Рішення № 73591417, 23.04.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/816/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (письмового) справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та скасування наказу в частині,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" щодо невключення повної інформації до переліку вкладників та зобов'язати відповідача включити дані про рахунок позивача до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду стосовно гарантованої суми належної до виплати ОСОБА_1 в розмірі 90 500 грн.;

- скасувати наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ "Банк Михайлівський" від 01.06.2016 №42/2 "Про затвердження висновків комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів у тому числі договорів), що є “нікчемними” в частині затвердження результатів проведення перевірки правочинів на предмет їх нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (код ЄДРПОУ 39140702) з перерахування коштів ОСОБА_1 в ПАТ "Банк Михайлівський" в розмірі 90 500 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем протиправно не включено до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" , за рахунок Фонду, дані про його рахунок №2604518944301, відкритий, у встановленому законом порядку, у даному банку. Оскільки, кошти у сумі 90 500 грн., які знаходились на зазначеному рахунку у ПАТ "Банк Михайлівський", в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є вкладом. Також, посилався на те, що відповідачем у оскаржуваному наказі не наведено наявності підстав для визнання правочину (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" з перерахування коштів ОСОБА_1 в розмірі 90500 грн., нікчемними, які встановлено ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що на думку позивача, свідчить про необґрунтованість та протиправність такого рішення. Також позивачем подано відповідь на відзив (а.с.70-72).

Згідно наданого до суду відзиву на позов (а.с.29-34), відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на відсутність у відповідача підстав для включенння до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" , за рахунок Фонду, дані про рахунок позивача №2604518944301, відкритий, у даному банку. Оскільки, на думку відповідача, договір №980-021-000241273 від 18.05.2016, укладений між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" є договором позики, за умовами якого кошти позивача були передані у власність ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр". Тому, кошти, що вносились/отримувались за таким договором не є вкладом у розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Крім того, посилався на те, що укладання договору відступлення права вимоги №1805 від 18.05.2016 між ПАТ "Банк Михайлівський" та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" було здійснено з порушенням чинного законодавства України, вимог Національного банку України та внутрішніх процедур Банку, а тому вказані правочини є нікчемними у відповідності до положень п.п.2, 7, 8, 9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не прибули, подавши до суду клопотання про розгляд справи без їх участі (а.с.34, 74).

Враховуючи викладене, а також з урахуванням приписів ч.3 ст.194 КАС України, суд визнав за можливе продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, та не заперечувалось сторонами у справі, що 05.05.2015 позивачем (Клієнт) укладено з ПАТ "Банк Михайлівський" (Банк) договір банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)" №980-021-000001822, за умовами пункту 1 якого Банк по ініціативі Клієнта відкриває Клієнту на його ім’я поточний рахунок №26204518944301 в гривні для зберігання грошей Клієнта і здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України, умов цього Договору та розпоряджень Клієнта, а Клієнт зобов'язується оплачувати послуги Банку (а.с.11). Сторони встановили, що складовою та невід'ємною умовою договору будуть умови відкриття та обслуговування поточних рахунків фізичних осіб в ПАТ «Банк Михайлівський», затверджені наказом Банку від 29.01.2015 р. №56/1 (п.4 Договору).

18.05.2016 позивачем укладено з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" договір “Капітал+” (Новий) (з виплатою процентів в кінці строку) №980-021-000241273 щодо передачі у власність 90500 грн. на строк не більше 42 днів з виплатою 31,68% річних. У статті 1 цього договору, серед іншого, обумовлено, що ОСОБА_1 передає у власність ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" грошові кошти, в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" зобов’язується повернути кошти ОСОБА_1 та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим договором (а.с.8)

За пунктом 5.4.3 даного договору ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" має право з власної ініціативи достроково повернути кошти ОСОБА_1 у будь-який момент дії договору, у тому числі, але не виключно, у випадку, якщо останній звернеться із вимогою про дострокове розірвання договору добровільного страхування фінансових ризиків “Капітал”.

