 1986 рік»; копію довідки від 10.11.1992 № 288 про направлення в 30-км зону на станції Зимовище та Янов Чорнобильського району Київської області і Пересадочна та Посудово Брагинського району Гомельської області та оплату праці за 1986 рік.

Листом від 05.02.2018 № 3228/06 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв’язку з тим, що 25.06.1986 ОСОБА_2 не відпрацював повний 6-годинний робочий день у зоні відчуження та первинними документами не підтверджені періоди роботи у 30-км зоні відчуження (а.с.14-16).

Вважаючи оскаржувані дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на 10 років протиправними, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Так, згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22.09.2005 № 5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 № 23-рп/2010, від 11.10.2011 № 10-рп/2011).

У свою чергу, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я врегульовано Законом України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон № 796-XII).

Відповідно до підпункту 1 частини 1 статті 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, пенсійний вік зменшується на 10 років.

Аналізуючи наведені норми права, суд дійшов висновку, що право на зменшення пенсійного віку, при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону № 796-XII, мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.

Водночас підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі – Порядок № 22-1) передбачено, що документами, які засвідчують особливий статус особи, є, зокрема: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Отже вищевказана норма права встановлює перелік документів, які повинен подати заявник для призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону № 796-XII, який носить альтернативний характер, а саме: разом з посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС необхідно надати один з наступних документів - довідку про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС за формою, затвердженою постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, або довідку архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Водночас згідно із частиною першою статті 15 Закону № 796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

При цьому правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи регулює Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 (далі – Порядок № 51).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 51 посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає

право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими актами законодавства.

Пунктом 3 Порядку № 51 передбачено, що інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи,

щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, а також учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 р. - не менше 5, а у 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія А.

Посвідчення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС видаються на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту) (пункт 10 Порядку № 51).

З аналізу вищевикладеного вбачається, що єдиним документом, що підтверджує статус учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС або потерпілого від Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Водночас різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27.02.2018 (справа № 344/9789/17), від 22.03.2018 (справа № К/9901/13169/18 (№ 588/538/16-а); від 28.03.2018 (справа № 333/2072/17(2-а/333/122/17).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. і віднесений до 2 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.17,18), та дійсно направлявся у 30-кілометрову зону Чорнобильської атомної електростанції (на станції Зимовище та Янов Чорнобильського району Київської області і Пересадочна та Посудово Брагинського району Гомельської області) для участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції по перевезенню в потягах народно-господарських вантажів і виконання господарських робіт, а саме: у червні 1986 року – 1 день, у липні 1986 року – 1 день, у серпні 1986 року – 2 дні, у жовтні 1986 року – 1 день та у 1988 році – 4 дні (а.с.9).

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що посвідчення позивача недійсним не визнавалось, його статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р., на момент розгляду справи, не оспорюється. Вищенаведене свідчить про наявність у позивача права на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, відповідно до підпункту 1 частини 1 статті 55 Закону № 796-ХІІ.

Також судом встановлено вище та не заперечувалось представником відповідача у відзиві на позовну заяву та у судовому засіданні, що ОСОБА_2, разом з заявою про призначення пенсії, було подано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році 2 категорії та довідку форми 122 від 23.10.2017 № 1346 про період роботи у зоні відчуження.

Разом з тим суд не бере до уваги посилання відповідача на той факт, що, відповідно до постанови державного комітету СРСР по праці і соціальним питанням та секретаріату Всесоюзної ОСОБА_4 професійних спілок від 07.05.1986 № 153/10-43, громадяни, які не відпрацювали у зоні відчуження одного повного робочого дня (6 годин), згідно зі статтями 10, 14 Закону № 796-ХІІ, не можуть бути визначені учасниками ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС жодної із категорій, оскільки предметом даного спору є питання щодо призначення пільгової пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, а не питання щодо визначення статусу або категорії позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними дій ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні пільгової пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 10 років.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач досяг пенсійного віку для призначення пенсії на пільгових умовах (50-річчя) 02.01.2018 (а.с.19-21). Із заявою про призначення пенсії ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України 04.01.2018 (а.с.46), тобто в межах строку звернення, передбаченого пунктом першим частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Отже з урахуванням вищенаведеного, права позивача підлягають відновленню з 02.01.2018.

За таких обставин, враховуючи встановлення судом вище права позивача на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, відповідно до підпункту 1 частини 1 статті 55 Закону № 796-ХІІ, надання останнім відповідачу, разом з заявою про призначення пенсії, всіх необхідних документів, що передбачені Порядком № 22-1, а також те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності відмови у призначенні позивачу пільгової пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_2 щодо зобов’язання ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, відповідно до підпункту 1 частини 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 02.01.2018.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин та з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_2 у повному обсязі.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (вул. Декабристів, 47-а, м. Чернігів, 14000, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України (просп. Миру,44, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 40378209) щодо відмови ОСОБА_2 (вул. Декабристів, 47-а, м. Чернігів, 14000, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) у призначенні пільгової пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 10 років.

Зобов’язати ОСОБА_1 об’єднане управління Пенсійного фонду України (просп. Миру,44, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 40378209) призначити ОСОБА_2 (вул. Декабристів, 47-а, м. Чернігів, 14000, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, відповідно до підпункту 1 частини 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 02.01.2018.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду у повному обсязі виготовлено 23.04.2018.

Суддя В.В. Падій