Рішення № 73592426, 17.04.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/470/1814 год. 08 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю.,

за участю представників сторін: від позивача - ОСОБА_1, від відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Херсонське автотранспортне підприємство 16560" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 12.12.2017 року,

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Херсонське автотранспортне підприємство 16560" (позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № НОМЕР_1 від 12.12.2017 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "орендна плата з юридичних осіб" та застосування штрафних санкцій на загальну суму 29582,02 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ "Херсонське автотранспортне підприємство 16560" не порушувало норми податкового законодавства (пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України) шляхом заниження розміру податкового зобов`язання за платежем "орендна плата з юридичних осіб" за період 01.01.2015 - 31.12.2016. Позивач зазначає, що на момент укладання договору орендна плата становила 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік. Ціна договору була встановлена відповідно до Закону України "Про плату за землю". Позивач вказує, що з огляду на той факт, що внесення змін до податкового законодавства не призводить до автоматичного внесення змін до договору оренди землі, станом на період 2015-2016 за договором діяла ставка оренди в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки землі. Також вказує, що базою земельного податку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, на підставі п.1 ст. 288 ПКУ, є договір оренди такої земельної ділянки. Позивач у позові зазначає, що у ПрАТ "Херсонське автотранспортне підприємство 16560" не було законних підстав самостійно змінювати розмір ставки орендної плати за користування земельною ділянкою з 1% на 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки для внесення змін до договору потрібна згода обох сторін. Крім того, вказує, що договір не може вважатися нормативно-правовим актом, а ДФС не наділена повноваженнями щодо втручання в цивільно-правові відносини учасником яких вона не являється (зокрема, ініціювання внесення змін до договору).

Представник позивача прибув в судове засідання, просить задовольнити позов.

13.04.2018 представником позивача подано витребувані ухвалою суду від 14.03.2018 документи.

Головне управління ДФС у Херсонській області (відповідач) проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що матеріалами позапланової невиїзної перевірки ПрАТ "Херсонське автотранспортне підприємство 16560" встановлено порушення вимог пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ. ПрАТ "Херсонське автотранспортне підприємство 16560" занижено орендну плату за земельну ділянку площею 0,8616 га на території Чорнобаївської сільської ради Білозерського району Херсонської області, за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, на загальну суму 23665,62 грн. Представник відповідача вказує, що позивачем як платником податку зі сплати за земельну ділянку площею 0,8616 га було подано податкові декларації за 2015 та 2016 роки. Податкове зобов'язання за договором оренди від 08.04.2008 у 2015 році задекларовано у розмірі 4863,47 грн., а у 2016 році - 16969,35 грн. відповідно. Згідно з інформацією у листі № 11-21-0.63-4936/2-17 від 20.06.2017 ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, наданої позивачу, площею 0,8616 га, станом на 01.01.2015 становить 486346,75 грн., а станом на 01.01.2016 - 696934,89 грн. відповідно. Виходячи з вказаного у листі ГУ Держгеокадастру у Херсонській області розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розмір орендної плати повинен був становити у 2015 році не менше 14590,40 грн., а у 2016 році - 20908,04 грн. (3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки). Вважаючи орендну плату заниженою, відповідачем складено акт перевірки № 13/21-22-12-05/00433130 від 21.11.2017, яким зафіксовано заниження податкових зобов`язань у 2015 році на суму 9726,93 грн. та у 2016 році на суму 13938,69 грн., а всього на 23665,62 грн. Надалі, на підставі згаданого акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.12.2017 за № НОМЕР_1, яким донараховано позивачу 23665,62 грн. орендної плати та 5916,40 грн. штрафних санкцій.

Представник відповідача прибув в судове засідання та просить відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов.

Ухвалою від 14.03.2018 відкрито спрощене провадження у справі та призначено розгляд справи на 11.04.2018.

В зв'язку із додатковою відпусткою судді Хом'якової В.В., ухвалою від 27.03.2018 розгляд справи було відкладено на 17 квітня 2018 року.

Представники сторін прибули у судове засідання 17.04.2018.