На виконання даного договору позивачем перераховано на рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" кошти у сумі 90500 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3912641 від 18.05.2016 (а.с.10).

Згідно з випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 №26204518944301, відкритий в ПАТ "Банк Михайлівський", 19 травня 2016 року на поточний рахунок позивача надійшли кошти від ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" в розмірі 90500 грн., з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-021-000241273 від 18.05.2016 (а.с.35).

18.05.2016 р. ПАТ «Банк Михайлівський» уклав із ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» Договір відступлення права вимоги № 1805 (далі - договір відступлення №1805). Згідно з договором відступлення №1805 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» зобов’язалось відступити Банку права вимоги, належні ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» за кредитними договорами з усіма додатковими угодами до них, укладеними з фізичними особами. Банк зобов’язався оплатити права вимоги (а.с.42-44).

На підставі постанови Національного банку України від 23 грудня 2015 року за №917/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку», банк було віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів та встановлено певні обмеження в діяльності останнього (а.с.36-38).

Постановою Національного банку України від 27 квітня 2016 року за №295/БТ "Про окремі питання діяльності ПАТ "Банк Михайлівський" та внесення змін до постанови Правління національного банку України від 22 грудня 2015 року №917/БТ», внесені зміни щодо обмеження в діяльності банку та зобов’язано погодити графік погашення небанківськими фінансовими установами (ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр») коштів, залучених від фізичних осіб, наданий ПАТ "Банк Михайлівський" (а.с.39-41).

На підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року за №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних", виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 23 травня 2016 року №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

За даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком з 23.05.2016 до 22.07.2016, включно.

На підставі рішення Національного банку України від 12.07.2016 №124-рш виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів прийнятого рішення №1213 від 17.07.2016, відповідно до якого з 13.07.2016 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський".

З матеріалів справи вбачається, що 22.12.2017 позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" із заявою щодо включення даних про його рахунок до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Листом за вих.№ЗГ1 (К)/25690 від 27.12.2017 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" повідомлено позивача, що в ході перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними комісією встановлено нікчемність правочину (транзакції) з перерахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_1, відкритий в ПАТ "Банк Михайлівський" №26204518944301. У зв’язку з чим, позивач не включений до Переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (а.с.14).

Так, для перевірки правочинів, наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" від 24.05.2016 № 27/1 "Про створення комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними" створено комісію по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлених правочинів (у тому числі договорів).

Комісією по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, затверджено результати проведеної перевірки, які викладені в акті №2 від 01.06.2016. Згідно даного акту комісією встановлено, що, виконуючи 19.05.2016 платіжні документи ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" з перерахування коштів на рахунки 12 160 фізичних осіб у сумі 1 298 015 973,74 грн., ПАТ "Банк Михайлівський" здійснив операції з порушенням вимог законодавства, що призвели до збільшення витрат, пов’язаних з виведенням банку з ринку, що є ознакою нікчемності правочину згідно положень п.п.7-9 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (а.с.49-51).

До таких правочинів відповідачем віднесено також правочин за участю позивача, що підтверджено витягом з додатку 2 до акту комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлених правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, №2 від 01.06.2016 (а.с.52).

Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» від 01.06.2016 року №42/2 «Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними», Комісією по перевірці правочинів затверджено результати проведеної перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, викладені Комісією в Акті № 2 від 01.06.2016 року (а.с.53).

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 №4452-VI (далі за текстом - Закон № 4452).

У письмовому відзиві на позовну заяву відповідач посилався на те, що договір №980-021-000241273 від 18.05.2016 укладений позивачем з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" без участі ПАТ "Банк Михайлівський", у зв’язку з чим кошти, отримані за таким договором, на думку відповідача, не є вкладом згідно Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Отже, на думку відповідача, гарантії, встановлені цим законом, не поширюються на спірні правовідносини.

Суд не погоджується з такою позицією відповідача, з наступних підстав.

