Рішення № 73591432, 18.04.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/465/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого – судді Кармазиної Т.М.,

за участю секретаря – Сириці І.О., Дигас В.М.,

за участю представників:

позивача – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою Приватного підприємства “Ефект” до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області, головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області ОСОБА_3 про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №1011-3/1/156 від 25.01.2018 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Ухвалою судді від 13.02.2018 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 13.03.2018 р. (а.с.2)

Ухвалою суду 13.03.2018 року до участі у справі залучено співвідповідача Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області (а.с.35-36).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 06.11.2017 року в результаті позапланової перевірки проведеної щодо будівництва пересувного асфальто-бетонного заводу на території виробничого майданчика колишнього Управління автотранспортного господарства по вул. Єгорова в м. Світловодську, головним інспектором будівельного нагляду було складено припис №176/2017ю-Св про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. За приписом, в строк до 05.01.2018 р., директору ПП “Ефект” приписано демонтувати виробниче устаткування асфальтозмішувального ДС-185372. На виконання припису, позивачем демонтовано конвеєр похилий та агрегат змішувальний, крім цього демонтовано електроживлення афальтозмішувальної ДС-185372, технологічні труби, драбини. 04.01.2018 року листом №3 було повідомлено відповідача про виконання припису. Однак, 22.01.2018 року за наслідками перевірки виконання припису, відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зазначено, що вимоги припису не виконано, а саме демонтаж виробничого устаткування асфальтозмішувального ДС-185372 проведено частково. Також, 25.01.2018 р. розглянувши протокол та пояснення позивача відповідачем винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Позивач вважає таку постанову необґрунтованою та протиправною, що винесена без достатніх на те підстав. Також позивачем подано відповідь на відзив (а.с.69-70).

Відповідачем до суду подано відзив, відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки правопорушення, виявлене під час перевірки та оформлене актом №439/2017ю-Св, полягало в тому, що будівництво об’єкта (а не його частин) виконано без дозволу, що є порушенням ч.1 ст.37 ЗУ “Про регулювання містобудівної діяльності”. Звідси, вказана обставина (виконання припису частково) розцінюється як невиконання його вимог, що, враховуючи вимоги чинного законодавства, передбачає відповідальність у вигляді штрафу. Обґрунтування вимог позову спеціальними вимогами щодо подальшого зберігання демонтованого об’єкта не має відношення до його предмету, а тому до уваги відповідачем не береться.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог.

На підставі ч.3 ст.243 КАС України в судовому засіданні 18.04.2018 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено у строк до 23.04.2018 р., про що повідомлено сторонам під час проголошення вступної та резолютивної частини рішення в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.

ПП “Ефект” зареєстровано як юридична особа з 25.11.1992 р., одними із видів діяльності є будівництво доріг і автострад, а також будівництво житлових і нежитлових будівель, що підтверджується витягом з ЄДР (а.с.29-31).

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що 27.12.2016 року між позивачем та ПАТ “Кредмаш” укладено Контракт №16/0783/69 щодо купівлі асфальтозмішувального ДС-185372.

09.03.2017 року для організації зберігання та складання асфальтозмішувального ДС-185372, між позивачем та ТОВ “Укрупнене транспортне господарство” укладено Договір оренди дільниці з приміщенням №3, відповідно до якого, орендарю передається дільниця з приміщенням загальним розміром 5000 кв.м. за адресою: Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Єгорова, 77. Вказана ділянка орендується для здійснення господарської діяльності (а.с.17-19).

Окрім цього, 25.04.2017 року позивач звернувся до Світловодської міської ради щодо надання дозволу на відведення земельної ділянки по вул. Єгорова, 77 в м. Світловодську, Кіровоградської області.

Світловодська міська рада листами від 26.05.2017 року №01-23/38/2 та від 08.08.2017 року №01-23/77/2 повідомила, що підготовлено проект рішення ради про надання згоди на розроблення проекту землеустрою, але через брак кворуму питання порядку денного не розглядалися. Дане питання буде виноситися на розгляд чергової сесії міської ради (а.с.15-16).

Враховуючи вищевикладене, 01.10.2017 року між позивачем та ТзДВ “Об’єднання Дніпроенергобудпром” укладено договір зберігання №01/10-17 щодо зберігання асфальтозмішувального ДС-185372 (а.с.20-21).

