Рішення № 73591893, 19.04.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №813/530/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Ванчак М.Л.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов’язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Городоцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області, з вимогами:

- визнати протиправними дії Городоцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії;

- зобов’язати Городоцьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця, згідно із ст.37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній станом на момент призначення пенсії) в розмірі 90 відсотків заробітної плати державного службовця, з урахуванням сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, згідно із поданою довідкою №1238 від 01.12.2017 року про заробітну плату, якою передбачені складові заробітної плати для призначення пенсії, починаючи з 05.12.2017 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Позов мотивовано тим, що пенсія за віком, як службовцю органу місцевого самоврядування, позивачу була призначена, відповідно до статті 37 Закону України №3723 «Про державну службу», тобто до набрання чинності Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу», та жодного разу з часу призначення не перераховувалась. В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 року №353 було внесено зміни у додаток 52 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268, шляхом встановлення нових розмірів посадових окладів працюючих посадових осіб місцевого самоврядування з 26.05.2017 року.

Враховуючи наведене та те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, позивач вважає, що вона має право на перерахунок раніше призначеної пенсії на підставі статті 37-1 Закону України від 16.12.1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу», постанови Кабінету Міністрів України №865, чинних на момент призначення пенсії.

Ухвалою суду від 07.02.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у даній адміністративній справі.

Протокольною ухвалою суду від 19.04.2018 року здійснено заміну відповідача - Городоцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на належного - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

05.03.2018 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Позивач у судове засідання не з’явилася. Згідно надісланої на адресу суду засобами електронного зв’язку заяви, позивач просила здійснювати розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити.

Відповідач також явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, електронною поштою надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи у відсутності представника, в якій вказав, що проти позову заперечує й просить суд у його задоволенні відмовити за безпідставністю.

Розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

ОСОБА_1 з 04.05.2006 року перебуває на обліку в Пенсійному фонді та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та Закону України від 16.12.1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу». Пенсія позивачу призначена у розмірі 90 % суми заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Позивач вийшла на пенсію з посади сільського голови Бучалівської сільської ради.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 року №353 було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268, зокрема, у додаток №52 «Схеми посадових окладів керівників, працівників і спеціалістів апарату районних у містах (крім м.м.Києва та Севастополя) рад та їх виконавчих комітетів», яким встановлені нові розміри посадових окладів працюючих посадових осіб місцевого самоврядування з 26.05.2017 року.

Згідно довідки Бучалівської сільської ради Городоцького району Львівської області від 01.12.2017 року №1238, розмір заробітної плати сільського голови станом на 01.12.2017 року становить: посадовий оклад 4 300,00 грн., надбавка за ранг (7 ранг) - 110,00 грн., надбавка за вислугу років (40% за стаж державної служби 30 років 8 місяців 23 дні) – 1 764,00 грн., надбавка за високі досягнення у праці за виконання особливо важливої роботи (50%) – 3 087,00 грн., інші виплати (матеріальна допомога на оздоровлення) – 6 585,00 грн.

Враховуючи вищевикладену інформацію, позивач звернулась до Городоцького ОУПФ України Львівської області із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії.

Рішенням Городоцького ОУПФ України Львівської області 14.12.2017 за №6831/05 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії та роз’яснено, що проведення перерахунків пенсій державним службовцям чинним законодавством не передбачено. Вказана відповідь мотивована тим, що з 01.05.2016 року набрав чинності Закон України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу». Пенсійне забезпечення державних службовців регулюється статтею 90 та пунктами 10-12 Прикінцевих положень вказаного Закону. Також, постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», яка регулювала норми врахування заробітної плати для перерахунку пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, втратила чинність, у зв’язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 19.09.2016 року №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення осіб», яка набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 01.05.2016 року.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в проведенні перерахунку пенсії і саму ж відмову протиправною, ОСОБА_1 звернулась до суду з означеним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з статтею 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу» (далі Закон № 3723-ХІІ, чинного на час призначення пенсії позивачу), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Частина перша статті 37-1 Закону №3723-ХІІ у редакції, чинній до 1 січня 2015 року, передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв’язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» статтю 37-1 Закону № 3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом №3723-ХІІ, визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» виключено, а пункт 5 і 6 викладено в такій редакції: «форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».

10 грудня 2015 року прийнято новий закон, який регулює відносини, що виникають у зв’язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, - Закон України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу».

У зв’язку з набуттям з 1 травня 2016 року чинності зазначеним Законом, положення Закону №3723-XII втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII).

Відповідно до статті 90 Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу», пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи наведені вище положення джерел права, суд дійшов висновку, що з 1 грудня 2015 року - початку застосування постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», якою пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» виключено, а її пункт 5 викладено в іншій редакції, та у зв’язку з набранням у подальшому чинності Законом України №889-VIII «Про державну службу», яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов’язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за статтею 37 Закону №3723-XII, не підлягають перерахунку у зв’язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.

Посилання позивача на порушення статті 22 Конституції України у зв’язку зі зміною правого регулювання спірних правовідносин є безпідставними, адже ні Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», яким, зокрема, статтю 37-1 Закону України № 3723-ХІІ «Про державну службу» викладено у новій редакції, ні стаття 90 Закону України №889-VIII «Про державну службу», не визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов’язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Аналогічної позиції дотримується і Європейський суд з прав людини.

Так, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Сорінг проти Сполученого Королівства» зазначено, що Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) «спрямована на пошук справедливого співвідношення між потребами, пов’язаними з інтересами суспільства в цілому, і вимогами захисту основних прав людини».

У рішенні від 17 жовтня 1986 року у справі «Ріс проти Сполученого Королівства» Суд зазначив, що, з’ясовуючи, чи існує позитивне зобов’язання стосовно людини, «належить врахувати справедливий баланс, який має бути встановлений між інтересами всього суспільства й інтересами окремої людини».

У рішенні Європейського суду з прав людини від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» Суд констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового.

За таких підстав, суд приходить до висновку про те, що оскільки законодавством, чинним на час звернення ОСОБА_1 про перерахунок розміру пенсії (05.12.2017 року), не було передбачено можливість її перерахунку, у зв’язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку позивачу.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 23.01.2018 року у справі №745/458/16-а (К/9901/1748/18).

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач, відмовляючи ОСОБА_1 в перерахунку розміру її пенсії, діяв в межах своїх повноважень та у відповідності до норм чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст.139 КАС України, сплачений при зверненні до суду судовий збір не підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23 квітня 2018 року.