Відповідно до п.15 ч.1 ст.2 Закону №4452 система гарантування вкладів фізичних осіб являє собою сукупність відносин, що регулюються цим Законом, суб’єктами яких є Фонд, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, банки та вкладники.

Згідно п.4 ч.1 ст.2 Закону №4452 вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем 05.05.2015 було укладено з ПАТ "Банк Михайлівський" договір банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)" №980-021-000001822, позивач є вкладником ПАТ "Банк Михайлівський".

Відповідно до п.3 ч.1 ст.2 Закону №4452 вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

При цьому, Законом №4452 не встановлено обмежень щодо походження коштів вкладу.

Разом з тим, суд звертає увагу, що факт знаходження на рахунку позивача грошових коштів у розмірі 90500 грн. відповідачем не заперечується.

Також, суд зазначає, що у розумінні ст.177 Цивільного кодексу України грошові кошти позивача є об’єктом його майнових прав, відтак, ці права відповідно до вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, практики ЄСПЛ та ст.41 Конституції України є непорушними до тих пір, доки не буде досягнуто справедливого балансу між порушенням таких прав та суспільним інтересом.

В той же час, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено існування вказаного балансу та відсутність майнових прав позивача на кошти, що є предметом даного спору.

В свою чергу, вкладником, згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 4452, є фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Отже, передбачені Законом № 4452, гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладника неплатоспроможного банку (у розумінні ст.2 Закону №4452).

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.09.2017.

Зважаючи на викладене, а також те, що, станом на дату запровадження в банку тимчасової адміністрації, кошти позивача знаходились на його рахунку в банку, суд дійшов висновку про наявність у позивача прав, гарантованих Законом №4452.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону №4452 Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.4 Закону №4452 основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, серед іншого, такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно ч.2 ст.38 Закону №4452 протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частиною 3 статті 38 Закону №4452 встановлено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Приписами статті 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину, яка полягає у тому, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Загальне поняття недійсності правочину встановлено ст.215 Цивільного кодексу України, відповідно до змісту частин 2 та 3 якої недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до приписів ч.ч.1, 2 ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Враховуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Уповноважена особа Фонду наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення нікчемних, однак дане право не є абсолютним, а кореспондується з обов’язком встановлення обставин, з якими закон пов’язує нікчемність правочину.

Тобто, саме по собі твердження Уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину є недостатнім для визнання його таким, оскільки у спірних правовідносинах, воно нівелюється протилежним твердженням позивача (вкладника) про дійсність вкладу.

Таким чином, якщо Уповноважена особа Фонду вважає правочин нікчемним, вона зобов’язана навести відповідне обґрунтування з посиланням на передбачені ч.3 ст.38 Закону №4452 підстави визнання правочину нікчемним.

З матеріалів справи встановлено, що в обґрунтування твердження про нікчемність правочину з переказу ТОВ "Інвестиціно-розрахунковий центр" на розрахунковий рахунок позивача грошових коштів, став висновок відповідача про те, що на момент здійснення транзакції ТОВ "Інвестиціно-розрахунковий центр" не мало достатнього залишку власних коштів для проведення розрахунку за договором №980-021-000241273 від 18.05.2016, укладеним з позивачем без участі ПАТ "Банк Михайлівський" як повіреного. На думку відповідача, вказане свідчить про безпідставне зарахування на рахунок позивача грошових коштів за даним договором.

Статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Пунктами 1.24, 1.30 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" №2346-III від 05.04.2001 визначено, що переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

З наявної в матеріалах справи виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 №26204518944301, відкритого в ПАТ "Банк Михайлівський", вбачається, що 19 травня 2016 року ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" зі свого рахунку №26509300055802, який відкрито в ПАТ "Банк Михайлівський", здійснив перерахунок коштів в розмірі 90500 грн., на рахунок позивача №26204518944301, відкритий в ПАТ “Банк Михайлівський”, з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-021-000241273 від 18.05.2016 (а.с.35).