24 жовтня 2017 року відповідно до направлення №473 від 19.10.2017 р. (а.с.46-зв.) на підставі наказу від 17.10.2017 р. №134П (а.с.46) та листа Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області від 09.10.2017 р. (а.с.45) посадовою особою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об’єкті будівництва – будівництво асфальто-бетонного заводу на території виробничого майданчика колишнього Управління автотранспортного господарства по вул. Єгорова, м. Світловодськ, Кіровоградська область, за результатами якої складено акт №439/2017ю-Св, яким встановлено, що будівництво (влаштування) виробничого устаткування асфальтозмішувального ДС-18537 здійснено без права на виконання будівельних робіт, категорія складності СС2, чим порушено вимоги ч.1 ст.37 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” (а.с.47-50).

У зв’язку з виявленим порушенням посадовою особою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області видано припис №176/2017ю-СВ про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.11.2017 р., яким ПП “Ефект” зобов’язано в термін до 05.01.2018 р. усунути порушення вимог містобудівного законодавства шляхом демонтажу виробничого устаткування асфальтозмішувального ДС-185372 (а.с.52).

Окрім того, 06.11.2017 посадовою особою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області складено протокол №34/2017ю-Св про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с.51).

Постановою №1011-3/37/2722 від 29.11.2017 року, справу про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо ПП «Ефект» закрито (а.с.71).

Крім того, рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20.02.2018 року визнано протиправною та скасовано постанову винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області ОСОБА_3 по справі про адміністративне правопорушення відносно директора ПП «Ефект» за ч.6 ст.96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн. (а.с.72-74).

Судом встановлено, що 04.01.2018 року позивач листом повідомив Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області про виконання припису (а.с.8).

У подальшому, 09 січня 2018 року відповідно до направлення №6 від 09.01.2018 р. (а.с.55-зв.), на підставі наказу від 09.01.2018 р. №1П (а.с.55) посадовою особою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області проведено позапланову перевірку виконання вимог припису №176/2017ю-Св від 06.11.2017 р., за результатами якої складено акт №7/2018ю-Св від 22.01.2018 р., яким встановлено, що вимоги припису не виконано, а саме: демонтаж виробничого устаткування асфальтозмішувального ДС-185372 на території виробничого майданчика колишнього Управління автотранспортного господарства по вул. Єгорова, м. Світловодськ, Кіровоградська область проведено частково, чим порушено вимоги пп.а п.3 ч.3 ст.41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” (а.с.56-59).

Також 22.01.2018 посадовою особою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області складено протокол №1/2018ю-Св про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с.60).

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності – протоколу №1/2018ю-Св від 22.01.2018 р. та акта №7/2018ю-Св від 22.01.2018 року, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу винесено постанову №1011-3/1/156 від 25.01.2018 р., якою на ПП “Ефект” накладено штраф у сумі 26430,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбаченого абз.2 п.1 ч.6 ст.2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” (а.с.61).

Не погодившись з цієї постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Процедуру проведення контролю Управліннями Державних архітектурно-будівельних інспекцій, визначено Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон №877-V).

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються, зокрема органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду).

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов’язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Згідно з ч.9 ст.4 Закону №877-V, невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом.

Частиною 1 статті 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” від 17.02.2011 року №3038-VI (далі Закон №3038-VI) встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до п.а п.3 ч.3 ст.41 Закону №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону №3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі – Порядок №553).

Відповідно до п.5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з п.7 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Як свідчать матеріали справи, підставою для призначення перевірки був лист Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області щодо порушення законодавства в сфері містобудівної діяльності з боку посадових осіб ПП “Ефект” (а.с.45).

Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов’язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року №244.

Згідно п.п.19, 20, 21 зазначеного Порядку доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; 3) чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; 4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі. Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що відповідачем приписано позивачу демонтувати виробниче устаткування асфальтозмішувального ДС-185372 (а.с.12).

Представник позивача в судовому засіданні також пояснював, що на виконання припису ПП “Ефект” демонтовано конвеєр похилий та агрегат змішувальний, крім цього демонтовано електроживлення асфальтозмішувального ДС-185372, технологічні труби, драбини. При цьому, зберігання асфальтозмішувального ДС-185372 повинне відбуватись відповідно до ДСТУ 15150 та при демонтажу іншого устаткування та роз’єднання конструкції, можливе деформування та покриття корозією окремих частин у розібраному вигляді.

Крім того, представник позивача зазначав, що чіткого юридичного визначення демонтажу вищезазначеного устаткування немає, а тому, відповідно до ч.6 ст.7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія закону).

З аналізу законодавства, що визначає поняття демонтаж промислового обладнання, можливо зробити наступну аналогію.

