Рішення № 73592512, 13.04.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2018 року справа № 823/56/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Рідзеля О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання – Мельникової О.М.,

представника позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

02.01.2018 у Черкаський окружний адміністративний суд звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі – позивач) з адміністративним позовом, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 06.12.2017 №0009684001.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що до позивача безпідставно застосовано штрафні (фінансові) санкції згідно з оскаржуваними рішеннями, оскільки висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, а тому позивач не може погодитись з прийнятим рішенням, оскільки вважає останнє таким, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства України.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених вище.

Відповідач, надав суду відзив на позов, в якому зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте у зв’язку з встановленням факту зберігання алкогольного напою без марки акцизного податку, чим порушено вимоги Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.1995 № 481/95-ВР.

Представник відповідача просив розгляд справи здійснювати без його участі.

Заслухавши пояснення та доводи представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець 30.05.1996, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Суд з’ясував, що на підставі направлень від 08.11.2017 №№1276, 1277 згідно з наказом відповідача від 26.10.2017 №1939 службовими особами відповідача здійснена фактична перевірка позивача за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське Шосе, 178.

Під час перевірки виявлено факт зберігання пакету вина ординарного столового ТМ «Чорноморська колекція», місткістю 1 літр, 9-13 об. без марки акцизного податку встановленого зразка, чим порушено ст. 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (далі – Закон №481/95-ВР).

За наслідками перевірки складений акт про результати фактичної перевірки позивача від 09.11.2017 №615/10-36-40/НОМЕР_1 (далі – акт перевірки), на підставі якого прийняте оскаржуване ППР від 06.12.2017 №0009684001, яким застосовано до позивача штраф у сумі 17000,00 грн;

Надаючи оцінку спірним рішенням в контексті позовних, суд врахував таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПК України).

Відповідно до підп.14.1.109 п.14.1 ст.14 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Згідно з підп.14.1.107 п.14.1 ст.14 ПК України марка акцизного податку – спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Пунктом 226.1 ст. 226 ПК України визначено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Відповідно до п. 226.5 ст. 226 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 226.6 ст. 226 ПК України маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється.

Пунктом 226.9 ст. 226 ПК України визначено, що вважаються такими, що немарковані:

- алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

- алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

- вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;

- алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Крім того, основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України № 481/95-ВР від 19.12.1995 “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (далі - Закон №481/95-ВР).

Частиною 4 ст.11 Закону №481/95-ВР встановлено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

На підставі ч.2 ст.11 Закону №481/95-ВР маркування алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, які реалізуються в Україні, здійснюється таким чином:

на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, які реалізуються через торговельну мережу, в доступній для споживача формі згідно з чинним законодавством про мови вказуються:

загальна та власна назви виробу;

найменування виробника (у разі зміни найменування виробника у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв'язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство виробник має право зазначати на етикетці своє попереднє найменування протягом 18 місяців з дня зміни його найменування у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв'язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство);

знак для товарів і послуг;

географічна назва місця виготовлення виробу, якщо найменування виробника не відображає місця розташування суб'єкта господарювання;

вміст спирту (% об.);

місткість посуду;

абзац дев'ятий частини першої статті 11 виключено

вміст цукру (якщо це регламентується нормативними документами);

позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України).

Штриховий код повинен бути нанесений на видиму сторону етикетки, або контретикетки, або пляшки (іншого посуду).

На видимій стороні етикетки, або контретикетки, або корка, або пляшки (іншого посуду) виробу повинні бути зазначені дата виготовлення виробу, код суб'єкта господарювання та номер ліцензії на виробництво.

Абз.16 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР встановлено, що виробництво, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, передбачає штраф – 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України №790 від 02.06.2003 (далі – Порядок), фінансові санкції застосовуються у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом, до суб'єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень.

З акту перевірки вбачається, що податковою перевіркою на складі позивача, що розташований за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське Шосе, 178, - службовими особами відповідача виявлено факт зберігання пакету вина ординарного столового ТМ «Чорноморська колекція», місткістю 1 літр, 9-13 об. без марки акцизного податку встановленого зразка.

Під час вирішення спору, суд врахував, що під час проведення перевірки позивача, службовими особами відповідача було порушено порядок оформлення матеріалів позапланової перевірки.

Так, наказом Державної податкової адміністрації України від 21.08.2009 № 453 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів позапланових перевірок окремих видів діяльності суб'єктів господарювання”, визначено оформлення результатів позапланових виїзних перевірок суб'єктів господарювання стосовно організаційних, технічних та технологічних вимог провадження господарської діяльності щодо виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, парфумерно-косметичної продукції та лікарських засобів із використанням спирту етилового, контроль за виконанням якого покладено на Департамент та його регіональні управління, здійснюється згідно з додатками 1 і 2 до Методичних рекомендацій та з урахуванням особливостей діяльності суб'єкта господарювання та питань, що підлягають перевірці.

Акт перевірки (довідка) складається з чотирьох розділів: розділу I – “Вступна частина”; розділу II – “Загальні положення”; розділу III – “Результати перевірки”; розділу IV – “Висновок”; інформативні додатки.

В розділі III “Результати перевірки”, при описі встановленого(их) порушення(нь) в обов'язковому порядку зазначаються: запис про відібрання та опечатування зразків продукції відповідними компетентними органами.

Як встановлено під час розгляду справи службовими особами відповідача, що безпосередньо здійснювали перевірку не вилучено у позивача пакет вина ординарного столового ТМ «Чорноморська колекція», місткістю 1 літр, 9-13 об. без марки акцизного податку, про що зазначено в акті перевірки, що є порушенням вимог чинного законодавства України.

Суд наголошує, що хоча вищевказані Методичні рекомендації стосуються оформлення матеріалів позапланових перевірок, тоді як стосовно позивача проведена фактична перевірка, разом з тим, Методичні рекомендації та додатки до них розроблено на підставі статті 16 Закону України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” з метою контролю дотримання суб'єктами господарювання організаційних, технічних та технологічних вимог провадження господарської діяльності щодо виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Аналізуючи вищевикладене, суд зазначає, що висновками акту перевірки та матеріалами справи не доведено зберігання позивачем алкогольної продукції немаркованої акцизною маркою, а відтак, у складі вчиненого позивачем правопорушення відсутня така складова як вина.

Тому, твердження відповідача про порушення позивачем вимог Закону №481/95-ВР є безпідставними.

Отже, оскільки матеріали справи свідчать про помилковість висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем ст.9 Закону №481/95-ВР, що унеможливлює застосування до позивача санкцій, передбачених абзацом 16 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР, то суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та, як наслідок, необхідність його скасування.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому суд вирішив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 – задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 06.12.2017 №0009684001.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судовий збір у сумі 704,80 грн (сімсот чотири гривні 80 коп.).

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Рідзель

Рішення складене у повному обсязі 23.04.2018.