Постанова № 73592339, 19.04.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2018 р. № 820/280/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування вимоги ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: скасувати вимогу відповідача від 07.11.2017 р. № Ф-15298-17.

В обґрунтування позову позивач висловив незгоду з зазначеною вимогою, через відсутність підстав для її складання, а саме: позивачу не надходило жодних результатів перевірок, якими б було встановлено наявність боргу з ЄСВ.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, надав відзив на позов, в якому, заперечуючи проти позову, просив у задоволенні заявленої вимоги відмовити, посилаючись на той факт, що за позивачем рахується заборгованість з єдиного внеску, з огляду на що, в порядку Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" було сформовано вимогу про сплату недоїмки, разом зі штрафною санкцією та пенею.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якому вказано доводи, аналогічні тим, що викладені у позові, відносно того, що вимога може бути складена у передбачені Законом строки після вручення платникові акту перевірки та, з урахуванням заперечень на акт, у разі їх наявності.

Суд, на підставі ч.9 ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Контролюючим органом відносно позивача була складена вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2017 року № Ф-15298-17 на суму 23679,38 грн., з яких: недоїмка - 23516,62 грн., штраф - 118,33 грн., пеня - 54,43 грн., отримавши яку та не погодившись з нею, останнім було оскаржено її в адміністративному порядку.

Рішенням ДФС України від 29.12.2017 року № 17550/Б/99-99-11-02-02-25 скаргу позивача залишено без задоволення, а названу вимогу - без змін.

Вказані обставини зумовили позивача звернутись до суду за захистом своїх прав.

По суті позову суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" ( надалі - Закон).

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 4 Закону, платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно п.1 ч.2 ст. 6 Закону, платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За змістом ч.2 ст.9 Закону, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону, обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів , бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку ( ч.7 ст.9 Закону).

Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок ( ч.8, ст.9 Закону, в редакції, чинній на момент періоду нарахувань ЄСВ позивача).

Відповідно до ч.11 ст. 9 Закону, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та /або не сплачена у строки, встановлені Законом, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до ч.4 ст. 25 Закону, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 р. за № 508/26953) затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування ( надалі - Інструкція).

Згідно підпункту 3 розділу ІІ Інструкції, платниками єдиного внеску є: фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п.3 розділу VI Інструкції, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Пунктом 4 розділу VI Інструкції встановлено, що: вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника – юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника – фізичної особи).

Таким чином, виходячи з системного аналізу зазначених норм у поєднані зі специфікою спірних правовідносин, суд зазначає, що вимога може формуватись контролюючим органом, зокрема:

- за наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску, яка, згідно даних інформаційної системи органу доходів і зборів перевищує 10 гривень;

- за даними перевірки.

Тобто, проведення перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів , бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок за наявності за платником на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску, яка, згідно даних інформаційної системи органу доходів і зборів перевищує 10 гривень не є обов'язком контролюючого органу.

У такому разі, вимога формується та надсилається за даними інформаційних систем без проведення перевірки.

При цьому, суд зазначає, що в силу положень ч.6 ст. 25 Закону за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

З матеріалів справи, а саме звітності платника та його картки особового рахунку, вбачається, що станом на 31.10.2017 року за позивачем рахується заборгованість з єдиного внеску, що виникла внаслідок невиконання останнім свого обов'язку, передбаченого п.1 ч.2 ст. 6 Закону, отже, вимога, що оскаржується у даній справі, є правомірним наслідком бездіяльності позивача.

Позивачем не надано жодних доказів на спростування наявності заборгованості з єдиного внеску, а посилання на ч.3 ст.9 Закону та абзац другий п.3 розділу VI Інструкції як підставу протиправності спірної вимоги суд відхиляє, вказаними нормами, які позивач трактує на свою користь, дані спірні правовідносини не регулюються, та у зазначеному суд вбачає намагання платника уникнути відповідальності за допущені ним порушення.

Натомість суд погоджується з позицією контролюючого органу, що до правовідносин, з приводу яких подано позов, підлягають застосування саме ч.4 ст. 25 Закону, абз. 3 п.3 розділу VI Інструкції, за яким органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Крім того, до спірних правовідносин також застосовуються інші норми п.3 розділу VI Інструкції, за якими: вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень; у випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 зазначеної статті унормовано, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем було доведено правомірність вимоги, що є предметом даного спору, відтак, позовна заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 є такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 205, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, 61058, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Харківській області ( вул. Пушкінська, 46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування вимоги - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 24 квітня 2018 року.

Суддя Заічко О.В.