На підставі системного аналізу приписів статті 38 Закону №4452, суд вважає за необхідне зазначити, що перевірка правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення таких, що є нікчемними, здійснюється Фондом відносно правочинів (у тому числі договорів), укладених саме з банком, як стороною відповідного правочину.

В даному ж випадку, транзакція коштів в сумі 90500 грн., вчинена 19.05.2016, на підставі договору “Капітал+” (Новий) (з виплатою процентів в кінці строку) №980-021-000241273, укладеного між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр".

При цьому, ПАТ "Банк Михайлівський", виконуючи розрахунковий документ ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на переказ коштів на користь позивача, не набув прав на кошти, які переказувались.

Отже, ПАТ "Банк Михайлівський", в даному випадку, не є стороною переказу коштів, а є лише виконувачем своїх зобов'язань за договорами банківського рахунку перед клієнтом (позивачем), забезпечуючи рух коштів від ініціатора ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" до отримувача переказу (позивача).

Договір про обслуговування банком банківського рахунку передбачає право банка відмовити у проведенні розрахункових та касових операцій при наявності фактів, що свідчать про порушення клієнтом норм чинного законодавства України, умов цього договору та банківських правил оформлення розрахункових, касових документів, заяв, доручень і строків їх подання до банку.

ПАТ «Банк Михайлівський» при проведенні розрахункових операцій зазначених фактів не було встановлено, а отже операції по перерахунку коштів були правомірними та відповідали діючому законодавству України.

Також, за умовами договору «Капітал+», який були укладений між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та позивачем, передбачена можливість дострокового повернення коштів.

Також, суд зазначає, що відповідно до п.7.16 розділу ІІ Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 №346, Національний банк відповідно до цього Положення, якщо банк не забезпечив виконання рішення Національного банку щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій, здійснення яких рішенням Національного банку зупинено, обмежено чи припинено, або не виправив виявлені в його діяльності порушення, не припинив здійснення ризикової діяльності в установлений строк чи в діяльності банку установлено новий факт здійснення ризикової діяльності відповідно до пункту 3.3 глави 3 розділу I цього Положення в установлений строк, або недотримав умов обмеження/зупинення, може прийняти рішення про: продовження строку дії заходу впливу у вигляді обмеження або зупинення операцій; застосування до банку інших заходів впливу.

Таким чином, негативні наслідки при невиконанні банком рішень Національного банку України щодо обмеження чи припинення операцій настають саме для такого банку, а не для його клієнтів, тому позивач не може нести відповідальність за дії працівників фінансової установи.

Враховуючи викладене, надаючи оцінку оскаржуваному наказу, суд зазначає, що він є необґрунтованим, з нього не вбачаються дійсні та об’єктивні підстави для встановлення нікчемності правочину (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжного документу ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" з перерахування коштів ОСОБА_1 в ПАТ "Банк Михайлівський" в розмірі 90 500 грн.. У зв'язку із чим суд дійшов висновку про його протиправність та скасування.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №4452 Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно ч.2 ст.26 Закону №4452 вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті. Фонд має право не включати до розрахунку гарантованої суми відшкодування коштів за договорами банківського рахунка до отримання в повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною). Виплата гарантованої суми відшкодування за договорами банківського рахунка здійснюється тільки після отримання Фондом у повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач, будучи вкладником ПАТ "Банк Михайлівський", після прийняття Правлінням Національного банку України постанови "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський"" набув право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за договором банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)" №980-021-000000822, від 05.05.2015, укладеного з ПАТ "Банк Михайлівський", за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування.

Частиною 4 ст.26 Закону №4452 встановлено, що Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред’явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов’язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом року до дня прийняття такого рішення); 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - один рік до дня прийняття такого рішення); 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов’язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов’язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах; 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

До матеріалів справи не надано доказів того, що кошти за вкладом позивача підпадають під визначений перелік.

За правилами ч.ч.1-3 ст.27 Закону №4452 Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України".

З вищевикладених норм права суд дійшов висновку, що з моменту отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський", відповідач зобов’язаний був сформувати повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з зазначенням рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами, включивши до нього позивача, як вкладника ПАТ "Банк Михайлівський", та визначити суми, що підлягають відшкодуванню.

Доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на вжиття ним заходів щодо включення до переліку рахунків, за якими вкладник має право відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду, відомостей про ОСОБА_1 як вкладника ПАТ "Банк Михайлівський", та визначення суми, яка перебувала на рахунку позивача у розмірі 90500 грн., такою, що підлягає відшкодуванню останньому, суду не надано.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач, заперечуючи проти позову, не довів правомірність оскаржуваної бездіяльності щодо невключення до переліку рахунків, за якими вкладник має право відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду даних про рахунок позивача стосовно гарантованої суми належної йому до виплати в розмірі 90 500 грн..

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності, що свідчить про наявність підстав для задоволення позову в зазначеній частині.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача включити дані про рахунок позивача до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно гарантованої суми належної до виплати ОСОБА_1 в розмірі 90500 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 Розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 9 серпня 2012 року №14 (далі - Положення №14, в редакції чинній з 05.07.2016 року) Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення; 3) переліки: рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону.

Перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (далі - Перелік), формується за структурою, визначеною додатком 4 до цього Положення, та не включає інформацію про вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 Закону.

Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунки вкладника, які раніше не були включені до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду відповідне доповнення до переліку.

Відповідно до пунктів 2, 3, 5 розділу ІІІ Положення №14 фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 8 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

Загальний реєстр складається на паперових носіях та в електронному вигляді. Загальний реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується директором-розпорядником або заступником директора-розпорядника та засвідчується відбитком печатки Фонду. Фонд складає зміни та/або доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та/або доповнень до Переліку, прийнятих Фондом. Фонд здійснює відшкодування коштів за вкладами відповідно до Загального реєстру за частинами Загального реєстру.

Крім того, суд зазначає, що частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06 вересня 1978 року у справі Класс та інші проти Німеччини, із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно з пунктами 2, 4, 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що зобов’язання відповідача включити дані про рахунок позивача до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно гарантованої суми належної до виплати ОСОБА_1 в розмірі 90 500 грн. та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача для внесення даних позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду, відповідатиме не лише завданню адміністративного судочинства, а і положенням практики Європейського суду з прав людини, та буде ефективним і реальним способом захисту порушеного права при фактичних обставинах даної справи.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту є єдиним можливим та ефективним засобом правового захисту, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати сторонами у даній справі не понесені.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (27300, Кіровоградська область, Олександрівський район, смт.Олександрівка, вул.Пушкіна, 38, РНОКПП НОМЕР_1) до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію приватного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (01032, м.Київ, вул.Т.Шевченка, 35, ЄДРПОУ: 38619024) про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії та скасування наказу в частині – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в приватного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" від 01.06.2016 №42/2 "Про затвердження висновків комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів у тому числі договорів), що є “нікчемними”" в частині затвердження результатів проведення перевірки правочинів на предмет їх нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" (код ЄДРПОУ 39140702) по перерахуванню коштів ОСОБА_1 у в розмірі 90500 (дев’яносто тисяч п’ятсот) грн..

Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію приватного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" щодо невключення до переліку рахунків, за якими вкладник має право відшкодування коштів за вкладом у приватному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб даних про рахунок ОСОБА_1 №26204518944301 в приватному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" стосовно гарантованої суми належної йому до виплати в розмірі 90500 (дев’яносто тисяч п’ятсот) грн..

Зобов’язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію приватного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" включити до переліку рахунків, за якими вкладник має право відшкодування коштів за вкладом у приватному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб даних про рахунок ОСОБА_1 №26204518944301 в приватному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" стосовно гарантованої суми належної йому до виплати в розмірі 90 500 (дев’яносто тисяч п’ятсот) грн. та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 для внесення даних до Загального реєстру вкладників приватного акціонерного товариства "Банк Михайлівський"", які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_2