Рішення № 73592133, 23.04.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/622/18

23 квітня 2018 рокум. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Виконавчого комітету Тернопільської міської ради до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ВП№50323514 від 22.12.2017 про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Тернопільської міської ради (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (далі - відповідач) у якому просить:

- визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільської області ОСОБА_1 по винесенню постанови про накладення штрафу від 22.12.2017 ВП№50323514 неправомірними;

- скасувати постанову про накладення штрафу від 22.12.2017 ВП №50323514.

Ухвалою суду від 11.04.2018, враховуючи ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 22.03.2018 про закриття провадження у такій справі, поновлено позивачу пропущений з поважних причин строк звернення до суду та провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в порядку статті 287 КАС України.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 08 квітня 2015 року Тернопільським міськрайонним судом у справі №607/11303/14-ц прийнято рішення, яким зобов'язано виконавчий комітет Тернопільської міської ради позачергово надати житлове приміщення позивачам, зокрема: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 двохкімнатну благоустроєну квартиру, у зв'язку з обвалом житлового будинку.

На виконання зазначеного рішення суду громадською комісією з житлових питань при виконавчому комітеті Тернопільської міської ради 17.03.2016 сім'ю ОСОБА_2 у складі 3 осіб включено в позачерговий список на одержання жилих приміщень. 29.03.2016 дане рішення комісії з житлових питань було затверджено рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №261.

На думку позивача, іншого способу виконання рішення суду щодо позачергового надання житла, крім включення стягувачів у позачерговий список на одержання жилих приміщень, - немає.

Про це неодноразово листами повідомлялось відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області. Однак, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області 22.12.2017 з підстав невиконання виконавчого документу у встановлений строк без поважних причин винесено постанову ВП №50323514 про накладення на виконавчий комітет Тернопільської міської ради штрафу в розмірі 5100 гривень. Зазначені дії відповідача позивач вважає такими, що суперечать чинному законодавству, зокрема ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження”, а постанову такою, що підлягає до скасування.

Представник позивача 23.04.2018 подав до початку судового засідання заяву, в якій просить справу слухати без його участі в письмовому провадженні, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання, призначене на 23.04.2018 о 11:00 год., не прибув, про час, дату і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, що не перешкоджає . У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву чи будь-яких документів (доказів) не подав.

Частиною 9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи та скорочені строки розгляду, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково, з наступних міркувань.

Суд звертає увагу, що відповідачем на виконання вимог ухвали про відкриття провадження не надано ні відзиву на позовну заяву, ні будь-яких інших документів чи доказів.

Відповідно до ч.5 ст.77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

З матеріалів наданих позивачем до позову судом встановлено наступні обставини справи.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 квітня 2015 року у справі №607/11303/14-ц зобов'язано виконавчий комітет Тернопільської міської ради: позачергово надати, зокрема, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 двокімнатну благоустроєну квартиру, яка б відповідала санітарним та технічним вимогам, у зв'язку з обвалом житлового будинку.

Після набрання цим рішенням законної сили судом 30 грудня 2015 року видано виконавчий лист (аркуш справи 10).

25 лютого 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_5 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №50323514 (аркуш справи 11).

Відповідно до витягу з протоколу № 3 засідання громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Тернопільської міської ради від 17 березня 2016 року вирішено: 8.2. включити в позачерговий список ОСОБА_2 на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 квітня 2015 року у справі №607/11303/14-ц, складом сім'ї 3 особи (ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4) (аркуш справи 13).

29.03.2016 дане рішення комісії з житлових питань було затверджено рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №261.

Про вчинення виконавчим комітетом вказаних дій, спрямованих на виконання рішення суду, позивачем неодноразово (08.04.2016, 11.04.2016, 22.12.2017) повідомлялось листами відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (аркуші справи 12,14, 16-17).

14.12.2017 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_1 на адресу виконавчого комітету Тернопільської міської ради направлено Вимогу №5627/03.3-32 якою зобов'язано останнього: виконати рішення суду у строк 22.12.2012; у разі невиконання надати грунтовні пояснення у цей же термін. (аркуш справи 15)

22.12.2017 листом №3918/05 позивачем черговий раз повідомлено державного виконавця про включення стягувачів у позачерговий список на одержання жилих приміщень. Додатково вказано, що іншого способу виконання рішення суду, крім включення осіб у позачерговий список на одержання житла чинним законодавством не передбачено. (аркуш справи 16-17)

22.12.2017 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_1 винесено постанову ВП №50323514 якою: "за невиконання рішення Тернопільського міськрайонного суду у справі №607/11303/14-ц у встановлений постановою про відкриття провадження від 30.12.2015 накласти на боржника виконавчий комітет Тернопільської міської ради ........ штраф на користь держави у розмірі 5100 грн." (аркуш справи 18).