Заслухавши наведені в обґрунтування позову доводи представника позивача, а також заперечення представника відповідача по суті позовних вимог, ознайомившись з письмово викладеними позиціями сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і заперечення, суд встановив наступне.

08 квітня 2008 року між Білозерською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Херсонське автотранспортне підприємство 16560" (орендар) було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає згідно розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 15.02.2008 за № 144, погодження Білозерської районної державної адміністрації від 18.01.2008 за № 38, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки несільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Чорнобаївської сільської ради (контур 87, 87в, 89) Білозерського району Херсонської області. В оренду передаються земельні ділянки загальною площею 0,8616 га, у тому числі ділянка № 1 - під'їзна дорога - 0,1997 га; ділянка № 2 - для обслуговування споруд - 0,1624 га; ділянка № 3 - під розширення автоколони - 0,4995 га.

Контролюючим органом (відповідачем) було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ "Херсонське автотранспортне підприємство 16560" з питань повноти обчислення податкових зобов`язань з орендної плати за земельні ділянки, що розташовані на території Чорнобаївської сільської ради Білозерського району, за період з 01.01.2015 по 31.12.2016. За результатами вказаної перевірки складено акт № 13/21-22-12-05/00433130 від 21.11.2017 (а.с. 12-17).

В акті встановлено порушення позивачем пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, внаслідок чого позивачем занижено орендну плату за земельну ділянку площею 0,8616 га на території Чорнобаївської сільської ради Білозерського району Херсонської області, за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, на загальну суму 23665,62 грн.

Контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем норм податкового законодавства, що полягало у розрахунку орендної плати за земельну ділянку у розмірі меншому, ніж встановлено ПК України, внаслідок чого платником, за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, було занижено розмір орендної плати на 23665,62 грн.

За виновками акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.12.2017 № НОМЕР_1, яким ПрАТ "Херсонське автотранспортне підприємство 16560" збільшено суму грошового зобов'язання за орендною платою за землю з юридичних осіб на суму 29582,02 грн., в тому числі за основним платежем - 23665,62 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5916,40 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 12.12.2017 № НОМЕР_1 оскаржувалось відповідачем до Державної фіскальної служби України. За результатами розгляду скарги ПрАТ "Херсонське автотранспортне підприємство 16560" ДФС прийнято рішення № 6025/6/99-99-11-03-01-25 від 19.02.2018 щодо залишення її без розгляду, а податкове повідомлення-рішення від 12.12.2017 № НОМЕР_1 ГУ ДФС у Херсонській області - без змін.

Позивач не згодний з прийнятим податковим повідомленням-рішення від 12.12.2017 № НОМЕР_1, а тому звернувся до суду з позовом про його скасування.

Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, суд зазначає наступне.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України, плата за землю - обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

З аналізу вищевикладеної норми вбачається, що орендна плата за земельну ділянку державної і комунальної власності є однією із форм плати за землю.

Згідно підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

На підставі пп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України, землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Пункт 288.1 ПК України передбачає, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Підпунктами 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 ПК України ( в редакції станом на 2015-2016 роки) встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: 288.5.1. не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; 288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; 288.5.3. може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що з набранням чинності Податковим кодексом України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності до моменту внесення до договору оренди відповідних змін, розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Відтак, на думку суду, податковим органом правомірно донараховано грошове зобов'язання та прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а розрахунок позивачем орендної плати за землю у розмірі меншому, ніж встановлено Податковим кодексом України, є протиправним.

Доводи позивача не свідчать про порушення відповідачем прав та законних інтересів ПрАТ "Херсонське автотранспортне підприємство 16560", а тому відсутні підстави для їх судового захисту.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач належними та допустимими доказами підтвердив, що в спірних правовідносинах його поведінка відповідає вимогам закону, є обгрунтованою та розсудливою.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає, що відсутні законодавчо встановлені підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 6-9, ст. 139, ст.ст. 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Відмовити Приватному акціонерному товариству "Херсонське автотранспортне підприємство 16560" у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 12.12.2017 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через Херсонський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23 квітня 2018 року.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.3.13