
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 819/523/18
23 квітня 2018 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
судді Баранюка А.З.
за участю:
секретаря судового засідання Кухар О.Л.
представника позивача: ОСОБА_1;
представника відповідача: ОСОБА_2;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якій просив суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_3 на виконання постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 листопада 2017 року та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 в адміністративній справі № 607/14152/16-а щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років з 90% на 70% грошового забезпечення та зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок ОСОБА_3 ОСОБА_4 пенсії на виконання постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 листопада 2017 року та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 в адміністративній справі № 607/14152/16-а з урахуванням розміру пенсії за вислугу років, що не перевищує 90% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.
В обґрунтування позовних позивач зазначив, що йому з 2010 року призначена пенсія за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» як особі, що звільнена з військової служби, в розмірі 90% грошового забезпечення. Проте, на виконання постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 листопада 2017 року та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 в адміністративній справі № 607/14152/16-а, Головне Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснило перерахунок пенсії позивачу, відповідно до якого, пенсія виплачується в розмірі, що не перевищує 70% грошового забезпечення замість 90%. Позивач вважає вказані дії відповідача щодо здійснення такого перерахунку протиправними, що зумовило звернутись до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою суду від 26 березня 2018 року відкрито провадження у справі.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача заперечив проти позову та пояснив, що при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_3, відповідачем застосовано ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в редакції Закону України №1166 від 27.03.2014 (чинній на момент здійснення перерахунку), в якій максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. З урахуванням зазначеного, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3
Представник відповідача додатково пояснила, що розмір пенсії, що виплачується позивачу не змінився після проведеного перерахунку, оскільки мав би бути меншим, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 з 2010 року перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
З матеріалів справи слідує, що позивачу призначена та виплачувалась пенсія в розмірі, що не перевищує 90% грошового забезпечення.
При обчисленні розміру пенсії позивачу, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області не враховано матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію та одноразову грошову допомогу при звільненні з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. У зв'язку з чим, позивач звернувся з позовом до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільській області.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 листопада 2017 року зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_3 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ та членів їх сімей» №900 від 23.12.2015 року, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрі в України №988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», №947 від 18.11.2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006 року», з 28.09.2017 року відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення №242 від 18.09.2017 року, виданої ліквідаційною комісією Управління МВС в Тернопільській області.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 листопада 2017 року у справі №607/14152/16-а – змінено в частини визначення періоду з якого слід проводити перерахунок пенсії позивача, а саме «з 01 жовтня 2017 року» замість зазначеного « 28.09.2017 року». В решті постанову залишено без змін.
На виконання вказаної постанови Львівського апеляційного адміністративного суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 01 жовтня 2017 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №242 від 18.09.2017 виданої Ліквідаційною комісією Управління МВС в Тернопільській області. При проведенні перерахунку відповідач визначив розмір пенсії з розрахунку, що не перевищує 70% грошового забезпечення.
Вважаючи такі дії суб’єкта владних повноважень протиправними ОСОБА_3 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, які виникли між сторонами суд виходив з наступного.
Згідно частини 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року (далі - Порядок) встановлено, що перерахунок раніше призначених відповідно до зазначеного Закону пенсій проводить у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорії військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із веденням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Так, розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону з урахуванням доплат до попередніх розмірів пенсій згідно з пунктом 4 Порядку та підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону, виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року, отже відповідачем не обмежується розмір пенсій, а приводиться у відповідність до інших нормативно-правових актів.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції, що діяла на час призначення пенсії ОСОБА_3, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів".
Законом України від 27 березня 2014 року №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», який набрав чинності в цій частині 01 травня 2014 року, статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» викладено в наступній редакції: «максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів».
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися виключно при призначенні нових пенсій. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Суд зазначає, що статтею 46 Конституції України встановлено право громадян на соціальний захист.
Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 10.02.2015 року у справі №21-630а14.
Суд також бере до уваги пояснення представника відповідача, про те, що фактичний розмір пенсії позивача після проведення перерахунку не змінився, проте це не може бути підставою для зменшення її можливої максимальної величини.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що при перерахунку пенсії за рішенням суду відповідач повинен був застосувати норми частини 2 статті 13 Закону №2262-XII в редакції Закону №3591-IV від 04.04.2006, що діяла на час призначення позивачу пенсії, якою максимальний розмір грошового забезпечення для призначення пенсії передбачав не більше 90% від розміру грошового забезпечення, яке враховано при обчисленні пенсії.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_3 на виконання постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 листопада 2017 року та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 в адміністративній справі № 607/14152/16-а щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років з 90% на 70% грошового забезпечення.
Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (адреса: ОСОБА_5, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 14035769) провести перерахунок ОСОБА_3 (адреса: вул. Вільхова, 21, м. Тернопіль, 46003, РНОКПП НОМЕР_1) пенсії на виконання постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 листопада 2017 року та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 в адміністративній справі № 607/14152/16-а з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 90% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 24 квітня 2018 року.
Головуючий суддя Баранюк А.З.
копія вірна
Суддя Баранюк А.З.
Судове рішення № 73592172, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 23.04.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 819/523/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: