Постанова № 73592184, 23.04.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2018 р. № 820/870/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

за участю секретаря судового засідання – Козир В.М.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Украгротрейд Групп” (м. Харків, вул. Клочківська, 111 А, оф.3-5) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування податкового повідомлення – рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Украгротрейд Групп” звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення № НОМЕР_1 від 30.01.2018.

В обґрунтування позову зазначено, що під час камеральної перевірки відповідачем не в повному обсязі вивчені документи, що подані платником податків засобами електронного документообігу, внаслідок чого створюються штучні приводи для притягнення сумлінного платника податків до відповідальності.

Відповідач проти позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов наступного.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ “УКРАГРОТРЕЙД ГРУПП” перебуває на обліку у Центральній ОДПІ м. Харкова з моменту здійснення державної реєстрації. Основним видом діяльності є торгівля сільськогосподарською продукцією, в тому числі на експорт.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області було проведено камеральну перевірку ТОВ «ОСОБА_3 групп» з питання дотримання податкового законодавства.

04 січня 2018 року Головним державним ревізором-інспектором ОСОБА_4 було складено акт камеральної перевірки ТОВ “Украгротрейд Групп” № 82/20-40-12-13-19, за результатами якої встановлено, порушення пункту 57.1 статті 57 ПК України, а саме граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов’язань по податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року (№ НОМЕР_2 від 19.07.2017).

30 січня 2018 року Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено штраф за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг), визначеного пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України та на підставі ст.ст.122, 126 Податкового кодексу України за затримку на 4 календарних днів сплати грошового зобов’язання в сумі 1692425,00 грн.

Як встановлено п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом. Суму податкового зобов’язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов’язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.

Пунктом 203.1 ст.203 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ТОВ “Украгротрейд Групп” було складено податкову декларацію за червень 2017 року на суму 1753352 грн.

Сума податкового зобов’язання, яка визначена позивачем у декларації за червень 2017 року, повинна була бути сплачена ним, відповідно до вимог вищезазначеної норми права – до 30 липня 2017 року. Граничний строк подачі декларації за червень 2017 року, в даному випадку - 20.07.2017.

Проте, суду не надано доказів на підтвердження того, що позивачем у зазначений законодавством термін було сплачено самостійно визначено суму, яка підлягає сплаті по податковій декларації з ПДВ у розмірі 1753352 грн.

В обґрунтування адміністративному позову ТОВ ОСОБА_3” зазначено, що внаслідок збоїв в роботі програмного забезпечення платформи М.Е.Doc в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2017, яка подана засобами електронного документообігу, неправильно відобразилась попередня податкова інформація, а саме – без зазначення рисочки перед цифрами, що символізує від’ємне значення ПДВ.

Посилання ТОВ “Украгротрейд Групп” на те, що підприємством самостійно виявлена помилка була виправлена платником податків до спливу граничного терміну, не узгоджується з вимогами чинного податкового законодавства, оскільки граничний термін сплати по декларації за червень 2017 року минув 30.07.2017, тоді як помилка виправлена платником податків 03.08.2017, про що зазначає сам позивач.

Згідно п.50.1 ст.50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до пункту 5 розділу VI наказу Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 28.01.2016 № 21, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 ПК України, значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем ТОВ «ОСОБА_3 групп» подавався уточнюючий розрахунок до податкової декларації за червень 2017 року від 03.08.2017 № НОМЕР_3.

Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок є самостійним документом і не вважається скоригованою (уточненою) податковою декларацією за червень 2017 року. Періодом надання уточнюючого розрахунку вважається серпень 2017 року, що вказується у самостійному документі від 03.08.2017.

В результаті надання уточнюючого розрахунку до податкової декларації за червень 2017 року від 03.08.2017 ТОВ «ОСОБА_3 групп» збільшено суму податкового кредиту у розмірі 2727837 грн. шляхом включення до складу податкового кредиту податкових накладних, які самостійно не були включені до декларації за червень 2017 року (№ НОМЕР_2 від 19.07.2017).

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, не можна вважати помилкою невключення до податкового кредиту звітного податкового періоду податкових накладних у сумі, яка не перевищує суму зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних за звітний податковий період, оскільки це є правом платника податку а не його обов’язком.

При проведенні камеральної перевірки відповідачем було враховано показники уточнюючого розрахунку до податкової декларації за червень 2017 року від 03.08.2017. Після надання уточнюючого розрахунку за червень 2017 року, суму податкового боргу позивача було зменшено у повному обсязі, в результаті чого підприємству ТОВ «ОСОБА_3 групп» була нарахована штрафна санкція за несвоєчасну сплату платежу (10%) у сумі 169342,5 грн.

Згідно ст.122 Податкового кодексу України несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, несплата позивачем ТОВ «ОСОБА_3 груп» самостійно визначеної суми, яка підлягає сплаті по податковій декларації призвело до виникнення податкового боргу з податку на додану вартість, у зв’язку з чим контролюючим органом було складено оскаржуване податкове повідомлення – рішення.

Щодо доводів адміністративного позову про порушення терміну та порядку проведення перевірки, висновки якої викладені в акті та не можуть бути покладені в основу рішень про застосування будь-яких санкцій фінансового характеру до платника податків, суд зазначає наступне.

Статтею 81 Податкового кодексу України встановлені умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

За змістом п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу.

Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При цьому слід враховувати, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами.

Тобто, на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.

В даному випадку, перевірка стосовно позивача проведена. Позивачем було допущено посадових осіб відповідача до перевірки, що підтверджується атом перевірки від № 82/20-40-12-13-19 від 04.01.2018.

Питання про можливість задоволення конкретних позовних вимог платника податків, спрямованих на відновлення його прав, має вирішуватися, виходячи із суті заявлених вимог та наявності спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між позивачем та контролюючим органом, протиправні дії (рішення) якого, на суб'єктивну думку позивача, порушили його право. При цьому, факт порушення права позивача та, як наслідок, наявність спірних правовідносин потребують доведення та встановлення в ході судового розгляду справи.

Разом з тим, передбачене пп. 20.1.1 п. 20.1 ст. 20, ст. 79 ПК України право контролюючого органу на проведення позапланової документальної виїзної перевірки позивача на підставі наказу є реалізованим, та даний наказ після проведення перевірки вичерпав свою правову дію, оскільки є виконаним, а тому не є юридично значимим для позивача.

При цьому, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю. Водночас, допуск до виїзної перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

З огляду на те, що відповідач фактично реалізував право на проведення перевірки, за результатами якої складено акт, то правові наслідки наказу є вичерпаними, не призводять до правових наслідків відновлення порушеного права позивача.

Крім того, акт перевірки не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а є лише носієм інформації, встановленої під час проведення перевірки, та не порушує права платника. Крім того, висновки податкового органу за наслідками проведення перевірки, викладені у відповідному акті, не породжують для суб'єкта господарювання певних юридичних наслідків та не змінюють фінансово-економічне становище платника.

З огляду на викладене, ані акт перевірки, ані дії посадових осіб контролюючого органу щодо включення до акту певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи законність оскаржуваного рішення в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст.5-10, 72, 73, 74, 77, 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Украгротрейд Групп” до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення – рішення відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23.04.2018.

Суддя В.В. Єгупенко