Відповідно до п.2.2.32 Положення про технічне обслуговування устаткування підприємств гірничо-металургійного комплексу, затвердженого наказом Міністерства промислової політики України від 15.06.2004 р. №285, демонтаж - зняття виробу чи його складової частини з місця установки. При технічному обслуговуванні демонтаж складових частин виконується із збереженням придатності для відкривання доступу до елемента устаткування, для якого необхідно здійснювати операції технічного обслуговування.

Згідно п.1.10.28 Положення про технічне обслуговування устаткування коксохімічних підприємств, затвердженого наказом Міністерства промислової політики України від 14.10.2005 року №378, демонтаж - зняття виробу чи його складової частини з місця установки. При технічному обслуговуванні демонтаж складових частин виконується із збереженням придатності для відкривання доступу до елемента устатковання, для якого необхідно здійснювати операції технічного обслуговування.

Відповідно до пп.11 п.1.7 Правил будови і безпечної експлуатації пасажирських підвісних канатних доріг, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 22.01.2014 р. №49, демонтаж - знімання канатної дороги чи її складових частин з місця встановлення.

Отже, з огляду вищенаведеного, можливо застосувати аналогію закону де визначення поняття демонтаж – це зняття виробу чи його складової частини з місця установки.

Крім того, в судовому засіданні представник відповідач не заперечував, що позивачем частково виконано припис та виробниче устаткування частково демонтовано, не використовується, а знаходиться на зберіганні.

Таким чином, позивачем в межах строку, встановленого приписом, зокрема, 04.01.2018, усунуто виявлені порушення, викладенні в акті перевірки №439/2017ю-Св від 06.11.2017 року, що підтверджується листом (а.с.8).

Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” від 14.10.1994 р. №208/94-ВР (далі Закон №208/94-ВР) передбачено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Відповідно до ч.6 ст.2 Закону №208/94-ВР суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п'ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У ході судового розгляду справи відповідач, заперечуючи проти позову, не довів правомірність спірної постанови, оскільки не довів, що при її прийнятті та накладенні на позивача штрафу враховані усі обставини, що мали значення для прийняття рішення та рішення прийнято пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Крім того, суд при прийнятті рішення, враховує судову практику Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до п.55, 56 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Україна – Тюмень” проти України” від 22.11.2007 (заява № 22603/02), суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням “справедливого балансу” між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (див., серед інших, рішення у справі “Спорронг та Льонрот проти Швеції” (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), від 23 вересня 1982 року, Series A. 52, p. 26, §69). Вимога досягнення такого балансу відображена в цілому в побудові статті 1 Першого протоколу, включно із другим реченням, яке необхідно розуміти в світлі загального принципу, викладеного в першому реченні. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності. Вирішуючи, чи було дотримано цієї вимоги, Суд визнає, що держава користується широкою свободою розсуду як щодо вибору способу вжиття заходів, так і щодо встановлення того, чи виправдані наслідки вжиття таких заходів з огляду на загальний інтерес для досягнення мети закону, про який йдеться. Проте, Суд не може не скористатися своїм повноваженням щодо здійснення перевірки та повинен визначити, чи було дотримано необхідного балансу в спосіб, сумісний з правом заявника на “мирне володіння [його] майном” в розумінні першого речення статті 1 Першого протоколу.

Такі ж висновки зазначені і в п.п.61, 78 рішення Європейського суду з прав людини “Брумареску проти Румуніїї” від 28.10.1999 року (заява №28342/95).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірна постанова №1011-3/1/156 від 25.01.2018 року про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, як рішення суб'єкта владних повноважень, не відповідає вимогам та принципам, передбаченим у частині 2 статті 2 КАС України, оскільки прийнята необґрунтовано та непропорційно. Тому позов про визнання її протиправною та скасування підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов'язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету; бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.

Відповідач у справі - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області - не є розпорядником бюджетних коштів, оскільки не є самостійною бюджетною установою, а є структурним підрозділом апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Відтак, здійснені позивачем документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 1762 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Керуючись ст.ст.132, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства “Ефект” (27533, Кіровоградська область, Світловодський район, с. Григорівка, вул. Центральна, 111, ЄДРПОУ 13767430) до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області (25022, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 28), головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області ОСОБА_3 (25022, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 28) про скасування постанови – задовольнити.

Скасувати постанову №1011-3/1/156 від 25 січня 2018 р. про накладення на Приватне підприємство “Ефект” штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Стягнути на користь Приватного підприємства “Ефект” здійснені судові витрати на оплату судового збору в сумі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено – 23.04.2018.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_4