Не погоджуючись з діями державного виконавця щодо винесення вказаної постанови та з самою постановою про накладення штрафу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінюючи правовідносини, які склалися між позивачем та відповідачем суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII “Про виконавче провадження” (далі Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України (стаття 124 Конституції).

Згідно зі ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 63 Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 75 Закону №1404-VIII в разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Слід зазначити, що постанова про відкриття виконавчого провадження в даній справі винесена відповідно до вимог попереднього Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV “Про виконавче провадження”, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 75 якого після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови.

Постанова про відкриття провадження винесена 25 лютого 2016 року. Строк на добровільне виконання рішення суду надано протягом семи днів з моменту винесення постанови.

У зазначений строк рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 квітня 2015 року у справі №607/11303/14-ц боржником виконане не було.

Однак, і штраф у строки, передбачені ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження", державним виконавцем на боржника накладений не був.

Постанову про накладення штрафу винесено лише 22.12.2017, в період дії Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем не надано будь яких доказів, що з часу відкриття виконавчого провадження 25.02.2016 по 22.12.2017 державним виконавцем проводилось хоч якісь дії направлені на примусове виконання рішення суду.

Натомість, як встановлено судом, виконавчим комітетом вчинено дії, спрямовані на виконання рішення суду (включення стягувачів у позачерговий список на одержання житла), про що позивач неодноразово (08.04.2016, 11.04.2016, 22.12.2017) повідомляв листами відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (аркуші справи 12,14, 16-17).

Зокрема, за результатами розгляду вимоги державного виконавця від 14.12.2017 боржник 22.12.2017 листом №3918/05 черговий раз повідомив державного виконавця про включення стягувачів у позачерговий список на одержання жилих приміщень. Додатково вказано, що іншого способу виконання рішення суду, крім включення осіб у позачерговий список на одержання житла чинним законодавством не передбачено. (аркуш справи 16-17)

Суд погоджується з тим, що включення стягувачів у позачерговий список на одержання житла не є наданням їм житла на підставі рішення суду, однак, надання громадянам житла у інший спосіб не передбачено чинним законодавством.

Статтею 75 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника в разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення.

Тобто, державним виконавцем при вирішенні питання накладення штрафу повинні враховуватись обставини виконавчого провадження та поважність причин не виконання рішення суду.

Як встановлено судом, частково рішення суду боржником виконане ще у березні 2016 року (включення стягувачів у позачерговий список на одержання житла). В іншій частині (надання житла) виконати рішення можливо лише в порядку черговості як це визначено житловим законодавством. Крім цього, доказів оскарження стягувачами рішення житлової комісії та виконавчого комітету про включення у позачерговий список на одержання житла сторонами не надано.

Вказані обставини, які думку суду є поважними причинами невиконання боржником рішення суду в повному обсязі, не враховані державним виконавцем при винесенні оскарженої постанови.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем не надав суду відзиву на позовну заяву чи будь-яких документів (доказів) на підтвердження правомірності оскарженого рішення.

За сукупністю наведених підстав, суд вважає вимоги позивача щодо скасування постанови про накладення штрафу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, та використовуючи з цією метою повноваження суду визначені ст. 245 КАС суд вважає достатнім та ефективним способом захисту прав позивача буде визнання протиправним та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_1 від 22.12.2017 ВП №50323514 про накладення штрафу на Виконавчий комітет Тернопільської міської ради.

В задоволенні позову в частині визнання неправомірними дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_1 по винесенню постанови про накладення штрафу від 22.12.2017 ВП№50323514 слід відмовити, оскільки право державного виконавця на винесення вказаних постанов передбачено вимогами ст.75 Закону України "Про виконавче провадження".

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов Виконавчого комітету Тернопільської міської ради (місцезнаходження: вул. Листопадова 5, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 04058344) до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Грушевського 8, м. Тернопіль, 46021) про визнання дій неправомірними та скасування постанови, - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_1 від 22.12.2017 ВП №50323514 про накладення штрафу на Виконавчий комітет Тернопільської міської ради.

3. В задоволенні позовних вимог в частині визнання неправомірними дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільської області ОСОБА_1 по винесенню постанови про накладення штрафу від 22.12.2017 ВП№50323514 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Баб'юк П.М.

копія вірна

Суддя Баб'юк П.М.